СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
пр.№ 6/759/4/18
ун.№ 759/16366/13-ц
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2018 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Черніченко К.О.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
у травні 2015 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.07.2015 провадження по справі зупинено до розгляду Господарським судом Київської області справи про визнання ТОВ Цезар банкрутом (а.с. 94).
На підставі розпорядження від 13.05.2017 вказану цивільну справу призначено до повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із звільненням з посади судді Кириленко Т.В.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.05.2017 вказану заяву прийнято до свого провадження.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.09.2018 провадження по цивільній справі за позоними ивмогами ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відновлено та призначено її до судового розгляду.
У судове засідання, призначене на 04.12.2018 заявник належним чином повідомлений про судове засідання, не з'явився, поважні причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності до суду не надійшло.
У судове засідання, призначене на 04.12.2018 заінтересовані особи належним чином повідомлені про судове засідання, не з'явилися, поважні причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутності до суду не надійшло.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.
Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення особу про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.
За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.
Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Провадження у даній справі було відкрито в порядку Цивільного процесуального кодексу України, що діяв до 15.12.2017.
У зв'язку з набранням чинності з 15.12.2017 Закону України Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України , згідно Перехідних положень цього Кодексу, справи провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами Цивільного процесуального кодексу України, які діють з 15.12.2017.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Належних та допустимих доказів поважності причин неявки в судові засідання позивачем не надано.
Відповідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).
Як зазначено вище,заявник в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи, його неявка має ознаки повторності, заяви про розгляд справи у відсутності заявника до суду не надходили.
Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з'являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.
За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства заява підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з повторною неявкою заявника в судове засідання, яким не надано будь-яких заяв і доказів на підтвердження підстав неявки, відповідно яких суд міг би з'ясувати поважність причин такої неявки, та відсутність заяви про розгляд справи без його участі.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 12, 13, 48, 130, 131, 223, 257, 259, 260, 261, 268, 353, 354 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст ухвали складено 04.12.2018.
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2018 |
Оприлюднено | 22.12.2018 |
Номер документу | 78730514 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Ул`яновська О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні