Постанова

від 12.01.2010 по справі 2а-4208/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-4208/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2010 року                                                                                 м. Львів, вул.Чоловського, 2,

10 год. 45 хв.                                                                                         зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді    Гулика А.Г.;

при секретарі           Андрушакевич Т.В.,

за участю:

представника позивача: Зазулі Х.Л. (довіреність від 17.07.2009 року);  

представника відповідача: Задорожнього І.В. (довіреність від 20.10.2009 р. №24537/101/10-017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «ТРОЯН» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

  Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «ТРОЯН» (надалі – ПП «НВП «ТРОЯН»)  звернулося до Львівського окружного адміністративного з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2009 року № 0000651720/0/7192 у сумі податку 486 грн. 43 коп. податку з доходів найманих працівників та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 972 грн. 86 коп.

    Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом неправомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб за надані приватним нотаріусом послуги, оскільки, і в актах, і в довідках, нотаріусами зазначено, що сума наданих послуг не включає податку з доходу фізичних осіб, так як цей податок сплачується нотаріусами самостійно. Додатково зазначає, що відповідачем також безпідставно донараховано суму податку з доходів фізичних осіб,  оскільки, податкова соціальна пільга, яка надавалася працівникам, застосовувалася до нарахованого місячного доходу платника податку на підставі заяви про застосування такої пільги. Тому, твердження податкового органу про безпідставне надання податкових соціальних пільг вважає помилковим та таким, що не відповідає представленим матеріалам та нормам податкового законодавства.

10.07.2009 року, представником позивача подано до суду уточнення до адміністративного позову, в якому просить суду скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 13.03.2009 року                    № 0000651720/0/7192 та від 16.06.2009 року № 0000651720/1/14483/17-2 у сумі 486 грн. 43 коп. податку з доходів найманих працівників та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 972 грн. 86 коп.  

  Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав наведених в позовній заяві. Просить суд задоволити позов в повному обсязі з урахуванням уточнених позовних вимог.  

  Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, подав до суду письмове заперечення від 19.08.2009 року, відповідно до якого просить суд в задоволенні позову відмовити повністю, з тих підстав, що  позивачем  не перераховано до місцевого бюджету податок з доходів фізичних осіб за послуги нотаріуса за місцем знаходження юридичної особи-податкового агента, в сумі 62 грн. 10 коп., чим порушено ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Додатково зазначає, що до фізичної особи, зареєстрованої як суб’єкт підприємницької діяльності, та яка працює як найманий працівник з одержанням заробітної плати, не може бути застосовано податкової соціальної пільги.

  Дослідивши матеріали справи, подані представниками сторін документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, з наступних підстав.

 Як вбачається із матеріалів справи , Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПП «НВП «Троян» вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.09.2008 року, на підставі якої складено акт від 25.02.2009 року № 89/23-2/3712329.

За результатами проведення перевірки Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова встановлено порушення позивачем ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме несплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб за травень 2007 року в сумі 28 грн. 50 коп., за квітень 2006 року в сумі 15 грн. 60 коп., за серпень 2007 року в сумі 18 грн. 00 коп., донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 62 грн. 10 коп., а ткож порушення п.п. 6.3.1 п.п. 6.3.3 п. 6.3, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», на підставі чого, донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 424 грн. 33 коп., а саме за листопад 2006 року в сумі 22 грн. 75 коп., грудень 2006 року в сумі 22 грн. 75 коп., січень 2007 року – 29 грн. 21 коп., лютий 2008 року – 38 грн. 62 коп., червень 2008 року – 39 грн. 13 коп., липень 2008 року – 39 грн. 13 коп., серпень 2008 року – 39 грн. 13 коп., вересень 2008 року – 39 грн. 13 коп., червень 2008 року – 38 грн. 62 коп., липень 2008 року – 38 грн. 62 коп., серпень 2008 року 38 грн. 62 коп. та вересень 2008 року в сумі 38 грн. 62 коп., що підтверджується актом перевірки від 25.02.2009 року № 89/23-2/3712329.

На підставі акту перевірки від 25.02.2009 року № 89/23-2/3712329 Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.03.2009 року № 0000651720/0/7192, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем – податок з доходів найманих працівників в розмірі 1459 грн. 29 коп., а саме: 486 грн. 13 коп. – основний платіж та 972 грн. 86 коп. – штрафні (фінансові) санкції.

Рішенням Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 09.06.2009 року № 13949 про результат розгляду первинних скарг, зазначене вище податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга ПП «НВП «Троян» - без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.06.2009 року № 0000651720/1/14483/17-2.

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що ПП «НВП «Троян» не перераховано податок з доходів фізичних осіб за послуги нотаріуса ОСОБА_3 в травні 2007 року в сумі 190 грн. 00 коп.; ОСОБА_4, в квітні 2006 року в сумі 120 грн. 00 коп., а в серпні 2007 року в сумі 120 грн. 00 коп., що підтверджується довідками від 06.08.2007 року та від 06.04.2006 року, з яких вбачається, що приватним нотаріусом ОСОБА_4 надано послуги на суму 240 грн. та актами виконаних робіт від 25.05.2007 року та від 23.05.2007 року, з яких вбачається, що приватним нотаріусом ОСОБА_3 надано послуги на суму 190 грн. 00 коп.

Таким чином, ПП «НВП «Троян» отримало послуги від приватних нотаріусів на суму 430 грн. 00 коп.

Як зазначено в п. 1.19, п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV, самозайнятою особою є платник податку, який є суб’єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Під незалежною професійною діяльністю, відповідно до визначення, зазначеного цим Законом, слід вважати діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній,  художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності, які згідно з абзацом другим пункту 1.8 цієї статті прирівнюються до найманої особи.  

Відповідно до поняття «оподаткування», визначеного п. 1.13 ст. 1 зазначеного Закону, це порядок, пов'язаний з визначенням об’єкта оподаткування, обчисленням та сплатою (утриманням) податку з доходів фізичних осіб.

Абзацом 3 п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що дохід з джерелом його походження з України є будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: доходів від здійснення підприємницької діяльності; незалежної професійної діяльності на території України. Об’єктом оподаткування резидента є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Позивач не відноситься до осіб, визначених п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (особа, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності) і тому суд вважає, що в даних правовідносинах ПП «НВП «Троян» є податковим агентом при виплаті доходів приватним нотаріусам у вигляді плати за вчинення нотаріальних дій і, відповідно, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження в Україні.

З огляду на встановлене, суд вважає за необхідне звернути увагу на помилковість міркувань позивача щодо відсутності його порушень у правовідносинах із нотаріусами, оскільки п.п 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що у разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому, платник податку – отримувач  таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу.

Податковим агентом, в розумінні п. 1.15 зазначеного Закону, є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Отже, нотаріуси не можуть виступати податковими агентами стосовно самих себе, а обов’язок утримувати податок лежить на позивачеві, який, в цьому випадку, є податковим агентом.  

При оплаті послуг приватного нотаріуса, податковий агент повинен, перш за все, виконати свої агентські функції, визначені у п. 1.15 ст. 1 та у п. 8.1 ст. 8 цього Закону, а вже після цього виплатити платнику податку належну суму доходу.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач зобов’язаний був перерахувати 62 грн. 10 коп. податку з доходів фізичних осіб при оплаті послуг приватних нотаріусів.

Вимога позивача про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 13.03.2009 року № 0000651720/0/7192 та від 16.06.2009 року № 0000651720/1/14483/17-2, якими ПП «НВП «Троян» донараховано податок з доходу найманих працівників, з підстав неправомірності надання позивачем податкових соціальних пільг на суму 424 грн. 33 коп., є обґрунтованою та підлягає до задовлення з огляду на наступне.

Порядок надання соціальної пільги регламентується ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV, у п. 6.1 якої визначено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподаткування доходу, отримуваного з джерел в Україні від одного працедавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги.

Разом з тим, у п.п. «е» п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 цього Закону, міститься положення, що податкову соціальну пільгу не може бути застосовано до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно доходи від підприємницької та іншої незалежної діяльності. Тобто, якщо фізична особа, зареєстрована суб’єктом підприємницької діяльності, працює як наймана особа з одержанням заробітної плати, то вона не має права на застосування до цієї заробітної плати податкової соціальної пільги.

Судом встановлено, що при нарахуванні заробітної плати працівникам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які зареєстровані суб’єктами підприємницької діяльності  - фізичними особами, податок з доходів фізичних осіб утриманий не в повному обсязі, у зв’язку із наданням податкової соціальної пільги.

Згідно із п.п. 6.3.1. п. 6.3.2, п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.

   Окрім того, правила подання платником податку з доходів фізичних осіб (далі - платник податку) документів та їх склад при отриманні (застосуванні) податкової соціальної пільги, на яку він має право згідно із Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) визначаються Порядком надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року № 2035.

          Пунктом 11 цього Порядку передбачено, що підставою для отримання (застосування) будь-яким платником податку (якщо розмір нарахованого (отриманого) місячного доходу у вигляді заробітної плати не перевищує суми, визначеної відповідно до підпункту 6.5.1 статті 6 Закону) пільги у розмірі, встановленому підпунктом 6.1.1 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», є заява про застосування пільги (з урахуванням положень підпунктів «а» - «д» підпункту 6.3.3 статті 6 Закону).

    Отже, підставою для отримання (застосування) будь-яким платником податку пільги, у розмірі, встановленому  п.п. 6.1.1 ст. 6 зазначеного вище Закону, є заява про застосування пільги.

        Як вбачається з матеріалів справи, позивачу були подані заяви про отримання пільги від наступних працівників: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, на підставі яких, внаслідок реалізації платниками податку свого права на отримання податкової соціальної пільги, у позивача були відсутні підстави для відмови в задоволенні поданих заяв.

    Враховуючи положення п.п. 6.3.5 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги, застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог п.п. 6.3.1 цієї статті Закону, за винятком, коли такий працедавець і такий платник є пов’язаними особами або коли судом встановлено факт змови між ними, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком.

     В судовому засіданні не встановлено, що позивач, як працедавець, та зазначені вище платники податку, як наймані працівники, є пов’язаними особами, а також не доведено факт змови між ними, спрямованої на ухилення від оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

     Згідно із п.п. 6.5.2 п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», працедавець платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг: за наслідками кожного звітного податкового року; під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги при зміні місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених у підпункті 6.3.3 пункту 6.3 цієї статті; під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким працедавцем. А, п.п. 6.5.3 цієї статті передбачає, що, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата цього податку, то така сума стягується працедавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати. Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року.

             В судовому засіданні, з пояснень представників сторін, встановлено, що на момент проведення перевірки працівники (платники податку) ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не перебували в трудових відносинах, а тому позивач не має можливості виконати обов’язки, передбачені п.п. 6.5.3 п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки чинним законодавством України не передбачено обов’язку позивача перевіряти підставність подання платником податку заяви про отримання податкової соціальної пільги, а також те, чи зареєстрована фізична особа, яка приймається на роботу, як суб’єкт підприємницької діяльності.

             Таким чином, в разі встановлення Державною податковою інспекцією факту неправомірного отримання платником податку податкової соціальної пільги, вона може реалізувати свої право на звернення з позовом безпосередньо до тієї особи (платника податку), яка неправомірно отримувала таку податкову соціальну пільгу.  

   У відповідності до п. 1.2 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

   Відповідно до п. 4.1.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.

            Згідно із підпунком «б» п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ,  контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

            У відповідності до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього Закону,   у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. А, відповідно до п.п. 17.1.9 цієї статті, у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов’язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов’язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання з такого податку, збору (обов’язкового платежу).

   Виходячи із вимог ст. 4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов‘язок сплачувати податки і збори (обов‘язкові платежі).

   Відповідно до ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” одним із обов‘язків платників податків є обов‘язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов‘язкових платежів) у встановлені законом терміни.

   Враховуючи те, що позивачем не перераховано податок з доходів фізичних осіб за послуги нотаріусів в розмірі 62 грн. 10 коп. , в результаті чого відповідачем правомірно донараховано суму податку з доходів фізичних осіб та застосовано штраф у розмірі 124 грн. 20 коп.  Отже, сума неправомірно визначеного податкового зобов’язання за платежем – податок з доходів найманих працівників становить 1272 грн. 99 коп., а саме: 1459 грн. 29 коп. (визначена сума зобов’язання) – 186 грн. 30 коп. (правомірно визначена сума податкового зобов’язання), де 62 грн. 10 коп. – основний платіж, а 124 грн. 20 коп. – штрафна (фінансова) санкція = 1272 грн. 99 коп. (неправомірно визначена сума податкового зобов’язання), де 424 грн. 33 коп. – основний платіж, а 848 грн. 66 коп. – штрафна (фінансова) санкція.

                Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у Личаківському районі                   м. Львова від 13.03.2009 року № 0000651720/0/7192 та від 16.06.2009 року                                          № 0000651720/1/14483/17-2 в частині визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем – податок з доходів найманих працівників в розмірі 1272 грн. 99 коп., де 424 грн. 33 коп. – основний платіж, а 848 грн. 66 коп. – штрафна (фінансова) санкція.  

   Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають присудженню на користь позивача відповідно до задоволених позовних вимог з Державного бюджету.

   Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -    

   п о с т а н о в и в :

              1.Позов задоволити частково.

          2.Скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 13.03.2009 року № 0000651720/0/7192 та від 16.06.2009 року № 0000651720/1/14483/17-2 в частині визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем – податок з доходів найманих працівників в розмірі 1272 грн. 99 коп., де 424 грн. 33 коп. – основний платіж, 848 грн. 66 коп. – штрафна (фінансова) санкція.  

            3.В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

            4.Присудити на користь Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «ТРОЯН» (місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 106, ЄДРПОУ - 32712329) судові витрати в розмірі 2 (дві) грн. 97 коп. з Державного бюджету.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 січня 2010 року.

                          Суддя                                   (підпис)                                Гулик А.Г.

                    З оригіналом вірно.

                    Суддя                                                                                 Гулик А.Г.

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    Справа 2а-4208/09/1370

ПОСТАНОВА

      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  (вступна та резолютивна частини)

12 січня 2010 року                                                                                 м. Львів, вул.Чоловського, 2,

10 год. 45 хв.                                                                                         зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді    Гулика А.Г.;

при секретарі           Андрушакевич Т.В.,

за участю:

представника позивача: Зазулі Х.Л. (довіреність від 17.07.2009 року);  

представника відповідача: Задорожнього І.В. (довіреність від 20.10.2009 р. №24537/101/10-017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «ТРОЯН» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

                                                            в с т а н о в и в :

Зважаючи на складність у викладенні повного тексту рішення суду, пов`язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини, а з повним текстом постанови особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитись 18 січня 2010 року.

            Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            п о с т а н о в и в :

            1.Позов задоволити частково.

          2.Скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 13.03.2009 року № 0000651720/0/7192 та від 16.06.2009 року № 0000651720/1/14483/17-2 в частині визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем – податок з доходів найманих працівників в розмірі 1272 грн. 99 коп., де 424 грн. 33 коп. – основний платіж, 848 грн. 66 коп. – штрафна (фінансова) санкція.  

            3.В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

            4.Присудити на користь Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «ТРОЯН» (місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 106, ЄДРПОУ - 32712329) судові витрати в розмірі 2 (дві) грн. 97 коп. з Державного бюджету.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Суддя                                                                                Гулик А.Г.