Ухвала

від 19.12.2018 по справі 640/21242/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

19 грудня 2018 року м. Київ № 640/21242/18

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Шевченко Н.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Десна-С-ЛТД про забезпечення позову в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Десна-С-ЛТД до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування приписів,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Десна-С-ЛТД звернулось до суду з позовною заявою до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування приписів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Разом з позовною заявою від Товариства з обмеженою відповідальністю Десна-С-ЛТД надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить:

- зупинити дії припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил № б/н від 04.12.2018 до набрання законної сили рішення в даній справі;

- зупинити дії припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт № б/н від 04.12.2018 до набрання законної сили рішення в даній справі;

- заборонити Державній архітектурно-будівельній інспекції України та її структурним підрозділам приймати рішення про анулювання декларації на виконання будівельних робіт: Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на проспекті Генерала Ватутіна, 10-а у Дніпровському районі м. Києва, яка зареєстрована Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 10.07.2014 № ІУ 083141910276, на підставі акту перевірки складеного за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № б/н від 04.12. 2018, до набрання законної сили судового рішення у даній справі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Необхідність забезпечення позову заявником обгрунтовується наступним.

Так, очевидність ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень на переконання заявника обумовлюється тим, що до позовної заяви додані всі документи, які є достатніми, достовірними та належними доказами того, що замовником виконані всі вимоги закону, інших нормативних актів в сфері містобудування, для здійснення будівництва на об'єкті Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на проспекті Генерала Ватутіна, 10-а у Дніпровському районі м. Києва а саме: земельна ділянка належить замовнику на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 909469; замовником отримано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 009-11 від 02.02.2010, технічні умови від зацікавлених організацій, на підставі яких та вихідних даних, затверджених замовником, проектна організація ПАТ Гіпроцивільпромбуд розробила проект, що пройшов державну експертизу з позитивним висновком ДП Укрдержбудекспертиза від 28.12.2012 та сплатило пайові внески в бюджет до початку будівництва; будівельні роботи здійснюються на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті: Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на проспекті Генерала Ватутіна, 10-а у Дніпровському районі м. Києва, яка зареєстрована ДАБІ України 10.07.2014 № ІУ 083141910276 та є чинною на станом на час проведення перевірки та подання даного позову.

У свою чергу висновки перевірки, які стали підставою для внесення приписів позивачу, на переконання заявника, ґрунтуються на припущеннях, які містяться в листі ДП Укрдержбудекспертиза та висновках акту № б/н за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 28.11.2018 складеного Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Також існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, адже фактично внаслідок прийнятих оскаржуваних приписів, позивач змушений зупинити будівництво об'єкта, що призведе до понесення певних матеріальних збитків та збільшення витрат у вигляді коштів, які підлягають сплаті за оренду приміщення під складування будівельних матеріалів, необхідністю продовження оренди на невизначений термін, або сплати збитків орендодавцю; витрати додаткових коштів, які підлягають сплаті за зберігання зворотної засипки, що утворилась внаслідок розробки котловану, необхідністю продовження строку зберігання на невизначений термін, або втрати зворотної засипки; витрати додаткових коштів, які підлягають сплаті за зберігання будівельних матеріалів (арматурного та сталевого круглого прокату), необхідності сплати штрафних санкцій та продовження строку зберігання арматури і прокату, оплати зберігання на невизначений термін; збільшення фінансового навантаження на позивача у зв'язку з порушенням графіку фінансування будівництва, невизначеністю термінів зупинення будівельних робіт та сплати штрафних санкцій; необхідності охорони будівельного майданчику на період зупинення будівельних робіт.

Існує ймовірність завдання позивачу майнових збитків до ухвалення остаточного рішення у даній справі в результаті тривалого зупинення виконання будівельних робіт, що може мати наслідки у вигляді часткового руйнування об'єкту будівництва.

Заявник додатково повідомляє, що існує загроза життю та здоров'ю людей - мешканців прилеглих житлових будинків, оскільки у разі зупинення будівельних робіт на об'єкті будівництва внаслідок природних процесів ймовірний зсув грунту та розширення підготовленого до фундаментних робіт котловану глибиною понад 10 метрів у зв'язку з тим, що припис щодо зупинення будівельних робіт не надає змоги генпідряднику виконати роботи в тому числі з консервації об'єкту будівництва.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову.

У справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь - яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 Європейський суд з прав людини у справі Інтерсплав проти України наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Таким чином, перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вимоги щодо забезпечення позову є передчасними та без розгляду справи по суті з встановленням усіх фактичних обставин справи та дослідженням доказів, що мають значення для вирішення даної справи, неможливо в даному випадку забезпечити позов.

Необхідно наголосити на тому, що за жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду.

Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Важливо наголосити на тому, що у випадку забезпечення позову суд фактично без належних на те підстав поставить під сумнів рішення суб'єкта владних повноважень, втрутившись у його дискреційні повноваження без надання правової оцінки підставам для такого рішення, а відтак тимчасово вирішить майбутній спір по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі встановлених підстав для забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що підстави для забезпечення позову в даному випадку відсутні.

Керуючись статтями 150 - 154, 241, 243, 256, 293 - 297 КАС України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Десна-С-ЛТД про забезпечення позову в справі № 640/21242/18 відмовити .

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко