Постанова

від 14.05.2019 по справі 522/6138/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3603/19

Номер справи місцевого суду: 522/6138/18

Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2019 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи: № 522/6138/18

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

-головуючого судді - Заїкіна А.П.,

-суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

учасники справи:

- позивачі - 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 ,

- відповідач - ОСОБА_3 ,

розглянувши у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Бойчука А.Ю. 08 листопада 2018 року,

встановив:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 аліменти на період навчання у розмірі - 5 000 грн. щомісяця (а. с. 2 - 4).

У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 аліменти на неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі - по 5 000 грн. на кожну дитину щомісяця (а. с. 53 - 55).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2018 року вказані цивільні справи було об`єднано в одне провадження (а. с. 49).

У липні 2018 року ОСОБА_6 . - представником ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подано уточнений позов про стягнення з ОСОБА_3 : 1) на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_5 , 2001 року народження , та ОСОБА_4 , 2005 року народження, у розмірі - по 17 800,00 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дати подання позову і до досягнення ОСОБА_4 повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_5 повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_4 року); 2) на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на дітей ОСОБА_4 у розмірі - 29 500 грн., ОСОБА_1 у розмірі - 8 000 грн.; 3) на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі - 17 800 грн. щомісячно, починаючи з дати подання позову і до закінчення ним навчання (30.06.2019 року); 4) допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у межах суми платежу за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.07.1993 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який був зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що складений актовий запис № 807, відповідно до свідоцтва про шлюб від 24.10.2017 року. Від шлюбу в подружжя народилось три дитини: - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, відповідно до свідоцтва про народження від ІНФОРМАЦІЯ_6 року; - ОСОБА_5 , 2001 р.н., відповідно до свідоцтва про народження від ІНФОРМАЦІЯ_7 року; - ОСОБА_4 , 2005 р.н., відповідно до свідоцтва про народження від 22.11.2005 року. Протягом усього часу після припинення шлюбних відносини діти проживають разом з матір`ю. Шлюб між подружжям в офіційному порядку не розірвано. Позивач та Відповідач є багатодітною родиною відповідно до Посвідчення № 008231. На даний час діти перебувають на повному утриманні матері. Забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей позивачка одна не може, тому батько, який здоровий та працездатний, може сплачувати аліменти.

Позивачі у судове засідання не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Згідно наданих до суду письмових заяв представників позивачів - Є.Ш . Гареєва та А.Г. Федченко останні просять справу розглядати за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси 08 листопада 2018 року вищезазначений позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5 , 2001 р .н., та ОСОБА_4 , 2005 р. н., в розмірі - 17 800 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 10.04.2018 року і до досягнення ОСОБА_4 , 2005 р . н., повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_5 , 2001 р.н., повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на дітей ОСОБА_4 , 2005 р .н., у розмірі - 29 500 грн., ОСОБА_1 , 1996 р .н., у розмірі - 8 000 грн..

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , 1996 р.н., аліменти в розмірі - 17 800 грн. щомісячно, починаючи з 10.04.2018 року і до закінчення ним навчання (30.06.2019 року).

Допущено негайне виконання рішення про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги позивачів є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню (а. с. 128 - 131).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси 17 грудня 2018 року (а. с. 153 - 155) заяву ОСОБА_3 від 30.11.2018 р. про перегляд заочного рішення (а. с. 134 - 135) залишено без задоволення.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі оскаржує рішення суду першої інстанції в частині розміру аліментів. Просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у розмірі - по 8 000 грн на кожну дитину щомісяця до досягнення ними повноліття. На повнолітнього сина ОСОБА_8 стягнути аліменти у сумі - 3 000 грн. щомісячно до закінчення ним навчання, тобто - до 31.06.2019 року. Доводів стосовно скасування рішення в частині стягнення додаткових витрат апелянт не вказав.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що наведені позивачами розрахунки аліментів у розмірі половини його заробітку є безпідставними та не відповідають вимогам законодавства. В матеріалах справи відсутні докази того, що він отримує заробітну плату у вказаному позивачами розмірі. Позовні вимоги ґрунтуються на їх особистих припущеннях. При визначенні розміру аліментів має бути враховано те, що на утриманні у нього перебуває непрацездатна мати-пенсіонер.

Відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення першої інстанції є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України зазначена справа відноситься до малозначних.

Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без виклику її учасників.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції вищезазначеним вимогам законодавства у повній мірі не відповідає.

Суд першої інстанції на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів дійшов правильного висновку про існування між сторонами аліментних правовідносин, дійшов вірного висновку про необхідність стягнення з батька аліментів на неповнолітніх дітей та на дитину, яка продовжує навчанняр. Висновки суду першої інстанції в цій частині відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 180 - 185, 199 СК України) та процесуального (ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України) права.

На підставі наявних у справі, наданими сторонами та дослідженими судом доказів встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

06.07.1993 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що складений актовий запис № 807, відповідно до свідоцтва про шлюб від 24.10.2017 року (а.с.10).

Від шлюбу в подружжя народилось 3 дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, відповідно до свідоцтва про народження від 16.08.1996 року, ОСОБА_5 , 2001 р.н., відповідно до свідоцтва про народження від 22.11.2005 року, ОСОБА_4 , 2005 р.н., відповідно до свідоцтва про народження від 22.11.2005 року (а.с. 9,63,64).

Протягом усього часу, коли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинили шлюбні відносини та на теперішній час, діти проживають разом з матір`ю. Шлюб між подружжям в офіційному порядку розірвано не було. Позивач та Відповідач є багатодітною родиною відповідно до Посвідчення № 008231 (а.с.11).

Між сторонами виникли правовідносини щодо обов`язку батьків з утримування дитини, обов`язку батьків утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання.

За правилами, передбаченими ст. ст. 180, 199 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Оскільки беззаперечно встановлено, що неповнолітні діти проживають разом з матір`ю, знаходяться на її утриманні, батько не надає матеріальної допомоги на їх утримання, правильним є висновок суду про необхідність стягнення з відповідача аліментів на дітей. Також є вірним висновок суду про необхідність стягнення аліментів не повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей та повнолітнього сина, який продовжує навчання. Цього висновку суд дійшов при невідповідності висновків суду обставинам справи.

Висновки суду в цій частині є суперечливими, визначаючи розмір аліментів на кожну дитину у розмірі - по 17 800 грн., суд виходив з арифметичного розрахунку - поділив заробітну плату відповідача на половину, яку у свою чергу поділив на три. Колегія суддів не погоджується з таким визначенням розміру аліментів.

Визначаючи інший розмір аліментів на неповнолітніх дітей та повнолітню дитину, яка продовжує навчання, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Враховуючи те, що по справі було ухвалено заочне рішення, а заява про перегляд заочного рішення була залишена без задоволення, суд апеляційної інстанції приймає докази відповідача, які він був позбавлений можливості надати до суду першої інстанції.

Відповідно до Акту про проживання від 03.12.2018 року ОСОБА_3 проживає разом з ОСОБА_9 , яка є пенсіонеркою за віком та зі слів ОСОБА_3 перебуває на його утриманні (а. с. 141, 142). Вказане позивачкою не спростовано.

Враховуючи вік неповнолітніх дітей, стан їх здоров`я, матеріальне становище сторін, наявність на утриманні у відповідача непрацездатної матері, відсутність доказів про поганий стан здоров`я батьків, прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на неповнолітніх дітей у твердій грошовій формі в розмірі: - на доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , - 10 000,00 грн. щомісяця; - на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 10 000,00 грн. щомісяця.

Колегія суддів також при цьому приймає до уваги, що судом першої інстанції було стягнуто додаткові витрати на навчання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а відповідач в цій частині рішення не оскаржив, доводів для його скасування не надав, крім того з відзиву ОСОБА_2 вбачається, що відповідач повністю сплатив вказані додаткові витрати у сумі - 37 500 грн..

Стосовно визначення розміру аліментів на повнолітнього сина ОСОБА_1 , який продовжує навчання, колегія суддів приходить до наступного.

Повнолітній ОСОБА_1 навчається на платній основі у Військовій академії на факультеті підготовки офіцерів запасу та на бюджетній основі у Національному університеті Одеська юридична академія (а. с. 14, 15).

Враховуючи повну зайнятість ОСОБА_1 на навчанні, що позбавляє його можливості отримувати самостійний заробіток, матеріальне становище сторін, наявність на утриманні у відповідача непрацездатної матері та двох неповнолітніх дітей, відсутність доказів про поганий стан здоров`я позивача та відповідача, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 на період його навчання у твердій грошовій формі в розмірі - 5 000,00 грн. щомісяця.

Таким чином, доводи апелянта про необґрунтований розмір аліментів на неповнолітніх дітей та повнолітню дитину, яка продовжує навчання, є частково обґрунтованими.

Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач отримує вказану заробітну плату, позовні вимоги позивача ґрунтуються на її особистих припущеннях, колегія суддів відхиляє у зв`язку з наявністю по справі доказів про загальний розмір заробітної плати апелянта (а. с. 115).

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_3 є частково обґрунтованою, підлягає частковому задоволенню в частині зміни розміру аліментів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до помилкового визначення розміру аліментів, які необхідно стягнути з відповідача, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині необхідно змінити за вищевказаного обґрунтування.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2018 року - змінити.

Викласти абзаци другий, четвертий резолютивної частини рішення в наступній редакції.

Стягнути з ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , в розмірі - по 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 10 квітня 2018 року і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до - ІНФОРМАЦІЯ_12 , та до досягнення ОСОБА_5 повноліття, тобто до - ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Стягнути з ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , аліменти в розмірі - 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 10 квітня 2018 року і до закінчення ним навчання .

В решті рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе