Постанова

від 12.12.2018 по справі 905/1290/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2018 р. Справа №905/1290/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання: За участю представників сторін: від апелянта від боржника розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 - довіреність №ННР 756408 від 10.10.2018 року; не з'явились; Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", м. Київ (вх.№576 Д/2) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.07.2018 року у справі№905/1290/18 (суддя Тарапата С.С.) за заявою до боржника проПублічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", м. Київ Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовторгінвест", м. Маріуполь Донецької області банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.07.2018 року у справі №905/1290/18 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" (надалі - ПАТ "ПУМБ") у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовторгінвест" (надалі - ТОВ "Азовторгінвест"), за заявою (вих. №КНО-61.1.3.4/76 від 09.07.2018р.).

Приймаючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд встановив, що зобов'язання боржника перед ініціюючим кредитором виникли на підставі Кредитного договору №1 від 25.05.2007 року, в забезпечення виконання зобов'язань за яким між сторонами укладено Іпотечний договір №1/1 від 25.05.2007 року та передано в іпотеку нерухоме майно: нежитлову будівлю - розважальний комплекс "Маріуполь", розташований за адресою м. Маріуполь, вул. Короленко, буд. 1. З урахуванням правового висновку ОСОБА_6 Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі №902/492/17 суд виходив з того, що вимоги Банку за кредитним договором є повністю забезпечені майном боржника, що відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство) стало підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Азовторгінвест".

Не погодившись з постановленою ухвалою, до Донецького апеляційного господарського суду звернулось ПАТ "ПУМБ" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.07.2018 року у справі №905/1290/18, порушити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Азовторгінвест" та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному судовому акті, обставинам справи. Узагальнено мотивує свою позицію з посиланням на наступні обставини:

- місцевим судом неправильно застосовано приписи ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство та залишено поза увагою, що вимоги Банку до боржника сукупно становлять більше 300 мінімальних заробітних - підтверджуються рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 06.03.2013 року у справі №0538/10489/2012, та є безспірними, про що свідчить постанова головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 03.07.2015 року про відкриття виконавчого провадження ВП №48014481, за яким примусове виконання судового рішення триває 2 роки та 11 місяців, але стягнення коштів та примумова реалізація майна боржника так і не здійснюються;

- апелянт вказує про наявність загальної суми заборгованості у боржника за кредитним договором в розмірі 26752490,96 грн. та вважає правильним визначати суму вимог, що забезпечені іпотекою, виходячи із дійсної вартості предмета іпотеки; тому, оскільки до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Банком додано висновок суб'єкта оціночної діяльності - Асоціації "УкрЕксПроБуд" від 07.06.2018 року, згідно якого ринкова вартість предмета іпотеки складає 450780,00 грн., то на його думку розмір безспірних вимог, які не забезпечені заставою майна боржника, на дату звернення до суду із заявою становить 26301710,96 грн., що є достатнім для відкриття провадження у справі про банкрутство;

- при вирішенні питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство судом помилково застосовано висновок ОСОБА_6 Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі №902/492/17, в якій оцінка надавалась заявленим забезпеченим кредиторським вимогам при їх включенні до реєстру вимог кредиторів окремо вже у відкритій справі про банкрутство, а не на стадії підготовчого засідання.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.09.2018 року поновлено ПАТ "ПУМБ" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 30.07.2018 року у справі №905/1290/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "ПУМБ" на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.07.2018 року у справі №905/1290/18; встановлено строк до 26.09.2018 року для подання іншими учасниками судового процесу відзиву на апеляційну скаргу, в порядку, визначеному ст. 263 ГПК України.

Указом Президента від 29.12.2017 року №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", окрім іншого, ліквідовано Донецький апеляційний господарський суд та утворено Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області з місцезнаходженням у місті Харкові.

Указом Президента від 28.09.2018 року №295/2018 "Про переведення суддів" до новоутвореного Східного апеляційного господарського суду переведено суддів.

Повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду оприлюднено в газеті "Голос України" № 185 (6940) від 03.10.2018 року.

На виконання розпорядження керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2018 року "Про передачу судових справ до Східного та Центрального апеляційного господарських судів" відділом документального забезпечення та контролю здійснено передачу судової справи №905/1290/18, що перебувала у провадженні Донецького апеляційного господарського суду, за відповідним супровідним листом до Східного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2018 року здійснено розподіл судової справи №905/1290/18 та визначено наступний склад колегії судді для її розгляду: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2018 року прийнято справу №905/1290/18 до свого провадження та призначено розгляд апеляційної скарги ПАТ "ПУМБ" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.07.2018 року на 12.12.2018 року об 12:00 год.

До початку розгляду справи по суті боржник не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не надав його до суду.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, яке проводилось 12.12.2018 року, був присутній представник апелянта ПАТ "ПУМБ", який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.07.2018 року у справі №905/1290/18 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким порушити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Азовторгінвест" та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Уповноважені представники боржника та арбітражний керуючий, кандидатура якого на посаду розпорядника майна визначена автоматизованою системою, у судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 12.12.2018 року, не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи, у зв'язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього представника апелянта, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2018 року до Господарського суду Донецької області надійшла заява ПАТ "ПУМБ" про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Азовторгінвест" в порядку, встановленому ст.ст. 10 та 11 Закону про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.07.2018 року у справі №905/1290/18 призначено проведення підготовчого засідання на 30.07.2018 року о 14:30 год.; зобов'язано учасників справи надати витребувані судом документи, тощо.

За результатами підготовчого засідання, як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.07.2018 року відмовлено ПАТ "ПУМБ" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Азовторгінвест".

Господарський суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання ТОВ "Азовторгінвест" перед ПАТ "ПУМБ" є повністю забезпечені майном за договором іпотеки, а тому, за його висновком, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство, передбачені ст.ст. 10, 16 Закону про банкрутство.

З таким висновком колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погодитись не може, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Частиною 1 ст. 2 Закону про банкрутство визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За змістом ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

Частиною 2 наведеної статті регламентовано, що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора додаються також: копія виконавчого документа; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку (ч.ч. 6, 7 ст. 11 Закону).

Колегія суддів Східного апеляційний господарський суд зазначає, що підстави для відкриття провадження у справі - це сукупність певних обставин, з якими законодавець пов'язує можливість судового розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, отже основне завдання підготовчого засідання у відповідності до приписів ст. 16 Закону про банкрутство полягає у з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

В силу приписів ст. 10 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Таким чином, відповідно до Закону про банкрутство, строк для погашення боржником вимог кредиторів, яким в подальшому може підтверджуватись безспірність вимог такого кредитора, відраховується з моменту відкриття виконавчого провадження, доказом чого є постанова про відкриття виконавчого провадження.

Закон про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначає початок відліку трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 10 цього Закону, з часу відкриття виконавчого провадження щодо виконання вимог кредитора (правова позиція, викладена в постанові Верховного суду України від 15.04.2015 року у справі № 924/159/14).

Отже, факт безспірності цих вимог виникає з моменту ухвалення відповідного рішення суду.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунку боржника здійснюється в безспірному порядку державною виконавчою службою, порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обставин, викладених в заяві, ініціюючим кредитором на виконання вимог ст. 11 Закону про банкрутство додано до заяви про відкриття справи про банкрутство, зокрема копію рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 06.03.2013 року у справі №0538/10489/2012, за яким видано виконавчий лист від 10.04.2013 року про його виконання, з ПАТ "Азовторгінвест" та ОСОБА_7 солідарно стягнуто на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за Кредитним договором №1 від 25.05.2007 року, яка складається з: заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом у розмірі 1018715,62 дол. США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 106761,46 грн. (що еквівалентно 13356,87 дол. США). Всього на суму 26752490,96 грн. (26645729,50 грн. + 106761,46 грн.).

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Основне завдання підготовчого засідання полягає у з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо:

- заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство;

- вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника;

- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду;

- відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 цього Закону;

- за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.

Зазначений перелік є вичерпним.

Таким чином, завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство. Предметом підготовчого засідання є з'ясування наявності підстав, які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника. Критеріями загрози неплатоспроможності є: наявність кредиторських вимог, розмір яких перевищує 300 мінімальних заробітних плат; їх конкуренція задоволення вимог одного з кредиторів призведе до неможливості задоволення вимог іншого (інших); наявність відкритого виконавчого провадження. Визначальним для вирішення питання про порушення справи про банкрутство боржника, який наполягає на загрозі неплатоспроможності, є дослідження обставин конкуренції кредиторських вимог, співставлення їх розміру з майном боржника, за рахунок якого можливо задовольнити кредиторські вимоги.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою ВПВР Департаменту ДВС МЮУ від 03.07.2015 року відкрито виконавче провадження ВП №48014481 з примусового виконання виконавчого листа №0538/10489/2012, виданого 10.04.2013 року, боржнику запропоновано в 7-ий строк виконати самостійно рішення суду з моменту винесення цієї постанови.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа - підприємець), неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом. Фізична особа - підприємець є боржником лише за зобов'язаннями, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно, встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Як встановлено судом апеляційної інстанції із наданої ініціюючим кредитором до своєї заяви Інформаційної довідки про стан виконавчого провадження ВП №48014481, сформованої станом на 09.07.2018 року, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №0538/10489/2012 про стягнення в тому числі з ТОВ "Азовторгінвест" на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованості за Кредитним договором №1 від 25.05.2007 року здійснюється протягом 2 років та 11 місяців, але будь-якого навіть часткового виконання вказаного виконавчого листа, виходячи із досліджених судом матеріалів виконавчого провадження не здійснювалось. Зокрема, Державною виконавчою службою 03.07.2015 року звернуто стягнення на майно боржника, 15.07.2015 року накладено арешт на нерухоме майно ТОВ "Азовторгінвест" та звернуто стягнення на грошові кошти боржника, проте надходження будь-яких грошових сум від боржника не відбувалось.

Таким чином, оскільки на час звернення ініціюючого кредитора до суду та на час постановлення оскаржуваної ухвали, трьохмісячний строк, встановлений Законом про банкрутство, для задоволення боржником вимог кредитора сплинув, а державною виконавчою службою примусове виконання судового рішення у справі №0538/10489/2012 здійснювалось, хоча такі дії виявились безрезультатними через неможливість боржника задовольнити вимоги кредитора, відтак вимоги ПАТ "ПУМБ" вважаються безспірними.

Надаючи оцінку наведеним обставинам в контексті приписів ст.ст. 1, 10, 11 Закону про банкрутство, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ініціюючим кредитором доведено неспроможність боржника ТОВ "Азовторгінвест" виконати свої грошові зобов'язання перед ПАТ "ПУМБ" протягом трьох місяців після настання встановленого строку для їх виконання, відтак вимоги Банку є безспірними в розумінні ст. 10 Закону про банкрутство, а ТОВ "Азовторгінвест" відповідає всім ознакам боржника, визначеним у ст. 1 Закону про банкрутство.

Також, ініціюючий кредитор у своїй заяві зазначив, що на підставі Звіту про оцінку майна від 07.06.2018 року, суб'єктом оціночної діяльності - Асоціацією "УкрЕксПроБуд" про ведено оцінку предмета забезпечення за Іпотечним договором №1/1 від 25.05.2007 року та визначено вартість нежитлової будівлі за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Короленка, буд. 1, яка являється в розмірі 450780,00 грн. За таких обставин, ініціюючий кредитор - ПАТ "ПУМБ" визначає розмір незабезпечених заставою вимог як різницю 26752490,96 грн. - 450780,00 грн. = 26464450,78 грн.

Отже, Банк надав докази дійсності заявлених до боржника грошових вимог станом на 06.03.2013 року (дата набрання законної сили рішенням суду) згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 06.03.2013 року у справі №0538/10489/2012, в той час як докази вартості заставного забезпечення за Іпотечним договором №1/1 надано станом на момент проведення оцінки - 07.06.2018 року.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство на ініціюючого кредитора покладено обов'язок надати суду докази того, що сума його грошових вимог не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави) на час звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство до суду.

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя, згідно зі ст. 3 Закону України "Про іпотеку", виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про іпотеку" передбачено необхідність державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою (ч. 2 ст. 19 цього Закону).

За приписами наведених норм, об'єм та розмір забезпечених вимог підлягають державній реєстрації та відображаються як певна сума грошових коштів, збільшення якої також реєструється у встановленому законом порядку.

Виходячи із відомостей Державного реєстру іпотек за реєстраційним номером №5025612, предметом іпотеки нежитловою будівлею, за адресою: Донецька область, вул. Короленко, буд. 1, забезпечуються вимоги ПАТ "ПУМБ" майном ТОВ "Азовторгінвест" на суму основного зобов'язання 800000,00 дол. США.

Отже, вказаним записом з реєстру підтверджується розмір заборгованості, який забезпечується заставою майна боржника. Ця сума - 800000,00 дол. США., яка станом на 09.07.2018 року (дата звернення Банку із заявою про порушення справи про банкрутство), згідно офіційного курсу НБУ становить 21048000,00 грн., є меншою, аніж загальна сума заявлених кредиторських вимог Банку с до суду першої інстанції із заявою про відкриття справи про банкрутство - 26752490,96 грн. Крім того, в реєстрі відсутні відомості щодо забезпечення заставою майна похідних від основного боргу зобов'язань, в тому числі зі сплати відсотків за кредитним договором.

Колегія Східного апеляційного господарського суду зазначає, що на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство суд виходить виключно з відомостей наданих ініціюючим кредитором і боржником та не може визначати реальну вартість майна, його рентабельність або неможливість реалізації.

Водночас, загроза неплатоспроможності боржника може мати реальний або потенційний характер.

Виходячи з системного тлумачення поняття "неплатоспроможність", закріпленого в ст. 1 Закону про банкрутство, можна зробити висновок, що неплатоспроможністю є не тільки неспроможність виконати грошові зобов'язання на день звернення до суду, а й неспроможність виконати грошові зобов'язання в майбутньому коли настануть строки виконання.

При цьому, питання про те, чи знаходиться боржник у стані неплатоспроможності, чи ні, вирішується судом не за наслідками розгляду заяви про відкриття справи про банкрутство, а за наслідками підсумкового засідання суду, на якому виноситься ухвала про санацію боржника чи постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвала про закриття провадження у справі про банкрутство.

Застосовуючи вищезазначені положення ст. 10, 11 Закону, слід виходити із системного аналізу норм Закону про банкрутство, зокрема положень ст. 1, якими визначено термін "безспірні вимоги кредиторів". Такими є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (абзац восьмий ст. 1 Закону про банкрутство.

Таким чином, за приписами Закону про банкрутство вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Як було зазначено вище, ініціюючим кредитором в обґрунтування наявності підстав, які свідчать про обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження, було додано до матеріалів справи копію Кредитного договору №1 від 25.05.2007 року, копію Іпотечного договору №1/1 від 25.05.2007 року, копію рішення Орджонікідзевського районного суду №0538/10489/2012 від 06.03.2013 року, виконавчого листа від 10.04.2013 року, постанову державного виконавця від 03.07.2015 року про відкриття виконавчого провадження ВП №48014481, а також відомості про актуальний стан ВП. Зазначеними документами підтверджується наявність безспірних вимог Банку на суму 26752490,96 грн., які не задоволені боржником протягом трьох місяців та їх розмір перевищує 300 мінімальних заробітних плат.

За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що безспірними є вимоги ПАТ "ПУМБ" за Кредитним договором №1 від 25.05.2007 року, стягнуті за рішеннями суду у справі №0538/10489/2012 (заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом у розмірі 1018715,62 дол. США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 106761,46 грн. (що еквівалентно 13356,87 дол. США). Всього на суму 26752490,96 грн. (26645729,50 грн. + 106761,46 грн.).

За умовами Іпотечного договору №1/1 від 25.05.2007 року, зокрема п. 2.1. сторони погодили, що за рахунок предмета іпотеки задовольняються вимоги іпотекодержателя (ПАТ "ПУМБ") за Кредитним договором №1 від 25.05.2007 року у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, а також будь-яке збільшення цієї суми та/або процентів за основним зобов'язанням.

Відповідно ч. 6 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство передбачено, що забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя) (ст. 1 Закону про банкрутство).

За змістом ст. 7 закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування:

- витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки;

- витрат на утримання і збереження предмета іпотеки;

- витрат на страхування предмета іпотеки;

- збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

З наведеного вбачається, що можливість встановити задоволення іпотекодержателем своїх вимог в повному обсязі або частково за рахунок предмета іпотеки визначається та вирішується виходячи з дослідження складу та розміру забезпечених вимог, яке здійснюється на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів боржника, а не під час порушення справи про банкрутство.

Таким чином, на стадії підготовчого судового засідання місцевий господарський суд виходить виключно з відомостей наданих ініціюючим кредитором або боржником та не може визначати реальну вартість майна, досліджувати склад та розмір забезпечених вимог (вказані дії проводяться на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів).

Вказаний висновок був відображений при розгляді подібних правовідносин Касаційним господарським суд у складі Верховного Суду в постанові від 09.10.2018 року по справі №904/6950/17.

Так, з наданих ініціюючим кредитором відомостей вбачається визнання Банком заборгованості, наявної у ТОВ "Азовторгінвест" у сумі 26915230,78 грн. (безспірні вимоги), відповідно до актуальної оцінки згідно Звіту про оцінку від 07.06.2018 року загальна вартість предмету іпотеки складає 450780,00 грн., а за відмостями з Державного реєстру іпотек вимоги Банку забезпечені на 800000,00 дол. США.

За приписами ст.ст. 74 та 77 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, при зверненні до місцевого господарського суду ініціюючим кредитором було доведено належними та допустимими доказами неплатоспроможність боржника задовольнити безспірні вимоги кредитора у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, як підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство - ТОВ "Азовторгінвест" на підставі ст. 11 Закону банкрутство.

Судова колегія не може погодитись з висновоком місцевого суду про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки виходячи із приписів ст.ст. 10, 11 Закону про банкрутство та із встановлених обставин у даній справі, Банком належними та допустимими доказами доведено критерій неплатоспроможності ТОВ "Азовторгінвест", який відобразився у довготривалому - протягом 2 років та 11 місяців перебуванні виконавчого листа від 10.04.2013 року на примусовому виконання в органах Державної виконавчої служби, а також підтверджено невиконання виконавчого документу протягом цього часу.

Відносно висновку суду, що всі вимоги Банку є забезпеченими судова колегія вважажє, що об'єм, складові і розмір для забезпечених вимог, які входять до загальної суми заборгованості ТОВ "Азовторгінвест" перед ПАТ "ПУМБ" в розмірі 26752490,96 грн. в рішенні Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 06.03.2013 року у справі №0538/10489/2012 не встановлено.

При розгляді справи №0538/10489/2012, суд дійшов висновку про наявність підстав для солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором в тому числі з ТОВ "Азовторгінвест" на суму в дол. США, еквівалентну 26 млн. грн. При цьому, в рішенні суду не встановлено, яка сума сума заборгованості забезпечена заставою майна боржника, а яка ні. В той же час у вказаному судовому акті відсутнє жодне посилання ані на об'єм, ані на розмір забезпечених вимог Банку.

В документах, які надані ПАТ "ПУМБ" до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Азовторгінвест", а саме: в Іпотечному договорі №1/1 від 25.05.2007 року, в Додатковій угоді №1 від 18.09.2007 року та у Звіті про оцінку майна від 07.06.2018 року не міститься визначення конкретного розміру та об'єму забезпечених вимог, а відображено лише вартість заставного майна, яка не є тотожною сумі забезпечених вимог, яка встановлююється на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів боржника.

Господарським судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не обґрунтовано та не зазначено з яких доказів слідує висновок, що сума безспірних вимог Банку в розмірі 26752490,96 грн. є повністю забезпеченою заставою майна боржника за Іпотечним договором №1/1 від 25.05.2007 року.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на ті обставини, що забезпечені вимоги мають бути визначені в розмірі 450780,00 коп., тобто, виходячи із вартості, яка визначена на підставі Звіту про оцінку майна від 07.06.2018 року, а решта вимог - 26 млн. грн. є незабезпеченими, оскільки питання забезпечені ці вимоги чи ні буде вирішуватись на наступних етапах провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів зазначає про помилковість застосування місцевим судом правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.05.2018 року у справі №902/492/17.

Відповідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.05.2018 року у справі №902/492/17, забезпеченими зобов'язаннями в розумінні ст. 1 Закону про банкрутство та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства.

Таким чином, правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.05.2018 у справі №902/492/17, стосується визначення розміру забезпечених вимог кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, тобто стосується дослідження складу та розміру забезпечених вимог на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів боржника. Натомість у даному випадку місцевим судом вирішувалось питання що відкриття провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, колегія апеляційного господарського суду частково погоджується із доводами апелянта щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Азовторгінвест" та відхиляє мотиви місцевого суду, наведені в обґрунтування оскаржуваної у даній справі ухвали про те, що вимоги ініціюючого кредитора є повністю забезпеченими майном боржника, що стало підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону про банкрутство.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, у зв'язку з чим ухвала Господарського суду Донецької області 30.07.2018 року у справі №905/1290/18 підлягає скасуванню з направленням справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 280 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.07.2018 року у справі №905/1290/18 - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.07.2018 року у справі №905/1290/18 - скасувати.

Справу №905/1290/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовторгінвест" направити для продовження розгляду до Господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Т.Д. Геза

Суддя І.А. Шутенко

(Повний текст постанови складено 21.12.2018 року ).