Рішення

від 06.12.2018 по справі 826/5750/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2018 року № 826/5750/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КС Україна" до проГоловного управління ДФС в м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

від позивача - Михайлов А.Л., Острягіна Н.В.;

від відповідача - Аблішев В.А.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КС Україна" (далі - ТОВ "КС Україна") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС) від 22.03.2018 № 0014061404 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1331255,00 грн, у тому числі: 1065000,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 266250,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є безпідставним та неправомірним у зв'язку з тим, що висновки відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій та порушення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", норм Податкового кодексу України ґрунтується на припущеннях та не відповідають вимогам діючого законодавства України. Зазначив, що фактичне виконання господарських операцій з виконання підрядних робіт та їх оплати між ТОВ "КС Україна" та ТОВ "Велхаус", ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія" підтверджується належними первинними документами, що оформлені відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Також, документально підтверджена подальша реалізація придбаних у вказаних контрагентів робіт та послуг кінцевому замовнику - ТОВ "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" та ТОВ "БК МПК". Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про реальний характер операцій за спірними правочинами і спростовує висновки відповідача про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що обумовлює необґрунтованість висновку податкового органу про невідповідність законодавству вчинених господарських операцій та про безпідставність висновків про заниження зобов'язань по сплаті податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 17.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5750/18 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 29.05.2018.

25.05.2018 представником відповідача Аблішевим В.А. подано до суду відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що слід звернути увагу на те, що у договорі від 01.12.2016 № 012/16-01 значиться номер рахунку ТОВ "Велхаус", відкритого в ПАТ "Банк Кредит Дніпро" № 2600031228901, який був відкритий лише 09.12.2016, у той час як договір підписано 01.12.2016, що свідчить про удаваність укладення останнього з очевидними ознаками підробки. Аналогічна ситуація з реквізитами договору від 25.04.2017 № 25/04-2017, укладеним з ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія". Звернув увагу і на те, що контрагенти позивача фігурують у кримінальних провадженнях, у межах яких встановлено здійснення групою осіб фіктивної діяльності. Стверджує, що позивачем до перевірки не надано первинних документів, наявність яких передбачена умовами укладених договорів, а саме: підписаний сторонами акт будівельної готовності об'єкту щодо конструкцій, окремих видів робіт на об'єкті та виконання інших, покладених на замовника обов'язків, необхідних для створення належних умов для виконання робіт підрядником, а отже, відсутня інформація про забезпечення підрядника можливістю безперешкодного перебування в приміщенні, в якому проводяться роботи, необхідного технологічного обладнання; забезпечення монтажних бригад в приміщенні 220 В, готовність об'єкта для виконання робіт, підведення електрики до точок підключення обладнання за постійною схемою, забезпечення роздягальнею та охоронюваним місцем для комори (зберігання матеріалів та інструменту). За наведених обставин вважає, що спірні господарські операції фактично не відбулися, а первинні документи, складені платником податку та його контрагентами, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку сум валових витрат та (чи) податкового кредиту (том 2 а.с. 225-233).

У підготовчому судовому засіданні 29.05.2018 було оголошено перерву до 12.07.2018 та встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив.

14.06.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній навів доводи у спростування правової позиції контролюючого органу (том 3 а.с. 2-5).

12.07.2018 позивачем подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи документів (том 3 а.с. 11).

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 27.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 25.10.2018.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання 25.10.2018 представника позивача, розгляд справи було відкладено на 06.12.2018.

Представники позивача у судовому засіданні 06.12.2018 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.12.2018 заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимоги.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 20.08.2018 по 26.02.2018 посадовими особами ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "КС Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ "Велхаус" за грудень 2016 року та ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія" за червень 2017 року, за результатами якої складено акт від 03.03.2018 № 196/26-15-14-04-03/37296852 (том 1 а.с. 17-37).

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "КС Україна" п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1065000,00 грн, в тому числі: грудень 2016 року - 298333,00 грн, червень 2017 року - 766667,00 грн.

На підставі акта перевірки 22.03.2018 контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014061404 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1331255,00 грн, у тому числі: 1065000,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 266250,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 38).

Вважаючи протиправним вказане податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Підставою для прийняття спірного рішення став висновок контролюючого органу про завищення ТОВ "КС Україна" податкового кредиту у грудні 2016 року та червні 2017 року, внаслідок віднесення до його складу сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних послуг у ТОВ "Велхаус" та ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія".

У акті перевірки відповідач стверджує, що факт виконання робіт (надання послуг) ТОВ "Велхаус" та ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія" для ТОВ "КС Україна" не підтверджено, що свідчить про те, що правочин між ТОВ "КС Україна" та ТОВ "Велхаус" за грудень 2016 року на загальну суму 1790000,00 грн, в тому числі ПДВ 298333,33 грн, та правочин між ТОВ "КС Україна" та ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія" за червень 2017 року на загальну суму 4600000,00 грн, в тому числі ПДВ 766666,67 грн, здійснені без мети настання реальних наслідків. Оскільки реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у ТОВ "Велхаус" та ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія" відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, вважає, що у ТОВ "КС Україна" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Так, обґрунтовуючи відсутність фактичного виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ "Велхаус", контролюючий орган керувався наступним:

- остання податкова декларація з податку на додану вартість подана ТОВ "Велхаус" за грудень 2017 року; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за VI квартал 2016 року; відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2016 року відсутня інформація щодо штатної чисельності працівників;

- ТОВ "Велхаус" не було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, баланс, звіт про фінансовий стан, тому відсутня інформація щодо наявності у ТОВ "Велхаус" основних засобів, об'єктів оподаткування, виробничих потужностей, складських приміщень, транспорту, та їх оренди, наявність яких є обов'язковою для ведення господарської діяльності та виконання робіт по влаштуванню систем вентиляції кондиціонування, холодопостачання, систем водопроводу та каналізації, роботи по влаштуванню розводки горизонтальних труб, передбачених умовою договору від 01.12.2016 № 012/16-01.

- згідно узагальненої податкової інформації щодо ТОВ "Велхаус" контролюючим органом було досліджено формування останнім податкового кредиту в розрізі кожного контрагента - постачальника.

Обґрунтовуючи відсутність фактичного виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія", відповідач зазначив:

- остання податкова декларація з податку на додану вартість подана ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія" за грудень 2017 року; не подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ІI квартал 2017 року та звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень 2017 року, а отже відсутня інформація про наявність трудових ресурсів у підприємства свідчить про неможливість підприємством здійснювати фінансово-господарську діяльність;

- згідно ЄРПН на адресу ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія" в червні 2017 року зареєстровано податкові накладні з наступною номенклатурою: товари (акамуляторні батареї, взуття, вимірювальні прилади для холодної та гарячої води: лічильники, вироби алюмінієві для центрального опалення, вироби для прибирання, постільна білизна, світильники, тканина, туфлі чоловічі, тканина полотняного переплетення тощо);

- згідно ЄРПН від контрагентів-постачальників на адресу ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія" в червні 2017 року не зареєстровано податкові накладні з номенклатурою (роботи з монтажу систем ОВіК та ВК).

Також, під час перевірки контролюючий орган керувався інформацією, що наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а саме: обставинами, викладеними в ухвалах Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.10.2017 у справі № 405/5658/17, Святошинського районного суду м. Києва від 13.12.2017 у справі № 759/18867/17, Святошинського районного суду м. Києва від 23.08.2017 у справі № 759/12678/17, Печерського районного суду м. Києва від 25.12.2014 у справі № 757/38801/14-к, Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2017 у справі № 757/73933/14-к, Дніпровського районного суду м. Києва від 08.08.2017 у справі № 755/15458/16-к

Крім того, відповідач у акті перевірки акцентує увагу, що позивачем до перевірки не надано первинних документів, наявність яких передбачена умовами укладених договорів, а саме: підписаний сторонами акт будівельної готовності об'єкту щодо конструкцій, окремих видів робіт на об'єкті та виконання інших, покладених на замовника обов'язків, необхідних для створення належних умов для виконання робіт підрядником, а отже, відсутня інформація про забезпечення підрядника можливістю безперешкодного перебування в приміщенні, в якому проводяться роботи, необхідного технологічного обладнання; забезпечення монтажних бригад в приміщенні 220 В, готовність об'єкта для виконання робіт, підведення електрики до точок підключення обладнання за постійною схемою, забезпечення роздягальнею та охоронюваним місцем для комори (зберігання матеріалів та інструменту).

Вказані обставини, на думку контролюючого органу свідчать про те, що спірні господарські операції фактично не відбулися, а первинні документи, складені платником податку та його контрагентами не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку сум валових витрат та (чи) податкового кредиту.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, ПК України) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України;

постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що для формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена податкова накладна, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Перевіряючи дотримання позивачем установлених законом підстав для формування податкового кредиту у перевіреному періоді, судом встановлено наступне.

01.12.2016 ТОВ "Велхаус" (Підрядник) та ТОВ "КС Україна" (Замовник) уклали договір № 012/16-01, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується власними силами і засобами на свій ризик виконати відповідно до умов договору комплекс робіт по влаштуванню систем вентиляції кондиціювання, холодопостачання, систем водопроводу та каналізації, роботи по влаштуванню розводки горизонтальних труб (далі - роботи) на об'єкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. М. Мішина, 3, а Замовник прийняти та оплатити її (том 1 а.с. 71-74).

Одночасно, пунктом 2.3 вказаного договору передбачено, що роботи виконуються з обладнання і матеріалів, придбаних Замовником.

Так, пунктом 2.2 договору передбачено, що Замовник зобов'язаний не пізніше ніж в одноденний строк до початку виконання робіт Підрядником забезпечити згідно з вимогами відповідних ДБН будівельну готовність об'єкту (шляхом підписання акта будівельної готовності об'єкту), конструкцій, окремих видів робіт на об'єкті і виконати інші покладені на нього обов'язки, необхідні для створення належних умов для виконання робіт Підрядником. Під належними умовами слід розуміти забезпечення можливості безперешкодного перебування в приміщенні, в якому проводяться роботи, і на прилеглій території працівників і необхідного технологічного обладнання (автокран, підйомна вишка, ін.); забезпечення монтажних бригад в приміщенні 220 В, готовність об'єкта для виконання робіт, підведення електрики до точок підключення обладнання за постійною схемою, забезпечення роздягальнею та охоронюваним місцем для комори (зберігання матеріалів та інструменту).

Розділом 3 договору встановлено строк виконання робіт до 30.12.2016.

Згідно з пунктом 4.1 договору Підрядник надає Замовнику Акт здачі-приймання виконаних робіт до 3-го числа місяця, наступного за звітним.

Ціна договору, згідно пункту 5.1, становить 2000000,00 грн, у тому числі ПДВ - 333333,33 грн.

Відповідно до ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 06.09.2016 № 33-Л ТОВ "Велхаус" має дозвіл на виконання робіт, обумовлених договором від 01.12.2016 № 012/16-01 (том 1 а.с. 75-76).

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем до матеріалів справи додано:

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.12.2016 № 2112-12, від 10.12.2016 № 1012-11, від 10.12.2016 № 1012-10, від 10.12.2016 № 1012-06, від 10.12.2016 № 1012-08, від 10.12.2016 № 1012-07, від 10.12.2016 № 1012-06, від 10.12.2016 № 1012-05, від 10.12.2016 № 1012-04, від 10.12.2016 № 1012-03, від 10.12.2016 № 1012-02, від 10.12.2016 № 1012-01 (том 1 а.с. 77-88);

- акти видачі-приймання обладнання (матеріалів) з монтажу від 10.12.2016, від 01.12.2016, від 01.12.2016, від 10.12.2016, від 10.12.2016, від 01.12.2016, від 01.12.2016, від 01.12.2016, від 10.12.2016, від 10.12.2016, від 01.12.2016, від 10.12.2016 (том 1 а.с. 89-150);

- податкові накладні від 21.12.2016 № 120 на суму 60000,00 грн, у тому числі ПДВ - 10000,00 грн; від 21.12.2016 № 119 на суму 60000,00 грн, у тому числі ПДВ - 10000,00 грн; від 10.12.2016 № 56 на суму 100000,00 грн, у тому числі ПДВ - 16666,67 грн; від 10.12.2016 № 55 на суму 100000,00 грн, у тому числі ПДВ - 16666,67 грн; від 10.12.2016 № 54 на суму 60000,00 грн, у тому числі ПДВ - 10000,00 грн; від 10.12.2016 № 53 на суму 50000,00 грн, у тому числі ПДВ - 8333,33 грн; від 10.12.2016 № 52 на суму 200000,00 грн, у тому числі ПДВ - 33333,33 грн; від 10.12.2016 № 51 на суму 250000,00 грн, у тому числі ПДВ - 41666,67 грн; від 10.12.2016 № 50 на суму 250000,00 грн, у тому числі ПДВ - 41666,67 грн; від 10.12.2016 № 49 на суму 60000,00 грн, у тому числі ПДВ - 10000,00 грн; від 10.12.2016 № 48 на суму 300000,00 грн, у тому числі ПДВ - 50000,00 грн; від 10.12.2016 № 47 на суму 300000,00 грн, у тому числі ПДВ - 50000,00 грн (том 1 а.с. 47-70).

На підтвердження оплати придбаних послуг (з урахуванням договору уступки права вимоги від 25.03.2017 № 25/03-У, аркуш акта перевірки - 7/том 1 а.с. 23), позивачем надано до матеріалів справи платіжні доручення від 18.04.2017 № 7, від 18.04.2017 № 1029, від 14.04.2017 № 2, від 14.04.2017 № 1027, від 11.04.2017 № 1013, від 27.03.2017 № 986, від 15.03.2017 № 972, від 15.02.2017 № 963, від 25.01.2017 № 951, від 16.01.2017 № 945 (том 1 а.с. 151, 152а-152ж).

У бухгалтерському обліку позивача господарські операції з ТОВ "Велхаус" відображені по рахунку 631 (том 1 а.с. 153-155).

25.04.2017 між ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія" (Підрядник) та ТОВ "КС Україна" (Замовник) було укладено договір № 25/04-2017 КБК, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується власними силами і засобами на свій ризик виконати відповідно до умов договору комплекс робіт з монтажу систем ОВіК та ВК (далі - роботи) на об'єкті, розташованому за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 23, а Замовник прийняти та оплатити її (том 1 а.с. 187-190).

Одночасно, пунктом 2.3 вказаного договору передбачено, що роботи виконуються з обладнання і матеріалів, придбаних Замовником.

Так, пунктом 2.2 договору передбачено, що Замовник зобов'язаний не пізніше ніж в одноденний строк до початку виконання робіт Підрядником забезпечити згідно з вимогами відповідних ДБН будівельну готовність об'єкту (шляхом підписання акта будівельної готовності об'єкту), конструкцій, окремих видів робіт на об'єкті і виконати інші покладені на нього обов'язки, необхідні для створення належних умов для виконання робіт Підрядником. Під належними умовами слід розуміти забезпечення можливості безперешкодного перебування в приміщенні, в якому проводяться роботи, і на прилеглій території працівників і необхідного технологічного обладнання (автокран, підйомна вишка, ін.); забезпечення монтажних бригад в приміщенні 220 В, готовність об'єкта для виконання робіт, підведення електрики до точок підключення обладнання за постійною схемою, забезпечення роздягальнею та охоронюваним місцем для комори (зберігання матеріалів та інструменту).

Розділом 3 договору встановлено строк виконання робіт до 31.12.2017.

Згідно з пунктом 4.1 договору Підрядник надає Замовнику Акт здачі-приймання виконаних робіт до 3-го числа місяця, наступного за звітним.

Ціна договору, згідно пункту 5.1, становить 5000000,00 грн, у тому числі ПДВ - 833333,33 грн.

Відповідно до ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29.03.2017 № 13-Л ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія" має дозвіл на виконання робіт, обумовлених договором від 25.04.2017 № 25/04-2017 КБК (том 1 а.с. 191-192).

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем до матеріалів справи додано:

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2017 № 3006-07, від 30.06.2017 № 3006-06, від 30.06.2017 № 3006-05, від 30.06.2017 № 3006-04, від 30.06.2017 № 3006-03, від 30.06.2017 № 3006-02, від 30.06.2017 № 3006-01, від 12.06.2017 № 1206-06, від 12.06.2017 № 1206-05, від 12.06.2017 № 1206-04, від 12.06.2017 № 1206-03, 12.06.2017 № 1206-02, від 12.06.2017 № 1206-01 (том 1 а.с. 193-205);

- акти видачі-приймання обладнання (матеріалів) з монтажу від 03.05.2017, від 03.05.2017, від 03.05.2017, від 03.05.2017, від 03.05.2017, від 03.05.2017, від 03.05.2017, від 03.05.2017, від 03.05.2017, від 03.05.2017, від 03.05.2017, від 03.05.2017, від 12.06.2017, від 12.06.2017, від 12.06.2017, від 12.06.2017, від 12.06.2017, від 12.06.2017, від 12.06.2017, від 30.06.2017, від 30.06.2017, від 30.06.2017, від 30.06.2017, від 30.06.2017, від 30.06.2017, від 30.06.2017 (том 1 а.с. 206-250, том 2 а.с. 1-12);

- податкові накладні від 30.06.2017 № 65 на суму 100000,00 грн, у тому числі ПДВ - 16666,67 грн; від 30.06.2017 № 64 на суму 400000,00 грн, у тому числі ПДВ - 66666,67 грн; від 30.06.2017 № 63 на суму 400000,00 грн, у тому числі ПДВ - 66666,67 грн; від 30.06.2017 № 62 на суму 400000,00 грн, у тому числі ПДВ - 66666,67 грн; від 30.06.2017 № 61 на суму 400000,00 грн, у тому числі ПДВ - 66666,67 грн; від 30.06.2017 № 60 на суму 400000,00 грн, у тому числі ПДВ - 66666,67 грн; від 29.06.2017 № 40 на суму 500000,00 грн, у тому числі ПДВ - 83333,33 грн; від 29.06.2017 № 39 на суму 400000,00 грн, у тому числі ПДВ - 66666,67 грн; від 29.06.2017 № 38 на суму 400000,00 грн, у тому числі ПДВ - 66666,67 грн; від 29.06.2017 № 37 на суму 400000,00 грн, у тому числі ПДВ - 66666,67 грн; від 29.06.2017 № 36 на суму 400000,00 грн, у тому числі ПДВ - 66666,67 грн; від 29.06.2017 № 35 на суму 400000,00 грн, у тому числі ПДВ - 66666,67 грн (том 1 а.с. 163-187).

На підтвердження оплати придбаних послуг у ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія", позивачем надано до матеріалів справи платіжні доручення від 27.09.2017 № 456, від 17.09.2017 № 1119, від 26.09.2017 № 452, від 20.09.2017 № 442, від 20.09.2017 № 1117, від 20.09.2017 № 1116, від 08.09.2017 № 407, від 08.09.2017 № 1114, від 19.08.2017 № 363, від 19.08.2017 № 1102, від 01.08.2017 № 1092, від 01.08.2017 № 317, від 25.07.2017 № 1076, від 25.07.2017 № 302, від 19.07.2017 № 1075, від 19.07.2017 № 284, від 29.06.2017 № 209 (том 2 а.с. 13-29)

У бухгалтерському обліку позивача господарські операції з ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія" відображені по рахунку 631 (том 2 а.с. 30-33).

Надаючи правову оцінку зазначеним первинним документам, суд виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону Украйни "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 996-XIV):

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно з положеннями статті 3 Закону N 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою вказаної статті Закону N 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за N 168/704 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення N 88).

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.16 Положення № 88 у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання ТОВ "КС Україна" комплексу робіт по влаштуванню систем вентиляції кондиціювання, холодопостачання, систем водопроводу та каналізації, роботи по влаштуванню розводки горизонтальних труб у ТОВ "Велхаус" та комплексу робіт з монтажу систем ОВіК та ВК у ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія", суд дійшов висновку, що податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт оформлені відповідно до вимог Закону N 996-XIV та Положення N 88, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Вказані акти здачі-прийняття робіт містять найменування Замовника та Підрядника, обсяг реалізованих послуг, підписи сторін та відбитки печаток сторін, та дають змогу визначити, які послуги реалізовано, за якою ціною, між якими контрагентами.

Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу, що усі податкові накладні, виписані ТОВ "Велхаус" та ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія" на адресу ТОВ "КС Україна", оформлені контрагентами позивача з дотриманням вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України та зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Суд звертає увагу, що акт перевірки не спростовує відображення контрагентами позивача у складі зобов'язань вартості реалізованих послуг, що, у першу чергу свідчить, про добросовісність намірів платників податку.

При цьому, не заслуговують на увагу посилання відповідача у акті перевірки на обставини, викладені в ухвалах районних судів, які встановлені у кримінальних провадженнях, у яких фігурують контрагенти позивача та контрагент ТОВ "Велхаус" - ТОВ "Метпром Інвест", позаяк останні не можуть свідчити про фіктивність господарських операцій та неприйнятність первинних документів у податковому обліку позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, наведеною нормою встановлено межі обов'язковості вироку для адміністративного суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об'єктивного та суб'єктивного критеріїв.

Так, об'єктивний критерій полягає у встановлені в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб'єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

Суд звертає увагу, що факт фіктивного підприємництва контрагентів позивача не визнаний відповідним вироком суду, а тому посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень, у яких фігурують контрагенти позивача, є безпідставними.

Суд зазначає, що обставини, викладені у перелічених контролюючим органом ухвалах судів, не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом позивача своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Висновок суду з даного питання узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05.06.2018 у справі № 809/1139/17 та від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17.

Досліджуючи матеріали справи, суд звертає увагу, що останні не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом - не виявлено.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача в частині, що договори, укладені між позивачем та ТОВ "Велхаус", ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія" містять недостовірні відомості в частині рахунків, відкритих у банках, позаяк договори по своїй правовій природі не є первинними документами, які засвідчують факт виконання робіт/послуг.

Крім того, указані розбіжності спростовані доданими позивачем до матеріалів справи:

- листом ТОВ "Велхаус" від 02.07.2018 № 253 (том 3 а.с. 15);

- угодою про наміри від 29.06.2017 № 1 до договору від 25.04.2017 № 25/04-2017 КБК (том 3 а.с. 22).

Щодо ненадання позивачем документів, передбачених пунктами 2.2 договорів, суд зазначає наступне.

Пунктами 3-5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд констатує, що зміст акта перевірки не відповідає наведеним вимогам, позаяк не містить суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності платника податків, що стало наслідком поверхневих та формальних висновків.

Слід звернути увагу, що відповідачем взагалі не досліджено питання доцільності та економічної вигоди у придбанні послуг у ТОВ "Велхаус" та ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія".

Суд звертає увагу, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Дана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17.

З матеріалів справи вбачається, що укладення договору з ТОВ "Велхаус" було обумовлено необхідністю виконати позивачем умови договорів підряду від 15.09.2015 № 101/014, від 03.09.2015 № 101/011, від 17.08.2015 № 101/006, укладених з ТОВ "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" (том 2 а.с. 34-45, 67-78, 93-104).

Роботи, виконані ТОВ "Велхаус" для ТОВ "КС Україна", відображені у актах виконаних підрядних робіт на об'єкті, що розташований по вул. Мішина, 3 у м. Києві (том 2 а.с. 46-66, 79-92, 105-108).

Таким чином, позивач як підрядник за договорами від 15.09.2015 № 101/014, від 03.09.2015 № 101/011, від 17.08.2015 № 101/006, укладених з ТОВ "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" залучив для виконання робіт ТОВ "Велхаус".

При цьому, вказаний об'єкт не є власністю позивача, відповідно, відсутність обумовлених документів пояснюється характером господарської діяльності та специфікою виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що укладення договору з ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія" було обумовлено необхідністю виконати позивачем умови договору від 23.03.2017 № 018/03-17/Б1, укладеного з ТОВ "БК ПМК" (том 2 а.с. 143-161).

Роботи, виконані ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія" для ТОВ "КС Україна", відображені у акті виконаних підрядних робіт на об'єкті, що розташований по пр-ту Московському, 23 у м. Києві (том 2 а.с. 181-194).

Таким чином, позивач як підрядник за договором від 23.03.2017 № 018/03-17/Б1, укладеного з ТОВ "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" залучив для виконання робіт ТОВ "БК ПМК".

При цьому, вказаний об'єкт не є власністю позивача, відповідно, відсутність обумовлених документів пояснюється характером господарської діяльності та специфікою виконаних робіт.

Разом з тим, під час проведення перевірки контролюючим органом взагалі не було з'ясовано наведених обставин.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів для виконання спірних операцій, позаяк останні ґрунтуються виключно на неподанні останніми податкової звітності форми 1-ДФ та звіту про нараховані суми єдиного внеску, позаяк останнім не враховано, що умовами договорів передбачено виконання робіт власними силами. Таким чином, контрагенти позивача могли на умовах цивільно-правових угод залучати осіб для проведення таких робіт. Поряд з цим, указані обставини не були досліджені під час проведення перевірки.

Досліджуючи матеріали справи, суд звертає увагу, що останні не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом - не виявлено.

При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за спірними угодами, за правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач до суду не подав.

Враховуючи наведене та те, що позивачем використано у межах власної господарської діяльності придбані послуги, суд вважає необґрунтованими висновки акта перевірки, позаяк останні не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ "Велхаус", ТОВ "Комплексна Будівельна Компанія", позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту у перевіреному періоді.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 22.03.2018 № 0014061404 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Україна" (03083, м. Київ, вул. Пироговський шлях (Червонопрапорна), 34, корпус 4, ідентифікаційний код 37296852) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) від 22.03.2018 № 0014061404.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Україна" (03083, м. Київ, вул. Пироговський шлях (Червонопрапорна), 34, корпус 4, ідентифікаційний код 37296852) 19968,75 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2018.