Постанова

від 18.12.2018 по справі 813/672/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2018 року

Київ

справа №813/672/16

адміністративне провадження №К/9901/14461/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Галицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 (суддя - Брильовський Р.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 (головуючий суддя - Костів М.В., судді: Гулид Р.М., Шавель Р.М.) у справі №812/672/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Іскра до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство Іскра звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 15.02.2016 № 0000051703.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було вчасно проведено сплату єдиного внеску в сумі 1876319,72 грн. відповідно до вимог частини восьмої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , про що свідчить банківська виписка по особовому рахунку №26009010736878, а тому застосування штрафних санкцій згідно спірного рішення є протиправним.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що з моменту прийняття банком зобов'язання з виконання доручення клієнта (позивача) на переказ коштів, платник внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату внесків, враховуючи, що позивачем вчасно виконано обов'язок з його сплати.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 та прийняти у справі нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області зазначає, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем єдиного внеску на підставі статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування спірне рішення про нарахування штрафних санкцій прийнято правомірно.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивачем 20.01.2016, проведено сплату єдиного внеску в сумі 1876319,72 грн., про що свідчить банківська виписка по особовому рахунку №26009010736878, відповідно до якого електронний розрахунковий документ ПАТ Іскра (платіжні доручення 106640, 106641,106642, 106643, 106638, 106637 від 20.01.2016) надійшли до ПАТ Укрсоцбанк та проведені банком 20.01.2016.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прийнято рішення №0000051703 про застосування до ПАТ Іскра штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: штраф у розмірі - 277135,09 грн. (20% своєчасно несплаченої суми) та пеню за період з 21.01.2016 року по 21.01.2016 рік розмірі - 1385,68 грн. (0,1% від суми недоїмки).

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина 5 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ).

Згідно з частиною 7 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

При цьому, приписами частини 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається: день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно положень статті 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 цього ж Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (підпункт 16.5.2 пункт 16.2 статті 16 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що з моменту прийняття банком зобов'язання з виконання доручення клієнта на переказ коштів, платник внесків не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату внесків, при умові що такий платних звернувся до банку у строк сплати цих внесків.

За наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Судами встановлено, що відповідно до виписки ПАТ Укрсоцбанк по особовому рахунку № 16009010736878 електронний розрахунковий документ ПАТ Іскра (платіжні доручення 106640, 106641,106642, 106643, 106638, 106637 від 20.01.2016) надійшли до ПАТ Укрсоцбанк та проведені банком 20.01.2016, тобто в термін, визначений Законом. Зазначене підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями зазначених вище платіжних доручень, в яких є відмітка банку про отримання та проведення банком операцій 20.01.2016.

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що матеріалами справи підтверджено факт прийняття банком розрахункового документа позивача на виконання, а відтак платник податку не може нести відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Галицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду