Постанова

від 19.12.2018 по справі 0440/6610/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

19 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 0440/6610/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Іотова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю РЕМПРОМТЕХНІКА

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року (суддя суду першої інстанції Бондар М.В.), прийняту в порядку письмового провадження в м. Дніпро, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю РЕМПРОМТЕХНІКА до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю РЕМПРОМТЕХНІКА відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову постанову про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафів у розмірі 186 150 грн. та 3723 грн.. Позивач зазначає, що вказані постанови мають ознаки очевидної протиправності, пред'явлення їх до виконання створить небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, зокрема таких як сплата позивачем виконавчого збору, можливий арешт коштів боржника. В разі примусового виконання постанов, для відновлення порушених прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що відобразиться на роботі підприємства.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для забезпечення адміністративного позову. Відповідач зазначає, що позивачем не доведено, що наявними є обставини, що свідчать про ускладнення або неможливість виконання рішення суду або неможливість забезпечення ефективного захисту порушених прав в разі не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Від позивача на адресу суду надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що 05.11.2018 року державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Чумановою Н.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №57584291) про примусове виконання постанови №ДН/963/257/АВ/МГ-ФС/495, виданої 09.08.2018 року про стягнення з позивача штрафу у розмірі 186 150.00 грн.. Цією ж датою, державним виконавцем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 18 615.00 грн.. Також, 05.11.2018 року державним виконавцем зазначеного відділу ДВС, Карповою М.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №5783891) про примусове виконання постанови №ДН963/257/АВ/ІП/494 виданої 09.08.2018 року про стягнення з позивача штрафу в розмірі 3 723 грн., цією ж датою вказаним державним виконавцем було прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 372.30 грн.. Після відкриття зазначених виконавчих проваджень державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзову на апеляційну скаргу, заперечення на відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.09.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМПРОМТЕХНІКА" (адреса: 50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд.16Б, офіс 107) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (адреса: 49050, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Казакова, 3), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН963/257/АВ/МГ-ФС/495 від 09.08.2018 р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 186 150 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН963/257/АВ/ІП/494 від 09.08.2018 р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 3 723 грн.;

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН963/257/АВ/П від 15.08.2018 р.

Разом з позовною заявою позивачем надано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов №ДН963/257/АВ/МГ-ФС/495 від 09.08.2018 р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 186 150 грн. та №ДН963/257/АВ/ІП/494 від 09.08.2018 р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 3 723 грн. до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування заяви зазначено, що оскарження постанов не зупиняє їх дію, позивач не погоджується з винесеними постановами та зазначає, що оскаржувані постанови є виконавчими документами та пред'являються до виконання органам державної виконавчої служби протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили постанови. Це свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з позовної заяви, долучених до позовної заяви доказів та заяви про забезпечення позову вбачається, що оскаржувані постанови винесено 09.08.2018 року. Станом на час звернення до суду із позовною заявою та заявою про забезпечення позову (03.09.2018) доказів пред'явлення Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області до примусового виконання оскаржуваних постанов, суду не надано. Таким чином, на час розгляду судом заяви відсутні ознаки очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача; суду не доведено неможливість захисту прав позивача без вжиття таких заходів; не доведено, що для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

В той же час, суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності звязку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Встановлені обставини справи свідчать, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було прийнято постанову №ДН963/257/АВ/МГ-ФС/495 від 09.08.2018 р. про накладення штрафу на позивача у розмірі 186 150 грн., постанову №ДН963/257/АВ/ІП/494 від 09.08.2018 р. про накладення штрафу на позивача у розмірі 3 723 грн..

Зазначені постанови є виконавчими документами, які набирають законної сили з моменту прийняття - з 09 .0 8.2018 року та підлягають примусовому виконанню незалежно від факту їх судового оскарження.

Відповідно до п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013р., не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно із ч.2 ст.27 вказаного Закону виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Отже, з огляду на те, що подання адміністративного позову не зупиняє дію оскаржуваних постанов, а також те, що зазначені постанови є виконавчими документами і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили, колегія суддів вважає, що станом на час подання позивачем клопотання наявною була очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки після подання відповідачем постанов від 09 серпня 2018 року до Державної виконавчої служби для примусового виконання, на рахунки позивача мало бути накладено арешт та стягнуто виконавчий збір.

Більш того, судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.11.2018 року після пред'явлення відповідачем до виконання оскаржуваних постанов державним виконавцем відкрито виконавчі провадження з примусового виконання постанов про накладення штрафів від 09.08.2018 року, стягнуто з позивача виконавчий збір, та накладено арешт на його кошти.

Тобто, обставини на які посилався позивач в своєму клопотанні щодо наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до набрання законної сили рішення у справі суду першої інстанції, знайшли своє втілення станом на час розгляду справи в апеляційному суді.

Вказане свідчить на користь достатності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нової постанови про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов.

Керуючись ст. 150, ст. 243, ст.308,ст. 310, ст. 312, ст. 320 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю РЕМПРОМТЕХНІКА - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі №804/6610/18 - скасувати та прийняти нову постанову.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю РЕМПРОМТЕХНІКА про забезпечення адміністративного позову задовольнити.

Зупинити дію постанови №ДН963/257/АВ/МГ-ФС/495 від 09.08.2018 р., прийнятої Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області, про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю РЕМПРОМТЕХНІКА штрафу у розмірі 186 150 грн., до набрання законної сили рішенням суду по справі.

Зупинити дію постанови №ДН963/257/АВ/ІП/494 від 09.08.2018 р., прийнятої Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області, про накладення товариство з обмеженою відповідальністю РЕМПРОМТЕХНІКА штрафу у розмірі 3 723 грн., до набрання законної сили рішенням суду по справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 грудня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного суду.

Постанова в повному обсязі складена 20.12.2018р.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай

суддя Т.С. Прокопчук