Рішення

від 17.12.2018 по справі 914/2017/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018 Справа №914/2017/18

За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Йосип і К ЛТД, м. Львів,

про : зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення.

Суддя Синчук М.М.

за участю секретаря судового засідання Лащ Х.Л.

Представники учасників процесу:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 2302-вих-203 від 10.01.2018 р.;

відповідача: не з'явився.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2017/18 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Йосип і К ЛТД про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 59,2 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, парк ім. І.Франка.

Ухвалою суду від 02.11.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 26.11.2018 р. Ухвалою суду від 26.11.2018 р. розгляд справи відкладено на 17.12.2018 р.

Представник відповідача в судове засідання 17.12.2018 р. не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом за адресою відповідача, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності до вимог ч.ч. 5, 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України , копії ухвали про відкриття провадження у справі направлені сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними позивачем у позовній заяві. При цьому, адреса відповідача, зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: 79049, АДРЕСА_1, підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак, поштовий конверт, яким на адресу відповідача направлялась копія ухвали про відкриття провадження у справі, повернувся з поштовою відміткою про невручення у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" , витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" ).

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п. 10. ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" , місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як унормовано ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Йосип і К ЛТД, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Відповідно до п. 99 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" , у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене вище, господарський суд вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції, якою господарський суд з дотриманням вимог процесуального закону, надіслав за належною адресою є обставиною, яка зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу. На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Виходячи із викладеного, суд вважає, що ним дотримано вимоги чинного законодавства щодо вручення відповідачу кореспонденції надісланої судом.

Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок учасників справи подавати всі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГПК України , якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів по справі покладено на сторони, суд, враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, згідно ч.9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Йосип і К ЛТД своїм правом на подання відзиву не скористалось, у зв'язку з чим суд вважає за можливе вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Описова частина рішення.

Позиція позивача. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

10 липня 2015 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Йосип і К ЛТД (відповідач у справі) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-9688-15 (надалі - Договір), згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 59,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, парк ім. І.Франка.

Договір укладено на термін 2 роки 364 дні з 10.07.2015 р. до 09.07.2018 р.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що після закінчення терміну його дії або дострокового припинення чи розірвання орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі протягом 15 днів з часу настання однієї з вказаних подій. Однак, відповідач свого обов'язку з повернення орендованого майна не виконав. Наведене стало підставою для звернення до суду з позовом про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 59,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, парк ім. І.Франка.

Позиція відповідача.

Відповідач позовні вимоги не заперечив, відзиву на позовну заяву не надав.

Фактичні обставини справи встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

10 липня 2015 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Йосип і К ЛТД (відповідач у справі) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-9688-15 (надалі - Договір), згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 59,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, парк ім. І.Франка, на балансі ЛКП «Шляхово ремонтне підприємство Галицького району (балансоутримавач).

Договір укладено на термін 2 роки 364 дні з 10.07.2015 р. до 07.2018 р.

Відповідно до п. 2.1. Договору об'єкт оренди буде використовуватися орендарем для громадських вбиралень.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що після закінчення терміну його дії або дострокового припинення чи розірвання орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі протягом 15 днів з часу настання однієї з вказаних подій. Однак, відповідач свого обов'язку по поверненню орендованого майна не виконав. Наведене стало підставою для звернення до суду з позовом про зобов'язання відповідача повернути займане нежитлові приміщення загальною площею 59,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, парк ім. І.Франка.

26.07.2018 р. позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення № 2302-вих-4684, в якому орендодавець (позивач) повідомив відповідача про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди та вказав на обов'язок відповідача протягом 15 днів повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання-передачі, а також провести повний розрахунок по сплаті орендної плати, а в разі наявності заборгованості - погасити її в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, щодо позову не заперечив. При цьому, адреса відповідача, зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: 79049, АДРЕСА_1, підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак, поштовий конверт, яким на адресу відповідача скеровувалась копія ухвали про відкриття провадження у справі, повернувся з поштовою відміткою про невручення у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до п. 13.2 Договору у разі зміни юридичної адреси, номеру розрахункового рахунку, місцезнаходження, інших реквізитів, сторони зобов'язуються у десятиденний термін повідомити один одного про зміни, що стались. У разі невиконання цього пункту всі повідомлення, які направленні за юридичною адресою, вважаються врученими.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення сторони відповідача про зміни юридичної адреси, номеру розрахункового рахунку, місцезнаходження, інших реквізитів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити виходячи із таких мотивів.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України ), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення викладені у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України .

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 10липня 2015 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Йосип і К ЛТД (відповідач у справі) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-9688-15 (надалі - Договір), згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 59,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, парк ім. І.Франка, на балансі ЛКП «Шляхово ремонтне підприємство Галицького району (балансоутримавач).

Договір укладено на термін 2 роки 364 дні з 10.07.2015 р. до 09.07.2018 р.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна , договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України .

Частиною 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" , у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Пунктом 4.7 Договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Позивач, як орендодавець, в межах місячного строку після спливу строку дії договору, надіслав відповідачу рекомендованим листом повідомлення від 26.07.2018р. № 2302-вих-4684 про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень від 27.07.2018р., копію якого долучено до матеріалів справи. На вказаному списку наявний відбиток штампу підприємства Укрпошта від 27.07.2018р.про прийняття для пересилання і доставки адресатові-відповідачу рекомендованого відправленняв якому містились три листи один з яких - вказане вище повідомлення про припинення договірних відносин, в списку під номером 16.

Нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку орендодавців доводити факт отримання орендарями листів (заяв, повідомлень, тощо) про припинення дії договорів оренди або ж пересвідчуватися в тому, чи отримував орендар повідомлення (заяви, тощо) про припинення дії договору, які надсилаються, зокрема, в порядку ч. 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" , що надсилаються за місцезнаходженням орендаря. Орендодавці зобов'язані лише довести факт належного направлення такого повідомлення орендарю, у звязку з чим суд приходить до висновку про належне виконання позивачем обовязку щодо повідомлення відповідача про припинення дії договору.

Враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача з повідомленням про припинення договірних відносин в межах місячного строку визначеного в ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна та п. 4.7 договору, відтак договір припинив свою дію, тому позовні вимоги позивача про зобовязання відповідача повернути майно шляхом його виселення з приміщень, що були обєктом оренди є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

Згідно із положеннями п.п. 9.1 та 9.3 договору, обєкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем протягом 15 днів з моменту закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. При передачі обєкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами та балансоутримавачем (п. 9.4 договору).

З огляду на наведені положення договору та норми чинного законодавства, відповідач був зобов'язаний повернути обєкт оренди протягом 15 днів з моменту припинення дії договору за актом здачі-приймання.

Однак, як вбачається із матеріалів справи та пояснень представника позивача, відповідач жодних дій, спрямованих на виконання вищезазначених умов договору та вимог нормативних актів не вчинив, орендоване майно не повернув. Відповідачем не представлено доказів повернення займаного нежитлового приміщення загальною площею 59,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, парк ім. І.Франка

Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення шляхом виселення загальною площею 59,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, парк ім. І.Франка, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України , відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 2 , 13 , 74 , 76 , 77 , 78 , 86 , 123 , 129 , 236-241 , 243 , 327 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Йосип і К ЛТД ( 79049, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 20785368 ) повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 59,2 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, парк ім. І.Франка.

Стягувач: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Йосип і К ЛТД ( 79049, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 20785368 ) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради ( 79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625 ) 1 762,00 грн судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 21.12.2018.

Суддя Синчук М.М.