Ухвала

від 04.02.2019 по справі 905/1290/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

У Х В А Л А

04.02.2019 Справа № 905/1290/18

Господарський суд Донецької області у складі судді судді Лейби М.О.,

при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою кредитора (заявника) Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк , м.Київ

до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Азовторгінвест" (код ЄДРПОУ 30832586), м.Маріуполь, Донецька область

Присутні представники:

від кредитора: ОСОБА_2, довіреність №1590 від 10.10.18р., свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №ЗП001807 від 27.0918р.

від боржника: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області 12.07.18р. надійшла заява ПАТ Перший Український міжнародний банк , м.Київ про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Азовторгінвест (код ЄДРПОУ 30832586), м.Маріуполь, Донецька область.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.07.18р. заяву Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк , м.Київ прийнято до розгляду; підготовче засідання по справі призначено на 10.01.18р., учасників справи зобов'язано надати суду необхідні документи, в тому числі кредитора письмові пояснення щодо відмови кредитора від забезпечення зобов'язань боржника за вказаним в заяві кредитним договором.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.07.18р. відмовлено ПАТ Перший Український міжнародний банк , м.Київ у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ Азовторгінвест , м.Маріуполь, Донецька область за заявою №КНО-61.1.3.4/76 від 09.07.18р.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.18р. у справі №905/1290/18 ухвалу господарського суду Донецької області від 30.07.18р. у справі №905/1290/18 скасовано; справу №905/1290/18 про банкрутство ТОВ Азовторгінвест , м.Маріуполь, Донецька область направлено для продовження розгляду до господарського суду Донецької області.

Матеріали справи повернулись до господарського суду Донецької області.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.01.19р., справа №905/1290/18 про банкрутство ТОВ Азовторгінвест , м.Маріуполь, Донецька область передана на розгляд судді Тарапаті С.С.

Суддею Тарапатою С.С. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.

Ухвалою господарського суду від 18.01.19р. задоволено заяву про самовідвід судді господарського суду Донецької області Тарапати С.С. від розгляду справи про банкрутство №905/1290/18 за заявою Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк , м.Київ про порушення провадження у справі про банкрутство до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Азовторгінвест (код ЄДРПОУ 30832586), м.Маріуполь, Донецька область.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/65 від 21.01.19р. призначений повторний автоматичний розподіл справи №905/1290/18.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.19р., справа №905/1290/18 про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Азовторгінвест (код ЄДРПОУ 30832586), м.Маріуполь, Донецька область передана на розгляд судді Лейбі М.О.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.01.19р. прийнято до розгляду справу про банкрутство №905/1290/18 за заявою Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк , м.Київ про порушення провадження у справі про банкрутство до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Азовторгінвест (код ЄДРПОУ 30832586), м.Маріуполь, Донецька область; проведення підготовчого засідання призначино на 04.02.19р.

У підготовче засідання 04.02.19р. з'явився представник ініціюючого кредитора, який підтримав подану заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Азовторгінвест .

Представник боржника та арбітражний керуючий у підготовче засідання не з'явились; про місце, дату час судового засідання сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.

Розглянувши у підготовчому засіданні 04.02.19р. заяву ініціюючого кредитора ПАТ Перший Український міжнародний банк про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Азовторгінвест , інші матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи присутнього представника кредитора, господарський суд зазначає таке:

Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі за текстом - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У відповідності до ст.1 Закону про банкрутство, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності;

учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Частиною 3 ст.10 Закону про банкрутство встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які боржник зобовязаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в ст.11 Закону про банкрутство, в якій, зокрема, зазначається, що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Основне завдання підготовчого засідання полягає у з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо:

- заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство;

- вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника;

- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду;

- відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону;

- за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

Зазначений перелік є вичерпним.

Таким чином, завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство. Предметом підготовчого засідання є з'ясування наявності підстав, які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, заявник ПАТ Перший Український міжнародний банк посилався на те, що боржником ТОВ Азовторгінвест протягом більш ніж трьох місяців не задоволено безспірні вимоги кредитора в сумі 26915230,78 грн., в тому числі пеня 106761,46грн., які становлять більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, що підтверджено рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 06.03.13р. у справі №0538/10489/2012 та виконавчим листом вказаного суду від 10.04.13р., а також постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 03.07.15р.

Судом досліджено зміст наданих кредитором документів та встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 06.03.13р. у справі 0538/10489/2012 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк , який є правонаступником за всіма правами та зобовязаннями ЗАТ Донгорбанк , стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Азовторгінвест та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнарожний банк , заборгованість за кредитним договором №1 від 25 травня 2007 року, яка складається з:

- заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом у розмірі 1018715 (один мільйон вісімнадцять тисяч сімсот п'ятнадцять) доларів США 62 (шістдесят два) центи;

- заборгованості за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 106761 (сто шість тисяч сімсот шістдесят одна) гривень 46 (сорок шість) копійок (що є еквівалентом 13356,87 доларів США).

Також стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Азовторгінвест та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк витрати по сплаті судового збору в розмірі 3219,00грн, в рівних частках з кожного по 1609,50грн.

Вказане рішення набрало законної сили 19.03.13р.

10.04.13р. Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя на виконання рішення від 06.03.13р. про справі 0538/10489/2012 виданий виконавчий лист.

03.07.15р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження ВП№48014481 за вказаним виконавчим листом.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №1 від 25.05.07р. ЗАТ Донгорбанк (Іпотекодержатель) та ТОВ Азовторгінвест (Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір №1/1 від 25.05.07р. (з додатковою угодою до нього №1 від 18.09.2007р.), згідно якого предметом іпотеки є окрема нежитлова будівля розважальний комплекс Маріуполь , розташований за адресою м.Маріуполь, вул.Короленко, 1.

Пунктом 2.1 Іпотечного договору 1/1 від 25.05.07р. визначено, що за рахунок Предмета іпотеки задовольняються вимоги Іпотекодержателя за кредитним договором №1 від 25.05.07р. у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, а також будь-яке збільшення цієї суми та/або процентів за основним зобовязанням.

Згідно п.2.2 вказаного договору задовольняються також витрати, повязані з предявленням вимоги за основним зобовязанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрати на утримання, збереження і страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобовязання чи умов кредитного договору.

Сума заборгованості за заявою кредитора та доданим до неї розрахунком складає 26915230,78грн., з яких:

- 1018715,62 доларів США заборгованість за кредитом за основною сумою кредиту та процентами за користуванням кредитом (що за офіційним курсом НБУ станом на 09.07.18р. становить 26808469,32грн.);

- 106761,46грн. заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (еквівалент 13356,87 доларів США);

У поданій заяві кредитор зазначає, що зазначені грошові вимоги частково забезпечені іпотекою.

За розрахунками кредитора сума незабезпечених вимог складає 26464450,78грн. Такий висновок кредитора зроблений на підставі того, що згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності - Асоціації "УкрЕксПроБуд" від 07.06.18р. ринкова вартість предмета іпотеки станом на 07.06.18р. складає 450780,00грн., а тому вимоги ПАТ Перший Український міжнародний банк до ТОВ Азовторгінвест забезпечені іпотекою на суму 450780,00грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобовязань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя);

В силу ч.2 ст.23 вказаного закону забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Відповідно до вимог ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 3 ст.214 ЦК України встановлено, що відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Разом з тим, заявником, не подано належних та допустимих доказів відмови від забезпечення згідно з договором Іпотеки №1/1 від 25.05.07р. В тому числі, відповідно, заявником не подано доказів вилучення відповідних записів про обтяження нерухомого майна ТОВ Азовторгінвест з державного реєстру обтяжень нерухомого майна. Обставин визнання недійсним договору Іпотеки №1/1 від 25.05.07р. судом також не встановлено та доказів зворотнього суду не надано.

Присутній у підготовчому засіданні представник Банку підтвердив наявність обтяжень майна боржника іпотекою, відповідно до умов договору Іпотеки №1/1 від 25.05.07р.

Суд зазначає, що визначення забезпеченого зобов'язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, здійснюється з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов'язань (зокрема, статей 572, 575, 589 Цивільного кодексу України, Закону України Про заставу . Закону України Про іпотеку ).

Так, відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор- (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст.589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частинами 5, 6 ст.3 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов'язання. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Закон про банкрутство не містить іншого порядку та способу визнання забезпечених вимог, ніж наведені вище положення законодавства, та не пов'язує визначення вимог, забезпечених заставою (іпотекою), для включення їх до реєстру вимог кредиторів, ані із договірною вартістю предметів забезпечення, ані з її оціночною вартістю. Вартість заставного майна, визначена сторонами договору, є однією з ідентифікуючих ознак предмета застави (іпотеки) та не має правового значення для визначення розміру зобов'язань, забезпечених договором застави (іпотеки).

При цьому, правове значення має розмір підтверджених документально зобов'язань боржника за основним зобов'язанням.

Відповідно до ч.9 ст.45 Закону про банкрутство, за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється погашення вимог забезпечених кредиторів у позачерговому порядку, тому розмір визнаних вимог має включатися до реєстру окремо, але визначатися виходячи із дійсних на відповідний момент зобов'язань боржника, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором).

Спрямування коштів, отриманих за рахунок майна банкрута, яке є предметом забезпечення, для погашення вимог інших кредиторів, якщо ще не виконані забезпечені цим майном зобов'язання боржника за основним зобов'язанням, суперечить положенням наведеного вище законодавства. Тому в реєстрі має бути відображена саме сума вимог, яка відповідає кредитному зобов'язанню, а не вартості предмета іпотеки (застави) за забезпечувальним договором. У такому випадку, кошти отримані від реалізації предмета застави у процедурі банкрутства, в повному обсязі будуть спрямовуватися на задоволення тих вимог кредитора-заставодержателя, які відображені в реєстрі окремо. Сума, яка перевищує вартість предмета застави на момент укладення договору, отримана від реалізації заставного майна не буде розподілятися між кредиторами 1-4 черги за наявності існуючих грошових вимог за кредитним договором.

Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов'язання визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов'язань боржника, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору.

Відтак, порядок та спосіб визначення забезпечених вимог є єдиним для всіх кредиторів, як для кредиторів, що ініціюють процедуру банкрута, так і для кредиторів що звертаються з вимогами до боржника в порядку статтей 23, 38 Закону про банкрутство.

Вирішуючи питання щодо правомірності відмови у порушенні провадження у справі про банкрутство, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові №904/482/18 від 03.07.18р. , висловив правову позицію щодо визначення забезпеченого зобов'язання, з посиланням на правовий висновок Великої палати Верховного Суду у постанові №902/492/15 від 15.05.2018р., в якій зазнено, що:

Забезпеченими зобов'язаннями в розумінні статті 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства.

Господарські суди при вирішенні питання про визнання заявлених забезпечених кредиторських вимог та включенню їх окремо до реєстру повинні застосовувати ст.19 Закону України Про заставу і ст.7 Закону України Про іпотеку та встановити на підставі належних і допустимих доказів, які саме зазначені в заяві кредитора вимоги забезпечені заставою майна та розмір цих вимог незалежно від вартості цього майна за забезпечувальним договором .

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.06.18р. по справі №914/3734/15.

Враховуючи вищевикладене, за висновком суду зобов'язання ТОВ Азовторгінвест перед ПАТ Перший Український міжнародний банк повністю забезпечені майном за договором Іпотеки.

Таким чином вимоги кредитора є забезпеченими майном боржника в повному обсязі, а Банк, відповідно, є забезпеченим кредитором.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.79 ГПК України).

Відповідно до ч.7 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд відмовляє в порушені провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника.

З огляду на зазначене, судом не встановлено наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Азовторгінвест , передбачених ст.ст. 10, 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Враховуючи висновок суду щодо відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство заява арбітражного керуючого ОСОБА_5 на участь у справі про банкрутство судом не розглядається.

Керуючись ст.ст.1, 2, 8, 10, 11, ч.7 ст.16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст.3, ч.6 ст.12, ст.ст.42, 43, 73, 74, 86, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству Перший Український міжнародний банк , м.Київ у відкритті провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Азовторгінвест , м.Маріуполь, Донецька область за заявою від 09.07.2018р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її прийняття.

У судовому засіданні 04.02.19р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.02.19р.

Суддя М.О. Лейба