Постанова

від 19.12.2018 по справі 924/222/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року Справа № 924/222/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Максютинська Д.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бондар" на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 20.06.18р. суддею Грамчуком І.В. у м.Хмельницькому, повний текст складено 22.06.18р. у справі № 924/222/18

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрелком ЛТД"

до Приватне підприємство "Бондар" м.Хмельницький

про стягнення 514 835,60 грн., з яких: 340462,72 грн. - борг за договором, 335,80 грн. - 3% річних, 3805,72 грн. - пеня, 170231,36 грн. - штраф у розмірі 50% від суми простроченого платежу

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Укрелком ЛТД» (надалі - позивач) звернулося в Господарський суд Хмельницької області з позовом до ПП «Бондар» (надалі - відповідач) про стягнення 340462,72 грн. заборгованості, 335,80 грн. 3% річних, 3805,72 грн. пені та 170231,36 грн. штрафу (а.с. 2-5).

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.06.18 року (а.с. 64-66) позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем визнано факт отримання товару згідно накладної №80 від 07.03.2018 року, а тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 340462,72 грн. боргу підлягає задоволенню. При цьому, враховуючи умови Договору поставки, норми чинного законодавства України та неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 50% штрафу, 3% річних та пені.

При цьому, враховуючи умови Договору поставки, норми чинного законодавства України та неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 50% штрафу, 3% річних та пені.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.06.18 року та прийняти нове, яким відмовити у нарахуванні штрафу, річних та пені.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято судом першої існтанціїї з порушенням норм матеріального та процесуального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Відповідач погоджується з вимогою позивача щодо розрахунку за поставлений товар згідно видаткової накладної на суму 340008 грн., незважаючи на значно завищену вартість поставленого товару. Однак, не погоджується з вимогою позивача про стягнення 50% штрафу, 3% річних та пені.

Стверджує, що готовий добровільно усунути допущене порушення виконання зобов'язання по рахунку позивача на протязі липня – серпня 2018р.

Апеляційні вимоги обгрунтовує ст..ст.. 86, 233 ГК України, п. 3.17.4 Постанови пленуму ВГС України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування ГПК України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 99-102) заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін. Зокрема, зазначив, що станом на 04.09.18 р. відповідач за поставлений товар не розрахувався з позивачем. Зазначені в апеляційній сказі вимоги про відмову в нарахуванні штрафних санкцій та 3% річних не відповідають нормам чинного законодавства України.

В судове засідання 19.12.18 р. представники сторін не з'явились. Водночас, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, від відповідача надійшло повторне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з складними погодними умовами.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи строки розгляду апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника сторін, оскільки останні не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

05 березня 2018 року між ТОВ «УКРЕЛКОМ ЛТД» та ПП «Бондар» укладено Договір поставки № 9 (а.с. 8-11).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, який зазначено у Додатку №1 до Договору (Специфікація), в повній відповідності з технічними характеристиками та відповідної якості, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначений товар.

Найменування, загальна кількість товару, що підлягає поставці, а також одиниця виміру, ціна за одиницю товару, загальна вартість на товар визначаються сторонами у Додатку №1 до Договору (Специфікація) (п.1.2 договору).

Загальна сума договору складає 340 008,00 (триста сорок тисяч вісім грн. 00 коп.) в тому числі ПДВ (20%)(п. 2.1 Договору).

Ціна на товар встановлюється в гривнях і зазначається в специфікаціях до цього договору (п. 2.2 Договору).

Загальна сума договору встановлюється виходячи із суми всіх специфікацій з врахуванням ПДВ (п. 2.3 Договору).

Ціна на товар і загальна сума договору не може бути змінена без попереднього погодження між сторонами (п. 2.4 Договору).

Покупець оплачує товар за цінами, узгодженими з постачальником і вказаними у специфікаціях до цього договору (п. 2.5 Договору).

Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунків, що виставлені на адресу покупця (п. 2.6 Договору).

Сторони дійшли згоди встановити грошовий еквівалент суми договору у євро, що становить 10 400,00 (десять тисяч чотириста євро) (п. 2.7 Договору).

Умови оплати товару зазначаються у додатку №1 до цього договору (специфікація). (п. 2.8 договору).

Пунктом 3.5 Договору встановленого, датою поставки товару є момент підписання покупцем видаткової накладної.

Пунктом п. 6.3 договору сторони передбачили, що покупець зобов'язаний: прийняти та оплатити постачальнику поставлений товар відповідно до вимог даного договору; при виконанні своїх зобов'язань керуватись даним договором та вимогами чинного законодавства.

Відповідно до п. 7.2 договору у випадку несвоєчасної чи неповної оплати вартості товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен прострочений день.

У випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від суми простроченого платежу. (п. 7.3 договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

Крім того, 05.3.18 р. сторонами підписано та скріплено печатками специфікацію № 2, яка є Додатком № 1 до договору поставки (а.с. 12).

З специфікації вбачається, що позивач зобов'язаний поставити відповідачу трансформатор ТМ-630/10/0,4 в кількості 2 шт. на загальну суму з ПДВ 340,008 грн. Сторони погодили, що оплата здійснюється в розмірі 100% на протязі 3-х банківських днів після отримання товару зі складу постачальника.

В матеріалах справи наявний рахунок на оплату №79 від 05 березня 2018 року на суму 340008,00 грн. за трансформатор ТМ-630/10/0,4 кв. Д/У (а.с. 13).

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив, а відповідач отримав товар - трансформатор ТМ 630/10/0,4 кв. Д/У на суму 340008 грн., що підтверджується видатковою накладною №80 від 07.03.2018 року (а.с. 15).

Крім того, в матеріалах справи наявна картка рахунку №361 за період з 05.03.2018 року по 27.03.2018 року, відповідно до якого поточне сальдо за ПП «Бондар» становить 340008,00 грн.

При цьому, відповідач не заперечує факт отримання товару та обов'язок його оплатити. Однак, на час звернення в господарський суд з позовною заявою та на час розгляду апеляційної скарги, відповідач не розрахувався за поставлений товар в сумі 340008 грн.

Неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині оплати за поставлений товар, стало підставою для звернення позивача в господарський суд з даним позовом.

Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.          

Відповідно до ст.. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується ппередати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що відповідно до ст.. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Сторони п. 6.3 договору погодили, що покупець зобов'язаний прийняти та оплатити постачальнику поставлений товар відповідно до вимог даного договору.

Згідно із додатку до договору №1 (специфікація) до договору поставки №9 від 05.03.2018 року, що оплата здійснюється в розмірі 100% на протязі 3-х банківських днів після отримання товару зі складу постачальника, термін поставки 5 календарних днів з моменту отримання коштів за продукцію.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів констатує відсутність будь-яких доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов'язання в частині оплати 340 008 грн. за поставлений товар.

Водночас, апеляційний суд враховує те, що сторони у п. 2.7 Договору дійшли згоди встановити грошовий еквівалент суми договору у Євро, що становить 10400 Євро. В порядку ч.2 ст. 533 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що суми, які підлягають сплаті відповідно до умов цього Договору визначаються Покупцем в українських гривнях виходячи із зазначених показників еквівалента Євро по курсу продажу на українському міжбанківському валютному ринку за даними сайту://minfin.com.ua/currency/mb/eur на кінець дня, що передує оплаті.

Враховуючи дані сайту://minfin.com.ua/currency/mb/eur, щодо курсу Євро станом на 26.03.2018 року (на час звернення в суд) та з врахуванням суми основного боргу, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 340462,72 грн. заборгованості по договору поставки є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Водночас, апеляційний суд не бере до уваги твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі, що вартість поставленого товару значно завищена позивачем, виходячи з наступного.

Згідно ч. 6 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1.ст 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1. ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

При цьому, колегія суддів констатує, що відповідачу були відомі умови договору №9 від 05.03.18 р., зокрема, в частині вартості товару та умов його оплати, а тому, в подальшому підписавши договір, він засвідчив досягнення згоди з даної істотної умови договору і прийняв її як обов'язкову до виконання.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 170231,36 грн. - штрафу у розмірі 50% від суми простроченого платежу, 335,80 грн. - 3% річних, 3805,72 грн. пені, апеляційний суд враховує наступне.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст.551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони погодили, що відповідно п. 7.2 договору у випадку несвоєчасної чи неповної оплати вартості товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен прострочений день.

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від суми простроченого платежу.

Враховуючи норми чинного законодавства України та умови Договору, перевіривши правильність розрахунку, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 170231,36 грн. штрафу та 3805,72 грн. пені за період з 15.03.2018 року по 26.03.2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши розрахунок 3% річних, апеляційний суд погоджується з правильністю розрахунку суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 335,80 грн. 3% річних.

Колегія суду вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо зменшення розміру неустойки, оскільки, в матеріалах справи відсутні будь-які аргументи та мотиви для зменшення неустойки, сума основного боргу не сплачена, при цьому, відповідач не заявляв вимогу про таке зменшення до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив докази наявні в матеріалах справи, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відсутні правові підстави для його скасування.

Відповідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору залишаються за відповідачем.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бондар" на рішення господарського суду Хмельницької області, від 20.06.18р у справі № 924/222/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 20.06.18р. у справі №924/222/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/222/18 повернути господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "20" грудня 2018 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.