Ухвала

від 17.12.2018 по справі 522/6138/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/6138/18

Провадження № 2-п/522/327/18

УХВАЛА

17 грудня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 30.11.2018 року звернувся ОСОБА_1 з заявою про перегляд заочного рішення суду, ухваленого суддею Бойчуком А.Ю. 08.11.2018 року.

В обґрунтування заяви вказав, що він моряк, в нього на утриманні знаходиться мати ІНФОРМАЦІЯ_1, його старший син, якому 22 роки має, залишину заявником квартиру та не повинен отримувати вже аліменти, а на двох інших дітей просив встановити аліменти у розмірі по 14 000 грн. на кожного щомісячно без разових платежів.

До суду 04.12.2018 року надійшла заява-уточнення до заяви про перегляд заочного рішення суду. Згідно якої зазначив, що судових повісток він не отримував, тому був позбавлений надавити свої пояснення. Зазначив, що розмір аліментів визначений судом з урахування слів позивачки про заробітну плату ОСОБА_1, проте доказів фактичного заробітку відповідача суду не було надано. Тож, просив вже стягувати з нього аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 5000 грн. щомісячно на кожну дитину, а на користь ОСОБА_2 стягувати аліменти у розмірі 3000 грн. до закінчення навчання, тобто до 30.06.2019 року.

Справа на підставі протоколу розподілу судової справи надійшла до провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Бондаря В.Я.

Ухвалою суду від 05.12.2018 року справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 17.12.2018 року.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 просили задовольнити заяву та скасувати заочне рішення суду.

Представник позивача у справі ОСОБА_5 - ОСОБА_6 заперечувати проти задоволення заяви, просив відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про перегляд заочного рішення суду, заслухавши пояснення учасників справи, приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, законодавець для скасування заочного рішення суду передбачає сукупність умов, а саме неявка в судове засідання з поважних причин та істотне значення доказів для вирішення справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.11.2018 року у справі №522/6138/18 за позовом ОСОБА_2 до ВатінаАндрія Едуардовича про стягнення аліментів та за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утриманні дітей вирішено : стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утриманні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у розмірі 17 800 грн. на кожну дитину щомісячно починаючи з 10.04.2018 року і до досягнення дітьми повноліття; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на дітей; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 17 800 грн. щомісячно до закінчення навчання, тобто до 30.06.2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що судові повістки та виклики направлялися на адресу проживання ОСОБА_1, проте дійсно рекомендовані повідомленні про вручення поштового відправлення поверталися до суду з відміткою за закінченням строку зберігання . Тож, причини неявки ОСОБА_1 у судові засідання є поважні.

Проте, підставами для скасування заочного рішення є не тільки поважність причин неявки у судові засідання, а й докази, на які посилається заявник повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 подав до суду довідку про склад сім'ї або про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, видану ОСББ Каштан 16-33 від 03.12.2018 року, згідно якої у квартиру №23, що знаходиться в будинку №3 по вулиці Тираспольській у м. Одесі проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_10, а відповідно до Акту про проживання складеного сусідами заявника від 03.12.2018 року в вищевказаній квартирі проживають: ОСОБА_1 та ОСОБА_11.

Доказів перебування когось з осіб, що проживають разом з заявником на утриманні ОСОБА_1 суду не надано.

Крім того, доказів того, що ОСОБА_11 є матір'ю ОСОБА_1 також суду не представлено.

Заперечуючи суму аліментів, що були стягнуті з нього за заочним рішення суду заявник зазначає, що позивачка не підтвердила розмір заробітку ОСОБА_1

При цьому, ОСОБА_1 доказів свого заробітку також не надав, на обґрунтування своїх вимог щодо зменшення суми аліментів.

Суд враховує, що заявником не додано доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача та які мають мати істотне значення для правильного вирішення спору для можливості скасування заочного рішення відповідно до вимог ст. 288 ЦПК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, про відсутність обох вимог для проведення перегляду заочного рішення суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - справа "Желтяков проти України" (п.42-43) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що заявник докази, які б мали істотне значення для вирішення спору суду не надав, з врахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо остаточності рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, а значить заява підлягає залишенню без задоволення

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 89, 258-260, 287, 288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей - залишити без задоволення.

Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 18.12.2018 року.

Суддя: В.Я.Бондар