Постанова

від 10.12.2018 по справі 926/634/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. Справа №926/634/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Орищин Г.В

ОСОБА_1

секретар судового засідання - Кишенюк Н.

за участю представників учасників процесу:

від позивача : ОСОБА_2-представник;

від відповідача: ОСОБА_3- головний лікар;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обласного протитуберкульозного санаторію «Красноїльськ» Сторожинецького району, спеціалізоване медичне об'єднання «Фтизіатрія» б/н від 12.06.2018 (вх.ЗАГС №01-05/521/18 від 18.10.2018)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.05.2018 (суддя Гушилик С.М., повний текст складено - 24.05.2018),

у справі № 926/634/18

за позовом Акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» , м.Чернівці,

до відповідача: Обласного протитуберкульозного санаторію «Красноїльськ» Сторожинецького району спеціалізоване медичне об'єднання «Фтизіатрія» , смт.Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області,

про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 68 886,18 грн.

В С Т А Н О В И В:

ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго 26.02.2018 року звернулося з позовом до Обласного протитуберкульозного санаторію Красноїльськ Сторожинецького району спеціалізоване медичне об єднання Фтизіатрія про стягнення заборгованості за перевищення ліміту споживання електричної енергії в сумі 68 886,18 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.05.2018 (суддя Гушилик С.М.) у справі №926/634/18 позовні вимоги задоволено. Стягнено з Обласного протитуберкульозного санаторію «Красноїльськ» Сторожинецького району, спеціалізоване медичне об'єднання «Фтизіатрія» на користь АТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» 68 886, 18грн. заборгованості за перевищення ліміту споживання електричної енергії та 1 762 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач в порушення договірних умов та Правил ПКЕЕ за листопад, грудень 2016 року та за лютий, травень 2017 року споживав електричну енергію і допустив перевищення ліміту споживання, проте оплату за перевищення не провів, що призвело до виникнення заборгованості за перевищення ліміту споживання в сумі 68 886,18 грн., крім того, саме таку заборгованість відповідач визнав, підписавши акт звірки розрахунків № 319.

Обласним протитуберкульозним санаторієм «Красноїльськ» Сторожинецького району, спеціалізованим медичним об'єднанням «Фтизіатрія» подано апеляційну скаргу б/н від 12.06.2018, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити за безпідставністю, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, обставини, визнані судом встановленими, не доведені матеріалами справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що нарахування електропостачальником плати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії по окремим площадкам вимірювання, за умови загального неперевищення величини споживання встановленої в договорі про постачання електроенергії, є неправомірними.

Також, скаржник зазначає, що оскільки договір №129 від 23.01.2012 припинився 01.10.2012, відсутній юридичний факт порушення прав позивача та виникнення між сторонами у 2016 - 2017 р.р. господарських зобов язань на підставі договору №129 від 23.01.2012 та додаткової угоди до цього договору від 17.05.2015.

На думку скаржника, перевищення договірних величин споживання електричної енергії у листопаді та грудні 2016 року не відбулося.

ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що судом правомірно встановлено, що відповідач в порушення договірних умов та ПКЕЕ, за листопад-грудень 2016 року, за лютий та травень 2017 року споживав електричну енергію і допустив перевищення ліміту споживання, проте оплату за перевищення не провів, що призвело до виникнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання в сумі 68 886,18грн., крім того, саме таку заборгованість визнав, підписавши акт звірки розрахунків №317 від 30.09.2017.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, в ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що 23.01.2012 між ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго , яка після зміни назви стала акціонерним товариством Чернівціобленерго ) - (постачальник) та Обласним протитуберкульозним санаторієм Красноїльськ Сторожинецького району спеціалізоване медичне об єднання Фтизіатрія (споживач), укладено договір № 129 про постачання електричної енергії, при цьому в самому договорі зазначено, про те, що він укладений 22.01.2004 року, а переукладено 23.01.2012 (том І а.с.16-30).

Відповідно до п.1 договору постачальник взяв на себе зобов'язання продавати електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 500,0 кВт величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком № 7.1 до договору, а споживач в свою чергу взяв на себе зобов язання оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності до п.2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією .

Згідно п.2.3.4 договору споживач зобов язався оплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами додатків Порядок розрахунків та Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії .

Пунктом 2.3.5 договору сторони узгодили, що споживач зобов язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії .

Пунктом 3.1.1 договору передбачено, що постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором, а згідно з п.3.1.3 договору постачальник має право визначати величини споживання електричної енергії та потужності і вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання.

Величини дозволеної потужності по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком № 7.1 Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію включаючи субспоживачів .

В свою чергу споживач має право на зміну договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору (п.3.2.1 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії з визначенням очікуваного споживання електричної енергії та потужності для кожної площадки вимірювання. У випадку ненадання споживачем зазначених відомостей розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року. Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях, заявлених споживачем згідно з пунктом 5.1 цього договору обсягів.

Звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури (п.5.5 договору).

Контроль за дотриманням споживачем встановлених режимів електроспоживання здійснюється постачальником (п.5.6 договору).

У відповідності до п.7.2 договору у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж електропередавальної організації та споживача обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показів розрахункових засобів обліку, на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії на ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат виконуються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком № 9 Розрахунки втрат електричної енергії в мережах споживача .

Пунктом 9.1 договору визначено, що до договору є ряд додатків, які є невід ємною частиною договору.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012. Договір вважається продовженим, на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії або перегляд його умов.

Матеріалами справи підтверджується, що 17.05.2015 між сторонами було укладено додаткову угоду № 209 до договору про постачання електричної енергії № 129 від 23.01.2012, якою сторони визначили про розподіл дозволеної потужності до договору № 129 на 2 об єкти: санаторій 50 кВт та санаторій опалення 450 кВт, а тому в договір № 129 були внесені зміни на сторінках 1 10, 11 та додатках 2, 3, 7, 7.1, 9, 11, 11.1, 14 (том І а.с.31-50).

Зокрема у додатку № 3 до договору № 129 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін сторони договору визначили дві площадки вимірювання, а також у відповідності до додатку № 14 до договору № 129 Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі на 2 об єктах було встановлено лічильники: об єкт санаторій № 0226687 та об єкт санаторій опалення № 0102407.

На момент вирішення спору договір є діючим, докази визнання договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні, а також відсутні докази та не надані такі в ході розгляду справи докази того, що між сторонами існують інші договірні відносини.

Постачання електричної енергії здійснюється у відповідності з Законом України Про електроенергетику (у редакції, яка була чинна станом на момент виникнення спірних правовідносин), Правилами користування електричною енергією, затвердженим постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 №475

Порядком постачання електричної енергії споживачам визначено, що постачання електричної енергії здійснюється шляхом встановлення споживачам граничних величин споживання електричної енергії та потужності в залежності від стану розрахунків за використану електричну енергію.

Відповідно до п.4.2 Правил користування електричною енергією узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформляються додатком до договору як договірні величини. Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу зазначаються в додатку № 2 до договору. При цьому, відповідно до п.4.4 ПКЕЕ споживач має право протягом розрахункового періоду звернутись до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до додатку № 2 до договору (том І а.с.36) відповідачем замовлено обсяг споживання електричної енергії на 2016 рік, а саме:

- на лічильник № 0102407 замовлено: на січень 75000 кВт, лютий 65 000 кВт, березень 60000 кВт, квітень 45000 кВт, травень, червень, липень, серпень, вересень 0 кВт, жовтень 40000 кВт, листопад 55000 кВт, грудень 65000 кВт (том І а.с. 59);

- на лічильник №0226687 замовлено: на травень 20000 кВт, червень 20000 кВт, липень 20000 кВт, серпень 20000 кВт, вересень 15000 кВт, січень, лютий, березень, квітень, жовтень, листопад, грудень 0 кВт (том І а.с. 59);

Відповідно до додатку № 2 до договору відповідачем замовлено обсяг споживання електричної енергії на 2017 рік (том І а.с.61-62), а саме:

- на лічильник № 0102407 замовлено: на січень 65000 кВт, лютий 65 000 кВт, березень 60 000 кВт, квітень 35 000 кВт, травень, червень, липень, серпень, вересень 0 кВт, жовтень 40000 кВт, листопад 65 000 кВт, грудень 65 000 кВт (том І а.с.61);

- на лічильник №0226687 замовлено: на квітень 10000 кВт, травень 15000 кВт, червень 15000 кВт, липень 20000 кВт, серпень 20000 кВт, вересень 15000 кВт, жовтень 10000 кВт, січень, лютий, березень, листопад, грудень 0 кВт (том І а.с. 61).

При цьому, згідно заяви споживача, обсяг споживання електричної енергії на лютий місяць 2017 року був скорегований, а саме: на лічильник № 0102407 замовлено 50 000 кВт, а на лічильник №0226687 замовлено 15 000 кВт (том І а.с.122).

Згідно з п.4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 тис. кВт год і більше.

У відповідності до ст..275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України Про засади функціонування ринку електричної енергії та Про електроенергетику (у редакції, яка була чинна станом на момент виникнення спірних правовідносин далі Закон).

Пунктом 1.1 Правил користування електричною енергією затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31 липня 1996р . передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. При цьому, дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Пункт 5.2 Правил передбачає, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог п.13 Порядку постачання електричної енергії споживачам споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України Про електроенергетику .

Частинами 6-7 статті 26 Закону України Про електроенергетику передбачено, що споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення та навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору. Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом (п. 6.16 Правил користування електричною енергією ).

Згідно з п.10.2.2 Правил користування електричною енергією споживач зобов язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення Правил та умов договору.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що споживач за період 2016-2017 років споживав електричну енергію, що підтверджено актами споживача про використану електричну енергію:

за листопад 2016 року по лічильнику № 0102407 спожито 31935,60 кВт, по лічильнику №0226687 спожито 16749,04 кВт (а.с. 55);

за грудень 2016 року по лічильнику № 0102407 спожито 40560 кВт, по лічильнику №0226687 спожито 9700,68 кВт (а.с. 56);

за лютий 2017 року по лічильнику № 0102407 спожито 61944 кВт, по лічильнику №0226687 спожито 15492,78 кВт (а.с. 57);

за травень 2017 року по лічильнику № 0102407 спожито 11040кВт, по лічильнику №0226687 спожито 8302 кВт (а.с. 58);

Як вже було зазначено вище, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було заявлено до споживання:

- на листопад 2016 року по лічильнику №0226687 - 0 кВт, а фактично спожито по цьому лічильнику 16749,04 кВт, позивачем виставлено рахунок від 22.11.2016 на 16 805 кВт, на суму 33 104,17 грн. (том І а.с.51), в даний рахунок (згідно пояснень позивача) включено 56 кВт, донараховані у відповідності до п.7.2 договору технологічні втрати в мережах;

- на грудень 2016 року по лічильнику №0226687 - 0 кВт, а фактично спожито по цьому лічильнику 9 700,68 кВт, позивачем виставлено рахунок від 19.12.2016 на 9 719 кВт, на суму 19 145,46 грн.(том І а.с.52), в даний рахунок (згідно пояснень позивача) включено 18 кВт, донараховані у відповідності до п.7.2 договору технологічні втрати в мережах;

- на лютий 2017 року по лічильнику №0102407 50 000 кВт, а фактично спожито по цьому лічильнику - 61 944 кВт; по лічильнику №0226687 - 15 000 кВт, а фактично спожито по цьому лічильнику 15 492,78 кВт, позивачем виставлено рахунок від 17.02.2017 по лічильнику №0102407 15 639 кВт на суму 9 202,01 грн., по лічильнику №0226687 537 кВт, на суму 1 081,41 грн. (том І а.с.53), в даний рахунок (згідно пояснень позивача) включено 101 кВт по лічильнику №0102407, та 44 кВт, по лічильнику №0226687, які донараховані у відповідності до п.7.2 договору технологічні втрати в мережах;

- на травень 2017 року по лічильнику №0102407 0 кВт, а фактично спожито по цьому лічильнику - 11 043 кВт, по лічильнику №0226687 15 000 кВт, а фактично спожито по цьому лічильнику 8302 кВт, позивачем виставлено рахунок від 17.05.2017 на 11 043 кВт, на суму 6 353,13 грн.(том І а.с.54), в даний рахунок (згідно пояснень позивача) включено 3 кВт, донараховані у відповідності до п.7.2 договору технологічні втрати в мережах.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку про перевищення ліміту споживання за вказаний період відповідачем на загальну суму 68 886,18 грн. Всі рахунки про перевищення договірної величини споживання електричної енергії були отримані споживачем, що останнім не заперечується.

Отже, в ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач, в порушення договірних умов та Правил ПКЕЕ, за листопад, грудень 2016 року та за лютий, травень 2017 року споживав електричну енергію і допустив перевищення ліміту споживання, проте оплату за перевищення не провів, що призвело до виникнення заборгованості за перевищення ліміту споживання в сумі 68 886,18 грн., крім того, саме таку заборгованість відповідач визнав, підписавши акт звірки розрахунків № 319 (том І а.с 63).

Статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов язок щодо розрахунку за отриману електричну енергію, а тому суд першої інстанції вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 68 886,18 грн. за перевищення ліміту споживання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню..

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідач заперечив позовні вимоги, зокрема в частині перевищення договірних величин споживання електричної енергії у листопаді та грудні 2016 року та зазначив, що такого перевищення у зазначений період відбулося.

Зокрема, скаржник посилається на те, що у листопаді 2016 року відповідач використав 48 744 кВт електроенергії, тобто на 6 256 кВт менше, ніж це передбачено у Додатку №2 Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу у 2016 році до договору №129 від 01.10.2012 (том І а.с.61), а також у грудні 2016 року відповідач використав 50321 кВт електроенергії, тобто на 14 679 кВт менше, ніж це передбачено у у зазначеному вище додатку.

Щодо вищенаведеного, судова колегія зазначає, як вбачається із матеріалів справи, а саме з додатку №2 Обсяги постачання електичної енергії та потужності споживачу та субспоживачу у 2016 році до договору №129 від 01.10.2012 договірна величина споживання електричної енергії за листопад 2016 року дорівнює 55 тис. кВт, а за грудень 2016 року - 65 тис. кВт.

Листом від 01.06.2018 Сектор НКРЕКП у Чернівецькій області розглянув лис від 30.06.2018 №132/02-02 скаржника та повідомив останнього, що плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії є сумою договірних величин площадки вимірювання, зазначених у відповідному договору про постачання електроенергії.

Таким чином, нарахування електропостачальником плати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії по окремим площадкам вимірювання, за умови загального неперевищення величини споживання встановленої в договорі про постачання електроенергії, є неправомірним.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції помилково встановлено правомірність донарахування відповідачу за листопад 2016 року по лічильнику №0226687 за перевищення ліміту споживання електричної енергії 33 104,17 грн. та за грудень 2016 року по лічильнику №0226687 - 19 145,46 грн., оскільки у листопаді 2016 року відповідач використав 48 744 кВт електроенергії, тобто на 6 256 кВт менше, ніж це передбачено у Додатку №2 Обсяги постачання електичної енергії та потужності споживачу та субспоживачу у 2016 році до договору №129, а у грудні 2016 - 50321 кВт електроенергії, тобто на 14 679 кВт менше, ніж це передбачено у зазначеному вище додатку.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене в сукупності судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції помилково задоволено позовні вимоги в частині стягнення 52 249,63грн. заборгованості за перевищення ліміту споживання споживання електричної енергії за листопад та грудень 2016 року.

Що ж до тверджень відповідача, що оскільки договір №129 від 23.01.2012 припинився 01.10.2012, відсутній юридичний факт порушення прав позивача та виникнення між сторонами у 2016 - 2017 році господарських зобов язань на підставі договору №129 від 23.01.2012 та додаткової угоди до цього договору від 17.05.2015, до уваги не беруться, оскільки в матеріалах справи відсутні та не надані такі суду апеляційної інстанції, доказів існування інших договорів між сторонами, за яким відповідач споживає електричну енергію, а також не надано доказів того, що договір № 129 про постачання електричної енергії та додаткова угода № 209 від 17.05.2015 до зазначеного договору припинили свою дію.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об єктивно не залежали від нього.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно із ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення Господарського суду Львівської області у даній справі підлягає частковому скасуванню, у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи в частині стягнення з скаржника 52 249,63грн. заборгованості за перевищення ліміту споживання електричної енергії за листопад та грудень 2016 року.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обласного протитуберкульозного санаторію «Красноїльськ» Сторожинецького району, спеціалізоване медичне об'єднання «Фтизіатрія» задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.05.2018 у справі №926/634/18 скасувати в частині задоволення позову в сумі 52 249,63грн. В цій частині в позові відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Обласного протитуберкульозного санаторію Красноїльськ Сторожинецького району спеціалізоване медичне об єднання Фтизіатрія смт. Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області, вул.Степана Великого, 173, (код 02005786) на користь Акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго м.Чернівці, вул. Прутська, 23-а, (код 01130760, на р/р 26039309800000, МФО 356334 в Чернівецьке обласне АТ Ощадбанк м.Чернівці) 16 636,55грн. заборгованості перевищення ліміту споживання електричної енергії та 425,54грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго м.Чернівці, вул. Прутська, 23-а, (код 01130760, на р/р 26039309800000, МФО 356334 в Чернівецьке обласне АТ Ощадбанк м.Чернівці) на користь Обласного протитуберкульозного санаторію Красноїльськ Сторожинецького району спеціалізоване медичне об єднання Фтизіатрія смт. Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області, вул. Степана Великого, 173, (код 02005786) 2 004,70грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду Чернівецької області видати накази на виконання даної постанови.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 12.12.2018

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин А.В.