Ухвала

від 20.12.2018 по справі 802/2035/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

Справа № 802/2035/18-а

20 грудня 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Бум" до Державної фіскальної служби України, комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Зі змісту апеляційної скарги слідувало наявність клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року визнано неповажними наведені в заяві підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року, апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку з наданням належних доказів, а також подати докази сплати судового збору.

Копію зазначеної ухвали Державна фіскальна служба України отримала 03 грудня 2018 року.

На виконання вимог вказаної ухвали 18 грудня 2018 року до суду надійшли клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Так, у клопотанні про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору апелянт вказує на те, що на даний час в останнього відсутня можливість сплатити судовий збір, оскільки операції на рахунках ДФС тимчасово зупинено Державною казначейською службою України на підтвердження чого надано копію листа від 07.12.2018 №13-08-06/20392.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до ст. 296 КАС України сплата судового збору є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

У зв'язку із цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору або тимчасове зупинення операцій на рахунках, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги.

У даному випадку судова колегія зауважує, що бюджетні установи не позбавленні права на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак враховуючи, що останні в даних правовідносинах діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, звільнення суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки Державною фіскальною службою України не надано доказів щодо дати надходження фінансування на сплату судового збору та не зазначено строк, який необхідний апелянту для усунення недоліків апеляційної скарги.

Також, перевіривши доводи заяви про поновлення процесуального строку, колегія суддів вважає, що у її задоволенні необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як встановлено з матеріалів справи та зазначено судом в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху, рішення суду першої інстанції прийнято 26 вересня 2018 року у відкритому судовому засіданні, а апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції засобами поштового зв'язку лише 19 листопада 2018 року.

При цьому, як вбачається з рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення № 2100104270206, копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року отримано представником апелянта - Машковская саме 16 жовтня 2018 року (а.с. 134), а відтак тридцятиденний термін на оскарження рішення суду першої інстанції у апелянта сплив 15 листопада 2018 року.

Крім того, в ухвалі суду від 28 листопада 2018 року, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07 березня 2018 року по справі № 554/7661/17 вказано про те, що належними доказами на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення є оригінал поштового конверту із відміткою дати відправки оскаржуваної ухвали судом, довідки відділення поштового зв'язку або документального підтвердження судом першої інстанції стосовно дати направлення та отримання скаржником оскаржуваного судового рішення.

Натомість, у поданій відповідачем заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом зазначено, що представництво інтересів ДФС України доручено ГУ ДФС у Вінницькій області і представником останнього 30 денний термін для подачі апеляційної скарги обраховувався з 23.10.2018, тобто з дати офіційного надходження процесуального документа до ГУ ДФС у Вінницькій області.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для поновлення пропущеного процесуального строку відповідно до ст. 295 КАС України може бути лише наявність інших поважних причин пропуску такого строку.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Неналежне ж виконання апелянтом наданих процесуальних прав не може бути визнано судом як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується та обставина, що копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року отримано апелянтом саме 16 жовтня 2018 року, то 30 денний строк на оскарження даної ухвали суду у апелянта закінчився 15 листопада 2018 року.

Разом з тим, подавши апеляційну скаргу лише 19 листопада 2018 року, відповідачем не надано доказів існування об'єктивно непереборних обставин, що позбавило останнього можливості вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевказане, ґрунтуючись на матеріалах та доказах, що містяться у справі, колегія суддів не визнає поважними причини пропуску ДФС України строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 26 вересня 2018 року, про які зазначено у заяві про поновлення процесуального строку, а відтак у відкритті апеляційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Визнати неповажними підстави пропуску Державною фіскальною службою України строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Бум" до Державної фіскальної служби України, комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.