Постанова

від 12.12.2018 по справі 326/292/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 12.12.2018 Справа № 326/292/18

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 326/292/18Головуючий у 1-й інстанції Стріжакова Т.В. Повний текст рішення складено 10.10.2018 року. Пр. № 22-ц/807/1184/18Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу Гюнівська загальноосвітня школа І ступеня Приморської районної ради Запорізької області, Приморської районної ради Запорізької області, треті особи: Відділ освіти Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, ОСОБА_4 (директор Комунального закладу Гюнівська загальноосвітня школа І ступеня Приморської районної ради Запорізької області), про поновлення строку звернення до суду, визнання процедури звільнення такою, що проведена з порушенням вимог законодавства, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який у подальшому уточнив (т.с. 1 а.с. 24-26) та в якому просив: 1) визнати причину пропуску звернення до суду поважною та поновити даний строк; 2) визнати процедуру (порядок) його звільнення з посади вчителя фізичної культури, у зв'язку з ліквідацією КЗ Гюнівська загальноосвітня школа І ступеня Приморської районної ради Запорізької області, проведену на підставі наказу, виданого директором КЗ Гюнівська загальноосвітня школа І ступеня Приморської районної ради Запорізької області ОСОБА_4 від 17.11.2017 №26-к згідно з п.1 ст.40 КЗпП України, неправильною, тобто такою, що проведена з грубим порушенням вимог діючого законодавства; 3) скасувати наказ №26-к від 17.11.2017 Про звільнення ОСОБА_2 , виданий директором КЗ Гюнівська загальноосвітня школа І ступеня Приморської районної ради Запорізької області ОСОБА_4, та поновити його на займаній посаді (у разі неможливості поновлення у зв'язку із ліквідацією останнього закладу на момент винесення рішення суду - забезпечити працевлаштування згідно з вимогами законодавства; 4) виплатити йому заробітну плати за час вимушеного прогулу за період з 27.11.2017 і до моменту прийняття рішення суду, яка станом на 20.03.2018 розрахована за 84 робочі дні і становить 23486,40 грн. та розмір якої визначений виходячи із розміру середнього заробітку згідно виплат за останні два календарні місяці роботи, що передували дню звільнення з роботи (т.с. 1 а.с. 24-26).

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що з 2006 року він займав посаду в КЗ Гюнівська загальноосвітня школа І ступеня Приморської районної ради Запорізької області на посаді вчителя фізичної культури. 26.09.2017 директором КЗ Гюнівська загальноосвітня школа І ступеня ОСОБА_4 був виданий наказ №23-к Про звільнення працівників у зв'язку з ліквідацією КЗ Гюнівська загальноосвітня школа І ступеня Приморської районної ради Запорізької області. 26.09.2017 він був ознайомлений з даним наказом, на його зворотній стороні він висловив незгоду з ним та вимогу в забезпеченні працевлаштування за фахом згідно з дипломом та кваліфікаційною категорією.

17.11.2017 року директором КЗ Гюнівська загальноосвітня школа І ступеня ОСОБА_4 був виданий наказ №26-к Про звільнення ОСОБА_2 , на підставі якого він звільнений 27.11.2017 з посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Копію наказу він отримав 27.11.2017, зазначивши на наказі, що проти скорочення він заперечує та вимушений звернутись до суду.

Не погоджуючись зі звільненням, він 21.12.2017 письмово звернувся до Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, на що 25.01.2018 отримав відповідь від 24.01.2018 за підписом директора ОСОБА_5 В ній було зазначено, що під час здійснення директором закладу загальної середньої освіти заходів у зв'язку із звільненням працівників та ознайомленням їх з наказом про звільнення йому було надано персональне попередження про звільнення у зв'язку із ліквідацією відповідно до ч.1 ст.49-2 КЗпП України, яке повинно містити інформацію щодо усіх вакантних посад з урахуванням його освіти. На підставі п.п.4.13 п.4 рішення сесії Приморської районної ради Запорізької області від 19.09.2017 №3 Про припинення шляхом ліквідації КЗ Гюнівська загальноосвітня школа І ступеню Приморської районної ради Запорізької області , на ліквідаційну комісію покладений обов'язок забезпечити працевлаштування працівників даного закладу загальної середньої освіти згідно з вимогами чинного законодавства. Директором КЗ Гюнівська загальноосвітня школа І ступеня отримувались письмові відповіді від відділу освіти Приморської РДА та НВК Єлисеївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Приморської районної ради Запорізької області про відсутність вакансій вчителя фізичної культури у Приморському районі. Але письмові підтвердження того, що його особисто інформували про дії адміністрації закладу освіти щодо подальшого працевлаштування на посаду вчителя фізичної культури, відсутні. Також повідомлено, що станом на 17.01.2018 вакансії вчителів фізичної культури у районі відсутні, тому з питання подальшого працевлаштування рекомендовано самостійно особисто звертатись до керівництва закладів загальної середньої освіти Приморського району або до районної служби зайнятості.

Вважає, що процедура його звільнення проведена з грубим порушенням законодавства України про працю, є незаконною, внаслідок він позбавлений гарантованого Конституцією права на працю. Тому він наполягає на виплаті йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Одночасно він заявляє клопотання про поновлення строку звернення до суду, він його пропустив з поважних причини, оскільки копія наказу йому була вручена 27.11.2017, тому останнім днем спливу місячного строку звернення до суду було 27.12.2017. Також при отриманні копії наказу він зазначив на наказі, що не згоден з ним, має намір звертатись до суду. Намагаючись реалізувати своє право на судовий захист, але не маючи юридичної освіти і не розбираючись в тонкощах законодавства, він 28.11.2017 звернувся до Бердянського центру з надання правової допомоги. При підготовці документів для звернення до суду, він намагався в позасудовому порядку вирішити дане питання, звернувшись 21.12.2017 з відповідним зверненням до Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, на що відповідь отримав 25.01.2018.

Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 1 а.с. 46) провадження у цій справі за вищезазначеним позовом позивача відкрито.

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2018 року (т.с. 2 а.с. 36-45) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 у повному обсязі, у тому числі про поновлення строку звернення до суду.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с. 2 а.с. 53-55) просив рішення суду першої скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах від 29.12.2017 року №452/2017 ліквідовано зокрема: Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.

Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 Про переведення суддів судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Маловічко С.В. (т.с. 2 а.с. 58).

Ухвалою апеляційного суду (а.с. т.с. 2 а.с. 62) апеляційне провадження за вищезазначеною скаргою позивача відкрито, справу призначено до апеляційного розгляду (т.с. 2 а.с.64).

Відповідачі: Приморська районна рада Запорізької області (т.с. 2 а.с. 69-74) та Комунальний заклад Гюнівська загальноосвітня школа І ступеня Приморської районної ради Запорізької області в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_4 (т.с. 2 а.с. 96-103), треті особи: Відділ освіти Приморської районної державної адміністрації Запорізької області (т.с. 2 а.с. 87-95), Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації (т.с. 2 а.с. 75-76) подали апеляційному суду відзиви на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі.

У судове засідання 12 грудня 2018 року представники належним чином повідомлених про час і місце розгляду цієї справи відповідача Приморської районної ради Запорізької області та Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації не з'явились.

При цьому, відповідач Приморська районна рада Запорізької області подала апеляційному суду факсом заяву (т.с. 2 а.с. 104), в якій просила розгляд цієї справи апеляційним судом перенести через те, що в юридичному відділі районної ради працює 1 (один) фахівець, який знаходиться на лікарняному.

Третя особа Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації подав клопотання (т.с. 2 а.с. 67), в якому просив розглядати дану справу апеляційним судом без участі його представника.

В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України апеляційний суд ухвалив у задоволенні заяви відповідача Приморської районної ради Запорізької області відмовити, заяву третьої особи Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації задовольнити, розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю представників відповідача Приморської районної ради Запорізької області та третьої особи Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації за присутністю позивача ОСОБА_2, голови ліквідаційної комісії відповідача КЗ Гюнівська загальноосвітня школа І ступеня Приморської районної ради Запорізької області та третьої особи ОСОБА_4, представників Відділу освіти Приморської районної державної адміністрації Запорізької області (т.с. 2 а.с. 105-106) ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення всіх з'явившихся учасників цієї справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч.1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В силу вимог ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право …змінити рішення.

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення , постанови.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для ….зміни рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в…зміні його мотивувальної та резолютивної частин (ст. ст. 265 ч. 4, 376 ч. 4 ЦПК України).

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що правильно відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі, суд першої інстанції керувався ст.ст.21, 36, ст.40 п.1, 43-1, 49-2, 232, 233, 235 КЗпП України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 223, 233, 235,247, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, разом із тим, помилково виходив одночасно з двох підстав:

-права ОСОБА_2, як вчителя фізичної культури КЗ Гюнівська ЗОШ І-ІІ ступенів , при його звільненні з 27.11.2017 року наказом № 26-к від 17.11.2017 №26-к на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією КЗ Гюнівська загальноосвітня школа І ступеня Приморської районної ради Запорізької області (т.с. 1 а.с. 7, 10,) не порушені, оскільки, процедура вивільнення ОСОБА_2 проведена з дотриманням порядку, передбаченого законодавством; останній був попереджений про звільнення завчасно та у належний спосіб (наказ № 23-к від 26.09.2017 року Про звільнення працівників у зв'язку з ліквідацією КЗ Гюнівська ЗОШ І-ІІ ступенів , т.с. 1 а.с. 9); вакансії для працевлаштування у самому закладі були відсутні у зв'язку із ліквідацією останнього; при цьому; КЗ Гюнівська ЗОШ І-ІІ ступенів на виконання вимог ст. 49-2 КЗпП України здійснив всіх необхідних та можливих заходів для працевлаштування ОСОБА_2 в інших установах району (клопотання КЗ Гюнівська ЗОШ І-ІІ ступенів № 49 від 10.10.2017 року т.с. 1 а.с. 10 до НВК Єлисеївська ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ , лист-відповідь № 215 від 13.10.2017 року т.с. 1 а.с. 161, лист - звернення КЗ Гюнівська ЗОШ І-ІІ ступенів від 27.09.2017 року до Відділу освіти Приморської районної державної адміністрації, лист - відповідь Відділу освіти Приморської районної державної адміністрації від 27.09.2017 року №1001 про відсутність вакантних ставок вчителів фізичної культури у школах району, т.с. 1 а.с. 162, інформація КЗ Гюнівська ЗОШ І-ІІ ступенів про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці від 28.09.2017 року на ім'я Приморьского районного центру зайнятості (т.с. 1 а.с. 164-165), тому первісні позовні вимоги позивача у цій справі про визнання процедури звільнення такою, що проведена з порушенням вимог законодавства, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі не підлягають задоволенню, а позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу носять похідний характер від первісних позовних вимог позивача у цій справі, тому у разі відмови судом у задоволенні первісних позовних вимог, похідні від них позовні вимоги також не підлягають задоволенню,

- та пропуску ОСОБА_2 строку звернення до суду 23.02.2018 року поштою (конверт т.с. 1 а.с. 17, фактично позов надійшов до суду лише 02.03.2018 року т.с. 1 а.с. 1) , передбаченого ст. 233 КЗпП України, із вищезазначеним позовом позивача у цій справі та відсутності поважних причин для поновлення останнього.

Оскільки, застосування однієї із зазначених підстав виключає можливість застосування судом іншої.

Крім того, як правильно було встановлено судом першої інстанції, копія наказу ОСОБА_2 була вручена 27.11.2017 (т.с. 1 а.с. 10), тому останнім днем спливу місячного строку звернення до суду було 27.12.2017. Також при отриманні копії наказу він зазначив на наказі, що не згоден з ним, має намір звертатись до суду. Намагаючись реалізувати своє право на судовий захист, але не маючи юридичної освіти і не розбираючись в тонкощах законодавства, він 28.11.2017 звернувся до Бердянського центру з надання правової допомоги. При підготовці документів для звернення до суду, він намагався в позасудовому порядку вирішити дане питання, звернувшись 21.12.2017 з відповідним зверненням до Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, на що відповідь отримав 25.01.2018 (т.с. 1 а.с. 11-12).

Тому, у даному випадку сплив строку звернення до суду позивачем у цій справі, як підстава для відмови у задоволенні позову ОСОБА_2, не міг бути застосований судом.

Оскільки, у встановлені законом строки захисту судом підлягає тільки порушене право особи.

Решта доводів апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 є такими, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а лише відображають позицію позивача у цій справі, висловлену в його позові у цій справі, яку він вважає, що є єдино вірною та єдино можливою.

Наданими стороною відповідача та третіми особами належними (письмовими ), допустимими доказами у цій справі підтверджується дотримання КЗ Гюнівська загальноосвітня школа І ступеня Приморської районної ради Запорізької області процедури звільнення ОСОБА_2 наказом № 26-к від 17.11.2017 №26-к з 27.11.2017 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією закладу, та зокрема вимог ст. 49-2 КЗпП України.

Так, за змістом ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до ст. 48 Закону України "Про зайнятість населення" , власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Встановлено, що КЗ Гюнівська загальноосвітня школа І ступеня Приморської районної ради Запорізької області ліквідувався, тому останній не міг запропонувати ОСОБА_2 іншу роботу в тому самому закладі.

Проте, КЗ Гюнівська ЗОШ І-ІІ ступенів на виконання вимог ст. 49-2 КЗпП України здійснив всіх необхідних та можливих заходів для працевлаштування ОСОБА_2 в інших установах району (клопотання КЗ Гюнівська ЗОШ І-ІІ ступенів № 49 від 10.10.2017 року т.с. 1 а.с. 10 до НВК Єлисеївська ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ , лист-відповідь № 215 від 13.10.2017 року т.с. 1 а.с. 161, лист - звернення КЗ Гюнівська ЗОШ І-ІІ ступенів від 27.09.2017 року до Відділу освіти Приморської районної державної адміністрації, лист - відповідь Відділу освіти Приморської районної державної адміністрації від 27.09.2017 року №1001 про відсутність вакантних ставок вчителів фізичної культури у школах району, т.с. 1 а.с. 162, інформація КЗ Гюнівська ЗОШ І-ІІ ступенів про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці від 28.09.2017 року на ім'я Приморьского районного центру зайнятості (т.с. 1 а.с. 164-165), зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (т.с. 1 а.с. 164-165).

Вжиття роботодавцем заходів для працевлаштування працівника на іншому підприємстві чи після розірвання з працівником трудового договору відповідно до вимог ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України не є обов'язком роботодавця (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 01.04.2015 року у справі № 6-40цс15 т.с. 1 а.с. 207-213).

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України).

Суд першої інстанції розглянув дану справу повно, всебічно та з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку.

Крім того, суд першої інстанції на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи, зокрема заслуховував пояснення учасників цієї справи, досліджував докази сторін тощо.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).

Підстави для звільнення позивача ОСОБА_2 від доказування, передбачені ст. 82 ЦПК України у цій справі відсутні.

Позивач ОСОБА_2 не надав суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування свого позову у цій справі в частині його відмови.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України також сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах апеляційної скарги позивача ОСОБА_2

В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Однак, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України у цій справі відсутні, та, зокрема, стороною позивача апеляційному суду не надані.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково, рішення Приморського районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2018 року у цій справі слід змінити, виключивши із підстав відмови у задоволенні позову пропуск строку на звернення до суду; в решті рішення суду першої інстанції у цій справі слід залишити без змін.

Встановлено, що оскаржуємим рішенням суд першої інстанції правильно, з додержанням ст. 141 ЦПК України, вирішив у цій справі питання про розподіл понесених судових витрат між сторонами, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.

Крім того, в силу вимог ст. 141 п. 13 ЦПК України в разі задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 лише частково при вищевикладених обставинах, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідачів у цій справі будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Також встановлено, що в силу вимог закону ОСОБА_2, як позивач у справі про поновлення на роботі та як особа з інвалідністю 2 групи довічно (т.с. 2 а.с. 56), був звільнений від сплати судового забору за подачу апеляційної скарги до апеляційного суду у цій справі за всіма позовними вимогами.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 367-368, 371 - 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2018 року у цій справі змінити, виключивши із підстав відмови у задоволенні позову пропуск строку на звернення до суду.

В решті рішення суду першої інстанції у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 18.12.2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.