Рішення

від 19.12.2018 по справі 365/719/18

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/719/18

Номер провадження: 2/365/438/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12.2018 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Згурівського району Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеною позовною заявою посилаючись на те, що 24 березня 2018 року померла мати позивачки - ОСОБА_4, після смерті якої позивачці відкрилась спадщина за заповітом, до складу якої входять земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: Ділянка № 1 площею 3,1561 га з кадастровим номером 3221980300:05:008:0004 та Ділянка № 2 площею 1,1246 га, кадастровий номер 3221980300:04:011:0026, які розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради. Земельні ділянки належали ОСОБА_4 на праві власності на підставі державного акту серії ЯА № 461120, виданого на підставі розпорядження Згурівської райдержадміністрації від 05.07.2005 року № 397. В Державному акті прізвище власника зазначено з помилкою як Калініченко . Позивачка спадщину за заповітом прийняла шляхом подачі у визначений законом строк заяви про прийняття спадщини, її спадкові права ніким не оспорюються, вона є єдиним спадкоємцем. Позивачці було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку у зв»язку із наявністю посилки в Державному акті. Позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права в досудовому порядку. Враховуючи вищевикладене, представник позивачки просить суд встановити факт належності правовстановлюючого документу померлій, визнати за позивачкою в порядку спадкування за заповітом право власності на спірні земельні ділянки та не стягувати з відповідача судові витрати.

В підготовче судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, направили до суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність, представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити, відповідач ОСОБА_2 сільська рада позовні вимоги визнала повністю.

Суд визнав можливим розглядати справу без учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення про задоволення позову, враховуючи визнання відповідачем та наявність для цього законних підстав.

Дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належали земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: Ділянка № 1 площею 3,1561 га з кадастровим номером 3221980300:05:008:0004 та Ділянка № 2 площею 1,1246 га, кадастровий номер 3221980300:04:011:0026, які розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради. Право власності посвідчується Державним актом серії ЯА № 461120, виданим на підставі розпорядження Згурівської райдержадміністрації від 05.07.2005 року № 397 та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 23.08.2005 року за № 01:05:027:00210. В Державному акті прізвище власника зазначено з помилкою як Калініченко (копія державного акту - а.с.10, копії витягів з ДЗК про земельні ділянки - а.с.12,13).

На території ОСОБА_2 сільської ради ніколи не проживала та не була зареєстрована ОСОБА_5 (довідка сільської ради - а.с.16).

Після смерті ОСОБА_4, яка померла 24 березня 2018 року, позивачці відкрилась спадщина за заповітом на все майно померлої, зокрема і спірні земельні ділянки, позивачка спадщину у встановленому законом порядку прийняла, інші спадкоємці відсутні, що встановлено з копії свідоцтва про смерть (а.с.11), копії спадкової справи № 181/2018 до майна померлої 24 березня 2018 року ОСОБА_4 (а.с.34-50).

Позивачці було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірні земельні ділянки у зв»язку із наявністю помилки у правовстановлюючому документі - Державному акті серії ЯА № 461120 (нотаріальна відмова - а.с.17).

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку може бути встановлений факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Стаття 126 ЗК України, в редакції яка діяла до 01 січня 2013 року, передбачала, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. .

Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

В силу ст. 80 та ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно ч.1, ч. 3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю; захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 належали на праві власності земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: Ділянка № 1 площею 3,1561 га та Ділянка № 2 площею 1,1246 га, які розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради. В Державному акті серії ЯА № 461120, яким посвідчується право власності на спірні земельні ділянки, прізвище власника зазначено з технічною помилкою.

Після смерті ОСОБА_4, яка померла 24 березня 2018 року, позивачка ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом, спадщину у встановленому законом порядку прийняла, спадкові права позивачки ніким не оспорюються, вона є єдиним спадкоємцем, встановлений законом строк для прийняття спадщини закінчився.

Через наявність помилки в Державному акті, позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права на земельні ділянки у нотаріуса.

Суд вважає за необхідне, встановити факт належності ОСОБА_4 Державного акту серії серії ЯА № 461120, виданого на ім'я ОСОБА_5М. , визнати за позивачкою ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на спірні земельні ділянкі.

Суд вважає за можливе не застосовувати до відповідача ОСОБА_2 сільської ради ст. 141 ЦПК України та понесені судові витрати залишити за сторонами.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.

Керуючись ст.ст.80,116,120,126,131,152 ЗК України, ст.ст.1217,1218,1223,1225,1268 ЦК України,

ст.ст.141,142,198,200,206,247,263-265,273,293,315 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Згурівського району Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити, що ОСОБА_4 належав Державний акт серії ЯА № 461120 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я Калініченко Євдокія Мусіївна .

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої 24 березня 2018 року, право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: Ділянку № 1 площею 3,1561 га з кадастровим номером 3221980300:05:008:0004 та Ділянку № 2 площею 1,1246 га, кадастровий номер 3221980300:04:011:0026, які розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Згурівського району Київської області та належали померлій згідно Державного акту серії ЯА № 461120.

Не застосовувати до ОСОБА_2 сільської ради Згурівського району Київської області ст. 141 ЦПК України та понесені судові витрати залишити за сторонами.

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею 27.11.2018 року згідно квитанції № 0.0.1197329087.1 при поданні позову, а саме грошові кошти в розмірі 529 (п»ятсот двадцять дев'ять) гривень 21 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ