Рішення

від 26.04.2019 по справі 640/21242/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2019 року № 640/21242/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Десна-С-ЛТД до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування приписів,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Десна-С-ЛТД (далі по тексту - позивач, ТОВ Десна-С-ЛТД ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач, ДАБІ), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України №б/н про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.12.2018;

- визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України №б/н про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04.12.2018.

В обґрунтування своїх доводів позивач зазначає, що відповідачем вже проводилась позапланова перевірка об'єкта будівництва Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на проспекті Ватутіна, 10-А у Дніпровському районі м. Києва , однак відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється. Також позивач вказує на помилковість висновку ДАБІ про те, що замовником до декларації внесено недостовірні дані, а саме невірно зазначена ІІІ категорія складності об'єкту будівництва за класом наслідків (відповідальності) СС2. Крім того, на думку позивача, відповідач не мав законних підстав призначати перевірку за депутатським зверненням.

Представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засідання позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала. Крім того, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні адміністративного позову з огляду на те, що посадовими особами ДАБІ вжито всіх заходів на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України під час проведення перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Представники сторін заявили клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Так, на підставі положень ч. 3 ст. 194 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається із матеріалів даної адміністративної справи, позивач є замовником будівництва на об'єкті Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на проспекті Ватутіна, 10-А у Дніпровському районі м. Києва .

Відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 19.11.2018 №407, направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 19.11.2018, на підставі депутатського звернення депутата Київської міської ради VIII скликання ОСОБА_5, яке надійшло листом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на вказаному вище об'єкті будівництва.

Посадовою особою Департаменту 21.11.2018 вручено головному інженеру Десна-С-ЛТД Добровольському Д.В. та 23.11.2018 директору Десна-С-ЛТД Щепієнко О.П. направлення для проведення позапланової перевірки, про що свідчить підпис на його звороті.

За результатами позапланової перевірки посадовою особою відповідача складено акт №б/н за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної вільності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 04.12.2018 (далі по тексту - акт перевірки від 04.12.2018).

Відповідно до даних вказаного акта перевірки на об'єкті будівництва, за висновками посадової особи відповідача, виявлені порушення з боку позивача законодавства в сфері містобудування, а саме: п. 3 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , проектна документація на об'єкт будівництва виконана з порушенням вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та відхиленням від вихідних даних:

- не виконано вимоги абз. 3-6 п. 12 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 03.02.2010 № 009-11 ( надалі - МУО), а саме: при проектуванні не наведено та не враховано результати висновків щодо несучої спроможності конструкцій та їх експлуатаційної придатності; не виконано та не враховано в проекті детальне інженерне обстеження будівлі;

- не виконано вимоги абз. 1 п. 16 МУО, а саме: не розроблено заходи щодо захисту прилеглих будинків від руйнації, забезпечення їх стійкості при реконструкції;

- не виконано вимоги абзаців 15, 17 пункту 20 МУО, а саме: не отримано технічні умови від Державної інспекції з енергозбереження та Штабу цивільної оборони;

- невірно визначено категорію складності та клас наслідків об'єкта будівництва, оскільки у розділі проекту Конструкції залізобетонні. Загальні дані для проектування зазначено, що об'єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) ССЗ та згідно листа ДП Укрдержбудекспетризи від 07.11.2018 №1512 та акту Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 29.11.2018 на об'єкті Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на просп. Ватутіна, 10-А у Дніпровському районі м. Києва , враховуючи параметри об'єкту стосовно кількості постійно перебуваючих осіб, об'єкт будівництва не може бути віднесено до класу наслідків (відповідальності) СС2 та повинен бути віднесений до класу наслідків відповідальності) ССЗ;

- не виконано п. 13 МУО, а саме; проектом не забезпечено нормативну кількість машино-місць (згідно розрахунку необхідно 91 машино-місце, фактично запроектовано автостоянку на 9 машино-місць).

На об'єкті будівництва виконуються будівельні роботи з порушенням будівельних норм, стандартів і правил, а саме:

- біля в'їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту;

- частково відсутнє огородження котловану;

- огорожа будівельного майданчику зі сторони проходу людей не обладнана захисними козирками;

- складування будівельних конструкцій, виробів та матеріалів відбувається у передбачених для цього місцях та не відповідає проекту виконання робіт;

- не всі особи, що перебувають на будівельному майданчику забезпечені захисними касками, сигнальними жилетами;

- будівельний майданчик з північної сторони частково розміщено на земельній ділянці не виділеній у власність чи користування;

- на об'єкті будівництва виконавча документація ведеться з порушенням будівельних норм, стандартів і правил, а саме: у журналі загальних робіт частково не заповнено титульний лист, відсутній перелік актів на закриття прихованих робіт, відсутні відомості про результати операційного контролю якості будівельних робіт, у журналі бетонних робіт не заповнено результати випробувань контрольних зразків, у журналі арматурних робіт частково не заповнено титульний лист, відсутній список інженерно-технічного персоналу та перелік актів на закриття прихованих робіт.

Зазначений акт перевірки отриманий позивачем 04.12.2018. Разом з актом перевірки складені приписи від 04.12.2018, а саме припис №б/н про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та припис №б/н про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які були направлені позивачу рекомендованим поштовим відправленням.

Згідно з даними припису №б/н про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.12.2018 відповідач вимагав усунути до 04.02.2019 допущені порушення вимог законодавства.

Виявленими порушеннями у вказаному приписі відповідач зазначає виконання позивачем будівельних робіт на об'єкті будівництва без дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до значних (СС3), що є порушенням п. 3 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з даними припису №б/н про зупинення підготовчих та будівельних робіт відповідач вимагав з 04.12.2018 зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на проспекті Ватутіна, 10-а у Дніпровському районі м. Києва до усунення виявлених порушень у термін до 04.02.2019, в тому числі допущених проектною організацією ТОВ Найс-Проект та генпідрядною організацією ТОВ Окбуд Плюс .

Не погоджуючись з вказаним вище приписами відповідача, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011. (надалі по тексту також - Порядок № 553)

Так, п. 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

При цьому, п. 14 Порядку № 553 встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що законодавством визначено обов'язки як органу державного архітектурно-будівельного контролю, так і суб'єкта містобудування, дотримання яких гарантує повне та об'єктивне встановлення обставин під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 16 - 19 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що процедура оформлення результатів планових та позапланових перевірок має чітку послідовність, а саме: в останній день перевірки посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, складається та підписується акт і, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - протокол та видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Як вже зазначалося вище, посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на вказаному вище об'єкті будівництва.

За результатами такої перевірки відповідачем складено акт №б/н за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної вільності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 04.12.2018.

У вказаному акті перевірки зазначено порушення замовником ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції, що діяла на час реєстрації декларації), відповідно до якої замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

В описі виявлених порушень посадовою особою відповідача зроблено висновок, що замовником до декларації внесені недостовірні дані, а саме невірно значена ІІІ-тя категорія складності об'єкту будівництва за класом наслідків (відповідальності) СС2, з посиланням на:

- лист ДП Укрдержбудекспертиза від 07.11.2018 №1512, в якому зроблено припущення, що планова кількість осіб, які постійно можуть перебувати на об'єкті перевищує 400 осіб. Цей показник відповідно до критеріїв, встановлених ч. 5 ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відносить об'єкт будівництва до об'єктів із значним класом наслідків (відповідальності) - ССЗ, а саме: До значних наслідків (ССЗ) відносяться житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров'я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об'єкті ;

- акт перевірки Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), складеного за результатами проведення (планового) позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 28.11.2018.

Так, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об'єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п'ятою цієї статті.

Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов'язковим відповідно до закону.

Матеріалами справи установлено, що в ході перевірки позивачем було надано проект, який затверджений експертним звітом (позитивним) ДП Укрдержбудекспертиза 28.12.2012 та зареєстрована декларація про початок будівельних робіт від 10.07.2014, в якій згідно розрахунків проекту зазначена ІІІ-тя категорія складності об'єкту будівництва

Оскільки проектним рішенням, що отримав позитивний висновок експертної установи передбачено створення на об'єкті 285 робочих місць, відповідно до ст. 32 чинної редакції Закону України Про регулювання містобудівної діяльності об'єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

У свою чергу, відповідач у своєму відзиві зазначає про те, що під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадовою особою Департаменту було встановлено, що відповідно до розрахунку класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на просп. Ватутіна, 10-А у Дніпровському районі м. Києва , виконаного ТОВ АРХІТЕКТЛАБ від 11.12.2018 та згідно експертної оцінки робочого проекту Реконструкція ринку з малих архітектурних форм н торгівельний центр на просп. Ватутіна, 10-А у Дніпровському районі м. Києва , виконаної TOB ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ ГРУП від 12.12.2018 №8-0312-18/ЕО/РКН, вищезазначений об'єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 - незначні наслідки.

Таким чином, відповідач стверджує, що, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги, що у проекті Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на просп. Ватутіна, 10-А у Дніпровському районі м. Києва , розробленого ПАТ Гіпроцивільпромбуд визначено категорію складності об'єкту - III (третя) та згідно із Законом України від 17.01.2017 №1817-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності та табл. А1 додатку А ДСТУ-Н Б В. 1.2- 16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва , об'єкти будівництва III категорії складності за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми наслідками (СС2), встановлено що клас наслідків визначено вірно, та суб'єкт містобудування не може бути притягнутий до відповідальності, передбаченої Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Суд звертає увагу на те, що, керуючись пп. 1 п. 8 Порядку накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №735), відповідно до якого провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути розпочате, а розпочате провадження підлягає закриттю в разі відсутності події і складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності, посадовою особою Департаменту 13.12.2018 прийнято постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Однак, незважаючи на вказану обставину відносно наявності постанови про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, сторона позивача наголошує на протиправності оскаржуваних приписів саме з моменту їх прийняття, а тому з метою унеможливлення маніпулювання стороною відповідача та проведення безпідставних перевірок у подальшому, вважає за необхідне визнати їх протиправними та скасувати.

Таким чином, враховуючи той факт, що відповідачем погоджено, що клас наслідків (відповідальності) СС2 позивачем визначено вірно, у зв'язку з чим суб'єкт містобудування не може бути притягнутий до відповідальності, передбаченої Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , з огляду на наявність постанови про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивача, суд для повного захисту порушених прав та законних інтересів Товариства вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваних рішень. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Десна-С-ЛТД до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування приписів задовольнити повністю .

Визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України №б/н про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.12.2018.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України №б/н про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04.12.2018.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Десна-С-ЛТД (02218, м. Київ, просп. Ватутіна, 10-А, код ЄДРПОУ 35012753) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 842,00 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко