Рішення

від 17.12.2018 по справі 910/14080/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 17.12.2018Справа №  910/14080/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзас Україна» до Приватного підприємства «Модуль» про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 211 428,65 грн. Представники сторін: від позивача: Глущенко Л.А., довіреність б/н від 21.11.2018; від відповідача: не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзас Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного підприємства «Модуль» про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 211 428,65 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг № 34 від 05.12.2017 в частині здійснення розрахунків. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення. 01.11.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшли заяви позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 23.10.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.11.2018. У судове засідання 26.11.2018 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, клопотань про відкладення підготовчого судового засідання не подав, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням № 0103048096941, згідно якого, ухвала суду від 02.11.2018 отримана відповідачем 06.11.2018. За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2018. У судове засідання 17.12.2018 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням № 0103048094264, згідно якого, ухвала суду від 26.11.2018 отримана відповідачем 29.11.2018. Згідно з ч. 1 ст. 202  ГПК України  неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема,  неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи. Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. У судовому засіданні 18.12.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,                  ВСТАНОВИВ: 05 грудня 2017 року між Інститутом післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту (правонаступником якого є Приватне підприємство «Модуль»), (далі – відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транзас Україна» (далі – постачальник, позивач) укладено Договір про надання послуги № 34 (далі – Договір), за умовами якого, постачальник зобов'язується надати замовникові послугу, зазначену в п. 1.2 цього Договору, а замовник – прийняти і оплатити таку послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Пунктом 1 Договору визначено найменування послуги: оновлення програмного модуля Visualization channel 6000 (версія Demo) до модуля  Conning visualization channel 6000 (далі – послуга). Термін «послуга» застосовується також до кожної окремої складової (елемента), зазначеного в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до цього Договору). Ціна цього Договору становить 266  666,67 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 53  333,33 грн., всього ціна Договору 309  000 з ПДВ., що у валютному еквіваленті складає 10  000 Євро (п. 3.1 Договору). Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за цим Договором проводяться у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника, з перерахуванням вартості надавання послуги у Євро (Додаток № 1), за міжбанківським курсом придбання на дату. Що передує дню оплати +1%. Джерелом отримання інформації щодо міжбанківського курсу визнанні дані сайту: http://minfin.com.ua. За умовами пунктів 4.2 та 4.3 Договору замовник протягом п'яти банківських днів з дати отримання рахунку виконує перерахування на розрахунковий рахунок передплати у розмірі 50% вартості Договору – 160  000 грн. у т.ч. ПДВ, що у валютному еквівалентні складає 5  000 Євро, з урахуванням п. 4.1. Доплату за надання послуги у розмірі 50% вартості Договору – 160  000 грн., у т.ч. ПДВ, що у валютному еквівалентні складає 5  000 Євро, замовник сплачує на протязі 3 місяців згідно графіку платежів (Додатку № 2 до цього Договору), з урахуванням п. 4.1. У відповідності до п. 5.1 Договору строки надання послуги: не більше 30 календарних днів з дати отримання авансу (у разі його наявності) згідно п. 4.1 цього Договору. Постачальник має право дострокового надання послуги за попереднім погодженням із замовником запланованої дати поставки. Днем надання послуги вважається день підписання сторонами акту прийому-передачі надання послуги у двох примірниках. Пунктом 5.2 Договору узгоджено місце надання послуги: місто Одеса, вулиця Канатна, 42, кабінет 305. Згідно з п. 6.1.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за належним чином надану послугу на умовах цього Договору. Цей Договір вважається укладеним з моменту підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 10.1 Договору). Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено специфікацію. Додатком № 2 до Договору сторонами погоджено графік платежів: Загальна вартість, Євро, з ПДВЗагальна вартість, грн., з ПДВТермін сплати 5  000,00160 000Протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку 1  562,5050 000Протягом 30 банківських днів з дати отримання рахунку 1  562,5050 000Протягом 60 банківських днів з дати отримання рахунку 1  875,0060 000Протягом 90 банківських днів з дати отримання рахунку Як зазначає позивач, ТОВ «Транзас Україна» взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином, надавши відповідачу послуги, що підтверджується підписаним сторонами без зауважень та заперечень Актом наданих послуг, однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов‘язань за договором, оплату отриманих послуг своєчасно та у повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 160 000 грн. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України. Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано без зауважень та заперечень Акти наданих послуг  № 477 від 15.12.2017 на суму 320  000 грн. Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. За умовами пунктів 4.2 та 4.3 Договору замовник протягом п'яти банківських днів з дати отримання рахунку виконує перерахування на розрахунковий рахунок передплати у розмірі 50% вартості Договору – 160 000 грн. у т.ч. ПДВ, що у валютному еквівалентні складає 5 000 Євро, з урахуванням п. 4.1. Доплату за надання послуги у розмірі 50% вартості Договору – 160 000 грн., у т.ч. ПДВ, що у валютному еквівалентні складає 5 000 Євро, замовник сплачує на протязі 3 місяців згідно графіку платежів (Додатку № 2 до цього Договору), з урахуванням п. 4.1. Додатком № 2 до Договору сторонами погоджено графік платежів: Загальна вартість, Євро, з ПДВЗагальна вартість, грн., з ПДВТермін сплати 5  000,00160 000Протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку 1  562,5050 000Протягом 30 банківських днів з дати отримання рахунку 1  562,5050 000Протягом 60 банківських днів з дати отримання рахунку 1  875,0060 000Протягом 90 банківських днів з дати отримання рахунку Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 423 від 06.12.2017 на суму 320  000 грн., який згідно платіжного доручення № 1061 від 06.12.2017 оплачений відповідачем на суму 100  000 грн., згідно платіжного доручення № 7 від 15.15.2017 на суму 60  000 грн. Листом вих. № 342/1 від 16.04.2018 позивач звернувся до Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту з кредиторською вимогою на суму 160  000 грн. Листом № 237 від 20.04.2018 Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту просив надати час для можливості виконання зобов'язань за Договором шляхом надання розстрочки на 6 місяців починаючи з квітня 2018 року. Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство «Модуль» є правонаступником всіх прав та обов'язків Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту. Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Листом-вимогою № 805/1 від 12.06.2018 позивач звернувся до відповідача із вимогою сплатити заборгованість, пеню, інфляційні втрати та 3% річних. На доказ отримання вказаної вимоги відповідачем позивач додав до матеріалів справи фіскальний чек від 14.06.2018 № 8806 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення  з відмуткою відповідача про отримання 18.06.2018. Втім, відповідач, відповіді на вимогу позивача не надав, заборгованість перед позивачем не погасив. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги в повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). З урахуванням вищевикладеного, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 160 000 грн. Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 36  641,64 грн., 3 % річних в розмірі 3  198,09 грн. та інфляційні втрати в розмірі 11  588,92 грн. Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил  здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню. Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки. За умовами пункту 7.7 Договору за порушення строків оплати належним чином наданої послуги замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, останнім не враховано припис ч. 6 ст. 232 ГК України, в зв'язку з чим, здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 31  597,27 грн. Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 3  198,09 грн. та інфляційні втрати в розмірі 11  588,92 грн. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість. За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 – 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Приватного підприємства «Модуль» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 7, корпус Б, офіс 4; ідентифікаційний код: 31786358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзас Україна» (54002, м. Миколаїв, вул. Лєскова, 3-а; ідентифікаційний код: 19285560) заборгованість в розмірі 160 000 (сто шістдесят тисяч) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 3 198 (три тисячі сто дев'яносто вісім) грн. 09 коп., інфляційні втрати в розмірі 11 588 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 92 коп., пеню в розмірі 31 597 (тридцять одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім) грн. 27 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3  108 (три тисячі сто вісім) грн. 01 коп. 3. В іншій частині позову відмовити. 4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено: 20.12.2018.              Суддя                                                                                                         О.А. Грєхова