Постанова

від 17.12.2018 по справі 911/1038/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2018 р. Справа№ 911/1038/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Будремсервіс

на рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2018

у справі №911/1038/18 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будремсервіс

про зобов'язання надати інформацію учаснику товариства

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будремсервіс (надалі - ТОВ Будремсервіс , відповідач) про зобов'язання відповідача надати позивачеві (його уповноваженому представнику) доступ (з правом робити виписки, фотографії, копії) для ознайомлення з наступною інформацією ТОВ Будремсервіс : фінансових звітів суб'єкта малого підприємства за 2016-2017 роки; податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2016-2017 роки; податкових декларацій з податку на додану вартість за 2016-2017 роки; звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 2016-2017 роки; податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016-2017 роки; податкових декларацій з плати за землю за 2016-2017 роки; податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь осіб, і сум утриманого з них податку за 2016-2017 роки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що ним протягом тривалого часу здійснювались звернення до відповідача з листами про надання документів щодо діяльності товариства, проте, останній, в порушення вимог чинного законодавства, ухиляється від виконання свого обов'язку з надання документів учаснику товариства.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.09.2018 у справі №911/1038/18 позов задоволено частково, зобов'язано ТОВ Будремсервіс надати ОСОБА_2 (його уповноваженому представнику) доступ (з правом робити виписки, фотографії, копії) для ознайомлення з інформацією про діяльність ТОВ Будремсервіс , а саме, фінансовими звітами суб'єкта малого підприємництва за 2016-2017 роки, стягнуто з ТОВ Будремсервіс на користь ОСОБА_2 1 762,00 грн судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно тривалий час не надається інформація щодо діяльності товариства його учаснику, що порушує корпоративні права останнього; рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі № 911/2536/17 встановлено, що ОСОБА_2, як позивач у справі, та ОСОБА_2, як учасник ТОВ Будремсервіс , є однією особою; на момент звернення позивача до відповідача з листом про надання документів щодо діяльності товариства рішення суду у справі № 911/2536/17 набуло законної сили, відтак, відповідач знав і повинен був знати про його існування; відповідач не здійснив жодних дій, спрямованих на усунення порушеного права учасника на ознайомлення з результатами фінансово-господарської діяльності товариства, що підтверджує факт відсутності реальних намірів відповідача надати запитувану інформацію у добровільному порядку; враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів того, що він повідомляв позивача про час та місце ознайомлення з документами або доказів надання позивачеві запитуваних документів, суд визнав обґрунтованими вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати позивачеві доступ для ознайомлення з інформацією про діяльність ТОВ Будремсервіс , а саме, фінансовими звітами суб'єкта малого підприємництва за 2016-2017 роки. В задоволенні інших вимог суд відмовив, з підстав того, що надання таких документів не передбачено ані чинним законодавством, ані статутом товариства.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, ТОВ Будремсервіс звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позову та постановити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права, а викладені в ньому висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування скарги апелянт наголошував на тому, що судом не було надано правової оцінки доводам відповідача про те, що відмова останнього у наданні позивачеві інформації щодо товариства ґрунтувалась, у тому числі, на підставі відсутності належно посвідчених повноважень представників позивача, які звертались до товариства з письмовими запитами про надання інформації; вказані запити підписані особами, дійсність повноважень яких на момент підготовки та направлення запиту встановити неможливо, а також такі запити не містили інших засобів зв'язку окрім поштової адреси; за результатами отриманих від відповідача відповідей до моменту подання позову жодна уповноважена особа позивача не зверталася до відповідача з метою ознайомлення з документами, що стосуються господарської діяльності товариства, у зв'язку з чим відсутній факт порушення права позивача зі сторони відповідача станом на час звернення з даним позовом до суду; резолютивна частина оскаржуваного рішення щодо задоволення позовних вимог викладена без чіткої ідентифікації уповноважених представників позивача, які можуть вимагати виконання даного рішення; з огляду на часткове задоволення позовних вимог, судом неправомірно покладено на відповідача сплачений позивачем судовий збір у повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2018 поновлено скаржникові строк на апеляційне скарження, відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, призначено її до розгляду на 17.12.2018, встановлено ОСОБА_2 строк для надання відзиву на апеляційну скаргу та зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2018 у справі №911/1038/18.

У судовому засіданні представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позову та постановити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги не визнав, доводи, на яких вона ґрунтується вважає безпідставними, а судове рішення законним, у зв'язку з чим просив залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.

17.12.2018 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Поняття, види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права та обов'язки їх учасників і засновників регулюються Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Господарським кодексом України (надалі - ГК України), Законом України Про господарські товариства № 1576-XII від 19.09.1991 (до правовідносин, які виникли до втрати ним чинності в частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю у зв'язку набранням чинності 17.06.2018 Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06.02.2018). Положення вказаних нормативних актів цитуються судом у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з положеннями частини 1 статті 140 ЦК України та частини 1 статті 50 Закону України Про господарські товариства товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

У відповідності до вимог статей 87, 91, 92 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення з дня її державної реєстрації і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Цивільна дієздатність юридичної особи визначається моментом набуття цивільних прав та обов'язків, які юридична особа здійснює через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до ст. 82 ГК України, ст. 143 ЦК України є Статут, який серед іншого повинен містити відомості про вид товариства, предмет, цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства, порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів, порядок ліквідації чи реорганізації товариства, а також права та обов'язки учасників товариства.

Аналогічні приписи містить стаття 4 Закону України Про господарські товариства .

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Будремсервіс було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - ЄДРПОУ) 08.12.1995, якому присвоєно код 22206541, що підтверджується відповідним витягом від 18.08.2018 за №1002937679 (а.с. 12-14, т. 1).

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до відомостей з ЄДРПОУ ОСОБА_2 є учасником ТОВ Будремсервіс , якому належить внесок у статутному капіталі товариства у розмірі 250 000,00 грн, що становить 50,00 % статутного капіталу товариства.

Відповідно до п.п. 1.1, 5.1 Статуту ТОВ Будремсервіс , затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства № 2 від 20.04.2011 (надалі - Статут, а.с. 25-39, т. 1), учасником товариства є, зокрема, ОСОБА_2, що має частку 50% статутного капіталу у розмірі 250 000,00 грн.

При цьому, рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі № 911/2536/17, що набрало законної сили 06.02.2018, встановлено, що ОСОБА_2, як позивач у справі, та ОСОБА_2, як учасник ТОВ Будремсервіс у відповідності до положень статуту ТОВ Будремсервіс , затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 20.04.2011, оформленим протоколом № 2 від 20.04.2011, та зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Васильківської міської ради від 22.04.2011, є однією особою, якій було присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.

За твердженням позивача, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 з 2014 року перебуває поза межами України (в США) та не мав змоги отримувати оперативну інформацію про стан справ ТОВ Будремсервіс особисто, за його дорученням відповідні запити про отримання інформації щодо товариства надсилались відповідачеві його представником.

Так, 17.01.2018 на адресу відповідача представником ОСОБА_2 було направлено листа, в якому останній, посилаючись на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі №911/2536/17, просив надати позивачеві як учаснику ТОВ Будремсервіс можливість ознайомитися з документами товариства або ж надати належним чином завірені копії документів, що стосуються господарської діяльності відповідача у період з 2014 по 2017 роки (а.с. 104, т. 1).

Також у листі від 18.01.2018 представником позивача було запропоновано ТОВ Будремсервіс прийняти в найкоротший строк рішення про виплату позивачеві, як учаснику товариства дивідендів за період діяльності товариства з 2014 по 2017 роки (а.с. 107, т. 1).

Вищевказані листи були розглянуті товариством, проте, у відповідь на звернення представника позивача від 17.01.2018 відповідач листом № 1 від 05.02.2018 повідомив про готовність надати запитувану інформацію за умови належно оформленої учасником товариства довіреності з огляду на те, що надана товариству довіреність видана представникові ОСОБА_2, тоді як учасником товариства є ОСОБА_2 Водночас, відповідач зауважив, що посилання позивача в листі на рішення суду від 05.12.2017 у справі № 911/2536/17 є передчасним, оскільки в розпорядженні відповідача був відсутній на той час повний текст рішення, у зв'язку з чим товариство не було ознайомлене з мотивами та висновками ухваленого судом рішення (а.с. 105, т. 1).

Директор ТОВ Будремсервіс своїм листом № 2 від 05.02.2018 у відповідь на лист позивача від 18.01.2018 повідомив, що питання виплати дивідендів відноситься до виключної компетенції загальних зборів, проте, останніми таке рішення не приймалось (а.с.108, т. 1).

В подальшому, 24.01.2018 позивач через свого представника ОСОБА_3 звернувся до відповідача з листом, в якому заявив про незаконну зміну відповідачем у ЄДРПОУ прізвища ОСОБА_2 на ОСОБА_2 та з огляду на вказане, просив вжити негайних заходів для внесення виправлень у прізвище учасника товариства в реєстрі (а.с. 40, т. 1).

У відповідь на це, відповідач направив на адресу представника позивача листа № 3 від 13.02.2018, в якому повідомив про те, що в Статуті товариства прізвище учасника зазначено як ОСОБА_2, особою з таким прізвищем був підписаний Статут , а тому відповідачем приведено відомості, що містяться у ЄДРПОУ у відповідність до Статуту товариства (а.с. 41, т. 1).

В листі від 23.03.2018 позивач через свого представника повторно просив негайно вжити заходів для виправлення прізвища ОСОБА_2 в реєстрі, посилаючись на наявність рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі № 911/2536/17 (а.с. 42-43), на який відповідачем надано відповідь, викладену в листі № 8 від 10.04.2018 про те, що інформація про засновників товариства внесена до ЄДРПОУ на підставі інформації, яка міститься в установчих документах товариства (а.с. 44, т. 1).

29.03.2018 представник позивача ОСОБА_3 в черговий раз звернувся до відповідача з листом, в якому повідомляв про відсутність відповідей на запити щодо надання інформації, просив у строк до 15.04.2018 надати повноважному представнику позивача доступ (з правом робити виписки, фотографії, копії) для ознайомлення з наступною інформацією ТОВ Будремсервіс : діючої редакції статуту; фінансових звітів суб'єкта малого підприємства за 2016-2017 роки; податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2016-2017 роки; податкових декларацій з податку на додану вартість за 2016-2017; звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 2016-2017 роки; податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016-2017 роки; податкових декларацій з плати за землю за 2016-2017 роки; податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь осіб, і сум утриманого з них податку, за 2016-2017 роки (а.с. 45, т. 1).

Позивач у листі від 12.04.2018 звернув увагу відповідача на те, інформації стосовно своїх запитів від 17.01.2018, від 18.01.2018, від 24.01.2018 він не отримував, у зв'язку з чим повторно просив направити відповіді на них на адресу, зазначену в листі.

Відповідач своїм листом № 9 від 14.04.2018 у відповідь на лист від 29.03.2018 повідомив позивача про те, що на всі його звернення були надані відповіді, а щодо вимоги про надання запитуваної позивачем інформації повідомив про свій намір її надати за умови, якщо до товариства звернеться безпосередньо позивач або його повноважний представник, проте наразі довіреність представникові видана ОСОБА_2, тоді як учасником товариства є ОСОБА_2 (а.с. 46, т. 1).

Листом від 03.05.2018 відповідач повідомив представника позивача про те, що на всі його листи товариством були надані та надіслані відповіді, проте не були отримані позивачем, при цьому зосередив увагу на тому, що відповіді на запити в подальшому будуть направлятись безпосередньо на адресу ОСОБА_2

У листі від 15.05.2018 представник позивача наголосив на тому, що всі представники, якими здійснювалось листування з відповідачем, є повноважними, що, зокрема, встановлено в рішенні суду від 05.12.2017 у справі № 911/2536/17, та наголосив на незаконності дій відповідача (а.с. 114, т. 1).

В заперечення на викладене у вказаному вище листі, відповідач направив на адресу позивача листа № 12 від 04.06.2018, в якому зазначав, що до жодного звернення позивача представником останнього не було надано довіреностей, засвідчених належним чином, та жодного разу позивачем не було вчинено дій, направлених на реалізацію свого права на ознайомлення з документами, що стосуються діяльності товариства (а.с. 206, т. 1).

У зв'язку з тим, що за результатами тривалого листування між сторонами, позивач не отримав доступу до запитуваної інформації, останній звернувся до суду з даним позовом про зобов'язання ТОВ Будремсервіс надати ОСОБА_2 (його уповноваженому представнику) доступу (з правом робити виписки, фотографії, копії) для ознайомлення з наступною інформацією ТОВ Будремсервіс : фінансових звітів суб'єкта малого підприємства за 2016-2017 роки; податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2016-2017 роки; податкових декларацій з податку на додану вартість за 2016-2017; звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 2016-2017 роки; податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016-2017 роки; податкових декларацій з плати за землю за 2016-2017 роки; податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь осіб, і сум утриманого з них податку, за 2016-2017 роки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголошував на тому, що ненадання йому відповідачем доступу до запитуваної інформації порушує його права як учасника товариства та перешкоджає реалізації його корпоративних прав, при цьому, прямими доказами порушення права його довірителя на отримання інформації про фінансово-господарську діяльність відповідача (відповідних звітів) є лист від 29.03.2018, на який відповідачем надана відповідь листом № 9 від 14.04.2018.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, а доводи скаржника вважає безпідставними та такими, що спростовуються наявними у справі доказами, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

Згідно зі ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з п. г) ч. 1 ст. 10 Закону України Про господарські товариства на вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ГК України учасники господарського товариства мають право одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.

Пунктом 5) ст. 116 ЦК України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Пунктом 3.1.6. Статуту ТОВ Будремсервіс передбачено, що учасники мають право одержувати дані та відомості щодо діяльності товариства, стану його майна, розмірів прибутків та збитків. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Колегія суддів зазначає, що на момент спірних правовідносин сторін, позивач, з часу вступу до товариства, є носієм корпоративних прав, а тому недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи, якими закріплено право учасника одержувати дані та відомості щодо діяльності товариства, стану його майна, розмірів прибутків та збитків, може бути визнано судом порушенням прав позивача, який є учасником цієї юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач через своїх представників, зокрема, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 письмово звертався до відповідача з проханням про надання доступу до документів товариства.

При цьому, повноваження вищевказаних представників на представництво інтересів ОСОБА_2, у тому числі, як учасника господарських товариств, зокрема, ТОВ Будремсервіс , підтверджуються довіреністю від 30.06.2017, яка видана строком на три роки і дійсна до 30.06.2020 (а.с. 147, т. 1).

Водночас, в наданні доступу відповідач відмовляв з мотивів того, що, по-перше, учасником товариства є ОСОБА_2, тоді як до товариства звертались представники ОСОБА_2, по-друге, у зв'язку з тим, що до звернень додавались довіреності, які не були посвідчені належним чином. У своїх листах відповідач зазначав про свій намір надати учаснику товариства запитувану інформацію за умови звернення до нього повноважного представника позивача.

Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі № 911/2536/17 встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2, як учасник ТОВ Будремсервіс у відповідності до положень статуту ТОВ Будремсервіс є однією особою.

Вказане рішення набуло законної сили 06.02.2018, оскільки прийняте судом 05.12.2017, а підписане 25.01.2018, таким чином судовий акт набрав законної сили за правилами ГПК України в редакції чинній до 15.12.2017 відповідно до п. 13 Розділу ХІ. Перехідні положення ГПК України в редакції чинній на момент підписання рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі № 911/2536/17 має преюдиційне значення для розгляду даної справи, а встановлені в ньому обставини не підлягають повторному доведенню сторонами.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на свою необізнаність зі змістом судового рішення, та, відповідно, правомірно посилався на це в листі-відповіді позивачеві № 1 від 05.02.2018, а також в листі № 3 від 13.02.2018 та листі № 9 від 14.04.2018, в яких повідомляв про те, що в статуті товариства прізвище учасника зазначено як ОСОБА_2, ним же підписано статут, у зв'язку з чим особа, яка надала довіреність представнику, який запитував інформацію не відповідає особі, визначеній як учасник ТОВ Будремсервіс .

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано суду копію його звернення, адресованого Голові Господарського суду Київської області та датоване 25.01.2018, за змістом якого, відповідач просив вжити заходів щодо пришвидшення виготовлення та видачі повного тексту рішення у справі, оскільки останнє винесене 05.12.2017, проте, станом на дату звернення, не підписано та, відповідно, не вручене сторонам у справі.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що факт неотримання відповідачем рішення не може свідчити про правомірність відмови відповідача у вищезазначених листах та фактичного його невиконання, оскільки відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись зі змістом рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, крім того, представник відповідача був присутній в судовому засіданні, в якому було винесено рішення, а відтак, був обізнаний про його існування.

Також судом правомірно враховано ту обставину, що після звернення з листом від 25.01.2018 до Голови Господарського суду Київської області, відповідач не надав жодних доказів вчинення ним дій щодо отримання повного тексту рішення, не дивлячись на те, що на його зміст позивач посилався у листі від 23.03.2018. Натомість, відповідач вчинив такі дії лише під час розгляду даної справи судом першої інстанції.

Як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і в апеляційній скарзі відповідач стверджував, що зокрема, у листі №9 від 14.04.2018 товариство повідомило про те, що у випадку звернення позивача або його повноважного представника товариства готове надати всю запитувану інформацію, однак, жодна особа не звернулась до відповідача з метою ознайомлення з документами. Крім того, лист від 06.02.2018, в якому відповідач також підтверджував свою готовність надати запитувану інформацію уповноваженому представнику, не був отриманий позивачем, що свідчить про те, що останній не має дійсного наміру на ознайомлення з запитуваною інформацією.

Вказані доводи відповідача правомірно відхилені місцевим господарським судом, виходячи з наступного.

З листування сторін вбачається, що позивач неодноразово клопотав перед відповідачем про надання запитуваних документів, обґрунтовуючи своє право наявністю рішення суду у справі № 911/2536/17, яке станом на дату направлення листа від 23.03.2018 вже набуло законної сили.

Аналізуючи зміст наданих суду листів, місцевий господарський суд правильно вказав про те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту належного повідомлення позивача про час та місце ознайомлення з документами, що свідчило б про реальний намір відповідача надати запитувані документи.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставина неотримання позивачем декількох листів від товариства не може свідчити про відсутність в останнього дійсного наміру на отримання запитуваної інформації з огляду на триваючий характер такого листування між сторонами.

Крім того, не можуть бути визнані правомірними дії товариства в частині ненадання визначеної законом інформації щодо діяльності товариства учаснику з підстав необізнаності відповідача зі змістом рішення суду у справі № 911/2536/17, яким встановлено тотожність особи позивача особі учасника ТОВ Будремсервіс , оскільки нездійснення відповідачем дій щодо ознайомлення зі змістом рішення, прийнятого за його участю, призвело до порушення прав учасника товариства, за захистом яких останній звернувся до суду.

Як правильно зауважив місцевий господарський суд, на момент звернення позивача з листом від 29.03.2018 і надання відповідачем відповіді листом №9 від 14.04.2018 рішення суду у справі № 911/2536/17 набуло законної сили і відповідач знав і повинен був знати про його існування, проте, не здійснив жодних юридично значущих дій з метою ознайомлення з його змістом.

Разом з тим, навіть після ознайомлення зі змістом рішення суду у справі № 911/2536/17 відповідач не здійснив жодних дій, спрямованих на усунення порушеного права учасника на ознайомлення з результатами фінансово-господарської діяльності товариства, що підтверджує факт відсутності реальних намірів відповідача надати запитувану інформацію у добровільному порядку.

При цьому, доводи відповідача про те, що до звернень не додавались довіреності, які б були посвідчені належним чином, колегією суддів відхиляються з огляду на те, що зі змісту вищевказаних листів, які надсилалися на адресу відповідача, вбачається направлення їх разом з довіреностями, які зазначені в них як додаток. Доказів того, що такі довіреності не були належним чином посвідчені, відповідачем не надано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно тривалий час не надається інформація щодо діяльності товариства його учаснику, що порушує корпоративні права останнього.

Водночас, місцевий господарський суд правомірно визнав обґрунтованими доводи відповідача про те, що виходячи з положень чинного законодавства, товариство зобов'язане надати учаснику на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства.

Так, за приписами ст. 88 ГК України учасники господарського товариства мають право одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про господарські товариства учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Пунктом 3.1.6. Статуту ТОВ Будремсервіс передбачено, що учасники мають право одержувати дані та відомості щодо діяльності товариства, стану його майна, розмірів прибутків та збитків. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Разом з тим, ані чинним законодавством, ані статутом відповідача не передбачено обов'язку товариства надавати учаснику товариства інформації відмінної від річних балансів, звітів товариства про його діяльність, протоколів зборів.

Згідно зі ст. 200 ЦК України та ст. 2 Закону України Про інформацію інформацією є відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях (у вигляді документів) або відображені в електронному вигляді.

При цьому, положення чинного законодавства та Статуту товариства не визначають процедуру, а також форму отримання учасником товариства інформації щодо діяльності товариства.

Відсутність визначеного способу надання інформації не може бути достатньою підставою для відмови товариства надати його учаснику інформацію про свою діяльність у спосіб, в який просить учасник, адже така відмова є за своєю суттю безпідставним обмеженням права особи у виборі форми одержання інформації. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 904/3679/17.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду, сторони повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів того, що він повідомляв позивача про час та місце ознайомлення з документами або доказів надання позивачеві запитуваних документів, колегія суддів вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, в частині зобов'язання ТОВ Будремсервіс надати ОСОБА_2 (його уповноваженому представнику) доступ (з правом роботи виписки, фотографії, копії) для ознайомлення з інформацією про діяльність ТОВ Будремсервіс , а саме, фінансовими звітами суб'єкта малого підприємництва за 2016-2017 роки. У задоволенні іншої частини позову необхідно відмовити з підстав того, що надання таких документів не передбачено ані чинним законодавством, ані статутом товариства.

При цьому, доводи апелянта про те, що резолютивна частина оскаржуваного рішення щодо задоволення позовних вимог, в порушення вимог п. 4 ч. 5 ст. 238 ГПК України, стосується невизначеного кола осіб, викладена без чіткої ідентифікації уповноважених представників позивача, які можуть вимагати виконання даного рішення, колегією суддів відхиляються, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Як вбачається з резолютивної частини оскаржуваного рішення, остання містить повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код відповідача, а також ім'я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, а відтак, відповідає вимогам п. 4 ч. 5 ст. 238 ГПК України.

Водночас, з огляду на характер спірних правовідносин та неодноразові відмови відповідача надати відповідну інформацію щодо товариства уповноваженому представнику позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зазначення в резолютивній частині рішення про те, що ТОВ Будремсервіс зобов'язано надати доступ (з правом роботи виписки, фотографії, копії) для ознайомлення з інформацією про діяльність відповідача не лише особисто ОСОБА_2, а також його уповноваженому представнику.

Ідентифікацію такого представника неможливо визначити під час ухвалення рішення у даній справі, оскільки така встановлюється у відносинах представництва з позивачем у порядку, визначеному законодавством.

Також колегією суддів відхиляються доводи апелянта про неправомірне покладення судом на відповідача сплаченого позивачем судового збору у повному обсязі, з огляду на те, що у відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з приписами ч. 1-3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом Київської області від 04.09.2018 у справі №911/1038/18 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ТОВ Будремсервіс - без задоволення.

Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будремсервіс на рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2018 у справі №911/1038/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2018 у справі №911/1038/18 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2018 у справі №911/1038/18.

4. Матеріали справи №911/1038/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.12.2018.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді С.Я. Дикунська

Г.А. Жук