Постанова

від 19.12.2018 по справі 821/961/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/961/18

Категорія: 8.3.5 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року, прийняте в порядку письмового провадженні в м. Херсоні, по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування скасування рішень про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС у Херсонській області про застосування фінансових санкцій від 23.04.2018 року № 000051/21-22-40-31712553 про стягнення з ТОВ Лоза фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. та № 000052/21-22-40-31712553 про стягнення з ТОВ Лоза фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.04.2018 року на адресу Товариства надійшли два висновки про несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та реалізації спирту (№ 1-РС) та (№ 2-РС) та прийняті на їх підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 23.04.2018 року № 000051/21-22-40-31712553 та від 23.04.2018 року № 000052/21-22-40-31712553. У висновках податковий орган зазначив, що ТОВ "Лоза" несвоєчасно подані звіти № 1-РС та № 2-РС за квітень 2017 року При цьому позивач зазначає, що висновки та рішення не містять інформацію про дату подання звітів та у якому вигляді було отримано звіти за формами 1-РС та 2-РС контролюючим органом (в електронній чи паперовій формі). Позивач вважає, що оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій є назаконними та підлягають скасуванню.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводами апеляційної скарги зазначено, що на підставі норм чинного законодавства та встановлених фактів несвоєчасної подачі звітів позивачем, контролюючим органом, що видав ліцензію, було винесено рішення від 23.04.2018 р. № 000051/21-22-40-31712553 на суму 17000 грн. та № 000052/21-22-40-31712553 на суму 17000 грн. Твердження позивача про те, що оскаржуване рішення винесене не уповноваженим контролюючим органом є помилковим та необґрунтованим, оскільки відповідно до Положення про ДФС України здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що повноваження, щодо проведення перевірки ТОВ Лоза з питань дотримання статті 16 Закону № 481/95-ВР, у тому числі, щодо строків подання звітності, належить ДФС України, тобто органу, який видав ліцензію, у зв`язку з чим, на думку позивача, прийняття рішення про застосування до ТОВ Лоза фінансових санкцій належить керівнику ДФС України або його заступнику (у разі відсутності керівника), у зв`язку з чим позивач просить апеляційну скаргу ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоза" (код ЄДРПОУ 31712553) зареєстроване як юридична особа 02.10.2002 року та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 01.11-Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 11.02-Виробництво виноградних вин; 46.21-Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.34-Оптова торгівля напоями; 46.90- Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11-Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.26-Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоза" здійснює діяльність з виробництва алкогольних напоїв на підставі ліцензії, виданої Міністерством доходів і зборів України 27 лютого 2014 року, реєстраційний номер № 41серії АЕ № 259931, терміном дії з 27 лютого 2014 року по 27 лютого 2019 року.

Додатком серії ПВ № 014076 до ліцензії №41 на виробництво алкогольних напоїв ТОВ "Лоза" надано дозвіл на виробництво ДСТУ 4805:2007 Виноматеріали оброблені. Технічні умови (столові).

18.04.2018 року ГУ ДФС у Херсонській області складено висновки про несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та реалізації спирту (№ 1-РС) та (№ 2-РС) ТОВ "Лоза", зі змісту яких слідує, що позивач звіт №1-РС реєстраційний № 9090785494 за квітень 2017 року та звіт № 2-РС реєстраційний №9090785541 за квітень 2017 року надано несвоєчасно, чим порушено вимоги статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

На підставі висновків від 18.04.2018 року відповідач прийняв рішення від 23.04.2018 року № 000051/21-22-40-31712553 про застосування до ТОВ "Лоза" фінансових санкцій у розмірі 17000 грн. та рішення від 23.04.2018 року № 000052/21-22-40-31712553 про застосування до ТОВ "Лоза" фінансових санкцій у розмірі 17000 грн. згідно із абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Матеріали справи містять квитанції № 2 до №1-РС та до № 2-РС відповідно до яких звіти прийнято ДФС України. Звіти доставлено до районного рівня Новокаховська ОДПІ (Великоолександрівське відділення) 16.05.2017 року.

При цьому ТОВ "Лоза" до адміністративного позову додано копії відповідних звітів в паперовому вигляді з датою їх реєстрації Товариством 06.05.2017 року, втім дані копії не містять відмітки (штампу) податкового органу про дату їх прийняття, тому суд першої інстанції не прийняв дані документи в якості доказу подання позивачем звітів 06.05.2017 року.

Позивач заперечує, що звіти № 1-РС та № 2-РС були подані ним 16.05.2017 року, та заперечує правомірність застосування до нього фінансових санкцій всупереч ст.ст. 1, 2, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ст. ст. 75, 76, 86 Податкового кодексу України.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що повноваження на проведення перевірки суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність з виробництва та/або оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також на прийняття рішення про застосування фінансових санкцій належить органу, який видав ліцензію.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до Преамбули до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Оскільки позивач здійснює виробництво виноградних вин (згідно з КВЕД 11.02), то на нього розповсюджується дія Закону № 481/95-ВР.

За приписами частини 1 статті 3 Закону № 481/95-ВР ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються, призупиняються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових) та виробляє їх з виноматеріалів (виноградних, плодово-ягідних або медових) виключно власного виробництва (не придбаних), має право здійснювати оптову торгівлю зазначеними алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю (ч. 2 ст. 3 Закону № 481/95-ВР).

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом (ч. 3 ст 16 Закону № 481/95-ВР).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень (абз.18 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР).

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено Порядком застосування, фінансових санкцій, передбачених статтею 17 цього Закону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (далі-Порядок).

Фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (пункт 2 Порядку).

Відповідно п. 6 Порядку рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Таким чином, рішення про стягнення штрафів, передбачених ч.2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР приймаються як органами доходів і зборів так і органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до відмітки податкового органу звіт № 1-РС та звіт № 2-РС були подані до контролюючого органу 16.05.2017 р. (а.с. 17-20).

Як вже було зазначено, 18.04.2018 року ГУ ДФС у Херсонській області складено висновки про несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та реалізації спирту (№ 1-РС) та (№ 2-РС) ТОВ "Лоза", зі змісту яких слідує, що позивач звіт №1-РС реєстраційний № 9090785494 за квітень 2017 року та звіт № 2-РС реєстраційний №9090785541 за квітень 2017 року надано несвоєчасно, чим порушено вимоги статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

На підставі висновків від 18.04.2018 року відповідач прийняв рішення від 23.04.2018 року № 000051/21-22-40-31712553 про застосування до ТОВ "Лоза" фінансових санкцій у розмірі 17000 грн. та рішення від 23.04.2018 року № 000052/21-22-40-31712553 про застосування до ТОВ "Лоза" фінансових санкцій у розмірі 17000 грн. згідно із абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Повноваження податкового органу обумовлені його статусом, визначеним на підставі пункту 20.1.4 статті 20, пункту 61.1 статті 61, статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, пункту 3 Положення Про Державну фіскальну службу України , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236 (далі-Положення), а також статтями 16, 18 Закону № 481/95-BP.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 481/95-BP контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Відповідно до ч.1, ч. 4 ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 27 лютого 2014 року отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв Серія АЕ № 259931, реєстраційний номер № 41, яку видано Міністерством доходів і зборів України. Термін дії ліцензії встановлено до 27 лютого 2019 року.

Відповідно до пункту 3 Положення Про Державну фіскальну службу України основними завданнями Державної фіскальної служби, серед іншого, є: реалізація державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно з п.7 Положення ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

У складі ДФС та її територіальних органах діють підрозділи податкової міліції.

Згідно з п. 9 Положення ДФС в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Наказом ДФС України від 19.10.2016 р. № 875 Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів ДФС затверджено Перелік функцій, які здійснюють структурні підрозділи територіальних органів ДФС (додаток 1) та Зміст функцій та процедур, які здійснюють структурні підрозділи територіальних органів ДФС (додаток2).

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, здійснюють податковий контроль.

За змістом пункту 20.1.4 статті 20 розділу 1, статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України контролюючі органи вправі проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі є територіальним органом ДФС України, оспорювані рішення про застосування фінансових санкцій підписані начальником ГУ ДФС у Херсонській області, що в повній мірі відповідає вимогам пункту 20.1.4 статті 20, пункту 61.1 статті 61, статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, пункту 3 Положення Про Державну фіскальну службу України , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236, а також статтями 16, 18 Закону № 481/95-BP.

Отже, колегія суддів вважає, що податковий орган при прийнятті Рішень від 23.04.2018 року № 000051/21-22-40-31712553 та № 000052/21-22-40-31712553 про застосування фінансових санкцій діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним на момент виникнення правовідносин законодавством.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 810/2088/17.

Посилання позивача у позовній заяві на ту обставину, що позивач не здійснює господарську діяльність з виробництва та реалізації спирту і що позивачем отримана ліцензія тільки на виробництво алкогольних напоїв, а тому було відсутнє зобов`язання, щодо подачі звіту № 1-РС, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки 16.05.21017 р. позивачем подавався звіт саме про обсяги виробництва та реалізації спирту форми № 1-РС (а.с. 17-18).

Що стосується посилань позивача на порушення строків проведення камеральної перевірки, колегія суддів не приймає їх до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Позивач посилається на те, що камеральна перевірка може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, проте колегія суддів зазначає, що з урахуванням вищезазначених норм, це стосується камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку, проте в даній справі контролюючим органом проводилась перевірка неподання чи несвоєчасного подання звіту про обсяги виробництва спирту та алкогольних напоїв, а перевірка з цих питань відповідно до абз. 2 п. 76.3 ст. 76 ПК України проводиться з урахуванням строків, визначених ст. 102 ПК України.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза" - відмовити.

Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: Ю.В. Осіпов