Рішення

від 17.12.2018 по справі 200/10113/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2018 р. Справа№200/10113/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом селянського (фермерського) господарства Волощук Василь Венедиктович , в особі голови ОСОБА_1, до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року селянське (фермерське) господарство Волощук Василь Венедиктович , в особі ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, відповідач), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття наказу про затвердження проекту землеустрою для передачі земельних ділянок у власність згідно наданого проекту землеустрою від 27.12.2017 року для ведення фермерського господарства у розмірі середньої земельної частки/паю на території Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області;

- зобов'язання видати наказ про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам членам фермерського господарства Волощук Василь Венедиктович громадянину ОСОБА_2, громадянину ОСОБА_1, громадянці ОСОБА_4, громадянину ОСОБА_3, для ведення фермерського господарства у розмірі середньої земельної частки (паю) із земель постійного користування ФГ Волощук Василь Венедиктович на території Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області, згідно проекту землеустрою від 27.12.2017 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у січні 2018 року позивач звернувся до відповідача з проектом землеустрою на затвердження та передачу земельних ділянок безоплатно у власність членам господарства, проте 18.01.2018 року проект було повернуто на доопрацювання. Після доопрацювання позивач знову направив проект землеустрою, але ГУ Держгеокадастру листом від 27.04.2018 року №В-1790/0-1158/0/37-18 повернуло проект на доопрацювання з огляду на те, що в проекті землеустрою відсутні довідки про відсутність раніше набутого права на земельну частку (пай) громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та в проекті землеустрою відсутнє погодження меж земельної ділянки суміжним землекористувачем - Володарським РайДРБУ (а.с. 76). Фактично рішення по питанню затвердження проекту землеустрою та передачі земельних ділянок безоплатно у власність Управлінням, як це передбачено нормами закону, прийнято не було, а отже позивач вважає таку бездіяльність протиправною, а тому у судовому порядку просить зобов'язати відповідача видати наказ про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі № 200/10113/18-а, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

19 листопада 2018 року відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив про безпідставність заявлених позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що за результатами розгляду наданого проекту землеустрою було з'ясовано, що він не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. Зауваження, викладені в листі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 18.01.2018 року №В-85/0-55/0/37-18, усунені позивачем не в повному обсязі, а саме: в проекті землеустрою відсутні довідки про відсутність раніше набутого права на земельну частку (пай) громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4; та, в проекті землеустрою відсутнє погодження меж земельної ділянки суміжним землекористувачем - Володарським РайДРБУ. Разом з тим, у поданому на розгляд проекті землеустрою відсутній розрахунок та обґрунтування площі земельних ділянок запроектованих до відведення, тому, враховуючи викладене, підготувати відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу земельних ділянок безоплатно у власність неможливо. Також, відповідач зазначив, що позивач ще декілька разів звертався до Управління, але зауваження не були виправлені. Таким чином, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що задоволенню не підлягають.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Селянське (фермерське) господарство Волощук Василь Венедиктович зареєстроване 07.04.1995 року за адресою: 87000, Донецька область, Нікольський район, селище міського типу Нікольське, вул. Набережна, 39, номер державної реєстрації №1 240 120 0000 000047 (а.с. 22-24).

СФГ ОСОБА_5В. відповідно до Свідоцтва серії А00 № 294696 про державну реєстрацію юридичної особи, зареєстровано за ідентифікаційним кодом юридичної особи 23178930 (а.с. 21).

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею ІV-ДН №032197 від 18.02.1998 року, члени СФГ ОСОБА_5В. мають право на отримання у фактичне володіння земельних ділянок, які належать СФГ ОСОБА_5В. на праві постійного користування площею 21,1 га, в тому числі: 18,2 - рилля, 1,3 га - пасовища до розподілу - 19,5 га, 1,6 га - несільськогосподарські угіддя, яка є в користуванні Господарства і знаходилась у східній частині колишнього землекористування КСП Южное (а.с. 33).

Враховуючи зазначене, члени СФГ ОСОБА_5В. звернулися із заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельних ділянок із земель Господарства для ведення фермерського господарства його членам у розмірі земельної частки (паю), визначеної як середня по сільськогосподарським підприємствам, розташованим на території Володарської (Нікольської) селищної ради, Володарської (Нікольської) районної державної адміністрації КСП Южное та КСП Колос (а.с. 34-38).

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 29.06.2006 року №278 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам, членам фермерського господарства Волощук Василь Венедиктович визначено дати громадянам, членам фермерського господарства Волощук Василь Венедиктович ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі земельної частки (паю), визначеної як середня по підприємствам, розташованих на території Володарської селищної ради згідно додатку (а.с. 39). У подальшому, розпорядженням голови районної державної адміністрації від 19.12.2012 року №774 про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 29.06.2006 року №278, внесено зміни, якими замінені слова для ведення товарного сільськогосподарського виробництва словами для ведення фермерського господарства (а.с. 40).

Також, розпорядженням голови районної державної адміністрації від 12.04.2012 року №230 визначено надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_2, члену СФГ ОСОБА_4В. для ведення фермерського господарства із земель за межами населених пунктів (а.с. 42-43).

У зв'язку з необхідністю розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам членам фермерського господарства розміри ділянок, які проектуються до передачі у власність були узгоджені протоколом №1 загальних зборів членів СФГ ОСОБА_4В. (а.с. 29-31).

26 квітня 2017 року між СФГ ОСОБА_4В. і землевпорядною організацією ФОП ОСОБА_6 було укладено договір №14-02/04 від 26.04.2017 року на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам членам фермерського господарства Волощук Василь Венедиктович , громадянину ОСОБА_2, громадянину ОСОБА_1, громадянці ОСОБА_4, громадянину ОСОБА_7, для ведення фермерського господарства у розмірі середньої земельної частки (паю) із земель постійного користування ФГ Волощук Василь Венедиктович на території Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області.

На підставі зазначеного договору був розроблений проект, який у січні 2018 року надісланий до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на затвердження та передачу земельних ділянок безоплатно у власність членам господарства.

Крім того, до проекту були додані: довідки про відсутність раніше приватизованих ділянок членами фермерського господарства, агрохімічні паспорти полів, земельних ділянок на 4 земельні ділянки, розроблені Донецькою філією ДУ Держгрунтохорона , експертні археологічні висновки Управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації, Донецького обласного краєзнавчого музею щодо наявності (відсутності) археологічних об'єктів (а.с. 64-71, 77-84).

18.01.2018 року проект був повернутий на доопрацювання, після чого його було знову направлено до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, проте листом ГУ Держгеокадастру від 27.04.2018 року №В-1790/0-1158/0/37-18 проект знову повернутий на доопрацювання, оскільки зауваження, викладені у листі від 18.01.2018 року №В-85/0-55/0/37-18, усунені не в повному обсязі, а саме:

- в проекті землеустрою відсутні довідки про відсутність раніше набутого права на земельну частку (пай) громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (частина друга статті 32 Земельного кодексу України);

- в проекті землеустрою відсутнє погодження меж земельної ділянки суміжним землекористувачем - Володарським РайДРБУ (згідно державного акту на право постійного користування землею ІV-ДН №032197) (а.с. 76).

Таким чином, предметом позову у даній адміністративній справі є визначення законності (або незаконності) дій із повернення проекту землеустрою позивачу у зв'язку з відсутністю довідок про відсутність раніше набутого права на земельну частку (пай) членами СФГ ОСОБА_4В. та погодження меж земельної ділянки суміжним землекористувачем - Володарським РайДРБУ.

При вирішенні даного спор, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, 2 та п. 2а ч. 3 ст. 22 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України Про фермерське господарство землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Частиною 2 статті 13 Закону України Про фермерське господарство визначено, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Отже, позивач, має право на безоплатне одержання у приватну власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про фермерське господарство надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно з ч.1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту "а" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Відповідно до ч.6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначається цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_8 міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 8 статті 118 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 08.11.2017 №8424/82, проект землеустрою був погоджений управлінням Держгеокадастру у Донецькій області (а.с. 60).

Відповідно до ч.9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З аналізу наведених норм вбачається, що відмова у затвердженні проекту землеустрою можлива лише у випадку відсутності його погодження в порядку ст. 186-1 ЗК України. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст. 186-1України, норми ст.118 ЗК України не містять.

Як було встановлено судом, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повернуло проект землеустрою на доопрацювання у зв'язку із:

1) відсутністю довідок про відсутність раніше набутого права на земельну частку (пай) громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (частина друга статті 32 Земельного кодексу України);

2) відсутністю в проекті землеустрою погодження меж земельної ділянки суміжним землекористувачем - Володарським РайДРБУ (згідно державному акту на право постійного користування землею ІV-ДН №032197).

1. Щодо відсутності довідок про відсутність раніше набутого права на земельну частку (пай) громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні довідки про відсутність раніше приватизованих ділянок всіма членами фермерського господарства від 12.09.2017 року та від 04.05.2018 року (а.с. 64-71), тому суд не бере до уваги доводи відповідача стосовно їх відсутності.

Суд звертає увагу на те, що стаття 31 ЗК України визначає із яких земельних ділянок можуть складатися землі фермерського господарства, в той час як ст. 32 ЗК України встановлює порядок приватизації земельних ділянок членами фермерських господарств, зокрема, право члена фермерського господарства на одержання безоплатно у власність земельної ділянки, вже наданої йому у користування (ч.1 вказаної статті).

У даному випадку позивач, має намір скористатися своїм правом на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), за рахунок, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством.

А отже, посилання відповідача на норми статті 32 ЗК України є необґрунтованими та безпідставними.

2. Стосовно погодження меж земельної ділянки із Володарським РайДРБУ, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.

Статтею 50 Закону України Про землеустрій визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

При цьому, погодження меж земельної ділянки суміжним землекористувачем у зазначеному переліку відсутній. Тим більш, суміжний землекористувач - Володарське РайДРБУ, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у цьому реєстрі не значиться.

З урахуванням наведеного, посилання відповідача на відсутність погодження меж земельної ділянки суміжним землекористувачем - Володарським РайДРБУ, як на підставу для повернення проекту землеустрою на доопрацювання, є необґрунтованим та неправомірним.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області стосовно неприйняття наказу про затвердження проекту землеустрою для передачі земельних ділянок у власність згідно наданому проекту землеустрою від 27.12.2017 року для ведення фермерського господарства у розмірі середньої земельної частки/паю на території Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області, суд виходить з такого.

Статтею 118 Земельного кодексу України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо.

В той же час, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333 (далі - Положення № 333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за № 1391/29521.

Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Крім того, згідно з пунктом 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої Наказом Держгеокадастру від 15 жовтня 2015 року № 600, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

При цьому пунктом 123 вказаної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.

Таким чином, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його затвердженні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

Разом з тим, в даному випадку позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його затвердженні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у затвердженні проекту землеустрою, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України Про землеустрій , без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання вказаної відмови протиправною.

Разом з цим, частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про відсутність можливості та наміру суб'єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду.

З урахуванням викладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо затвердження поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства із прийняттям відповідного владного рішення та з урахуванням висновків суду (рішення Верховного суду від 11 грудня 2018 року у справі 806/862/17).

Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області підлягає стягненню наведена сума судового збору.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов селянського (фермерського) господарства Волощук Василь Венедиктович до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо відмови селянському (фермерському) господарству Волощук Василь Венедиктович у затвердженні проекту землеустрою для передачі земельних ділянок у власність, згідно наданому проекту землеустрою від 27.12.2017 року, для ведення фермерського господарства у розмірі середньої земельної частки/паю на території Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області.

3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути заяву селянського (фермерського) господарства Волощук Василь Венедиктович про затвердження проекту землеустрою від 27.12.2017 року, щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам членам фермерського господарства Волощук Василь Венедиктович : громадянину ОСОБА_2, громадянину ОСОБА_1, громадянці ОСОБА_4, громадянину ОСОБА_3, для ведення фермерського господарства у розмірі середньої земельної частки (паю) із земель постійного користування ФГ Волощук Василь Венедиктович на території Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області, із прийняттям відповідного владного рішення та з урахуванням висновків суду.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Європейська, 13, м. Костянтинівка, Донецька область, 85102, код ЄДРПОУ 39767332) на користь голови селянського (фермерського) господарства Волощук Василь Венедиктович ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1), судовий збір у розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Судове рішення складено та підписано 17 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.