Ухвала

від 01.02.2019 по справі 813/1128/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 лютого 2019 року

Київ

справа №813/1128/18

адміністративне провадження №К/9901/2755/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 у справі №813/1128/18 (857/698/18) за адміністративним позовом Комунального підприємства Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018, позов - задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 05.03.2018 №0048781251, №0048751251. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області 18.01.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верхового Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №813/1128/18 (857/698/18) є вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2018 №0048781251, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у сумі 51294,00грн., №0048751251, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у сумі 168384,60грн.; зобов'язання відповідача вчинити дії по відображенню в інтегрованій картці платника податку комунального підприємства Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство відомості про відсутність податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 40994,95грн., який виник з 03.08.2015.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними зважаючи на наступне. Висновки відповідача про виникнення заборгованості Комунального підприємства Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство з податку на додану вартість пов'язані з тим, що дострокове погашення боргу відбулося 31.07.2015, а заява про дострокове розірвання договору подана лише 03.08.2015 є необґрунтованими, оскільки законодавством не передбачено обов'язку платника податку подавати заяву про дострокове розірвання договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання. Дострокове погашення заборгованості і є підставою для розірвання договору та не потребує подання будь-яких заяв. Крім того, 24.09.2015 Старосамбірським відділенням Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області видано довідку №105 про відсутність заборгованості з податків, зборів, що контролюються органами державної податкової служби.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №813/1128/18 (857/698/18) дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 у справі щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2018 №0048781251, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у сумі 51294,00грн., №0048751251, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у сумі 168384,60грн.; зобов'язання відповідача вчинити дії по відображенню в інтегрованій картці платника податку комунального підприємства Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство відомості про відсутність податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 40994,95грн., який виник з 03.08.2015, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Львівській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 у справі №813/1128/18 (857/698/18) за адміністративним позовом Комунального підприємства Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду