Вирок

від 18.12.2018 по справі 698/863/18

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/863/18

Провадження № 1-кс/698/277/18

УХВАЛА

18 грудня 2018 р. смт. Катеринопіль

cлідчий суддя Катеринопільського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Катеринопільського відділу Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , представника володільця майна ТОВ «ЛПГ - Крекінг» - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Катеринопіль клопотання заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018251140000072 від 27.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України,-

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. Богдана Хмельницького, 19 з метою збереження речових доказів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчим відділенням Катеринопільського відділення поліції Звенигородського ВП ГУ Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2018 року за № 42018251140000072, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Звенигородського та Катеринопільського районів невстановлені особи без належних дозвільних документів виконують роботи з підвищеною небезпекою на автомобільних газозаправних пунктах, на яких проводиться роздрібна торгівля скрапленим газом, що створює загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків. Як встановлено, одна з таких авто газозаправних станцій знаходиться на земельній ділянці за адресою: Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. Богдана Хмельницького, 19, де і було в ході обшуку 29.11.2018 року, проведеного на підстави ухвали слідчого судді, встановлено, що за указаною адресою проводить господарську діяльність товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ- Крекінк» ідентифікаційний код 40813973, місцезнаходження юридичної особи: Київська область, Кагарлицький район, вул. Білоцерківська, 1 Г.

Вказує, що будь-яких дозвільних документів на діяльність АГЗС надано не було, у зв`язку із цим обладнання АГЗС (паливно-роздавальна колонка та посудина, яка працює під тиском) у ході обшуку опечатано. Із приміщення операторної вилучено документи: книгу обліку розрахункових операцій №3000461761Р/1 ТОВ «ЛПГ-Крекінг» від 04.09.2018, журнал передачі зміни, касові ордери, накладні та інші документи, які свідчать про діяльність указаної АГЗС.

В порушенняст. 21 Закону України «Про охорону праці», «Порядку видачі дозволів

2

на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1107, п. 3.1. розділ ІІІ НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання» у ТОВ «ЛПГ-Крекінг» відсутній дозвіл на експлуатацію даного устаткування підвищеної небезпеки, що створює загрозу загибелі людей та настання інших тяжких наслідків.

У зв`язку з цим є підстави вважати, що обладнання АГЗС ТОВ «ЛГП-Крекінг», а саме паливно-роздавальна колонка та посудина, яка працює під тиском, яке знаходиться на земельній ділянці по вул.Богдана Хмельницького, 19 м.Звенигородка Черкаської області, книга обліку розрахункових операцій №3000461761Р/1 ТОВ «ЛПГ-Крекінг» від 04.09.2018, журнал передачі зміни, касові ордери, накладні та інші документи, які вилучені у ході обшуку 29.11.2018, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні про що свідчить постанова від 29.11.2018 року, а тому прокурор просить клопотання задовольнити. Також прокурор зазначає, що необхідність накладення арешту на вилучене майно та документи є недопущення їх відчуження та знищення.

Як наслідок, просить накласти арешт на тимчасово вилучене у ТОВ «ЛПГ-Крекінг» майно та документи, перелік якого наведено у клопотанні.

В судові засідання прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні доводам клопотання, просить таке задовольнити. Для підтвердження клопотання в частині поновлення строків подачі клопотання про арешт майна та позиції прокуратури щодо відсутності пропуску такого строку надав для огляду, учасникам розгляду клопотання, мобільний телефон де було відображено дані офіційного сайту «Укрпошти» з якого вбачається, що дане клопотання було спрямоване слідчому судді 03.12.2018 року

Представник власника майна - ТОВ «ЛПГ-Крекінг» в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечив, вважає таке безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення. Зазначає, що жодних доказів протиправної поведінки ТОВ «ЛПГ-Крекінг» до клопотання надано не було, а майно вилучено безпідставно виходячи з того, що ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на обшук, щодо території земельної ділянки іншого суб`єкта господарювання, а до ТОВ «ЛПГ-Крекінг» будь-яких звернень, щодо надання ними відповідної документації на підтвердження законності їх діяльності від прокурора не надходило хоча вони готові надати всі необхідні дозвільні документи у разі такого їх витребування. Крім того зазначає, що дане клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України і майно на яке просить накласти арешт прокурор не відповідає тому, що було вилучено в ході обшуку, а відсутність маркування та чітких даних про паливно-роздавальну колонку та посудину, яка зазначена як такою, що працює під тиском, може допустити до зловживання та безпідставного вилучення майна інших осіб. Крім того зазначив, що прокурор звернувся до слідчого судді з пропуском законодавчо визначеного строку такого звернення належно не довівши поважність причин такого пропуску і в зв`язку з урахуванням його доводів просить в задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши пояснення прокурора та представника власника майна, ознайомившись із доводами клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

У провадженні слідчого відділення Катеринопільського відділення поліції Звенигородського ВП ГУ Національної поліції України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018251140000072, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 272 КК України, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

3

За фабулою внесеного до реєстру порушення вбачається, що на території Звенигородського та Катеринопільського районів невстановлені особи без належних дозвільних документів виконують роботи з підвищеною небезпекою на автомобільних газозаправних пунктах, на яких проводиться роздрібна торгівля скрапленим газом, що створює загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.

В рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, 27.11.2018 року прокурором ОСОБА_5 , на підставі ухвали слідчого судді, було проведено обшук в приміщенні АГЗС за адресою: за адресою Черкаська обл. м. Звенигородка вул. Богдана Хмельницького, 19, під час якого вилучено речі та документи, згідно протоколу обшуку від 29.11.2018 року, при цьому опломбована паливно-роздавальна колонка та посудина, яка працює під тиском, там і знаходяться.

Окрім цього, слідчим суддею встановлено, що з клопотанням датованим 30.11.2018 року, яке надійшло до канцелярії суду 10.12.2018 року прокурор вже звертався з аналогічним клопотанням про арешт майна до Катеринопільського районного суду Черкаської області, однак, таке було повернуте прокурору, оскільки клопотання не відповідало вимогам КПК України, зокрема до клопотання не було додано ні ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку, постанови про визнання про визнання про визнання речовими доказами, ні відомостей про власника тимчасово вилученого майна та з урахуванням пропуску строку подачі такого клопотання було відсутнє клопотання про поновлення такого строку.

Оглянувши в судовому засіданні ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку на території земельної ділянки, що розташована за адресою: Черкаська область, м.Звенигородка, вул. Б. Хмельницького, 19 площею 0,2241 га кадастровий номер якої 7121210100:01:003:0313, що перебуває у власності Звенигородської міської ради, код ЄДРПОУ 26490674, та яка передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Єврогазтрейд», код ЄДРПОУ 34767296, юридична адреса: Київська область, м.Кагарлик, вул.Фрунзе, 101 А, а також наявних на даній ділянці приміщеннях, що пов`язані із роботою АГЗС, - з метою виявлення та вилучення речей та документів, а саме: наявних дозвільних та інших документів, які надають право на експлуатацію об`єкту з підвищеною небезпекою автогазозаправної станції, фіксації стану обладнання АГЗС, слідчим суддею було встановлено, що така ухвала не передбачала дозволу на вилучення товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «ЛПГ-Крекінг»

Більше того, клопотання прокурора про проведення обшуку не містила як прохання щодо надання дозволу на вилучення товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «ЛПГ-Крекінг». А лише на вилучення речей та документів, а саме: наявних дозвільних та інших документів, які надають право на експлуатацію об`єкту з підвищеною небезпекою автогазозаправної станції, фіксації стану обладнання АГЗС, про що слідчим суддею чітко зазначено в ухвалі про проведення обшуку. Таким чином ухвала про надання дозволу на обшук не передбачала вилучення товарно-матеріальних цінностей.

Оскільки опломбована паливно-роздавальна колонка та посудина, яка працює під тиском не входять до переліку речей та документів, дозвіл на вилучення яких було прямо передбачено ухвалою про обшук, а тому майно має статус тимчасово вилученого майна.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

4

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також недоторканості права власності, згідно якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За вимогами ст. 236 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ст. 167, 168 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

5

Згідно ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ;потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

За приписами ч. 5ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Пунктом 1ч.2ст.170КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

6

Відповідно до ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Разом з тим у порушення зазначених вимог Закону, у клопотанні не зазначено та до нього не додані документи, які підтверджують належного власника чи конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження конкретною юридичною особою цим майном.

Згідно ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати , з поміж іншого, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При вирішенні питання про такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчий суддя неухильно дотримується вищевказаних норм закону, та враховує в першу чергу, що органом досудового розслідування не надано належних та достовірних доказів, того що обґрунтовано б свідчили про вчинення кримінального правопорушення.

Фактично єдиним доказом вчинення кримінального правопорушення, яким прокурор також обґрунтовує необхідність арешту майна, є протокол обшуку від 29.11.2018 року на території земельної ділянки, що розташована за адресою: Черкаська область, м.Звенигородка, вул. Б. Хмельницького, 19 площею 0,2241 га кадастровий номер якої 7121210100:01:003:0313, що перебуває у власності Звенигородської міської ради, код ЄДРПОУ 26490674, та яка передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Єврогазтрейд», код ЄДРПОУ 34767296, юридична адреса: Київська область, м.Кагарлик, вул.Фрунзе, 101 А, та витяг з реєстру щодо даних про ТОВ «ЛПГ-Крекінг».

Однак, слідчий суддя звертає увагу, що такі дані не можуть братись до уваги слідчим суддею, як доказ неправомірної поведінки ТОВ «ЛПГ-Крекінг» чи його службових осіб.

Окрему увагу, слідчий суддя звертає на той факт, що будь-яка перевірка діяльності ТОВ «ЛПГ-Крекінг» органами слідства не проводилась і від них не було витребувано будь-яких документів на підставу доказу легальності їх діяльності.

Як підставу арешту майна, прокурор хоч і вказує, що вилучене майно є речовими доказами однак жодним чином не доводить, що воно відповідає критеріям, що визначені в ст. 98 КПК України. Яким саме критеріям речового доказу, передбаченим у ст. 98 КПК України, відповідає вилучене майно, прокурором не вказано, тобто такі твердження органу досудового розслідування є формальними.

7

Окрім цього, як вже було зазначено ухвала про надання дозволу на проведення обшуку не передбачала дозволу на вилучення будь-якого майна, окрім наявних дозвільних та інших документів, які надають право на експлуатацію об`єкту з підвищеною небезпекою автогазозаправної станції, фіксації стану обладнання АГЗС, однак прокурором було вилучено і інше, що свідчить про вчинення останнім дій, всупереч наявному судовому рішенню.

З врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що необхідність арешту майна не доведена, заявлене клопотання є безпідставним, а тому в його задоволенні слід відмовити.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Зважаючи на вказане, дана ухвала є підставою для негайного повернення майна особі, у якої таке майно було вилучено.

З матеріалів клопотання вбачається, що прокурор просить накласти арешт на майно, яке вилучено в ході обшуку 29.11.2018 року, а клопотання надійшло до суду засобами поштового зв`язку 10.12.2018 року. Разом з тим, прокурор у судовому засіданні зазначає, що процесуальний строк, передбачений КПК України на подачу до суду клопотання про арешт майна органом досудового розслідування було у зв`язку з відсутністю слідчого судді за місцем проведення обшуку, що позбавило можливості звернутися до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у строки, визначені ч. 5 ст. 171 КПК України. За таких обставин, слідчий суддя вбачає підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на подачу до суду клопотання про накладення арешту на майно.

Керуючись ст. 2, 7-9, 98, 131, 132, 167-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

У ХВ АЛ ИВ :

Клопотання заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу до суду клопотання про арешт майна - задовольнити.

В задоволенні клопотання заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018251140000072 від 27.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна є підставою для негайного повернення майна особі, у якої таке майно було вилучено.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1