Постанова

від 13.12.2018 по справі 915/353/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/353/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: О.Ю. Аленіна, М.А. Мишкіної,

секретар судового засідання - О.В. Клименко,

за участю представників сторін :

від позивача: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будград"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2018, м. Миколаїв, суддя Алексєєв А.П., повний текст рішення складено 03.09.2018

у справі № 915/353/18

за позовом: Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будград"

про стягнення 107239,85 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Державне підприємство "Стивідорна компанія "Ольвія" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будград" про стягнення з останнього неустойки в розмірі 107239,85 грн., з яких пеня - 76617,67 грн., штраф - 30622,18 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного виконання робіт за договором підряду (на виконання робіт) від 16.11.2016 № 281В-2016.

У відзиві на позов відповідач вказав, що фактично роботи були виконані у березні 2017 року, що підтверджується складеним актом приймання та комплексного випробування обладнання котельні, однак позивач своєчасно не вчинив дій щодо прийняття виконаних робіт, у зв'язку з чим своєчасно не виявив недоліки в актах виконаних робіт, чим сприяв збільшенню часу, протягом якого роботи, які виконані належним чином та закінчені у березні 2017 року, залишилися не прийнятими. Також відповідач, посилаючись на приписи ст.ст. 258, 267 ЦК України, якими встановлено скорочений строк позовної давності до позовних вимог про стягнення неустойки та наслідки спливу позовної давності, просив суд у разі задоволення позову застосувати приписи вказаних статей ЦК України.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2018 (суддя Алексєєв А.П.) у справі № 915/353/18 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДГРАД" на користь Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія" пеню в розмірі 33246,94 грн. В частині позову щодо стягнення з ТОВ "БУДГРАД" на користь ДП "Стивідорна компанія "Ольвія" пені в розмірі 43370,72 грн. та штрафу в розмірі 30622,18 грн. відмовлено. Крім того, стягнуто з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 546,22 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем всупереч умовам вказаного договору було взято для розрахунку суми неустойки вартість робіт та матеріалів, визначену на дату здавання і приймання робіт станом на 29.09.2017, а саме 437459,75 грн., тоді як визначена сторонами вартість робіт за договором становила 464764,08 грн. Відтак, суд зробив власний розрахунок, згідно якого розмір пені за 182 дні прострочення становить 84587,06 грн. (464764,08 грн. *0,1%*182 дні), а розмір штрафу - 32533,48 грн. (464764,08*7%). Разом з тим місцевий господарський суд врахував, що строк позовної давності щодо стягнення пені закінчився 07.02.2018, а штрафу - 07.03.2018, у той час як позов подано 24.04.2018, тому позовні вимоги про стягнення пені задовольнив частково: за період з 24.04.2017 по 07.08.2017 в сумі 33246,94 грн., відмовивши при цьому у задоволенні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 7% вартості робіт, обумовленої Договором, з огляду на сплив строку позовної давності 07.03.2018 за цією вимогою.

Не погодившись із рішенням суду, ДП "Стивідорна компанія "Ольвія" та ТОВ "Будград" звернулись до Одеського апеляційного господарського суду (у подальшому матеріали справи передані до Південно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку з ліквідацією Одеського апеляційного господарського суду) з апеляційними скаргами.

У своїй апеляційній скарзі ДП "Стивідорна компанія "Ольвія" просило вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Так, скаржник зазначив, що суд зробив неправильний розрахунок пені. Крім того, позивач не погоджується із застосуванням судом строку позовної давності до нарахування пені, зокрема тому, що з березня по вересень 2017 через неправомірні дії відповідача неможливо було встановити фактичну вартість робіт, які були виконані з простроченням, а, отже, на думку скаржника, відповідно до ч. 2 ст. 864 ЦК України перебіг позовної давності має відраховуватись від дати прийняття роботи в цілому.

ТОВ "Будград" в апеляційній скарзі просило скасувати вказане рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 33246,94 грн. та 546,22 грн. судового збору і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, в іншій частині залишити рішення господарського суду без змін. Дане товариство зазначило, що суд в порушення ч. 2 ст. 237 ГПК України вийшов за межі позовних вимог, взявши для розрахунку суми неустойки вартість робіт та матеріалів, визначену договором, а не відповідним актом приймання виконаних робіт. Разом з тим, назване товариство зазначило, що, якщо суд апеляційної інстанції визнає підставність нарахування пені за період з 24.04.2017 по 07.08.2017, скаржник просить зменшити розмір стягуваної пені принаймні до 5000 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ДП "Стивідорна компанія "Ольвія" просило відмовити у задоволенні цієї скарги.

У судовому засіданні 13.12.2018 представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "Будград", представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будград" (Підрядник) та Державним підприємством "Стивідорна компанія "Ольвія" (Замовник) укладений договір №281В-2016 (підряд на виконання робіт), предметом якого є виконання Підрядником робіт з реконструкції існуючого приміщення складу генеральних вантажів №1 під вбудовану котельню для опалення адміністративних приміщень Замовника (далі також - Договір).

Пунктами 2.1.2-2.1.4 Договору передбачено, що Підрядник зобов'язаний виконати роботи на умовах, викладених в цьому договорі, із додержанням будівельних норм і правил, які діють в України; забезпечити виконання робіт згідно з графіком виконання робіт (Додаток №3); передати у власність Замовника результати робіт (предмет підряду) за актом приймання виконаних будівельних робіт у визначені цим договором порядку і строки.

Згідно з п. 4.1 Договору загальна ціна робіт, матеріалів та їх вартість за цим Договором становить 464764,08 грн., у тому числі ПДВ 77460,68 грн., згідно договірної ціни (Додаток 1), що є невід'ємною частиною Договору, та включає в себе плату за використані матеріали, виконану роботу та відшкодування усіх витрат Підрядника. Загальний перелік робіт та їх вартість за цим Договором визначені на основі твердого кошторису у складі локальних кошторисів на будівельні роботи №№2-1-1, 2-1-2, 2-1-3, 2-1-4, 2-1-5, 2-1-6, 2-1-7, 2-1-8 з підсумковою відомістю ресурсів, який є додатком №1 та є невід'ємною частиною Договору.

У п. 5.1 Договору сторони узгодили, що Замовник після підписання Договору протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку Підрядника перераховує на його розрахунковий рахунок попередню оплату (аванс) у розмірі 50% від суми Договору, що складає 232382,04 грн., у тому числі ПДВ 38730,34 грн.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що строк виконання робіт за цим договором: протягом 45 календарних днів з дати перерахування Замовником на рахунок Підрядника попередньої оплати згідно п. 5.1 цього Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору здавання Підрядником результатів виконаних робіт (предмету підряду) та приймання їх Замовником оформляється актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість робіт (форма КБ-3), які надаються Підрядником Замовнику протягом 5 днів календарних днів з моменту закінчення виконаних робіт за Договором.

Згідно з п. 8.2 Договору прийняття виконаних робіт здійснюється Замовником за умови належного виконання робіт та надання Підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконанні робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів є обов'язковою згідно з чинним законодавством України) та іншої документації щодо таких робіт, передбаченої технічним завданням, Договором та/або законодавством.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у разі виявлення неналежного виконання робіт, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на вартість виконаних робіт, ненадання необхідних документів, Замовник має право відмовитись від підписання наданих документів.

За порушення Підрядником строків виконання зобов'язання Замовник має право стягнути з Підрядника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Замовник має право додатково стягнути з Підрядника штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості (п. 11.2 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 06.01.2017 пункт 6.1. Договору сторонами було викладено в новій редакції та визначено, що строк виконання вказаних робіт складає 45 календарних днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі майданчику під капітальний ремонт.

Відповідачем не заперечувався факт виконання позивачем свого обов'язку щодо своєчасної та повної оплати робіт, так само як сторонами не заперечувався той факт, що акт з передачі майданчику був підписаний 23.12.2016 з одночасною передачею відповідачу робочої документації та креслень по об'єкту, а отже, сторонами погоджено термін виконання робіт по 06.02.2017.

У вересні 2017 року представниками сторін підписані акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року (форма КБ-2в), згідно якого вартість виконаних робіт становить 365932,32 грн., та акт №1 вартості обладнання, придбаного виконавцем робіт, відповідно до якого вартість обладнання (з ПДВ) становить71527,43 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За положеннями ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Частиною 3 ст. 877 ЦК України передбачено, що підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд першої інстанції, враховуючи зміст п.п. 8.1, 8.2 Договору, вірно зазначив, що приймання і передача робіт та відповідної документації щодо таких робіт необхідно розглядати як комплексну процедуру, яку неможливо розбивати на окремі частини без відповідного погодження обох сторін із внесенням змін до договору.

Виходячи із обставин справи та умов Договору, суд дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що відповідачем не було виконано покладеного Договором обов'язку виконати підрядні роботи із проведенням їх подальшої передачі позивачу із оформленням Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість робіт (форма КБ-3) у погоджений термін - по 06.02.2017. При цьому слід критично розцінити доводи відповідача щодо фактичного повного виконання ним робіт у березні 2017 року з огляду, зокрема на те, що відповідачем приймалися до виконання зауваження позивача про усунення недоліків документації щодо робіт.

Крім того, у разі якщо вимоги Замовника по усуненню недоліків суперечили умовам Договору та законодавства, а Підрядник, у свою чергу, вважав роботи виконаними згідно умов Договору, документацію щодо робіт повною, останній міг діяти відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, якою передбачено, що у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відтак, з аналізу обставин справи слідує, що відповідач вважав зауваження позивача доречними та такими, що заслуговують на увагу. Так, у відзиві (т.2 а.с. 109) відповідач зазначив, що "усуваючи дані зауваження, відповідач листом від 21.09.2017 № 204 направив позивачу уточнені акти виконаних робіт на загальну суму 437459,75 грн., які були підписані позивачем без зауважень", а Замовник, скориставшись правом, яке передбачене п. 8.3 Договору, повернув документацію щодо робіт із зауваженнями відповідачу, які останній визнавав обґрунтованими, усуваючи їх.

Доводи ТОВ "Будград" з приводу неможливості виконання та здавання робіт в обумовлений термін (по 06.02.2017) через ігнорування ДП "Стивідорна компанія "Ольвія" повідомлень відповідача про необхідність проведення додаткових робіт із необхідністю внесення змін до проектно-кошторисної документації обґрунтовано не прийняті до уваги місцевим господарським судом, оскільки згідно з частиною 3 ст. 877 ЦК України саме на підрядника покладено обов'язок зупинити відповідні роботи. Доказів виконання вказаного обов'язку відповідачем не надано, а отже, відсутні підстави для висновку про недобросовісність, допущену при виконанні умов Договору з боку позивача.

За змістом ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Як вище зазначалось, пунктом 11.2 Договору передбачено, що за порушення відповідачем строків виконання зобов'язань позивач має право стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів позивач має право додатково стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

З огляду на те, що прострочення виконання обов'язку відповідача передати роботи по 06.02.2017 розпочалося з 07.02.2017, позивач правильно визначив період, за який підлягає нарахуванню пеня в розмірі 0,1% вартості робіт, а саме з 07.02.2017 по 07.08.2017, а нарахування штрафу у розмірі 7 % від вартості робіт - з 07.03.2017.

При цьому при розрахунку суми неустойки позивач виходив з вартості робіт та матеріалів, визначеної на дату здавання і приймання робіт, у сумі 437459,75 грн.

Господарський суд Миколаївської області не погодився з тим, що позивачем за основу обрано вартість виконаної роботи з огляду на те, що станом на 07.02.2017, коли розпочалося прострочення відповідача, визначена сторонами вартість робіт за Договором становила 464764,08 грн., та вказав, що розмір пені за 182 дні прострочення становитиме 84587,06 грн. (464764,08 грн. *0,1%*182 дні), а розмір штрафу - 32533,48 грн. (464764,08*7%).

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, оскільки, як вище зазначено, пунктом 11.2 Договору встановлено, що за порушення Підрядником строків виконання зобов'язання Замовник має право стягнути з Підрядника пеню у розмірі 0,1 відсотка саме від вартості робіт , з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, у той час як пунктом 4.1 Договору передбачена загальна ціна робіт, матеріалів та їх вартість, яка становить 464764,08 грн. Як вбачається з підписаного сторонами акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року (форма КБ-2в), вартість виконаних робіт становить 365932,32 грн. Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що в даному випадку слід застосовувати саме фактичну вартість виконаних робіт згідно вказаного акта без урахування вартості обладнання, а не загальну вартість, визначену Договором.

Разом з тим, як вище зазначалось, у відзиві на позов відповідач послався на приписи ст.ст. 258, 267 ЦК України, якими встановлено скорочений строк позовної давності до позовних вимог про стягнення неустойки та наслідки спливу позовної давності, та просив суд у разі задоволення позову застосувати приписи вказаних статей ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦК України та ч. 1 ст. 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, при цьому загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 257 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Отже, строк позовної давності щодо стягнення пені закінчився 07.02.2018, а штрафу - 07.03.2018, тоді як позов подано до суду 24.04.2018.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, а саме пеня, нарахована за період з 24.04.2017 по 07.08.2017, виходячи з вартості фактично виконаних робіт - 365932,32 грн., підлягає стягненню в сумі 38788,83 грн.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 365932.32 24.04.2017 - 07.08.2017 106 0.1 % 38788.83 Вимога про стягнення штрафу в розмірі 7% вартості робіт, обумовленої Договором, задоволенню не підлягає, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, який сплив 07.03.2018.

Що стосується прохання відповідача про зменшення розміру стягуваної пені принаймні до 5000 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 233 ГК України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Дослідивши обставини справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені у даному випадку.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 270, 277, 269, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ДП "Стивідорна компанія "Ольвія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будград" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2018 у справі № 915/353/18 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будград" (код ЄДРПОУ 32655643) на користь державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія" (код ЄДРПОУ 19290012) пеню в розмірі 38788,83 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з ТОВ "Будград" на користь Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія" судовий збір в розмірі 637,32 грн.

Стягнути з ТОВ "Будград" на користь Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія" судовий збір за апеляційний перегляд справи в розмірі 955,97 грн.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.12.2018.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя М.А. Мишкіна