Постанова

від 11.12.2018 по справі 809/1085/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/1267/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року в справі №809/1085/18 (суддя Кафарський В.В., м. Івано-Франківськ) за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Грамітнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Верховинської районної ради Івано-Франківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2018 року Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Грамітнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Верховинської районної ради Івано-Франківської області за адресою: с. Грамотне, Верховинський район, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

30 липня 2018 року за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного провадження Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні адміністративного позову повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення ухвалене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення та заборони експлуатації приміщень слід застосувати з метою попередження негативних наслідків, які можуть настати за наявних умов існування реальної загрози життю та здоров'ю людей.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а тому суд апеляційної інстанції. У відповідності до ст. 311 КАС України вважає за можливе розглянути скаргу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та матеріалами справи підтверджується наступне.

На підставі наказу Управління ДСНС в Івано-Франківській області про проведення перевірки №107 від 27.03.2018, посвідчення на проведення перевірки №3047 від 10.04.2018, головним інспектором Верховинського РВ УДСНС України в Івано-Франківській області майором служби цивільного захисту ОСОБА_1 у період з 18.04.2018 по 23.04.2018 проведено планову перевірку щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки суб'єктом господарювання - Грамітнянською ЗОШ І-ІІ ступенів Верховинської районної ради Івано-Франківської області, розташованою за адресою: с. Грамотне, Верховинський район, Івано-Франківська область, за результатами якої складено акт №15 від 23.04.2018.

Зазначеним актом зафіксовано ряд порушень вимог законодавства, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей, у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, а саме:

- не демонтоване опорядження (облицювання) стін шляхів евакуації із матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (оздоблення стін коридорів першого та другого поверху горючими матеріалами (пластиком)) (п. 2.17 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 за №1417 (далі - Наказ МВС від 30.12.2014 за №1417));

- другий поверх першого навчального корпусу не забезпечено другим евакуаційним виходом (п. 2.23 розділу III Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417);

- дерев'яні конструкції горища спальних корпусів не оброблено вогнетривким розчином (п. 2.5 розділу III Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417);

- будівлю школи не захищено від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів (п. 1.21 розділу IV Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417);

- в коридорі першого поверху першого корпусу школи з'єднання, відгалуження та окільцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (п. 1.6 розділу IV Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417);

- розетки та електромережа в приміщенні комп'ютерного класу, коридорі першого поверху двох навчальних корпусів встановлена на горючу основу, без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за її габарити не менше ніж на 0,01 м. (п. 1.17 розділу IV Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417);

- у приміщенні шостого та другого класів експлуатуються опалювальні печі без протипожежних розділок (відстаней) до горючих елементів стіни (дерев'яної вагонки) (п. 2.6 розділу IV Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417);

- у першому корпусі експлуатується металевий димар тимчасової опалювальної печі з порушенням вимог (п. 2.12 розділу IV Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417);

- приміщення не доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками ВП-5 - 2 шт.) (п. 3.8 розділу V Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417);

- пожежний щит не укомплектовано необхідним протипожежним інвентарем (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м. - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.) (п. 3.11. розділу V Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417);

- не проведено технічне обслуговування трьох первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) (п. 3.17 розділу V Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417).

За результатами перевірки Управлінням ДСНС в Івано-Франківській області винесено припис №12 від 24.04.2018 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому зобов'язано відповідача вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою. Даний припис директор відповідача отримав 27.04.2018.

Зазначені в акті перевірки №15 від 23.04.2018 порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки послужили приводом для звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції керувався тим, що обраний позивачем захід реагування є таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) відповідача позивачем не наведено і належними доказами не доведено, що не дає підстав для висновку, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є правильними.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.4 ст.4 цього Закону виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Ст.66 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до Указу Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Таким чином, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Ст.68 Кодексу цивільного захисту України визначено санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, зокрема, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів встановлені ст.70 Кодексу цивільного захисту України.

Так, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Згідно з п.33 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

П. 43 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п.26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Таким чином, колегія суддів вважає підставним висновком суду першої інстанції про те, що настання реальної загрози життю та здоров'ю людей необхідно пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

При цьому, орган державного нагляду, звертаючись до суду з таким позовом, повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки, тому необхідно з'ясувати чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

Чинним законодавством з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки будівель та споруд встановлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Разом з тим, у спірних правовідносинах виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.

При цьому, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень ст.ст. 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.

Таким чином, відповідачем не доведено, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації певних будівель (споруд і приміщень) Грамітнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Верховинської районної ради Івано-Франківської області.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем проведено ряд заходів на усунення виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме: в коридорі першого поверху першого корпусу школи з'єднання, відгалуження та окільцювання жил проводів і кабелів здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо); розетки та електромережа в приміщенні комп'ютерного класу, коридорі першого поверху двох навчальних корпусів встановлена з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за її габарити не менше ніж на 0,01 м; в приміщенні шостого та другого класів експлуатуються опалювальні печі з протипожежними розділками (відстанями) до горючих елементів стіни (дерев'яної вагонки); в першому корпусі металевий димар тимчасової опалювальної печі експлуатується без порушень вимог пожежної та техногенної безпеки; приміщення доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками ВП-5 - 2 шт.).

Також, як слідує з листа відповідача №6 від 25.05.2018, дирекція Грамітнянської ЗОШ I-II ступенів Верховинської районної ради просить начальника відділу освіти Верховинської РДА виділити кошти на усунення порушень пожежної безпеки, які наведені в приписі позивача №12 від 24.04.2018.

На виконання даного листа, відділом освіти Верховинської РДА закуплено пожежний інвентар, необхідний для укомплектування пожежного щита, що підтверджується договором купівлі-продажу №20/04/2018 та накладною.

Відповідно договору №13/07/18-В та договору №14/07/18-В, ПП Івано-Франківськпожсервіс зобов'язується виконати роботи по вогнезахисту дерев'яних конструкцій даху та панелі коридору приміщення школи в селі Грамотне.

Вказане свідчить про те, що відповідачем вчинено дії, спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, і такі дії можливі без повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкту.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що Грамітнянська ЗОШ I-II ступенів Верховинської районної ради є діючим закладом освіти, а тому повна заборона експлуатації навчального закладу обмежить право вихованців вказаної школи на освіту.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що, зважаючи на той факт, що порушення, зазначені в акті перевірки, частково усунуті, а також вчиняються активні дії щодо їх усунення, відповідачем надано докази, які свідчать про реальну можливість усунути вищевказані порушення, враховуючи принцип пропорційності порушення і покарання, гарантування прав та законних інтересів дітей, здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність необхідності у примусовому порядку застосування заходів реагування до Грамітнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Верховинської районної ради Івано-Франківської області у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкту, а тому відсутні підстави для задоволення позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи позивача не містять об'єктивних доказів на спростування висновків суду першої інстанції, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року в справі №809/1085/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

ОСОБА_2

Повне судове рішення складено 19 грудня 2018 року.