Постанова

від 15.05.2019 по справі 910/14080/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2019 р. Справа№ 910/14080/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу (вх. №09.1-04.1/810/19 від 24.01.2019) Приватного підприємства Модуль на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2018

у справі №910/14080/18 (суддя - Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транзас Україна

до Приватного підприємства Модуль

про стягнення 211 428,65 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились,

від відповідача: не з`явились

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Транзас Україна звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства Модуль про стягнення 160 000,00 грн основного боргу, 11 588,92 грн інфляційних втрат, 36 641,64 грн пені та 3 198,09 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, як правонаступником боржника, не виконані зобов`язання за договором про надання послуги №34 від 05.12.2017 в частині здійснення розрахунків. У зв`язку з цим позивачем на підставі умов договору та ст. 625 ЦК України нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства Модуль на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транзас Україна заборгованість в розмірі 160 000,00 грн, 3% річних в розмірі 3 198,09 грн, інфляційні втрати в розмірі 11 588,92 грн, пеню в розмірі 31 597,27 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 108,01 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши факт порушення Інститутом післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту, правонаступником якого є відповідач, умов договору про надання послуги №34 від 05.12.2017 в частині оплати наданих послуг, посилаючись на приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України, дійшов висновку про обґрунтованість позову. Разом з тим, здійснивши перерахунок штрафних санкцій, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Приватне підприємство Модуль , 09.01.2019 подав апеляційну скаргу (вх. №09.1-04.1/810/19 від 24.01.2019), в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі №910/14080/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Апелянт вказує на те, що договір про надання послуги №34 від 05.12.2017 з боку Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту підписаний особою без повноважень на керування господарською діяльністю зазначеної юридичної особи. Також, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не взято до уваги той факт, що позивач не надав докази переходу зобов`язання Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту до Приватного підприємства Модуль .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою (вх. №09.1-04.1/810/19 від 24.01.2019) Приватного підприємства Модуль на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі №910/14080/18. Позивачу встановлено процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також надано сторонам строк на подання заяв, клопотань, пояснень.

Позивач не скористався своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 263 ГПК України, та у строк, встановлений судом, не подав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 справу №910/14080/18 призначено до розгляду на 03.04.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 розгляд справи №910/14080/18 відкладено на 15.05.2019 у зв`язку з неявкою у судове засідання представників сторін.

12.04.2019 до Північного апеляційного господарського суду повернулось поштове відправлення 0411627243952 (з копією ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 про відкладення розгляду справи на 15.05.2019 (вх. №09.2-04/41948/19), яка надсилалася на адресу відповідача, вказану ним в апеляційній скарзі, з відміткою поштової установи про відсутність адресата та інші причини , що не дали змоги вручити поштове відправлення адресату.

19.04.2019 до Північного апеляційного господарського суду повернулось поштове відправлення 0411627243944 (з копією ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 про відкладення розгляду справи на 15.05.2019 (вх. №09.2-04/44675/19), направлене на адресу позивача, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказана позивачем у позовній заяві, з відміткою поштової установи за вказаною адресою адресат відсутній .

14.05.2019 секретарем судового засідання Північного апеляційного господарського суду телефонограмою здійснено повідомлення уповноваженого представника відповідача - Антонової Ганни Ігорівни, про те, що розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.05.2019.

В судове засідання 15.05.2019 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відтак, судова колегія зазначає, що позивача та відповідача було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання розумних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2017 між Інститутом післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту, правонаступником якого є Приватне підприємство Модуль (замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Транзас Україна (постачальник, позивач у справі) укладено договір про надання послуги №34, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався надати замовникові послугу, зазначену в п. 1.2 цього договору, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити таку послугу в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна цього договору становить 266 666,67 грн без ПДВ, крім того ПДВ 53 333,33 грн, всього ціна договору 309 000 з ПДВ, що у валютному еквіваленті складає 10 000 Євро.

Згідно з п. 6.1.1 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за належним чином надану послугу на умовах цього договору.

15.12.2017 сторонами підписано без зауважень та заперечень акт наданих послуг № 477 на суму 320 000,00 грн (а.с. 19).

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач надані послуги оплатив частково в сумі 160 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1061 від 06.12.2017 та №7 від 15.15.2017.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що договір про надання послуги №34 від 05.12.2017 з боку Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту укладений головою комісії з припинення юридичної особи, який не наділений повноваженнями на керування господарською діяльністю зазначеної юридичної особи, а тому, на думку відповідача, зазначений договір є нікчемним.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частинами 3, 4 ст. 92 ЦК України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Враховуючи вищенаведене, а також той факт, що скаржником не надано жодних доказів на підтвердження того, що голова комісії з припинення Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту не мав повноважень на укладення договору про надання послуги №34 від 05.12.2017, та наступне схвалення Інститутом післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту договору шляхом часткового виконання зобов`язань за договором, судова колегія відхиляє доводи відповідача про перевищення головою комісії з припинення своїх повноважень під час укладання договору про надання послуги №34 від 05.12.2017.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що підписання договору не уповноваженою особою, або особою з перевищенням повноважень може бути підставою визнання правочину недійсним, однак сторонами не надано доказів звернення відповідача з відповідною вимогою до суду, відповідач не скористався правом подання відповідної зустрічної вимоги в межах даної справи, відтак на момент розгляду справи про стягнення заборгованості по оплаті вартості послуг договір про надання послуги №34 від 05.12.2017 в установленому законом порядку не визнаний недійсним та не розірваний сторонами.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області №1182 від 13.10.2017 припинено юридичну особу Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту шляхом реорганізації через приєднання до покупця - Приватного підприємства Модуль .

Відповідно до п. 4 Наказу №1182 від 13.10.2017 Приватне підприємство Модуль є правонаступником прав та обов`язків Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Листом вих. №342/1 від 16.04.2018 позивач звернувся до Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту з кредиторською вимогою на суму 160 000,00 грн (а.с. 20-22).

Листом №237 від 20.04.2018 Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту просив надати час для можливості виконання зобов`язань за договором шляхом надання розстрочки на 6 місяців починаючи з квітня 2018 року (а.с. 23). Тобто, вказаним листом Інститутом післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту фактично було визнано борг перед позивачем у сумі 160 000,00 грн.

Твердження апелянта про те, що позивачем не надано доказів переходу обов`язків Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту за договором про надання послуги №34 від 05.12.2017 до Приватного підприємства Модуль , що відповідний передавальний акт в матеріалах справи відсутній, а отже у відповідача відсутній обов`язок оплати наданих позивачем послуг, спростовуються представленими в матеріалах справи доказами, а саме Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по одеській області №1182 від 13.10.2017 Про прийняття рішення про припинення юридичної особи Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського та річкового транспорту ( код ЕДРПОУ 01126008), пунктом 4 якого встановлено, що Приватне підприємство Модуль є правонаступником прав та обов`язків Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту.

При цьому, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду наголошує, що наявність або відсутність передавального акту в даній справі не впливає на підстави виникнення у відповідача зобов`язань з оплати наданих послуг, оскільки такі зобов`язання виникли з договору про надання послуги №34 від 05.12.2017, Акту прийняття послуг.

Перевіривши правильність нарахування позивачем штрафних санкцій, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог у зв`язку з незастосуванням позивачем положень ч. 6 ст. 232 ЦК України щодо нарахування пені та неправильним розрахунком 3% річних та інфляційних втрат.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд на підставі повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм матеріального права та неповного встановлення обставин, що мають значення для справи, під час вирішення справи в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі № 910/14080/18 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Модуль на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі №910/14080/18 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі №910/14080/18 залишити без змін.

3. Справу №910/14080/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, визначеному ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко

Повний текст постанови складено 22.05.2019.