Рішення

від 11.12.2018 по справі 916/1735/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1735/18

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача : ОСОБА_1 - голова правління

Від відповідача : ОСОБА_2-на підставі довіреності №21/17-102 від 01.06.2018р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тіниста 13А» до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» про зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2018 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тіниста 13А» (надалі-позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» (надалі-відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії, а саме встановити квартирні лічильники газу мешканцям жилого будинку по вулиці Тіниста 13А, до встановлення вищевказаних лічильників газу - розрахунки за спожитий газ мешканцями житлового будинку по вулиці Тіниста 13А здійснювати за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.08.2018р. позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тіниста 13А»було залишено без руху та запропоновано Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Тіниста 13А» надати суду докази сплату судового збору у встановленому судом розмірі.

20.08.2018 року через канцелярію господарського суду Одеської області від позивача за вх.ГСОО№16960/18 надійшло клопотання про залучення оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.08.2018р. позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тіниста 13А» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.09.2018 року о 10:00 год.

10.09.2018 року через канцелярію господарського суду Одеської області за вх№18304/18 надійшло клопотання від Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» про ознайомлення з матеріалами справи.

13.09.2018року в судовому засіданні було надано відзив на позовну заяву який був долучений та зареєстрований через канцелярію господарського суду Одеської області за вх№18690/18.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2018р. було відкладено розгляд справи на "04" жовтня 2018 р. о 11:40 год.

18.09.2018 року через канцелярію господарського суду Одеської області за вх№18934/18 надійшли заперечення на відзив.

04.10.2018 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.10.2018 року на 10:45 год.

23.10.2018 в судовому засіданні представником Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» було надано клопотання про продовження строку розгляду підготовчого провадження яке було зареєстровано через канцелярію господарського суду Одеської області за вх№2-5274/18.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.10.2018р. було продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на "20" листопада 2018 р. о 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2018р. було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 листопада 2018 року о 10:30 год.

Судове засідання призначене на на 26 листопада 2018 року о 10:30 годині не відбулося у зв'язку з анонімним повідомленням про мінування адміністративної будівлі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2018р. було призначено судове засідання на 11грудня 2018 року.

10.12.2018 року через канцелярію господарського суду Одеської області за вх.ГСОО№25543/18 надійшло клопотання від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тіниста 13А» про залучення до справи копію статуту ОСББ «Тіниста 13А» .

11.12.2018 року судом після повернення з нарадчої кімнати в порядку ст..240ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи,надані сторонами докази,заслухавши пояснення представників сторін,суд встановив:

Як зазначає позивач, ПАТ Одесагаз в примусовому порядку встановила домовий лічильник газу на житловий будинок по вул. Тінистий 13 до якого приєднана ний житловий будинок за адресою: вул. Тінистий 13А.

Вищезазначеними діями, відповідач, на думку позивача грубо порушв Закон України Про забезпечення комерційного обліку природного газу , відповідно до якого передбачена установка квартирних лічильників газу в будинках де газ використовується для приготування їжі до 01.01.2018 року, за кошти газорозподільчих підприємств.

Крім того, як зазначає позивач, ПАТ Одесагаз встановила будинковий лічильник газу без відома мешканців житлових будинків по вул. Тінистий 13а - ОСББ «Тіниста 13А» без попереднього обговорення договору по розрахунку за спожитий газ з обліком всіх мешканців проживаючих в житлових будинках ,чим грубо порушили права мешканців.

25.12.2016 року мешканцями житлових будинків по вул. Тінистий 13,13а було проведено збори ОСББ Тінистий 13а з повісткою дня про примусове встановлення домового лічильника газу. На вказаних зборах ОСББ було прийнято рішення просити ПАТ Одесагаз демонтувати домовий лічильник газу і встановити квартирні лічильники газу Відповідно до Закону України Про забезпечення комерційного обліку природного газу .

В 2016 році Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тіниста 13А» звернулися до ПАТ Одесагаз з проханням виконати установку квартирних лічильників газу. В своєму листі № 820/36 від 17.05.2016р ПАТ Одесагаз повідомило,що газові квартирні лічильники де спожитий газ використовується тільки для приготування їжі будуть встановлені до 1 січня 2018р.

05.01.2017р на адресу ПАТ Одесагаз відправлено протокол зборів мешканців будинку ОСББ Тінистий 13а від 25.12.2016 року за реєстром власних заяв мешканців жилих будинків з проханням встановити квартирні лічильники газу замість загально будинкового.

На звернення ОСББ Тінистий 13а листом від 07.02.2017 року вих. .№ 345/32 ПАТ Одесагаз надало відповідь, відповідно до якої, відповідач зазначив, що діє виключно в межах законодавства та не зобов'язаний за власний рахунок встановлювати квартирні лічильники газу .

З наведених підстав, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тіниста 13А» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» про зобов'язання вчинити певні дії, а саме встановити квартирні лічильники газу мешканцям жилого будинку по вулиці Тіниста 13А, до встановлення вищевказаних лічильників газу - розрахунки за спожитий газ мешканцями житлового будинку по вулиці Тіниста 13А здійснювати за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.

Метою подання такого позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою.

Законодавчо визначенні способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 1 Закону Ураїни Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і

використання спільного майна.

Згідно із ст. 16 Закону Ураїни Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту

об'єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати

за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів

об'єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до

статуту об'єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об'єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки

Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об'єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку. Загальні збори об'єднання мають право делегувати асоціації, до якої входить об'єднання, частину повноважень своїх органів управління.

Тобто, з вищезазначених норм, вбачається, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку може бути позивачем у справі, для захисту прав та законних інтересів учасників об'єднання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, окрім іншого, посилається на ст. 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" , якою встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та житлових будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що споживачами природного газу є фізичні особи (населення), фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.

Отже, судом встановлено, що зі змісту ст. 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" вбачається обов'язок встановлення відповідними суб'єктами господарювання - газорозподільними організаціями за власний рахунок лічильників для такої категорії споживачів природного газу як населення саме у вигляді таких приладів обліку природного газу, що дозволяють визначення обсягів споживання кожним окремим споживачем.

Враховуючи викладене, господарський суд доходить висновку про те, що ст. 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" визначає обов'язок відповідача встановити за власний рахунок саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку позивача.

Крім того, задоволення вимог позивача буде відповідати зазначеній державній політиці у сфері житлово-комунальних послуг, забезпечить раціональне використання ресурсів та рівні можливості для позивачів з отримання послуги по газопостачанню; встановлення позивачам індивідуальних лічильників забезпечить оплату кожним з них саме того об'єму газу, який ним спожитий, що буде відповідати такому завданню господарського законодавства, як справедливість.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду по справі №908/1312/17 та постанові ОСОБА_3 Верховного Суду по справі №214/2435/17.

Враховуючи вищезазначені обставини, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, господарський суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 86, 130, 175, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тіниста 13А» до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Одесагаз» (65003, м. Одеса, вул.. Одарія, буд. 1; код ЄДРПОУ: 03351208) встановити квартирні лічильники газу мешканцям жилого будинку, за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Тіниста 13А, до встановлення вищевказаних лічильників газу - розрахунки за спожитий газ мешканцями житлового будинку по вулиці Тіниста 13А здійснювати за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» (65003, м. Одеса, вул.. Одарія, буд. 1; код ЄДРПОУ: 03351208) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тіниста 13А» (65009, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ: 40226562) витрати на сплату судового збору в сумі 1 762 /одна тисяча сімсот шістдесят дві/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст рішення складено 21 грудня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут