Постанова

від 20.12.2018 по справі 804/2674/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

20 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 804/2674/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року (суддя суду 1 інстанції Конєва С.О.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Легіон-Медіа Україна до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Легіон-Медіа Україна звернулось з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною, в якому просило визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, винесеною Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області №101/4.4-3/721 від 18.10.2017р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно відомостей з ЄДРПОУ ТОВ Леогіон-Медіа Україна знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказана адреса позивача є єдиним офісом підприємства позивача, виробничих потужностей або офісів у позивача за іншими адресами, зокрема і за адресою: АДРЕСА_2 ( за якою посадовими особами відповідача проведено перевірку), підприємство позивача не має.

Так, у порушення вимог п.16,17, 19 та 20 Порядку №295 відповідачем було безпідставно складено акт перевірки, тоді як жодної перевірки не проводилось, а за результатами інспекційного відвідування та у разі не встановлення підприємства за місцем знаходження, посадові особи відповідача зобов'язані були скласти акт про неможливість проведення інспекційного відвідування.

При цьому, позивач стверджує, що в порушення п.6,7,8 Порядку № 509 його не було повідомлено про розгляд справи, не було направлено на адресу позивача ні наказу на перевірку, ні направлення на перевірку, що позбавило позивача можливості підготувати відповідні докази та пояснення, які б спростовували обставини, викладені у акті перевірки та у оспорюваній постанові.

За вказаних обставин, позивач вважає, що відповідачем порушені права та інтереси позивача, а тому оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами №101/4.4-3/721 від 18.10.2017р.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильність застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити в нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що під час проведення посадовими особами відповідача інспекційного відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у ТОВ Легіон-Медіа Україна , встановлено свідоме створення перешкод у проведенні інспекторами перевірки товариства шляхом відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, як стало відомо зі змісту звернення фізичної особи №ЧІ-7223932, заявник працював без оформлення трудових відносин охоронником у ТОВ Легіон (АДРЕСА_2)

Отже, зважаючи на вищевикладене та враховуючи види діяльності позивача (виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин; виробництво інших основних органічних хімічних речовин; виробництво іншої хімічної продукції; виробництво тари з пластмас; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; оптова торгівля хімічними прокудами), є підставии вважати, що у позивача був інший офіс за іншою адресою, що свідчить про недостовірність інформації вказаної у ЄДРПОУ щодо місцязнаходження юридичної особи.

Зважаючи на викладене, під час винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, посадові особи відповідача діяли відповідно до вимог чинного законодавства та в межах своїх повноважень.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

В обґрунтування відзиву посилається на те, що відповідач отримав скаргу на одного порушника діючого законодавства України (ПП Легіон , ІК 24985408, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пров.Більшовицький, 3 офіс 9), а безпідставно призначає перевірку (інспекційне відвідування) зовсім іншого підприємства з іншою назвою - підприємства позивача ТОВ Легіон-Медіа Україна ; відповідач у порушення вимог п.6 Порядку №295 не здійснив дії, спрямовані на повідомлення позивача про перевірку, розгляд справи та результати перевірки (накладені штрафні санкції) та в порушення вимог п.16 Порядку №295 замість акту про неможливість проведення інспекційного відвідування склав акт перевірки, тоді як фактично ніякої перевірки здійснено не було.

Висновки викладені в акті перевірки ґрунтуються лише на припущеннях та міркуваннях без жодного доказу наявності порушень позивачем положень КЗзП України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ Легіон-Медіа Україна (код ЄДРПОУ 37562449) 04.04.2011р. зареєстроване як юридична особа за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ від 02.04.2018р. (а.с.21-23).

У період з 22.09.2017р. по 25.09.2017р. посадовими особами відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на підставі наказу №124-І від 12.09.2017р.та направлення на перевірку №92/4.4-3 від 13.09.2017р. було проведено позапланову перевірку позивача з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за результатами якої був складений акт перевірки №101/4.4-3 від 25.09.2017р. за висновками якого виявлені порушення вимог ст.35 Закону України Про оплату праці , ст.259 КЗпП України, вимог Конвенції Міжнародної організації праці, що ратифікована Законом України №1985-ІУ від 08.09.2004р. Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі за що передбачена відповідальність згідно абз.7 частини 2 ст.265 КЗпП України, що підтверджується копією відповідного акту (а.с.48-60).

На підставі вказаного акту перевірки, посадовою особою відповідача була прийнята постанова за №101/4.4-3/721 від 18.10.2017р. про накладення на позивача штрафу у розмірі 320000 грн. за порушення вимог ст.35 Закону України Про оплату праці , ст.259 КЗпП України, вимог Конвенції Міжнародної організації праці, що ратифікована Законом України №1985-ІУ від 08.09.2004р. Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , а саме: за свідоме ухилення посадових осіб позивача від проведення будь-яких перевірок шляхом не перебування за місцем реєстрації підприємства та не надання відомостей про зміну адреси перебування, що фактично створює перешкоди у проведенні заходів контролю за додержанням законодавства про працю адміністрацією (керівником) позивача. Встановлена подія (відсутність за місцем реєстрації підприємства), як наслідок ухилення від проведення будь-яких заходів з боку державних органів влади, може мати негативні наслідки на забезпечення повноти надання мінімальних, соціальних гарантій найманим працівникам, що підтверджується копією відповідної оспорюваної постанови. (а.с.13-16, 66-67)

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Повноваження, правові відносини суб'єктів владних повноважень та суб'єктів господарювання у сфері дотримання законодавства про працю, питання нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, відповідальність за порушення законодавства про працю врегульовуються Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №96 (далі - Положення), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295, який набрав чинності з 16.05.2017р. (далі - Порядок №295), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509 (далі - Порядок №509), а також нормами ст.265 Кодексу законів про працю України.

Пунктами 1,4,7 Положення про Державну службу України з питань праці визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №100 утворені територіальні органи Держпраці, зокрема і Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.

За приписами п.п.5, 8 пункту 4 вищенаведеного Положення передбачено, що Управління Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення, Управління Держпраці має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірку виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління.

Пунктом 2 Порядку №295 встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів тощо.

Відповідно до п.6 Порядку №295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Відповідно до п. 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

У відповідності до вимог п.п.1,2 п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема, а саме: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги.

Пунктом 16 вказаного вище Порядку №295 визначено, що у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням - п.17 Порядку №295.

Абзацом 2 п.2 Порядку №509 передбачено, що штрафи можуть накладатися на підставі, зокрема:

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, міської ради об'єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, ї територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Пунктом 3 Порядку №509 встановлено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Відповідно до пункту 6 Порядку №509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Положеннями пункту 7 Порядку №509 визначено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу - абзац 2 пункту 8 Порядку №509.

Згідно абзаців 6 та 7 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі, зокрема:

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства вбачається, що підставою для накладення штрафу можуть бути лише акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Разом з тим, згідно пунктів 16 та 17 Порядку №295 у разі відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування) складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин копія якого надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Отже, акт про неможливість інспекційного відвідування є підставою для вжиття заходів до суб'єкта господарювання з усунення встановлених перешкод (відсутність його за місцезнаходженням) і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Пунктами 6 та 7 Порядку №295 передбачено, що про розгляд справи щодо накладення штрафу посадова особа відповідача зобов'язана повідомити суб'єкта господарювання не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом, телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення такого повідомлення представникам суб'єкта господарювання, при цьому, встановлено, що розгляд такої справи без участі представника суб'єкта господарювання можливий лише у разі, коли суб'єкта господарювання поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що відповідачем не було поінформовано позивача про розгляд справи належним чином не пізніше ніж за п'ять днів до дати її розгляду у порушення вимог п.6 Порядку №295, відповідних доказів про вручення (інформування) такого повідомлення у спосіб, наведений в вказаному пункті суду не надано.

Доводи апеляційної скарги щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу у спосіб надсилання рекомендованим листом на адресу позивача повідомлення 10.10.2017р. про розгляд справи 18.10.2017р. із подальшим поверненням поштою такого конверта з відміткою за закінченням терміну зберігання 18.10.2017р. (у день прийняття оспорюваного рішення), є безпідставними оскільки положеннями п.6,7 Порядку №295 встановлено, що відповідач може здійснити розгляд справи за відсутності суб'єкта господарювання лише за умови, якщо суб'єкта господарювання повідомлено (поінформовано) не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду справи.

Представник відповідача не надав доказів, які б свідчили про те, що позивач у строк до 13.10.2017р., ( розгляд справи було призначено на 18.10.2017р.), тобто не пізніше як за п'ять днів був поінформований про розгляд справи про накладення на позивача штрафу.

Не доведено відповідачем жодними доказами і те, що позивачу було вручено відповідний наказ про проведення перевірки та направлення, що виключає можливість свідомого створення перешкод позивачем інспекторам держпраці у проведенні інспекційного відвідування, оскільки позивач не був обізнаний про відвідування посадовими особами відповідача зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що було і підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

Вказане спростовує доводи апеляційної скарги щодо свідомого створення позивачем перешкод інспекторам держпраці у проведенні інспекційного відвідування позивача 22.09.2017 та 25.09.2017.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Абз.2 п.2 Порядку №509 передбачено застосування штрафу лише на підставі акту про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, тобто за наслідками проведеної перевірки.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що посадовими особами відповідача не проводилась перевірка позивача через відсутність посадових осіб позивача за місцезнаходженням юридичної особи - ТОВ Легіон-Медіа Україна .

Отже, з урахуванням того, що саме на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок по доказуванню правомірності прийнятого ним рішення, проте жодними належними та допустимими доказами не підтверджено факту належного повідомлення позивача про перевірку та фактично проведення перевірки з аналізом документів, наявних у позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу на ТОВ Легіон-Медіа Україна в розмірі 320000 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області- залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 20.12.2018 та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 20.12.2018.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя Ю.В. Дурасова

суддя А.В. Суховаров