Постанова

від 05.12.2018 по справі 159/3517/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 159/3517/16

провадження № 61-31542св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Ковельська міська рада Волинської області,

третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5,

третя особа, яка не заявила самостійні вимоги щодо предмета спору - Обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельний кооператив Мотор-Ковель ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2017 року у складі головуючого-судді Наваляного Т. Д. та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 20 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Стрільчука В. А., Здрилюк О. І.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Ковальської міської ради Волинської області, третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5, третя особа, яка не заявила самостійні вимоги щодо предмета спору Обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельний кооператив Мотор-Ковель (далі - ГБК Мотор-Ковель ) про визнання незаконним та частково недійсним рішення органу місцевого самоврядування.

Позов мотивовано тим, що вона, на підставі договору купівлі-продажу від 13 листопада 2003 року, придбала земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку. Рішенням Ковельської міської ради № 77/47 від 26 серпня 2010 року затверджено проект детального планування розташування кварталів індивідуальної житлової забудови в районі АДРЕСА_2, який передбачає на земельній ділянці площею 17158 кв. м облаштування зони відпочинку, паркової рекреаційної зони.

У 2016 році їй стало відомо про те, що 22 серпня 2013 року Ковельська міська рада прийняла рішення № 41/41 Про дозвіл на виготовлення детального плану території , згідно з яким дозволено виготовлення детального плану території розміщення гаражного масиву та автостоянки по АДРЕСА_2.

Позивач вважає, що вказане рішення є підробленим, оскільки містить відомості, які не відповідають дійсності, зокрема відсутня дата його складання та дата затвердження. Крім того, зазначене рішення, незважаючи на існуючий проект детального планування, було прийняте раніше ніж було внесено зміни у Генеральний план м. Ковеля, які були затверджені рішенням Ковельської міської ради № 44/62 від 28 листопада 2013 року.

Незважаючи на викладене, рішенням Ковельської міської ради № 48/50 від 30 січня 2014 року було затверджено детальний план території розміщення гаражного масиву та автостоянки по АДРЕСА_2 в м. Ковелі.

Позивач вважає вказане рішення незаконним, оскільки воно прийняте з порушенням Регламенту Ковельської міської ради VI скликання, затвердженого рішенням Ковельської міської ради № 7/2 від 24 березня 2011 року, яким передбачено, що проект рішення, що планується винести на розгляд ради, повинен бути поданий секретарю ради у друкованій та електронній формах за 14 днів до сесійного засідання, тобто не пізніше 16 січня 2014 року, що не було зроблено. Крім того, вказане рішення прийняте із порушенням Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення , статей 87, 96 Водного Кодексу України, оскільки не передбачає заходів по охороні навколишнього природного середовища, що призведе до погіршення якісного складу грунтів внаслідок їх забруднення паливно-мастильними матеріалами, погіршення стану водоймища. Також позивач зазначає, що близькість розташування гаражного масиву та автостоянки до її житлового будинку, створює побутові незручності та призводить до порушення її конституційних прав на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

Крім того, позивач оспорює рішення Ковельської міської ради № 51/16 від 27 лютого 2014 року, яким ГБК Мотор-Ковель надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Позивач вважає вказане рішення незаконним, оскільки обслуговуючий кооператив не звертався з відповідним клопотанням до органу місцевого самоврядування, містобудівні умови та обмеження на проектування гаражів і автостоянки відділом містобудування та архітектури не видавались, а також порушено порядок надання земельної ділянки у власність, так як вказана земельна ділянка юридичній особі не надавалась у користування, що не узгоджується з вимогами статті 41 ЗК України.

Також позивач вважає, що рішення Ковельської міської ради № 61/30 від 25 вересня 2014 року, а саме пункти 5 та 7, якими затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її безоплатно у приватну власність ГБК Мотор-Ковель є недійсним, оскільки прийняте всупереч затвердженому проекту детального планування території забудови по АДРЕСА_2, яким передбачалась рекреаційна зона, а не гаражі та автостоянка. Земельна ділянка, площею 17158 кв. м надавалась обслуговуючому кооперативу виключно для гаражного будівництва, питання розміщення автостоянки на вказаній земельній ділянці не розглядалось взагалі. Крім того дане рішення прийняте з порушенням Регламенту Ковельської міської ради, оскільки проект даного рішення готувала депутат, яка не входить до відповідної постійнодіючої депутатської комісії з питань землеустрою та містобудування.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати незаконними рішення Ковельської міської ради № 41/42 від 22 серпня 2013 року Про дозвіл на виготовлення детального плану території та № 48/50 від 30 січня 2014 року Про затвердження детального плану території розміщення гаражного масиву та автостоянки по АДРЕСА_2 ; визнати незаконним рішення Ковельської міської ради № 51/16 від 27 лютого 2014 року Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки обслуговуючому кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Мотор-Ковель ; визнати частково незаконним рішення Ковельської міської ради № 61/30 від 25 вересня 2014 року Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання земельних ділянок , а саме в частині пунктів 5 і 7 стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання цієї земельної ділянки у приватну власність обслуговуючому кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Мотор-Ковель та зобов'язання в двомісячний строк з моменту прийняття рішення замовити оформлення документів на право власності на земельну ділянку.

У жовтні 2016 року третя особа ОСОБА_5 звернувся із самостійними вимогами щодо предмета спору до Ковельсьокї міської ради та повністю підтримав позов ОСОБА_4

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2017 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 та третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов ОСОБА_4 та третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5 є необґрунтованим та недоведеним. При цьому суд дійшов висновку про законність прийняття Ковельською міською радою оскаржуваних рішень .

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 20 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована обставинами, які викладені в позовній заяві, а також тим, що суди надали оцінку доказам, які були надані відповідачем, в той час, як ці докази не є належними, оскільки вони не завірені належним чином, а в задоволенні клопотання позивача про витребування належним чином завірених доказів було відмовлено, що свідчить про постановлення судами завідомо неправосудних рішень.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 червня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

29 травня 2018 року справа № 159/3517/16 за позовом ОСОБА_4 до Ковальської міської ради Волинської області, третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5, третя особа, яка не заявила самостійні вимоги щодо предмета спору ГБК Мотор-Ковель про визнання незаконним та частково недійсним рішення органу місцевого самоврядування. передана до Верховного Суду.

Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

До таких висновків суд касаційної інстанції дійшов з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 1 тис. кв. м з цільовим призначанням для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована по АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 30 листопада 2009 року.

ОСОБА_5 є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0173 га.

Рішенням Ковельської міської ради № 41/41 від 22серпня 2013 року Про дозвіл на виготовлення детального плану території було дозволено виготовлення детального плану території розміщення гаражного масиву та автостоянки по АДРЕСА_2. Вказаним рішенням відділу містобудування та архітектури ухвалено виступити замовником містобудівної документації та оприлюднити прийняте рішення і детальний план території у встановленому законом порядку.

Рішенням Ковельської міської ради № 48/50 від 30січня 2014 року Про затвердження детального плану території розміщення гаражного масиву та автостоянки по АДРЕСА_2 було затверджено детальний план території розміщення гаражного масиву та автостоянки по АДРЕСА_2 Волинської області.

Згідно з Регламентом Ковельської міської ради Волинської області VI скликання, затвердженим рішенням Ковельської міської ради № 7/2 від 24 березня 2011 року, який був чинним на час прийняття оспорюваних позивачем рішень (надалі Регламент), Регламент є нормативним актом, який встановлює порядок скликання сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, порядок роботи сесії, прийняття рішень ради, перелік, функціональну спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій, порядок формування інших органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання та затвердження посадових осіб та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених чинним законодавством (частина друга статті 2 Регламенту).

Відповідно до частини другої статті 34 Регламенту проект рішення, що планується внести на розгляд Ради, подається секретарю Ради у друкованій та електронній формах не пізніше як за два тижні до його розгляду на пленарному засіданні, крім обумовлених Регламентом випадків термінового розгляду питань.

Згідно зі статтею 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Відповідно положень статті 1 Закону України Про планування і забудову територій генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Статтею 10 Закону України Про планування і забудову територій передбачено, що планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами відповідно до їх повноважень, визначених Законом і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Суди встановили, що розроблена містобудівна документація була оприлюднена 13 грудня 2013 року на офіційному сайті Ковельської міської ради в рубриці Публічна інформація . Інформація про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у містобудівній документації Детальний план території розміщення гаражного масиву та автостоянки по АДРЕСА_2 Волинської області була розміщена в газеті Вісті Ковельщини від 19 грудня 2013 року. Відповідно до розміщених повідомлень, пропозицій та зауважень від громадськості щодо розробленої документації не надходило. При цьому в оголошенні було вказано, що пропозиції надаються в строк до 20 січня 2014 року.

20 січня 2014 року закінчилась процедура розгляду та врахування пропозицій громадськості у містобудівній документації та вказане питання пройшло обговорення на засіданнях постійнодіючих депутатських комісіях, тому проект рішення Про затвердження детального плану території розміщення гаражного масиву та автостоянки по АДРЕСА_2 був поданий на розгляд сесії міської ради.

Проект рішення був оприлюднений за 20 робочих днів до його розгляду, що узгоджується з вимогами частини третьої статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації , а прийняття рішення повністю узгоджується з вимогами частини другої статті 34 Регламенту Ковельської міської ради VI скликання, оскільки, відповідно до розміщених повідомлень, пропозицій та зауважень від громадськості щодо розробленої документації не надходило, зазначене питання пройшло обговорення на засіданнях постійнодіючих депутатських комісіях.

Суди попередніх інстанцій також установили, що розміщення гаражного масиву по АДРЕСА_2 було передбачено Генеральним планом міста, що підтверджується наданим суду викопіюванням Генерального плану міста Ковеля.

Рішенням Ковельської міської ради № 30/29 від 25 жовтня 2012 року Про внесення змін до Генерального плану міста Ковеля внесено зміни до Генерального плану міста Ковеля.

Зміни до Генерального плану міста Ковеля, затверджені рішенням Ковельської міської ради № 44/62 від 28 листопада 2013 року Про затвердження містобудівної документації Проект внесення змін до генерального плану міста Ковеля .

Рішенням Ковельської міської ради № 51/16 від 27 лютого 2014 року Про надання дозволу на складання - проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки обслуговуючому кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Мотор-Ковель , надано дозвіл обслуговуючому кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Мотор-Ковель на складання проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 17500 кв. м по АДРЕСА_2 для гаражного будівництва за рахунок земель Ковельської міської ради, не наданих у власність чи користування, враховуючи рішення міської ради № 48/50 від 30 січня 2014 року Про затвердження детального плану території розміщення гаражного масиву та автостоянки по АДРЕСА_2 .

Рішенням Ковельської міської ради № 61/30 від 25 вересня 2014 року Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання земельних ділянок , зокрема: пунктом 5 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано Обслуговуючому кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Мотор-Ковель безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 17158 кв. м по АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2) для гаражного будівництва за рахунок земель Ковельської міської ради, не наданих у власність чи користування; пунктом 7 зобов'язано землекористувачів, визначених у пунктах 1, 2 та 5 цьогорішення, в двохмісячний термін з моменту прийняття рішення замовити оформлення документів на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до статті 21 Закону України Про основи містобудування визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації з урахуванням планів земельно-господарського устрою.

Частиною четвертою статті 3 Закону України Про планування і забудову територій передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом, відповідно до містобудівної документації за погодженням з спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.

Згідно зі статтями 38, 39 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних і місцевих правил забудови.

Крім того, згідно зі статтею 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі.

Звертаючись до суду з указаним позовом ОСОБА_4 та третя особа, яка заявила самостійні вимоги ОСОБА_5 зазначали про те, що оскаржувані рішення Ковельської міської ради прийняті з порушенням чинного законодавства та порушують їх права, як власників земельних ділянок, що розташовані в безпосередній близькості до гаражного масиву та автостоянки.

Відповідно до положень частини першої статті 15 та статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права будь-яким способом, що відповідає змісту порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує права або інтереси.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суду, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_4 та третя особа, який заявив самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5, у порушення вимог статей10, 60 ЦПК України 2004 року, не довели та не надали належних доказів того, що оскаржуваними рішеннями порушуються їх права та вони суперечать актам цивільного законодавства. При цьому суди дійшли правильного висновку про те, що оскаржувані рішення прийняті Ковельською міською радою в межах повноважень та на підставі відповідних нормативно-правових актів, які регулюють даний вид правовідносин. Крім того, розміщення гаражного кооперативу передбачено Генеральним планом забудови міста Ковель, що узгоджується зі статтею 39 ЗК України, а вся містобудівна документація пройшла відповідну процедуру погоджень, яка передбачена Законом України Про планування і забудову територій , Законом України Про державну експертизу землевпорядної документації та Законом України Про основи містобудування .

Доводи заявника в касаційній скарзі про те, що оскаржуване рішення № 41/41 від 22 серпня 2013 року Про дозвіл на виготовлення детального плану території , яким дозволено розміщення гаражного масиву та автостоянки по АДРЕСА_2 є нечинним, оскільки прийняте раніше ніж внесено зміни у Генеральний план міста Ковель є безпідставними, оскільки спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме тим, що розміщення гаражного масиву по АДРЕСА_2 було передбачено Генеральним планом міста Ковеля, який був затверджений рішенням Ковельської міської ради № 33/17 від 27 березня 2008 року, тобто задовго до прийняття оскаржуваного позивачем рішення органу місцевого самоврядування.

Посилання заявника в касаційній скарзі на порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення № 48/50 від 30 січня 2014 року Про затвердження детального плану території розміщення гаражного масиву та автостоянки по АДРЕСА_2 частини другої статті 34 Регламенту Ковельської міської ради VI скликання є також безпідставними, оскільки вказане рішення прийняте з дотриманням порядку передбаченого чинним законодавством, в тому числі і з дотриманням частини другої статті 34 Регламенту Ковельської міської ради VI скликання.

Крім того, аргументи заявника в касаційній скарзі про те, що рішення Ковельської міської ради № 51/16 від 27 лютого 2014 року Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ГБК Мотор-Ковель є незаконним, оскільки ГБК Мотор-Ковель не звертався з відповідним клопотанням до органу місцевого самоврядування, є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судів, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК Українисуд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata , тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі Христов проти України , заява № 24465/04 від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 20 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. О. Кузнєцов А. С. Олійник Г. І. Усик