Ухвала

від 18.12.2018 по справі 910/1370/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зміну способу та порядку виконання судового рішення

м. Київ

18.12.2018Справа № 910/1370/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Артемчука Тараса Володимировича

про зміну способу та порядку виконання судового рішення по

справі № 910/1370/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вест Ойл Трейд , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Нафтаклуб , м. Київ,

про стягнення 1 937 032,13 грн.,

за участі представників:

стягувача - Ратушного О.А. (довіреність від 22.12.2017 № б/н);

представники боржника та приватний виконавець - не з'явились (належно повідомлені);

вільний слухач- ОСОБА_4 (паспорт серія НОМЕР_1 ),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вест Ойл Трейд (далі - ТОВ Вест Ойл Трейд ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Нафтаклуб (далі - ТОВ Нафтаклуб ) 1 398 000 грн. основної заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів від 17.05.2016 №ВОТ-15-2016 (далі - Договір) та 539 032,13 грн. 36% річних, а всього 1 937 032,13 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2018 зі справи № 910/1370/18 позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ Нафтаклуб з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь ТОВ Вест Ойл Трейд заборгованість за Договором у сумі 1 398 000 грн., 36 процентів річних у сумі 539 032, 13 грн., 29 250 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ 15.05.2018.

05.12.2018 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Артемчук Т.В. подав суду заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення із справи №910/1370/18. Заявник повідомив, що 14.11.2018 було відкрито виконавче провадження (№57682827) з примусового виконання наказу із справи №910/1370/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 розгляд заяви було призначено на 18.12.2018.

У судове засіданні 18.12.2018 з'явився представник стягувача, який надав пояснення по суті заяви та підтримав її повністю

Представники боржника та приватний виконавець у судове засідання не з'явилися, належно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, судові повідомлення надіслані поштовим зв'язком, про причини неявки суду не повідомили.

Оцінивши усі обставини справи в їх сукупності, розглянувши доводи заяви, заслухавши пояснення представника стягувача, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення заяви з огляду на таке.

Статтею 129 1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Приписами частин першої та другої статті 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Слід зазначити, що наведені приписи були розглянуті Конституційним Судом України у рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012, в якому вказано, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування нашою державою права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони, яка поважає верховенство права, дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справах Горнсбі проти Греції , Бурдов проти Росії , Ясіун'єне проти Литви , Руйану проти Румунії , Совтрансавто-Холдинг проти України , Шмалько проти України ).

Тобто, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід'ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до положень частин першої, четвертої статті 19 Закону сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Згідно з приписами частини п'ятої статті 19 Закону боржник зобов'язаний 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до частин першої та третьої статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

Частинами першою та другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частинами першою - третьою, сьомою статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Про зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Матеріалами справи підтверджується, що боржник обізнаний про набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні представник стягувача зазначив про те, що у відповідача відсутні грошові кошти на рахунках у зв'язку з чим виникла потреба у зміні способу та порядку виконання рішення суду.

Суд дослідив копії матеріалів виконавчого провадження 57682827, з якого вбачається, що для подальшого виконання судового рішення є необхідним зміна способу та порядку виконання вказаного рішення суду, що повинно виконуватися, у тому числі, з урахуванням приписів статті 52 Закону.

Так, відповідно до статті 52 Закону виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

У разі якщо на зазначене у частині п'ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер'єру офісів, готова продукція та товари тощо); об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Враховуючи викладене, є підстави для задоволення заяви приватного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення суду зі справи № 910/1370/18.

Водночас, слід зазначити, що боржник як учасник судового процесу зобов'язаний керуватися таким завданням господарського судочинства як обов'язковість судового рішення.

Боржник, будучи обізнаним про набрання рішенням законної сили, повинен бути добросовісним у його виконанні.

За таких обставин, керуючись статтями 234, 235, 240 та 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Артемчука Тараса Володимировича про встановлення додаткового способу та порядку виконання рішення суду зі справи № 910/1370/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вест Ойл Трейд до товариства з обмеженою відповідальністю Нафтаклуб про стягнення 1 937 032,13 грн.

2. Встановити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2018 зі справи № 910/1370/18:

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Нафтаклуб (01042, місто Київ, бульвар Дружби народів, 7, офіс 11, ідентифікаційний код 39262838) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Вест Ойл Трейд (04209, місто Київ, вулиця Богатирська, 9 офіс 416, ідентифікаційний код 39934232) заборгованість за договором поставки №ВОТ-15-2016 у сумі 1 398 000 (один мільйон триста дев'яносто вісім тисяч) грн., 36 процентів річних у сумі 539 032 (п'ятсот тридцять дев'ять тисяч тридцять дві) грн. 13 коп., 29 250 (двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. судового збору. .

Ухвала набрала законної сили 18.12.2018 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва.

Повне судове рішення підписано 19.12.2018.

Суддя І.Д.Курдельчук