Постанова

від 14.12.2018 по справі 191/2408/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3724/18 Справа № 191/2408/18 Категорія: 23 Суддя у 1-й інстанції - Кухар Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Свистунової О.В.,

суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2018 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додаткової відповідальністю "Агротехсервіс-Синельникове" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Агротехсервіс-Синельникове" чи будь-якій іншій третій особі, яка діятиме від імені відповідача чи в його інтересах до набрання законної сили рішення суду по справі, вчиняти будь-які дії щодо користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1, що знаходиться на території Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, а саме провадити будь-які сільськогосподарські роботи, у тому числі, але не тільки: боронувати, дискувати, культивувати, орати, сіяти, вносити будь-які мінеральні чи органічні добрива, засоби захисту рослин.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування вказаної ухвали та постановлення нової, якою задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися майном, яким в даному випадку є орендована земельна ділянка, є прямим втручанням в господарську діяльність товариства та може призвести до негативних та безповоротних наслідків для відповідача та інших осіб.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що предметом спору та судового розгляду є право користування земельною ділянкою, тобто вимоги немайнового характеру.

Але вид забезпечення позову, зазначений у заяві, не співмірний з заявленими вимогами та не визначено конкретні особи щодо яких просять обрати певний засіб забезпечення позову, оскільки заборона проводити будь-які дії, будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам та сільськогосподарські роботи на земельній ділянці, не є передумовою, направленою на можливість виконання рішення суду у випадку задоволення позову ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та скасування права оренди ТОВ "Агротехсервіс-Синельникове".

При цьому позивачем не доведена необхідність вжиття відповідних заходів, як відсутність заборони вчиняти дії, пов'язані з обробкою спірної земельної ділянки, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання договору оренди припиненим. Адже рішення суду пов'язане із задоволенням такого позову не потребує вчинення із спірною земельною ділянкою будь-яких дій безпосередньо пов'язаних із фізичним чи механічним впливом на неї.

Крім того, позивачем не надано доказів чи використовується спірна земельна ділянка в теперішній час для вирощування сільськогосподарських культур та хто фактично висадив ці культури, чи не буде обраний захід забезпечення позову фактичним втручанням в господарську діяльність та чи не спричинить така заборона негативні наслідки (наприклад щодо втрати врожаю тощо).

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для його скасування немає, а тому доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Судові витрати понесені сторонами в зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

І.А. Єлізаренко