Рішення

від 10.12.2018 по справі 170/439/18

ШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 170/439/18

Позовне провадження Провадження № 2/170/137/18

Шацький районний суд Волинської області

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2018 року смт. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Матвійчука С.П.,

з участю:

секретаря - Копитко І.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідачів - ОСОБА_4,

третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом представника приватного акціонерного товариства Шацьке ремонтно-транспортне підприємство ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Шацького районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_5, про визнання недійсним договору,

в с т а н о в и в:

Представник ПрАТ Шацьке РТП звернувся до суду із зазначеним позовом. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі вироку Шацького районного суду Волинської області від 17.11.2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ Шацьке РТП майнову шкоду у розмірі 135900 грн. Стягнення зазначених коштів здійснюється Шацьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області. Згідно листа начальника Шацького відділу ДВС від 13.06.2018 року з боржника було стягнуто лише 15956 грн. 25 коп. заборгованості, оскільки іншого майна (в тому числі і грошових коштів) у ОСОБА_2 не виявлено.

Навесні 2018 року ПрАТ Шацьке РТП стало відомо, що до кінця 2014 року ОСОБА_2 був власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою: смт. Шацьк, вул. Грушевського, 25, яку він в кінці 2014 року подарував своїй матері ОСОБА_3 З метою перевірки вказаних відомостей, через публічну кадастрову карту України, 03.05.2018 року було встановлено, що зазначена земельна ділянка має площу 0,12га, кадастровий № 0725755100:03:016:0556 та цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Право власності на неї зареєстровано за ОСОБА_3 31.12.2014 року.

03.05.2018 року представником ПрАТ Шацьке РТП було отримано інформаційну довідку № 122608229 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Згідно довідки ОСОБА_3 отримала право власності на вказану земельну ділянку на підставі договору дарування від 31.12.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Шацького районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_5 ПрАТ Шацьке РТП достеменно відомо, що дарувальником був саме її син ОСОБА_2

Представник позивача вважає, що вищезазначений договір дарування є фіктивним відповідно до ст. 234 ЦК України. На момент укладення оспорюваного договору відносно ОСОБА_2 здійснювалося судове слідство у кримінальному провадженні № 1201403021000038, у якому 09.09.2014 року потерпілими було заявлено до ОСОБА_2 цивільні позови про стягнення майнової та моральної шкоди. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 26.12.2014 року вирок Шацького районного суду Волинської області від 30.10.2014 року було скасовано з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції. На момент укладення оспорюваного правочину, питання про задоволення чи відмову у задоволенні цивільних позовів ще не було вирішено.

Представник позивача зазначає, що в рамках кримінального провадження по іншій справі з ОСОБА_2 було стягнуто 139000 грн. Проте, майна на яке можна звернути стягнення та відшкодувати завдану позивачу шкоду у ОСОБА_2 немає, в тому числі внаслідок відчуження на користь матері земельної ділянки.

Представник позивача вважає, що договір дарування земельної ділянки уклали близькі родичі, явно без наявності мети на реальне настання правових наслідків, обумовлених правочином. Дії сторін вказаного правочину були направлені на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до близького родича, з метою приховати це майно від виконання у майбутньому судового рішення про стягнення грошових коштів. І сторони правочину явно передбачали можливість звернення стягнення на таке майно в рахунок погашення боргів.

Тому представник позивача просив суд визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, що знаходиться за адресою: смт. Шацьк, вул. Грушевського, 25, Шацького району Волинської області, площею 0,12га, укладений 31.12.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Шацького районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_5 Також представник позивача просив суд скасувати запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 8327575 про державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив на безпідставність позовних вимог ПрАТ Шацьке РТП та просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідачі та їх представник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю позовних вимог.

В судовому засіданні приватний нотаріус Шацького районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_5 також зазначила, що немає підстав для задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів та їх представника, третьої особи, проаналізувавши обставини справи, дослідивши представлені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору дарування земельної ділянки від 31.12.2014 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,12га, кадастровий номер 0725755100:03:016:0556, розташовану за адресою: смт. Шацьк, вул. Грушевського, 25, Шацького району Волинської області. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Шацького районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 290.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до п. 24 Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 09.11.2009 року, для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що син подарував їй земельну ділянку для того, щоб вони з чоловіком побудували собі будинок і проживали окремо. Оскільки в тому будинку, де вони проживають з чоловіком та сім'єю сина, в якого троє дітей, зараз тісно, що створює незручності для двох сімей. Після отримання земельної ділянки у власність, вона виготовила будівельний паспорт на будівництво житлового будинку та разом з чоловіком завезли будівельні матеріали на земельну ділянку. Однак, у зв'язку із знеціненням національної валюти та інфляцією, на даний час вони не в змозі побудувати будинок.

Аналізуючи зміст оспорюваного договору дарування земельної ділянки від 31.12.2014 року, обсяг та зміст прав і обов'язків сторін, які передбачені зазначеним договором, суд вважає, що правова природа договору та визначені в договорі істотні умови договору не суперечать вимогам цивільного законодавства, які регламентують порядок укладення такого виду договору. В даному випадку ОСОБА_3 набула право власності на зазначену земельну ділянку, яка на момент укладення договору дарування під забороною (арештом) не перебувала, що підтверджується відомостями зазначеними в тексті договору дарування.

Судом встановлено, що вироком Шацького районного суду Волинської області від 17.11.2015 року із ОСОБА_2 на користь ПрАТ Шацьке РТП було стягнуто майнову шкоду у розмірі 135900 грн.

В судовому засіданні встановлено, що 10.03.2015 року відділом містобудування та архітектури Шацької районної державної адміністрації Волинської області, ОСОБА_3 був виданий будівельний паспорт на будівництво житлового будинку за адресою: смт. Шацьк, вул. Грушевського, 25, Шацького району Волинської області.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що представником позивача не надано доказів того, що оспорюваним договором порушено права чи інтереси ПрАТ Шацьке РТП , а твердження представника позивача про те, що вказаний договір дарування земельної ділянки був укладений для уникнення можливості звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2 в майбутньому, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, беручи до уваги той факт, що договір дарування земельної ділянки укладений до постановлення вироку Шацького районного суду Волинської області від 17.11.2015 року, а даний правочин спрямований на настання реальних наслідків, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

З огляду на вказані положення закону, суд зазначає про те, що після набрання рішенням законної сили, підлягають скасуванню заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку, застосовані згідно ухвали Шацького районного суду Волинської області від 25.09.2018 року.

На підставі ст.ст. 12, 16, 203, 234, 626, 717 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову представника приватного акціонерного товариства Шацьке ремонтно-транспортне підприємство ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Шацького районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_5, про визнання недійсним договору - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: смт. Шацьк, вул. Грушевського, 25, Шацького району Волинської області, площею 0,12га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 545217007257, кадастровий номер: 0725755100:03:016:0556, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 19.12.2018 року.

Суддя /підпис/ ОСОБА_6

Згідно з оригіналом

Суддя Шацького районного суду Волинської області С.П.Матвійчук