Рішення

від 10.12.2018 по справі 914/829/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2018р. Справа № 914/829/18

м.Львів

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітофарм-трейд", м.Івано-Франківськ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Савки Степана Ілліча, АДРЕСА_1

про стягнення неустойки (штрафу) за порушення строків доставки вантажу. Ціна позову 10545,00 грн.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар засідання Зарицька О.Р.

За участю представників :

від позивача : не з"явився

від відповідача : Савка С.І. - фізична особа-підприємець; Ганич І.М. - адвокат (ордер на надання правової допомоги ЛВ №027902 від 07.03.2018).

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітофарм-трейд" до Фізичної особи-підприємця Савки Степана Ілліча про стягнення грошових коштів в сумі 10 545,00 грн.

В судовому засіданні 27.11.2018р. відповідачем заявлено усне клопотання про відкладення вирішення питання про відшкодування судових витрат, заяву з документальним підтвердженням розміру судових витрат зобов'язувався подати протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України.

27.11.2018 Господарським судом Львівської області у справі №914/829/18 ухвалено рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Вказаним рішенням також призначено на 10.12.2018 судове засідання для вирішення питання про судові витрати. Запропоновано відповідачу в строк до 03.12.2018р. подати відповідну заяву з доказами про понесені судові витрати.

05.12.2018р. за вх.№46480/18 від відповідача поступила заява про ухвалення додаткового рішення, яка скерована відповідачем до суду засобами поштового зв'язку 03.12.2018р, а отже у строк визначений судом в судовому рішенні, відповідно до положень ч.8 ст.129 ГПК України.

Дослідивши матеріали заяви, судом встановлено, що в "Додатках" до позовної заяви, а саме в пункті №5, відповідачем зазначено про долучення до заяви копії тарифу на проїзд в маршрутному автобусі №187 за маршрутом Оброшино-Львів, та тариф на проїзд в маршрутних автобусах м.Львова . Проте, як вбачається з акту від 05 . 12.2018 №160 відділу автоматизованого документообігу та обробки інформації Господарського суду Львівської області під час розкриття конверту (пакету), надісланого від ФОП Савки С.І. виявлено недоліки, а саме відсутність в документах, що поступили, додатку №5 тариф на проїзд в маршрутному автобусі №187 за маршрутом Оброшино-Львів, та тариф на проїзд в маршрутних автобусах м.Львова .

В судове засідання 10.12.2018р. позивач явки представника не забезпечив.

В судове засідання 10.12.2018р. відповідач та його представник явку забезпечили. Вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення підтримали, зокрема просили суд стягнути з позивача на користь відповідача 6529,36 грн. понесений судових витрат, що складаються з: 5600,00 грн. витрат на оплату наданих послуг, 289,36 грн. на поштове надсилання документів позивачу та до суду в ході розгляду справи, 400,00 грн. за вчинення нотаріального посвідчення заяви водія ОСОБА_4, 240,00 грн. вартості витрат на проїзд в громадському транспорті.

Розглянувши подану заяву суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідач на підтвердження його витрат зазначає про укладення між ФОП Савка С.І. та адвокатом Ганич І.М. договору про надання професійної правничої допомоги №49 від 07.03.2018р., однак ні до матеріалів справи, ні до заяви про ухвалення додаткового рішення вказаного договору відповідачем не додано. Натомість, відповідачем долучено до матеріалів справи додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги №49 від 07.03.2018р., відповідно до п.4. якої за домовленістю сторін вартість наведених у п.3 послуг (надання необхідної правничої допомоги Клієнту в господарському провадженні, яке підлягає розгляду в Господарському суді Львівської області, а саме: надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, визначення судової перспективи справи; збирання відомостей про факти, шо можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі скерування запитів і одержання документи, їх копії і пояснень від громадян та юридичних осіб, ознайомлення на підприємствах, в установах, організаціях з необхідними документами, доказами, одержання письмових висновків фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, призначення експертиз і отримання висновки експертів, опитування громадян; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення господарського судочинства, та в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документи правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення) - становить 3000 (три тисячі) гривень.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З азначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, в акті прийняття-передачі наданих послуг від 30.11.2018р., мітиться посилання на договір про надання правової допомоги від 07.03.2018р., який заявником до матеріалів справи не додано.

Натомість, суд бере до уваги наявну в матеріалах справи додаткову угоду №1 від 07.03.2018р. до договору про надання правової допомоги №49 від 07.03.2018р., укладену між ФОП Савкою С.І. та адвокатом Ганич І.М., відповідно до п.4. якої за домовленістю сторін вартість наданих послуг становить 3000,00 грн. Відтак, оцінивши докази в їх сукупності в порядку ст.86 ГПК України, додаткову угоду №1 від 07.03.2018р., акт прийняття-передачі наданих послуг від 30.11.2018р., квитанцію до прибуткового касового ордеру, суд приходить до висновку про понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., які згідно поданої відповідачем заяви підлягають відшкодуванню з позивача.

З приводу решти витрат, які заявник просить стягнути з позивача, а саме: 289,36 грн. на поштове надсилання документів позивачу, 240,00 грн. вартості витрат на проїзд в громадському транспорті, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що наведені витрати не віднесені до пунктів 1-3 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, а аналізуючи їх на предмет відповідності витратам, вказаним у пунктів 4 такої частини, Суд доходить висновку, що диспозиція такого пункту пов'язує віднесення витрат учасника судового процесу до категорії "витрат, пов'язаних з розглядом справи", а відтак і до категорії "судових витрат" - їх пов'язаність з вчиненням інших "процесуальних дій".

З системного аналізу ст.ст. 3, 12, 13, 15, 120, 121, 185, 223, 331, 338 Господарського процесуального кодексу України будь-які дії учасника господарської справи, пов'язані із її розглядом судом - в т.ч. явка в судове засідання, участь у судовому засіданні відправлення документів є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак і витрати понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на відправку кореспонденції та витрати пов'язані з явкою в судове засідання, є такими, що пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, та правомірно заявлені позивачем на підставі п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідачем долучено до заяви про ухвалення додаткового рішення фінансований звіт про поштові витрати щодо пересилання документів по справі №914/829/18 на суму 289,36 грн., який містить перелік поштових операцій по відправленню документів позивачу та до суду в ході розгляду справи №914/829/18.

До фінансового звіту долучено оригінали чеків, експрес накладних в підтвердження вартості понесених відповідачем витрат на відправку кореспонденції по справі.

Судом перевірено, що включені у фінансовий звіт відомості про здійснення відправлення кореспонденції підтверджуються наявними у справі копіями чеків, експрес накладних, які в оригіналі подані до фінансового звіту.

У п.10 фінансового звіту відповідачем зазначено про понесення 31.10.2018р. витрат на пересилання документів (Нова пошта) на суму 50 грн., хоча долучено поштовий чек на суму 40,00 грн. і саме ця сума включена в розрахунок понесених відповідачем витрат на відправку кореспонденції (289,36 грн.), які просить відповідач відшкодувати.

Поряд з цим, понесені відповідачем витрати на відправку кореспонденції (згідно фінансового звіту - на суму 289,36 грн.) підлягає до задоволення частково на суму 204,36 грн., за мінусом витрат на відправку кореспонденції 14.03.2018р. (на суму 45,00 грн.) та 20.04.2018р (сума 50,00 грн.), оскільки такі витрати понесені до відкриття провадження у справі №914/829/18.

Щодо вартості витрат на проїзд в громадському транспорті у розмірі 240,00 грн., суд зазначає, що заявник в підтвердження понесених витрат посилається на копію документу, в підтвердження тарифу на проїзд в маршрутному автобусі №187 за маршрутом Оброшино-Львів та тарифу на проїзд в маршрутних автобусах м.Львова, однак, як вбачається з акту від 05 . 12.2018 №160 відділу автоматизованого документообігу та обробки інформації Господарського суду Львівської області даний доказ відсутній в додатках до заяви про ухвалення додаткового рішення. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що такі витрати (витрати на проїзд в громадському транспорті) мали місце та їх вартість на заявлену суму (240,00 грн.) відповідачем до заяви у встановлені ч.8 ст.129 ГПК України не долучено. Відтак, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування відповідачу за рахунок позивача вартості витрат на проїзд в громадському транспорті у розмірі 240,00 грн.

З приводу відшкодування витрат в розмірі 400,00 грн. за нотаріальні дії з оформлення заяви ОСОБА_4 від 01.10.2018р., то такі не підлягають відшкодуванню, оскільки є такими, що не пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відтак, суд не вбачає підстав для відшкодування відповідачу 400,00 грн. витрат за нотаріальні дії засвідчення справжності підпису ОСОБА_4 на заяві від 01.10.2018р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.126, 129, 244 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітофарм-трейд" (76019, м.Івано-Франківськ, вул.Промислова, 2-б, кім.8-9, ідентифікаційний код 38891921) на користь Фізичної особи - підприємця Савки Степана Ілліча (81115, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

2. Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

3. Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено 20.12.2018.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Мазовіта А.Б.