Ухвала

від 20.12.2018 по справі 912/3316/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20 грудня 2018 року Справа № 912/3316/18

Суддя Господарського суду Кіровоградської області Кабакова В.Г., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Далмакс", 61146, м. Харків, вул. Валентинівська, 25

до: Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта", 25006, м. Кропивницький, вул. Леніна, 13

про стягнення 255 209,98 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Далмакс" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № 1 від 12.12.2018, яка містить вимоги до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" про стягнення заборгованості в розмірі 255 209,98 грн за договором позики від 150-1 від 16.02.2015, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за поданою позовною заявою.

Разом з тим, одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання від 12.12.2018 за № 2 про відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви до прийняття судом рішення у справі, на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 123, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивоване важким фінансовим становищем позивача та відсутністю можливості сплатити судовий збір.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано довідку АТ "Приват банк" від 26.11.2018 № 08.7.0.0.0/181126165855, відповідно до якої грошові кошти на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Далмакс" відсутні.

Крім того, позивачем надано витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів від 26.11.2018 № 146827492, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Далмакс" не має будь-яких інших активів, рухомого і нерухомого майна, що може бути використано для поповнення обігових коштів та сплати судового збору.

Розглядаючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, господарський суд виходив з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Враховуючи наведену норму, господарський суд встановив, що позивач не підпадає під жодну з категорій, визначених у ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В контексті відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір після вирішення спору. Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Частинами 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В силу вимог ст.ст. 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на відповідну особу.

Додана позивачем до клопотання довідка "Про наявність рахунку і залишку коштів" від 26.11.2018 стосується лише одного рахунку заявника, відтак не свідчить про відсутність коштів, у розмірі достатньому для сплати судового збору, на інших рахунках, а також не є підтвердженням того, що майновий стан позивача дійсно перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, відомості у вказаній довідці відображено станом на 25.11.2018, а позов направлено 13.12.2018.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Далмакс" до позовної заяви та клопотання про відстрочення сплати судового збору не наведено та не подано жодних доказів на підтвердження того, що воно зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "ОСОБА_1 проти Іспанії", заява N 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_1 проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п. 31).

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "ОСОБА_2 проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що право на доступ до суду не є абсолютним, а вимога процесуального закону про сплату судового збору не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З підстав викладеного, правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні, а, отже, в його задоволенні слід відмовити.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У здійсненні господарського судочинства судовий збір справляється, зокрема, за подання позовних заяв майнового і немайнового характеру.

Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено наступний розмір судового збору: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 1762,00 грн.

Враховуючи наведене та визначену позивачем ціну позову, за звернення до господарського суду з даною позовною заявою позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 3 828,15 грн.

Однак, як зазначалось вище, позивачем не додано до суду доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.

Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява, подана Товариства з обмеженою відповідальністю "Далмакс", підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання № 2 від 12.12.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Далмакс" про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Далмакс" від 12.12.2018 № 1 залишити без руху.

3. У строк, який не перевищує десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху, Товариству з обмеженою відповідальністю "Далмакс" усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати до суду належні докази сплати судового збору в розмірі 3 828,15 грн за звернення до Господарського суду Кіровоградської області з даним позовом;

4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Далмакс", що відповідно до ч.ч, 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймає до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.

6. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

7. Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

8. Примірники ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Далмакс" (61146, м. Харків, вул. Валентинівська, 25); Підприємству з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" (25006, м. Кропивницький, вул. Леніна, 13).

Суддя В.Г. Кабакова