Ухвала

від 11.12.2018 по справі 922/3178/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"11" грудня 2018 р.Справа № 922/3178/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши справу

за заявою Східна ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Х/о, м. Харків до ТОВ "Левада-Сіті", м. Харків про визнання банкрутом

учасники процесу не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 02.02.2017 р. припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна, визнано ТОВ "Левада-Сіті", (код 34754994) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1

До суду від ліквідатора надійшло клопотання (вх.№35804 від 01.11.17), в якомувона просить суд затвердити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат, понесених ліквідатором при виконанні ліквідаційної процедури та стягнути грошову винагороду в сумі 54252,54 грн. та витрати, понесені при виконання ліквідаційної процедури в сумі 124,00 грн. зі Східної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області на її користь, яке суд призначив до розгляду на 30.11.2017 р.

В судове засідання 30.11.2017 р. ліквідатор не з'явився, подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Присутній у засіданні суду представник ініціюючого кредитора заперечував проти клопотання ліквідатора.

Розглянувши наданий звіт, суд відклав його розгляд, а також клопотання ліквідатора на 15.02.2018 року та зобов'язав її надати всі докази виконання ліквідаційної процедури, зобов'язав Східну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області надати письмові пояснення щодо клопотання ліквідатора про стягнення з ініціюючого кредитора грошової винагороди та витрат понесених в процедурі банкрутства.

До суду від Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області надійшов відзив (вх.№ 4296 від 15.02.2018) на клопотання ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди, в якому податковий орган просить суд відмовити ліквідатору, посилаючись на те, що фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювався, а також на рахунках ОДПІ відсутні кошторисні призначення для виплати грошової винагороди ліквідатору.

В судове засідання 15.02.2018 р. ліквідатор не з'явилася, витребуваних документів не надала.

До суду від ліквідатора надійшли додаткові пояснення (вх.№ 17232 від 14.06.18) до звіту про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат, а також клопотання (вх.№ 17760 від 19.06.18) про долучення до матеріалів справи доказів закриття рахунків банкрута.

До суду від ліквідатора надійшло клопотання (вх.№ 22742 від 07.08.18) про затвердження нарахованої грошової винагороди ліквідатору в сумі 123746,21 грн. та понесені витрати в сумі 988,35 грн., які вона просить суд стягнути з ініціюючого кредитора на її користь .

У зв'язку із необхідністю отримання доказів повноти та належності виконання ліквідаційної процедури, розгляд клопотання ліквідатора неодноразово відкладався.

В судове засідання 11.12.2018 р. ліквідатор не з'явилася, подала клопотання (вх.№2795 від 10.12.18) про проведення призначеного засідання без її особистої участі.

Присутній у засіданні суду представник податкового органу надав усні пояснення.

Судом оголошено перерву в судовому засіданні на 11.12.2018 р. о 14-00 год.

Після перерви учасники процесу не з'явились.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, розглянувши клопотання ліквідатора, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч. 1 ст. 41 Закону, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Закону, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями ст.115 Закону.

Відповідно до ч.1, 2 ст.115 Закону, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 Закону, грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття господарським судом процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора, а її розмір не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень ліквідатора.

Положеннями ч.5 ст.115 Закону, визначено джерела сплати грошової винагороди арбітражного керуючого, а саме за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Згідно з ч.6 ст.115 Закону, кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Відповідно до ч.7 ст.115 Закону, ліквідатор щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення ліквідаційної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2016 року визнано грошові вимоги одного конкурсного кредитора та затверджено реєстр вимог кредиторів, який складається з вимог ініціюючого кредитора - Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в розмірі 519638,86 грн. основного боргу (третя черга), а також 13780,00 грн. судового збору (перша черга).

Як свідчать матеріали справи, ліквідатором скликано і проведено комітет кредиторів від 17.10.2017 р. на якому встановлено оплату послуг ліквідатора в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень у справі, відповідно до діючого законодавства України. Сплату винагороди та відшкодування витрат ліквідатора, у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство ТОВ "Левада-Сіті" здійснювати за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Судом встановлено, що ліквідатором здійснені належні і вичерпні заходи з розшуку активів банкрута, які залишилися безрезультатними та будь-якого майна боржника виявити не вдалося.

Єдиний кредитор у справі - Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області заперечує проти клопотання ліквідатора, просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на наступне те, що фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювався; що законодавцем чітко встановлено джерело відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме - за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника; що кредитор - Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області є бюджетною установою та, у відповідності до Бюджетного кодексу України, уповноважена виконувати свої фінансові зобов'язання виключно на підставі кошторису та на рахунках ОДПІ відсутні кошторисні призначення для виплати грошової винагороди ліквідатору.

Суд зазначає, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора/, разом з тим Закон не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і ОСОБА_2 ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв'язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Крім того, суд зазначає, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого / розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора/ в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону про банкрутство), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, невиявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов'язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Такої самої правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 04.10.2018 р. по справі №916/1503/17.

Таким чином, враховуючи відсутність виявлених активів банкрута, відсутність рішення комітету кредиторів ТОВ "Левада-Сіті" про утворення фонду для оплати грошової винагороди ліквідатору чи відшкодування його витрат, суд вважає за можливе покласти обов'язок зі сплати грошової винагороди арбітражного керуючого ОСОБА_1 на єдиного конкурсного кредитора - Східну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Суд також зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного суду викладеної у постанові від 04.10.18 р. у справі № 922/132/13-г, при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період.

Так, як свідчать матеріли справи, ліквідаційний звіт разом з клопотанням про стягнення з ініціюючого кредитора грошової винагороди в сумі 54252,54 грн. та понесених витрати в сумі 124,00 грн. за період з 02.02.2017 р. по 17.10.2017 р. подано ліквідатором до суду 01.11.2017 р.

Однак, дослідивши наданий звіт, судом встановлено , що ліквідатором не здійснено всіх заходів щодо ліквідації банкрута, у зв"язку з чим розгляд звіту ліквідатора неодноразово відкладався .

07.08.2018 р. ліквідатор надала клопотання (вх.№ 22742 від 07.08.18), згідно якого період нарахування грошової винагороди збільшився, у зв"язку з чим вона просить суд стягнути з кредитора 123746,21 грн. грошової винагороди вже за період з 02.02.17 р. по 07.08.18 р., а також понесені витрати в сумі 988,35 грн.

Судом досліджено понесені ліквідатором витрати по ліквідаційній процедури в загальній сумі 988,35 грн., які складаються з: поштових відправлень в сумі 91,00 грн., отримання відомостей з Державного реєстру речових прав в сумі 207,00 грн., витрат на відрядження до м.Харкова в сумі 690,35 грн., які підтверджені належними доказами, тому підлягають затвердженню.

Однак, суд зазначає, що ліквідатором недостатньо оперативно виконувались вимоги суду щодо надання вичерпних доказів завершення ліквідаційної процедури, що призвело до її затягування, оскільки після подачі ліквідатором на затвердження ліквідаційного звіту ще майже дев"ять місяців надавались документальні докази в його підтвердження, а саме: 12.03.2018 р. довідка з Національної комісії з цінних паперів та Фондового ринку, 08.05.2018 р. - довідка ФДМ, 14.05.2018 р. довідка банку про закриття рахунку та інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та в серпні місяці інші роздруківки інформації з державних реєстрів та бюлетеня ДСІВ.

Таким чином, дослідивши здійсненні ліквідатором дії під час проведення ліквідаційної процедури, приймаючи до уваги не співмірність дій проведених ліквідатором після отримання судом ліквідаційного звіту (за період з 17.10.2017 р. по 07.08.2018 р.) із заявленими вимогами щодо стягнення грошової винагороди, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання ліквідатора та стягнути зі Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області основну грошову винагороду ліквідатору ОСОБА_1 в сумі 54252,54 грн. та 988,35 грн. витрат ліквідатора по здійсненню ліквідаційної процедури. В іншій частині відмовити.

Керуючись ст.ст. 26, 37-48,115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 232-235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання ліквідатора (вх.№35804 від 01.11.17) з урахуванням клопотання (вх.№ 22742 від 07.08.18) задовольнити частково.

Затвердити звіт ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат по ліквідаційній процедурі.

Cтягнути зі Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (код 39858581, адреса: 61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 17) на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: 50005, м.Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 80, каб. 28) основну грошову винагороду за виконання обов'язків ліквідатора у справі № 922/3178/16 про банкрутство ТОВ "Левада-Сіті" за період з 02.02.17 р. по 17.10.17 р. в сумі 54252,54 грн. та та 988,35 грн. витрат ліквідатора по здійсненню ліквідаційної процедури.

В іншій частині заявлених ліквідатором вимог відмовити.

Видати наказ.

Ухвалу направити ліквідатору, кредитору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 256 ГПК України, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_3