Рішення від 18.12.2018 по справі 923/658/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 року, м. Херсон, справа № 923/658/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача-1 - ОСОБА_1 міської ради,

позивача-2 - Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради

до Комунального підприємства ОСОБА_1 шляхово-експлуатаційне управління

про стягнення 84 847,24 грн,

за участю:

секретаря судового засідання Бєлової О.С.,

представників:

прокуратури - ОСОБА_2,

позивача-1 - не з'явився,

позивача-2 - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_3П,

у с т а н о в и в:

Дії, аргументи та докази прокурора

16.07.2018 керівник ОСОБА_1 місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до суду в інтересах держави в особі позивачів ОСОБА_1 міської ради та Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, з вимогами, спрямованими до Комунального підприємства ОСОБА_1 шляхово-експлуатаційне управління , про стягнення 84 847,24 грн пені, нарахованої у зв'язку з неякісним виконанням зобов'язань за договором № 30-09/2017 щодо ремонту дороги.

За твердженнями прокурора, позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена на захист економічних інтересів держави в особі ОСОБА_1 міської ради та Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, оскільки унаслідок несвоєчасного виконання відповідачем умов договору щодо виконання ремонтних робіт порушуються інтереси держави, оскільки унеможливлюється користування дорогою належної якості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказав, що 29.09.2017 між Виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради та Комунальним підприємством ОСОБА_1 шляхово-експлуатаційне управління був укладений договір № 30-09/2017, за умовами якого відповідач зобов'язаний виконати роботи із дотримання якості та можливості експлуатації дороги, але виконуючи договірні зобов'язання здійснив ремонтні роботи з порушенням їх якості та невчасно усунув ці недоліки, у зв'язку з чим на підставі пункту 7.6. повинен сплатити пеню у розмірі облікової ставки Національного Банку України, діючої в період її нарахування, від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.

З метою підтвердження заявлених вимог, прокурор разом із позовною заявою надав та послався на наступні докази:

- договір № 30-09/2017 від 29.09.2017 (а.с. 16-20),

- лист № 29/4284 від 14.11.2017 (а.с. 22),

- акт про перевірку обсягів та якості робіт (а.с. 23),

- акт № 28-пр приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року (а.с. 25-26),

- акт № 29-пр приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року (а.с. 27-28),

- розрахунок пені (а.с. 29).

Під час судового розгляду справи прокурор підтвердив власну позицію та просив позовні вимоги задовольнити.

Дії та аргументи позивачів

Позивачі власних пояснень відносно заявленого в їх інтересах позову не надали, проте у поданій до суду відповіді на відзив відповідач-2 вказав, що йому, як замовнику робіт, жодних матеріальних збитків унаслідок несвоєчасного усунення недоліків за договором підряду не завдано.

Дії та аргументи відповідача

Відповідачем позовні вимоги не визнаються. Зокрема, відповідач через власного представника у судовому засідання, а також у поданому до суду відзиві на позов, зазначив, що:

- ним своєчасно виконані роботи за договором, підтвердженням чому є акти прийняття виконаних робіт,

- замовнику робіт не було завдано матеріальних збитків, оскільки недоліки на частині дорожнього покриття у подальшому були усунені,

- недоліки дорожнього покриття не пов'язані із діями самого відповідача, оскільки вони виникли у зв'язку з неякісністю поставленого бітуму,

- запізнення з усуненням недоліків пов'язане із зниженням середньодобової температури нижче + 15 С,

- при розрахунку пені взята за основу вартість дорожнього покриття на окремих ділянках, хоча умовами договору це не встановлено.

З метою підтвердження наявних заперечень відповідач надав та послався на акт про перевірку усунення недоліків по поточному ремонту від 11.07.2018.

Під час судового розгляду справи представник відповідача підтвердив позицію відповідача та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 13.08.2018 відкрите провадження у справі за правилами загального провадження. Цією ж ухвалою відповідачу встановлений строк (28.08.2018) надати відзив на позов, а прокурору та позивачам строк (03.09.2018) для надання відповіді на відзив. У свою чергу, відповідач подав відзив на позов та заперечення, а прокурор - відповідь на відзив. Поряд з цим позивачем-2 надана відповідь на відзив.

Безпосередньо підготовче провадження проведене у підготовчому засіданні, яке відбулося 11 та 25 вересня 2018, а розгляд справи по суті 18.12.2018. При цьому розгляд справи по суті проведених без участі представників позивачів, оскільки вони не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду.

При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що прокурором дотримані вимоги частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а тому названі вище письмові докази прийняті судом до розгляду.

Суд також констатує, що сторонами та прокурором не заявлено жодних процесуальних клопотань.

Установлені судом обставини

29.09.2017 між Виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради, як замовником, та Комунальним підприємством ОСОБА_1 шляхово-експлуатаційне управління , як підрядником, був укладений договір № 30-09/2017, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати поточний ремонт покриття проїзної частини дороги по проспекту Дніпровському (в межах ділянок 0+270 - 1+100 та 2+981 - 3+531) в м. Нова Каховка.

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного спору, є наступні:

- підрядник повинен надати замовнику передбачені цим договором послуги, якість яких відповідає умовам та настановам, визначеним в ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013, ДСТУ Б Д.1.1.-2:2013, ДСТУ Б Д.1.1.-3:2013, ДСТУ Б Д.1.1.-4:2013, ДСТУ Б Д.1.1.-5:2013, СОУ 42.1-37641918-050:2012, СОУ 42.1-37641918-085:2012, ДБН В.2.3.-4-2015 (пункту 2.1.),

- підрядник гарантує якість та можливість експлуатації об'єкта відповідно до умов затвердженої кошторисної документації з наступними гарантійними термінами: дорожній одяг та покриття за видами послуг … - влаштування тонкошарових покриттів з асфальтобетонних сумішей поверх існуючих дорожніх одягів - 3 роки, - суцільний ремонт окремих ділянок дорожнього покриття - 3 роки (пункт 2.2.),

- підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку (пункт 2.8.),

- недоліки у наданих послугах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених послуг (робіт), які виникли з вини підрядника, повинні бути усунуті підрядником протягом п'яти робочих днів (пункт 2.10.),

- ціна цього договору становить 2 297 300 грн… (пункт 3.1.),

- підрядник зобов'язаний …

у разі виявлення недоліків замовником в процесі надання послуг, усунути їх в короткий термін за свій рахунок,

усунути недоліки у наданих послугах, виявлених в процесі приймання-передачі закінчених послуг, які виникли з його вини протягом строків, визначених комісією, що приймає об'єкт в експлуатацію … (пункт 6.3.),

- при невчасному усуненні недоліків (дефектів) в роботах і конструкціях, виявлених при прийманні послуг або в гарантійні строки, що виникли з вини підрядника, підрядник оплачує замовнику за кожний день прострочення до фактичного усунення недоліків (дефектів) пеню, в розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожний день прострочення, діючої на період, за який нараховується пеня … (пункт 7.6.).

Як слідує з актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року від 17.10.2017 на суму 982 015,39 грн та листопад 2017 року від 14.11.2017 на суму 1 315 284,61 грн відповідачем за умовами вказаного договору виконані роботи на загальну суму 2 297 300 грн.

30.11.2017 комісією з перевірки обсягів та якості робіт з поточного ремонту покриття проїзної частини дороги по проспекту Дніпровському, яка була створена розпорядження ОСОБА_1 міського голови № 376-р від 21.11.2017, складений акт про перевірку обсягів та якості робіт по поточному ремонту покриття проїзної частини дороги по проспекту Дніпровському , за змістом якого встановлено, що ділянка дороги площею 6203 кв м не відповідає вимогам якості (дорожній одяг розсипається, на ділянці значні вибоїни)… та зроблений висновок, що на ділянці дороги площею 6 203 кв м необхідно відновити асфальтобетонне покриття відповідно до технічного завдання, передбаченого тендерною документацією .

Листом № 29/4284 від 14.11.2017 замовник повідомив підрядника про виявлені недоліки у якості робіт по ремонту дороги та зажадав їх усунення протягом 5 робочих днів.

Відповідно до акту про перевірку усунення недоліків по поточному ремонту покриття проїжджої частини дороги по проспекту Дніпровському від 11.07.2018 комісією підтверджено усунення виявлених на ділянці дороги площею 6 203 кв м недоліків: на ділянці дороги відсутні вибоїни, проведена поверхнева обробка асфальтного покриття .

Через несвоєчасне виконання договірних відносин відповідачу згідно до розрахунку нарахована пеня у сумі 84 847,24 грн за період з 16.11.2017 по 15.05.2018.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Щодо прокурорського представництва інтересів держави

Положеннями статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

За змістом частини 1 статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом .

Відповідно до частини 3 статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 статті 4 ГПК України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно частини 4 статті 53 того ж Кодексу прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 наголосив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її економічних інтересів, які полягають у контролі за недопущенням завдання збитків державному бюджету унаслідок невиконання договірних відносин з підряду, які фінансуються з державного бюджету, правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення таких сум.

Щодо правової природи договору та договірних відносин

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір будівельного підряду.

Так, за статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1).

Поряд з цим, за статтею 883 ЦК України: Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (частина 1). За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (частина 2) .

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що:

- замовник зобов'язаний надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт),

- підрядник:

зобов'язаний виконати підрядні роботи у встановлений договором строк,

відповідає за недоліки збудованого об'єкта та за інші порушення договору, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини,

у випадку невиконання робіт сплачує неустойку, встановлену договором.

Щодо відповідальності за невиконання зобов'язання

Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення суми пені, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Безпосередньо визначення штрафних санкцій наведене у статті 230 ГК України. Так, згідно із частиною 1 статті 230 штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання .

В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3).

У відповідності до приписів частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що:

- неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання;

- за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання;

- неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у міру цивільно-правової відповідальності,

- пеня стягується у розмірі, встановленому договором.

У даному випадку у пункті 7.6. договору сторонами обумовлено нарахування пені при невчасному усуненні недоліків (дефектів) в роботах і конструкціях, виявлених при прийманні послуг або в гарантійні строки, що виникли з вини підрядника , а сама формула визначення розміру пені висловлена наступним чином: підрядник оплачує замовнику за кожний день прострочення до фактичного усунення недоліків (дефектів) пеню, в розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожний день прострочення, діючої на період, за який нараховується пеня … .

Отже, при розрахунку пені в обов'язковому порядку підлягає визначення сума невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання .

Так, згідно з розрахунком пені прокурором взято за основу вартість 6 203 кв м дорожнього полотна, яка складає за його розрахунками 1 092 196,83 грн.

Проте, суд зазначає, що за змістом укладеного договору підряду сторонами визначалася загальна вартість робіт у вигляді ціни договору (пункт 3.1.), а не вартість дорожнього полотна, виходячи з якої прокурором здійснений розрахунок.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором здійснено розрахунок пені не від суми неналежним чином виконаного зобов'язання, а від вартості дорожнього полотна, яка не встановлювалася умовами договору, чим ототожнено вартість дорожнього полотна з сумою неналежним чином виконаного зобов'язання .

Суд також зазначає, що у відповіді на відзив прокурор дещо змінив власну позицію по нарахуванню пені та вказав, що вона обраховувалася виходячи від вартості робіт. Проте, на думку суду, така зміна не ґрунтується на положеннях договору, про що зазначено вище.

Щодо заперечень відповідача

Заперечення відповідача щодо своєчасності виконання робіт, відсутності матеріальних збитків замовникові до уваги судом не прийняті, оскільки вони не впливають на предмет судового розгляду щодо несвоєчасного усунення недоліків робіт.

Разом з тим, посилання відповідача на зниження середньодобової температури та неякісності бітуму, як на підставу несвоєчасного усунення недоліків судом сприймається як таке, що не підтверджене належними та допустимими доказами, обов'язок надання яких лежить на відповідачі у відповідності до положень статті 74 ГПК України.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд вважає, що нарахування пені за пунктом 7.6. договору унеможливлене самим фактом неможливості визначення суми неналежно виконаного зобов'язання з поточного ремонту дороги на ділянці, на якій були виявлені недоліки, а також недоведеністю прокурором відповідної вартості неналежним чином виконаного зобов'язання.

За таких обставин, нарахування пені є неправомірним, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню е підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є судовий збір, який сплачений Прокуратурою Херсонської області платіжним дорученням № 850 від 18.06.2018, та який у відповідності до приписів статті 129 ГПК України відноситься на прокурора.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України ,

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене - 19.12.2018

Суддя М.К. Закурін