Постанова

від 19.12.2018 по справі 813/1128/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/698/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р.В., Шевчук С. М.;

за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року в справі № 813/1128/18 (головуючий суддя - Гулик А. Г., м. Львів, повний текст судового рішення складено 31 липня 2018 року) за позовом комунального підприємства Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2018 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву комунального підприємства Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2018 № 0048781251, №0048751251; зобов'язання відповідача вчинити дії по відображенню в інтегрованій картці платника податку комунального підприємства Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство відомості про відсутність податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 40994,95 грн., який виник з 03.08.2015.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 05.03.2018 № 0048781251, №0048751251. В задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління ДФС у Львівській області вчинити дії по відображенню в інтегрованій картці платника податку комунального підприємства Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство відомостей про відсутність податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 40994,95грн, який виник з 03.08.2015 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Головним управлінням ДФС у Львівській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Також вказано, що у разі наявності податкового боргу грошові кошти, сплачені за певною декларацією направляються на погашення податкового боргу попередніх періодів, а в разі дострокового погашення розстроченого податкового боргу, позивач повинен був подати до органів податкової служби відповідну заяву.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечила та просить відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що КП Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство зареєстрований як юридична особа, код ЄДРПОУ 22413576, місцезнаходження: Львівська область, Старосамбірський район, м. Старий Самбір, вул. Дрогобицька, 20.

На підставі п.п. 19-1.1. п. 19.1 ст. 19, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі ПК України) та відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 глави 8 розділу ІІ ПК України відповідач провів камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період жовтень-2016 року, жовтень-2017 року, за результатами якої склав акт від 13.02.2018 №16/13-01-12-51/22413576 (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.203.2 ст.203, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.126.1 ст.126 ПК України щодо порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

На підставі акта перевірки від 13.02.2018 №16/13-01-12-51/22413576 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення №0048781251 від 05.03.2018, яким зобов'язав позивача сплатити штраф у сумі 51294 грн. та №0048751251 від 05.03.2018, яким зобов'язав позивача сплатити штраф у сумі 168384,60 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку зі сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначено податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація розрахунок це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та /або штрафну санкцію, що справляється з платника податків, у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених вказаним Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг це сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 203.2 ст.203 ПК України передбачено, що сума грошового зобов'язання, зазначена платником податків в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.203.1 вказаної статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 100.1 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до п.100.2. ст. 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 100.11 ст. 100 ПК України встановлено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов'язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором. Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Згідно з п.100.12 ст. 100 ПК України договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи платника податків - при достроковому погашенні розстроченої суми грошового зобов'язання та податкового боргу або відстроченої суми грошового зобов'язання або податкового боргу, щодо яких була досягнута домовленість про розстрочення, відстрочення; з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Відповідно до п.100.13 ст. 100 ПК України порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як вбачається з наведених норм ПК України договір про розстрочення (відстрочення) може бути достроково розірваний з ініціативи платника податків шляхом дострокового погашення розстроченої суми грошового зобов'язання або податкового боргу.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого вказаним Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених вказаним Кодексом, таких платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Встановлено, що штрафні санкції застосовані до позивача за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з жовтня 2016 року по жовтень 2017 року.

Також встановлено, що 24.09.2015 Старосамбірським відділенням Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області видано довідку №105 про відсутність у позивача заборгованості з податків, зборів, що контролюються органами державної податкової служби.

ГУ ДФС у Львівській області листом №4576/10/13-01-17-07-05 від 09.02.2017 повідомило позивача, що за ним згідно з ІКП рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 40994,95 грн., який виник 03.08.2015. Із листа вбачається, що 31.07.2015 в ІКП Старосамбірське МВКГ по ПДВ зараховано суму 111109,78 грн., як погашення боргу, проте підприємством лише 03.08.2015 подано заяву про дострокове розірвання угод, про розстрочення по зобов'язаннях по ПДВ. Як наслідок, відповідно до програмного забезпечення 03.08.2015 по ІКП проведено нарахування розстрочених сум боргу з ПДВ, згідно з договорами в сумах 9290,33 грн., 7140,00 грн., 10356,00 грн., 5622 грн. Заборгованість по ПДВ в ІКП платника виникла через несвоєчасне розірвання договорів про розстрочення, оскільки заяву на їх анулювання потрібно було подати до 31.07.2015, а не 03.08.2015.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що аналізуючи положення ст. 100 ПК України можна дійти висновку, що обов'язок платника податку подавати заяву про розірвання договору про розстрочення (відстрочення) не передбачений. При цьому, факт дострокової сплати і є підставою для розірвання такого договору.

Як вбачається з листа заступника начальника Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 10.08.2016 №18/7/13-31-17-01/176 відповідно до програмного забезпечення Податковий блок в КОР позивача по ПЛВ 31.07.2015 зараховано суму 111109,78 грн. як погашення боргу, платіжне доручення №1 від 31.07.2015 відповідно до коду операції ОАЄ (державна субвенція). Зазначену суму було видно по КОР 03.08.2015. платником 03.08.2015 повідомлено про зарахування коштів та надано заяву про дострокове розірвання розстрочення по зобов'язаннях з ПДВ згідно з договорами. Відповідно 03.08.2015 скасовано договори розстрочення та до КОР з ПДВ зараховано суми 9290,33 грн. 03.08.2015, 7140,00 коп. 03.08.2015, 10356,00 грн. 03.08.2015, 5622,00 грн.

В результаті виникла заборгованість з ПДВ та невідповідність в КОР, оскільки договори розстрочення треба було скасовувати 31.07.2015, бо операція ОАЄ в сумі 111109,78 грн. 31.07.2015 не переходить в переплату в кінці місяця. У зв'язку з цим, сектор зведеної відомості Старосамбірського відділення просить управління погашення заборгованостей ГУ ДФС у Львівській області надати доступ для коригування вручну зазначених сум платежів 31.07.2015 (липень-серпень 2015 року).

Також колегія суддів суду апеляційної інстанції враховує, що 20.07.2018 Старосамбірське відділення Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області надало позивачу довідку про взаєморозрахунки по податку на додану вартість за 2015-2018 року. Із зазначеної довідки вбачається, що оспорюваний борг у розмірі 40994,95 грн. виник у серпні 2015 року і саме на нього відповідач нараховує штрафні санкції.

Відтак, колегія суддів робить висновок, що вказаний борг виник внаслідок помилки допущеної відповідними структурними підрозділами відповідача при зарахуванні коштів, сплачених позивачем.

З огляду на вказане, помилковими є висновки відповідача про несвоєчасність сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та відповідно безпідставним нарахування йому штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 05.03.2018 № 0048781251, №0048751251 - не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України та вірно скасовані судом першої інстанції.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року в справі № 813/1128/18 - без змін.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 20 грудня 2018 року.