Рішення

від 01.11.2019 по справі 522/19128/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/1866/19

Справа № 522/19128/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 Болгар Олега Васильовича в інтересах держави в особі: Одеської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 30.10.2018 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , та просив:

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради земельну ділянку, площею 0.05 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:45:005:0060;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради земельну ділянку, площею 0.05 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:45:005:0061;

- стягнути з відповідача на користь прокуратури Одеської області судовий збір, сплачений позивачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у березні 2012 року прокуратура Приморського району м. Одеси звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, яка розташована по Французькому бульвару, АДРЕСА_1 Одесі серії ЯД №786322 від 09.10.2008року, виданого ОСОБА_2 витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_1 , скасування реєстрації права власності відповідачів на вказану земельну ділянку. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси позов прокуратури задоволено. Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку було скасовано. Пізніше встановлено, що вищевказану земельну ділянку було поділено на дві площею по 0,05 га кожна та право власності за ними зареєстровано за ОСОБА_1 Тобто, ОСОБА_1 здійснила поділ земельної ділянки, яка вже не була її власністю. Втім Постановою суду від 24.04.2015 року у справі №522/4358/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 частково задоволено та зобов`язано реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області зареєструвати право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 Незважаючи на те, що рішення про витребування земельної ділянки набрало законної сили, рішення №522/4358/15-а фактично унеможливлює виконання. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018 року постанова Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2015 року була скасована, провадження у справі закрите. Втім, виконати рішення не вбачається можливим, оскільки земельна ділянка була поділена на два об`єкти.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2018 року позов залишено без руху, позивачу надано 10-денний термін для усунення недоліків позову.

Після усунення недоліків позову, ухвалою суду від 12.11.2018 року провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 06.02.2019 року.

Підготовче засідання призначене на 06.02.2019 року, у зв`язку з неявкою відповідача було відкладено на 21.03.2019 року.

Підготовче засідання 21.03.2019 року було відкладено, з метою повторного направлення запиту щодо встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача, на 04.06.2019 року.

В результаті проведених дій у підготовчому засіданні 04.06.2019 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті на 18.07.2019 року.

У судовому засіданні було постановлено проводити розгляд справи в заочному порядку, повторно повідомити відповідача та оголосити перерву до 09.09.2019 року.

У судовому засіданні 09.09.2019 року було задоволено клопотання представника відповідача, надано 15-денний термін для подання відзиву на позов, розгляд справи відкладено на 01.11.2019 року.

До суду 24.09.2019 року надійшов відзив, поданий представником ОСОБА_1 - адвокатом Карповою Ольгою Вікторівною, згідно якого просила відмовити у задоволені позову, з огляду на те, що позивач не є власником двох земельних ділянок, а посилання на те, що рішення суду не можливо виконати не є підставою для витребування майна.

У судовому засіданні 01.11.2019 року представник Одеської місцевої прокуратури №3 Жигун І.В. та представник Одеської міської ради Молчанов О.Д. підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов висновку, що позов керівника Одеської місцевої прокуратури №3 Болгар Олега Васильовича в інтересах держави в особі: Одеської міської ради підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено , що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі №1522/5373/12 від 18.03.2014 року було задоволено позовні вимоги прокуратури Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, визнано незаконним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110137500:45:005:0032) серії ЯД №786322 від 09.10.2008 року, виданий ОСОБА_2 , та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю а на право постійного користування землею, договорів оренди землі Одеською регіональною філією державного підприємства Центр державного земельного кадастру за №010850501381; Витребувано земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110137500:45:005:0032) з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/4358/15-а від 24.04.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено, визнано недійсним рішення Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області №16363866 від 09.10.2014 року про скасування права власності; Зобов`язано Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області зареєструвати право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:45:005:0060 за ОСОБА_1 .

Втім, вищевказана постанова Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2015 року була скасована Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018 року, провадження у справі закрито, у зв`язку з тим, що такий спір належить розглядати за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

З інформаційної довідки №139780425 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:45:005:0061, площею 0.05 га., зареєстровано 29.10.2014 року.

З інформаційної довідки №139780296 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:45:005:0060, площею 0.05 га., зареєстровано 29.10.2014 року.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Тлумачення статті 330 ЦК України свідчить, що виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача.

Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCUv. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).

Європейський суд з прав людини неодноразово констатував в схожих фактичних обставинах порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції (зокрема: GLADYSHEVA v. RUSSIA, № 7097/10, ЄСПЛ, віл 06 грудня 2011 року; PCHELINTSEVA AND OTHERS v. RUSSIA, № 47724/07, 58677/11, 2920/13, 3127/13,15320/13, ЄСПЛ, від 17 листопада 2016 року).

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Одеська міська рада, за рішенням суду є законним власником спірної земельної ділянки.

Посилання представника відповідача на те, що за Одеською міською радою не було зареєстроване права власності на земельні ділянки, площею по 0.05 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , не тягнуть за собою зміну правовідносин.

Відтак, земельна ділянка витребувана за рішенням суду на користь Одеської міської ради, кадастровий номер 5110137500:45:005:0032, площею 0,1000 га була поділена на дві земельні ділянки, площею по 0,05 га, кадастрові номери 5110137500:45:005:0060 та 5110137500:45:005:0061, що підтверджується Публічною кадастровою картою України (https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta). Зокрема, з Державного реєстру права власності на нерухоме майно, вбачається, що дві земельні ділянки, площею по 0,05 га по АДРЕСА_1 були створені 29.10.2014 року, в той час як земельна ділянка, площею 0,1 га, по Французькому бульварі АДРЕСА_1 , як встановлено з публічних кадастрових карт перенесена в архів 29.10.2014 року.

З огляду на вищевикладене, суд вважає підтвердженим, наявними доказами та загальновідомою інформацією (Публічна кадастрова карта України є загальновідомою та загальнодоступною), факт того, що земельна ділянка, площею 0,1 га, що була витребувана на користь Одеської міської ради, є тією ж, тобто була поділена на дві земельні ділянки, площею по 0,05 га за тією ж адресою.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Таким чином, скасоване рішення про визнання недійсним рішення про скасування права власності твід 09.10.2014 року та зобов`язання зареєструвати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 не породжувало жодних правових наслідків, тому і поділ єдиної земельної ділянки на дві окремі немає значенням, при розгляді даної справи.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний суд у Постанові №925/1321/16 від 23.01.2018 року.

Враховуючи викладене, спірне майно підлягає витребуванню від ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України на користь Одеської міської ради, як власника земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Прокуратурою Одеської області при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 328 436,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1800 від 22.10.2018 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то і судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 Болгар Олега Васильовича (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) в інтересах держави в особі: Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про витребування земельної ділянки з незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) земельну ділянку, площею 0,05 га., яка розташована по Французькому бульвару, 28/30 у м. Одесі, кадастровий номер 5110137500:45:005:0060.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) земельну ділянку, площею 0,05 га., яка розташована по Французькому бульвару, 28/30 у м. Одесі, кадастровий номер 5110137500:45:005:0061.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Одеської області (отримувач коштів - прокуратура Одеської області (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3), код отримувача: 03528552, рахунок отримувача: 35213085000564, банк отримувача: ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820172, код класифікації доходів бюджету 22030101) суму судового збору у розмірі 328 436 (триста двадцять вісім тисяч чотириста тридцять шість) гривень 41 копійки.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 07.11.2019 року.

Суддя: В.Я. Бондар