Рішення

від 27.11.2018 по справі 363/4091/14-ц

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.11.2018 Справа № 363/4091/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Кашоїди М.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи, без самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛ-ТРАНС , Реєстраційна служба Вишгородського районного управління юстиції Київської області, Вишгородський районний ВДВС ГТУЮ у Київській області, ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним та скасування реєстраційної дії,-

ВСТАНОВИВ:

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи, без самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛ-ТРАНС , Реєстраційна служба Вишгородського районного управління юстиції Київської області, Вишгородський районний ВДВС ГТУЮ у Київській області, ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним та скасування реєстраційної дії, в якій просив визнати недійсним правочин про відступлення частки, яка належала ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ ВЕЛ-ТРАНС (код ЄДРПОУ 30684363), що оцінена у 91000 грн. та складає 50% загального розміру статутного капіталу безоплатно на користь ОСОБА_5; скасувати реєстраційні дії, здійснені державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції 21.10.2013 року щодо реєстрації нової редакції Статуту ТОВ ВЕЛ-ТРАНС (код ЄДРПОУ 30684363).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26.07.2011 року стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на його користь у відшкодування матеріальної шкоди в сумі 26518,86 грн. та моральної шкоди в сумі 210 000 грн. Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції від 17.01.2012 року відкрито виконавче провадження щодо примусового стягнення рішення суду від 26.07.2011 року. Вказаною постановою накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 в межах суми боргу та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику. Зазначав, що постанова державного виконавця отримана боржником ОСОБА_2, однак з часу набрання чинності рішення суду останній добровільно та самостійно не здійснив жодних дій на відшкодування шкоди, а навпаки почав ухилятись від виконання рішення суду. Вважав, що з метою ухилитись від виконання рішення суду, ОСОБА_2 подав заяву до загальних зборів ТОВ Вел-Транс про свій вихід зі складу учасників ТОВ Вел-Транс та передачу своєї частки у статутному капіталі товариства безоплатно ОСОБА_5 - своєму сину. 21.10.2013 року здійснено реєстрацію змін до статутних документів ТОВ Вел-Транс . Рішення про відчуження своїх корпоративних прав на частку у майні ТОВ Вел-Транс відповідно до розміру частки у статутному капіталі товариства та проведення реєстраційних дій державним реєстратором було вчинено під час заборони на відчуження майна. Постановою державного виконавця від 02.07.2013 року накладено арешт на частку у статутному фонді товариства Вел-Транс , що належить засновнику ОСОБА_2 в межах його внеску до статутного фонду в розмірі 91000 грн. Таким чином дії відповідача, позбавляють його отримати відшкодування шкоди за рахунок вартості майна ТОВ Вел-Транс , на яке може бути звернено стягнення пропорційно частці ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства. Вважав, що вчинений ОСОБА_2 правочин щодо відчуження частки у статутному капіталі ТОВ Вел-Транс у розмірі 50% на користь свого сина ОСОБА_5 на підставі ст. 203 , 215 , 717 ЦК України , оскільки укладений під час дії публічного обтяження, всупереч ст. 9 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та ст. 11 , 57 Закону України Про виконавче провадження .

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29 жовтня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи, без самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛ-ТРАНС , Реєстраційна служба Вишгородського районного управління юстиції Київської області про визнання правочину недійсним - відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2016 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 жовтня 2015 року залишено без змін.

21 грудня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Протоколом авторизованого розподілу судової справи № 363/4091/14-ц між суддями Вишгородського районного суду Київської області від 03.02.2017 року головуючим суддею обрано суддю Рудюка О.Д.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06 лютого 2017 року суддею Рудюком О.Д. прийнято до провадження вказану цивільну справу та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05 липня 2017 року суддею Рудюком О.Д. заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді - задоволено та передано вказану цивільну справу до канцелярії цього ж суду для визначення іншого судді в порядку встановленому ст. 11-1 ЦПК України.

Протоколом повторного авторизованого розподілу судової справи № 363/4091/14-ц між суддями Вишгородського районного суду Київської області від 07.07.2017 року головуючим суддею обрано суддю Баличеву М.Б.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10 липня 2017 року суддею Баличевою М.Б. прийнято до провадження вказану цивільну справу та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги повністю підтримав та проси їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, долучив до матеріалів справи письмову промову в судових дебатах.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення уточнених позовних вимог, вважала їх необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Представник Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_5 та треті особи, без самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛ-ТРАНС , Вишгородський районний ВДВС ГТУЮ у Київській області та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2011 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 26 518, 86 грн., моральну шкоду в розмірі 210 000 грн. Дане рішення набрало законної сили 01 листопада 2011 року.

На підставі вказаного рішення суду Слов'янським міськрайонним судом Донецької області 23 грудня 2011 року видано виконавчий лист щодо примусового стягнення коштів з ОСОБА_2

17 січня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області відкрито виконавче провадження ВП № 30666719 щодо примусового виконання рішення суду від 26.07.2011 року. Вказаною постановою накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 в межах суми боргу 236 518, 86 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

В рамках вказаного виконавчого провадження 02 липня 2013 року постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області накладено арешт на частку у статутному фонді підприємства ТОВ Вел-Транс , що належить засновнику ОСОБА_2 в межах його внеску до статутного фонду в розмірі 91000 грн., що належить ТОВ Вел-Транс в межах суми звернення стягнення - 91000 грн. та заборонено здійснювати відчуження майна, згідно п.1, яке належить боржнику та ТОВ Вел-Транс лише в межах суми боргу.

Згідно витягу єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25 травня 2013 року ОСОБА_2 був засновником (учасником) ТОВ Вел-Транс , розмір його внеску до статутного фонду підприємства 91000 грн.

10 жовтня 2013 року ОСОБА_2 подав заяву до загальних зборів ТОВ Вел-Транс про свій вихід зі складу учасників ТОВ Вел-Транс та передачу безкоштовно належної йому частки в статутному фонді в розмірі 91000 грн., що складає 50% статутного капіталу та корпоративні права на неї ОСОБА_5

Згідно протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ Вел-Транс від 14.10.2013 року виключено ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ Вел-Транс , частку ОСОБА_2 передано учаснику товариства ОСОБА_5

21.10.2013 року проведено реєстрацію змін до статутних документів ТОВ Вел-Транс , згідно статті 2 Статуту ТОВ Вел-Транс учасниками Товариства є : ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Згідно протоколу № 1\04\15 загальних зборів учасників ТОВ Вел-Транс від 28.04.2015 року виведено зі складу учасників ТОВ Вел-Транс ОСОБА_5, його частку в статутному капіталі товариства відступлено та передано на користь ОСОБА_6, так як ОСОБА_7, учасник Товариства, відмовився від переважного права придбання частки та прийнято до складу учасників Товариства - ОСОБА_6

04 червня 2015 року проведено реєстрацію змін до статутних документів ТОВ Вел-Транс , згідно п.1.2 Статуту ТОВ Вел-Транс засновниками Товариства є : ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що підтверджується копією документів реєстраційної справи.

Статтею 9 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень передбачено, що предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором.

Статтею 52 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Відповідно до ст. 57 Закону України Про виконавче провадження арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

За змістом ч. 1 ст. 147 ЦК України , учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 148 ЦК України , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами (ч. 1 ст. 149 ЦК України ).

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлені фактичі обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, зокрема те, що постановою заступника начальника ВДВС Вишгородського РУЮ Київської області від 02 липня 2013 року накладено арешт на частку у статутному фонді підприємства ТОВ ВЕЛ-ТРАНС , що належить засновникові ОСОБА_2 в межах його внеску до статутного фонду в розмірі 91 000 грн, тобто до моменту укладення оспорюваного правочину.

Крім того, відповідно до змісту заяви ОСОБА_2 про виведення його зі складу учасників товариства, особисто зазначав про безкоштовну передачу належної саме йому частки у статутному фонді цього товариства в розмірі 91 000 грн.

Правочин щодо відчуження ОСОБА_2 його частки у статутному капіталі товариства є недійним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України, оскільки цей правочин був укладений під час дії публічного обтяження, всупереч вимогам ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та ч. 1 ст. 5, ч. 3 ст. 11, ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", які збороняють таке відчуження під час дії постанови державного виконавця.

При вирішенні спору судом враховується, що на предмет відчуження у вигляді частки у статутному фонді за оспорюваним правочином за заявою ОСОБА_2 було накладено арешт в порядку виконання судового рішення за іншою справою, а укладення оспорюваного правочину між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та перехід до іншої особи права власності на це майно унеможливлює звернення стягнення на нього при виконанні рішення, чим порушені права позивача.

Суд також звертає увагу на те, що оспорюваним правочином порушено публічний порядок, оскільки за ним проведено відчуження майна, обіг якого був обмежений у зв'язку із накладенням арешту на нього.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані уточнені позовні вимоги, у зв'язку з чим суд вважає за необхідним задовольнити уточнені позовні вимоги.

Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи, без самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛ-ТРАНС , Реєстраційна служба Вишгородського районного управління юстиції Київської області, Вишгородський районний ВДВС ГТУЮ у Київській області, ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним та скасування реєстраційної дії задовольнити.

Визнати недійсним правочин про відступлення частки, яка належала ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ ВЕЛ-ТРАНС (код ЄДРПОУ 30684363), що оцінена у 91000 грн. та складає 50% загального розміру статутного капіталу безоплатно на користь ОСОБА_5.

Скасувати реєстраційні дії, здійснені державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції 21.10.2013 року щодо реєстрації нової редакції Статуту ТОВ ВЕЛ-ТРАНС (код ЄДРПОУ 30684363).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 грудня 2018 року.

Головуючий М.ОСОБА_8