Ухвала

від 19.12.2018 по справі 522/19128/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2-з/522/659/18

Справа № 522/19128/18

УХВАЛА

19 грудня 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши заяву Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 про вжиття заходів забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник 17.12.2018 року звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з заявою вжиття заходів забезпечення позову.

Заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельні ділянки площею 0.05 га, які розташовані по Французькому бульвару, 28/30 у м. Одесі кадастровий номер НОМЕР_2 та кадастровий номер НОМЕР_3.

Заява мотивована тим, що Приморським районним судом м. Одеси від 18.03.2014 року позов прокурора задоволено, визнано незаконним та скасовано державний акт про право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Земельну ділянку було поділено на дві та право власності знову зареєстроване за ОСОБА_2 Тобто, з метою ухилення від виконання рішення суду ОСОБА_2 здійснила поділ земельної ділянки, яка не була її власністю. Тобто, ОСОБА_2 може в будь-який час здійснити відчуження земельних ділянок.

Суддя отримав заяву про застосування заходів забезпечення позову 18.12.2018 р.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні обставини:

Подана позивачем заява про застосування заходів забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 Болгар О.В. в інтересах держави в особі: Одеської міської ради до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

Предметом позову є витребування з незаконного володіння земельної ділянки на яку і просить накласти арешт позивач.

Виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, а також оскільки в суду є всі підстави вважати, що невжиття цих заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, суд вважає за можливим забезпечити позов, шляхом накладення арешту.

Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Випадки обов'язковості застосування зустрічного забезпечення передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Суд вважає, що відсутня необхідність у застосуванні зустрічного забезпечення, зважаючи, що питання щодо належності земельної ділянки розглядалося судом, а можливі збитки відповідача не наведені.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

При викладених обставинах та керуючись ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі № 522/19128/18, шляхом накладення арешту на:

- земельну ділянку площею 0,05 га, яка розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1);

- земельну ділянку площею 0,05 га, яка розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_3, яка належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1).

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України Про виконавче провадження :

Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №3 (м. Одеса, вул. Черняховського, 6).

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2).

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Згідно з ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області.

Повний текст ухвали складено 19 грудня 2018 року.

Суддя В.Я. Бондар