Постанова

від 12.12.2018 по справі 808/1715/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 808/1715/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-клас"

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Лазаренко М.С.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-клас"

до Державного реєстратора виконавчого комітету Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області Резніченка Олександра Євгенійовича

треті особи Селянське (фермерське) господарство "Карпенко О.І.", ОСОБА_3, ОСОБА_4

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-клас (далі - Позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державного реєстратора виконавчого комітету Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області Резніченка Олександра Євгенійовича (далі - Відповідач), треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_3, Селянське фермерське господарство Карпенко О.І. , в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача з індексним номером: 39320044 від 23.01.2018 (16:03:54), номер запису про інше речове право (в державному реєстрі прав): 24495904, дата та час державної реєстрації (в державному реєстрі прав): 16.01.2018 (16:50:37) - про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1, площа ділянки: 4,3327 га, на підставі договору оренди землі №б/н від 30.11.2017, суб'єкти іншого речового права: орендар - СФГ Карпенко О.І. , код ЄДРПОУ 24515884, орендодавець - ОСОБА_4;

- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача з індексним номером: 39325319 від 24.01.2018 (08:42:53), номер запису про інше речове право (в державному реєстрі прав): 18.01.2018 (09:07:46) - про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_2, площа ділянки:4,3293 га, на підставі договору оренди землі №б/н від 30.12.2017, суб'єкти іншого речового права: орендар - СФГ Карпенко О.І. , код ЄДРПОУ 24515884; орендодавець - ОСОБА_3.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено про те, що Відповідачем протиправно та в супереч приписів чинного законодавства України прийнято рішення про проведення державної реєстрації права оренди за договорами оренди землі укладеними між СФГ Карпенко О.І. та ОСОБА_4, СФГ Карпенко О.І. та ОСОБА_3 Позивачем також зазначено те, що державним реєстратором не було належним чином перевірено інформацію про наявність вже зареєстрованих речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, в результаті чого було допущено існування державної реєстрації кількох прав оренди на одні і ті ж земельні ділянки. Крім того, на момент вчинення спірних реєстраційних дій, договори оренди між Позивачем та громадянами були чинними, а попередня реєстрація не скасовувалась. З урахуванням вказаного Позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року у справі №808/1715/18 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-клас до Державного реєстратора виконавчого комітету Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області Резніченка Олександра Євгенійовича, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_3, Селянське фермерське господарство Карпенко О.І. , про визнання протиправними та скасування рішень - відмовлено (а.с. 176-180).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на момент проведення спірних реєстраційних дій Відповідач діяв у межах наданих повноважень, обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (а.с. 193-198).

В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноту з'ясування недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач та треті особи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили.

За таких обставин, з урахуванням думки представника Позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі нез'явившихся учасників справи.

В судовому засіданні представник Позивача просив суд задовольнити вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції - скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника Позивача, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування судового рішення та закриття провадження у справі, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.10.2006 між ТОВ Агро-Клас - орендар та ОСОБА_5 - орендодавець укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 (а.с.10-11).

Відповідно до пункту 4.1 договір укладається на термін з 26.10.2006 та діє до 31.12.2017.

09 грудня 2008 року між орендодавцем - ОСОБА_5 та орендарем - ТОВ Агро-Клас укладено договір №1 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 26.10.2006 зареєстрованого Оріхівським РВ ЗРФ Центр ДЗК за №040827500227 від 26.03.2008, відповідно до якого, серед іншого, пункт 4.1 викладено в новій редакції: Договір вступає в силу з моменту державної реєстрації і діє до 31.12.2020.

Додаткова угода зареєстрована у Оріхівському РВ Запорізької РФ ДП Центр ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.09.2009 за №040927500284 (а.с.17).

26.10.2006 між ТОВ Агро-Клас - орендар та ОСОБА_6 - орендодавець укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 (а.с.21-22).

Відповідно до пункту 4.1 договір укладається на термін з 26.10.2006 та діє до 31.12.2017.

30 березня 2008 року між орендодавцем - ОСОБА_6 та орендарем - ТОВ Агро-Клас укладено договір №1 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 26.10.2006 зареєстрованого Оріхівським РВ ЗРФ Центр ДЗК за №040827500087 від 25.03.2008, відповідно до якого, серед іншого, пункт 4.1 викладено в новій редакції: Договір вступає в силу з моменту державної реєстрації і діє до 31.12.2020.

Додаткова угода зареєстрована у Оріхівському РВ Запорізької РФ ДП Центр ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.12.2008 за №040827500660 (а.с.28).

Разом з тим, державним реєстратором проведено реєстраційні дії щодо державної реєстрації права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, а саме:

16.01.2018 (16:50:37) - про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1, площа ділянки: 4,3327 га, на підставі договору оренди землі №б/н від 30.11.2017, суб'єкти іншого речового права: орендар - СФГ Карпенко О.І. , код ЄДРПОУ 24515884, орендодавець - ОСОБА_4;

18.01.2018 (09:07:46) - про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_2, площа ділянки:4,3293 га, на підставі договору оренди землі №б/н від 30.12.2017, суб'єкти іншого речового права: орендар - СФГ Карпенко О.І. , код ЄДРПОУ 24515884; орендодавець - ОСОБА_3.

Визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельної ділянки, що пов'язане з порушенням прав Позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою Відповідачем зареєстровано аналогічне право на ту саму земельну ділянку є предметом спору у даній справі.

Розглядаючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами наявний публічно-правовий спір, а тому ця справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на те, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з Позивачем. Прийняте Відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не Позивача.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав Позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права оренди і відсутністю такого права у СГ Карпенко О.І. і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо фіксації свого права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином ухвалюючи рішення по суті заявлених позовних вимог суд першої інстанції не врахував те, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором Позивача та СГ Карпенко О.І. щодо права на спірну земельну ділянку, яке підлягає державній реєстрації.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав Позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним Відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо Позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що оскільки Позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом Позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Такий висновок сформулювала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, відступивши від своїх попередніх висновків щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення Позивача з позовною заявою.

Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив Позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 319 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийняте з порушенням норм процесуального права, і тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 310, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-клас - задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року у справі №808/1715/18 - скасувати.

Провадження у справі №808/1715/18 - закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 17 грудня 2018 р.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова