Рішення

від 28.11.2018 по справі 922/2209/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2209/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області, 61098, м. Харків, вул. Григорівське шосе, 52, в інтересах держави в особі Липецької сільської ради, 62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Покровська, 5, код ЄДРПОУ 04396615;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сельхозпродукт» , 62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 20/1, код ЄДРПОУ 30226063;

про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 15.03.2018 у розмірі 398 448,87 грн.

за участю представників учасників справи:

прокурора - Чирик В.Г. (посвідчення № 036688 від 11.12.2015), ОСОБА_2

(посвідчення № 041209 від 08.02.2016);

позивача - ОСОБА_3 (довіреність № 1166 від 27.11.2018);

відповідача - ОСОБА_4 (довіреність б/н від 14.09.2018).

Суть спору:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Липецької сільської ради Харківського району Харківської області області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сельхозпродукт» про стягнення заборгованість за договором оренди землі від 15.03.2018 у розмірі 398448, 87 грн., яка складається з 323180, 85 грн. - основного боргу, 10707, 65 грн. - пені, 51227, 37грн. - інфляційних, 13333, 00 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2018 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача ГУ ДФС у Харківській області.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.2018 на підставі ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 26.09.2018.

У зв'язку з відрядженням судді Новікової Н.А., керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Харківської області № 6-1/2016 від 28.03.2016, помічником судді Петровою С.С. повідомлено про перенесення судового засідання з 26.09.2018 року на 27.09.2018.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 27.09.2018 на підставі ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 04.10.2018.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2018 на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 7 днів та на підставі ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 16.10.2018.

Приймаючи до уваги, що під час підготовчого засідання судом вирішено всі питання та вчинено всі дії, зазначені у ч. 2 ст. 182 ГПК України, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 16.10.2018, на підставі ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 29.10.2018.

29.10.2018 на підставі ст. 216 ГПК України судом оголошено перерву у судовому засіданні до 12.11.2018.

12.11.2018 на підставі ст. 216 ГПК України судом оголошено перерву у судовому засіданні до 26.11.2018.

26.11.2018 на підставі ст. 216 ГПК України судом оголошено перерву у судовому засіданні до 26.11.2018, для надання можливості представнику відповідача надати пояснення з окремого питання, а саме: надати обґрунтований розрахунок сум орендних платежів, які були сплачено у період з 2016 по 2018 роки.

28.11.2018 від відповідача надійшли пояснення (вх. № 33365) щодо розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою, які протокольною ухвалою господарського суду від 28.11.2018 долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, в обґрунтування вказав, що він здійснює представництво інтересів держави у даному спорі в особі Липецької сільської ради, як орендодавця землі. Зазначив, що 15.03.2012 між Липецькою сільською радою та ТОВ «Сельхозпродукт» укладено договір оренди землі, який зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Люботин і Харківському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 19.07.2012 за № 632518204000906. Умовами договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Липецької сільської ради в розмірі трьохкратного податку на землю на рік, щомісячно, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Пунктом 10 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затвердженим Кабінетом Міністрів України, нормами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи подовження його дії. Вказав, що на момент укладання договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки не була проведена, нормативну грошову оцінку земель с. Липці проведено під час дії договору (затверджено рішенням Липецької сільської ради від 19.04.2012). Так, згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 05.02.2014 за № 1922 станом на 01.01.2014 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 325182001:00:019:0049 складала 1140734, 40 грн., про що орендаря повідомлено Липецькою сільською радою листом від 07.07.2014 за № 928. Рішенням Липецької сільської ради від 28.01.2016 «Про внесення змін в рішення « LХ сесії VI скликання від 23.01.2015» вирішено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, на 2016 рік складає 3 % від їх нормативної грошової оцінки. Згідно з рішеннями Липецької сільської ради від 25.01.2017 «Про знесення змін в рішення « XII VII скликання від 11.07.2016» та від 02.11.2017 «Про внесення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік» ставка податку за земельну ділянку, яка перебуває в оренді відповідача, на 2017 та 2018 роки залишилась у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки. Наголошував, що відповідно до вимог ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування з Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання. Зазначив, що згідно з загальнодоступною інформацією Державної служби України і питань геодезії, картографії та кадастру коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель даної категорії складали у 2014 році - 1,249, 2015 році - 1,433, 2016 році - 1,06, 2017 році - 1. Відповідно до вимог ст. 289 ПК України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. У зв'язку з чим, для визначення розміру орендної плати за договором мають враховуватись коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель, визначених упродовж 2014-2017 років, а також нормативна грошова оцінка земельної ділянки. Таким чином, розмір орендної плати на 2016 рік складає 183753,72 грн., на 2017 рік - 194778,75 грн., на 2018 рік - 194778,75 грн. Однак, посилаючись на інформацію Липецької сільської ради вказав, що ТОВ «Сельхозпродукт» не в повному обсязі сплачував орендні платежі за 2016 - 2018 роки та має заборгованість у сумі 323180, 85 грн. Вказав, що у зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов договору останньому на підставі п. 13 договору, приписів ст. 625 ГПК України нараховано: 10707, 65 грн. - пені, 51227, 37грн. - інфляційних, 13333, 00 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та вказав, що 15.03.2012 між Липецькою сільською радою та ТОВ «Сельхозпродукт» укладено договір оренди землі, який зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Люботин і Харківському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 19.07.2012 за № 632518204000906. Відповідно до умов договору орендодавець на підставі рішення ХІV сесії VI скликання Липецької сільської ради від 27.09.2011 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування комплексу по виробництву сільськогосподарської продукції за рахунок земель житлової та громадської будови, яка розташована в межах населеного пункту с. Липці вул. Пушкінська, 20/1 на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області. Передача земельної ділянки підтверджується актом приймання-передачі від 20.07.2012. Відповідно до умов договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Липецької сільської ради в розмірі трьохкратного податку на землю. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної чи комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затверджених Кабінетом Міністрів України, нормами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. На час укладання договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки не проведена. Разом з тим, рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області ХХІV сесії VІ скликання від 19.04.2012 вирішено затвердити нормативно грошову оцінку земель, розташованих в межах с. Липці, Липецької сільської ради Харківського району Харківської області згідно технічної документації. Відповідно до витягу з технічної документації з грошової нормативної оцінки земельної ділянки № 192 станом на 01.01.2014 нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 1140734, 40 грн. Позивач вказує, що 07.07.2014 направив на адресу керівника ТОВ «Сельхозпродукт» лист № 928 з повідомлення про встановлення нормативно грошової оцінки станом на 01.01.2014 у розмірі 1140734, 40 грн. та про те, що розмір орендної плати складає 34222, 08 грн./рік або 2851, 84 грн./місяць. Рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області VІ сесії VІІ скликання від 28.01.2016 встановлено ставки земельного податку по населеному пункту Липецької сільської ради на 2016 рік згідно нормативно - грошової оцінки земель населених пунктів сільської ради та установлено, що по податку за земельні ділянки, нормативно - грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) станом на 01.01.2016, застосовуються ставки земельного податку, встановлені ст. 274, 277 ПК України. Ставка податку за земельні ділянки, нормативно - грошову оцінку яких проведено встановлюються у розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки. Рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області ХХ сесії VІІ скликання від 25.01.2017 встановлено ставки земельного податку по населеному пункту Липецької сільської ради на 2017 рік згідно нормативно - грошової оцінки земель населених пунктів сільської ради та установлено, що по податку за земельні ділянки, нормативно - грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) станом на 01.01.2016, застосовуються ставки земельного податку, встановлені ст. 274, 277 ПК України. Ставка податку за земельні ділянки, нормативно - грошову оцінку яких проведено встановлюються у розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки. Рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області ХХХ сесії VІІ скликання від 02.11.2017 встановлено ставку земельного податку на 2018 рік згідно з додатком 1, а саме: ставка податку за земельні ділянки, нормативно - грошову оцінку яких проведено встановлюються у розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки. Разом з цим, відповідач сплачував орендну плату без врахування зазначених рішень, у зв'язку з чим, Липецька сільська рада неодноразово направляла на адресу керівника ТОВ «Сельхозпродукт» листи де повідомляла, що згідно договору оренди землі ТОВ «Сельхозпродукт» має заборгованість з орендної плати. Однак, позивач вказує, що відповіді на листи відповідач не надав, заборгованість не сплатив, на підставі чого, листом № 6 від 27.07.2018 Липецька сільська рада повідомила заступника керівника Харківської місцевої прокуратури про існування заборгованості у ТОВ «Сельхозпродукт» за договором оренди землі від 15.03.2012 у розмірі 323180, 85 грн. за період з 01.01.2016 по 31.03.2018.

В судовому засіданні повноважний представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підставі, викладених у відзиві на позов, зазначаючи, що дійсно 15.03.2012 між Липецькою сільською радою та ТОВ «Сельхозпродукт» укладено договір оренди землі, який зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Люботин і Харківському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 19.07.2012 за № 632518204000906. Передача земельної ділянки підтверджується актом приймання-передачі від 20.07.2012. Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Липецької сільської ради в розмірі трьохкратного податку на землю в сумі 24579, 36 грн. на рік. Тобто за взаємною згодою сторони встановили в договорі оренди землі орендну плату в певній сумі, яка на час укладання договору дорівнювала триразовому (трьохратному) розміру податку на землю. Орендна плата в сумі 24579, 36 грн. на рік також встановлена в розрахунку орендної плати, який є невід'ємною частиною договору. Зміни до умов договору в частині встановлення орендної плати в частині встановлення орендної плати в розмірі триразового податку на землю на рік позивачем з ТОВ «Сельхозпродукт» не узгоджувались і тому відповідно до вказаних вище вимог законодавства та положень договору оренди землі такі зміни не могли бути внесені до цього договору. Зважаючи на зазначені обставини відповідач вважає безпідставним і хибним тлумачення позивачем п. 9 договору оренди землі, згідно з яким, обчислення щорічної орендної плати по цьому договору має здійснюватися із застосуванням ставки земельного податку, встановленої на поточний рік, шляхом визначення триразового розміру земельного податку на цей рік. Що стосується нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то про її проведення відповідач дізнався лише у 2016 році, а лист позивача від 07.07.2014 за № 928, копію якого додано до позовної заяви, він не отримував. Зазначив, що оскільки розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди землі в сумі 24579, 26 грн. на рік, був нижчим ніж мінімальний розмір орендної плати за землю, пегедбачений ст. 288 ПК України, відповідач у 2016 році звернувся до позивача з пропозицією внесення змін до договору оренди землі з метою приведення його умов в частині розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства України, шляхом укладення додаткової угоди до нього. За наслідками розгляду звернення ТОВ «Сельхозпродукт» про зміну умов договору Липецька сільська рада Харківського району Харківської області на XXI сесії VIІ скликання прийняла рішення «Про встановлення орендної плати за земельні ділянки ТОВ «Сельхозпродукт» , згідно з яким по договору оренди землі було встановлено орендну плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка станом на 01.01.2014, згідно з Витягом № 192 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки становить 1140734, 40 грн. Цим же рішенням був встановлений розмір орендної плати на 2017 рік, який з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки склав 64926, 25 грн. за рік. 28.12.2017 сторонами договору оренди землі було укладено додаткову угоду до цього договору, якою було змінено умови договору і встановлено орендну плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту її індексації, яка згідно з Витягом № 192 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, станом на 01.01.2014 становила 1140734, 40 грн. З огляду на ведене, орендна плата, яку відповідач повинен був сплачувати у 2016-2017 роках складає 24579, 26 грн. на рік, а у 2018 році - 64926, 25 грн. на рік. Водночас, у 2016 році відповідачем було сплачено 29167, 63 грн., у 2017 році - 64926, 25 грн. на рік та у 2018 році - 64926, 25 грн. на рік. У зв'язку з чим, наголошує, що орендна плата у 2016 - 2018 роках була сплачена у більшому розмірі та вважає позовні вимоги безпідставними.

Прокурор та представник позивача, заперечуючи проти позиції відповідача, зазначили, що додаткова угода від 28.12.2017р. не зареєстрована в установденому порядку, її примірник у позивача не обліковувався, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.10.2018р. за №139732288., тому, посилаючись на приписи ст. 654 ЦК України, ст. 18 ЗУ "Про оренду землі", наполягають на тому, что така угода є неукладеною, у зв"язку із чим вважають, що відповідач має сплачувати орендну плату в розмірі тьохкраткого податку на землю на рік з врахуванням рішеннь Липецької сільської ради Харківського району Харківської області, яким встановлено ставки земельного податку по населеному пункту Липецької сільської ради на 2016-2018 роки. (дана позиція також наведена у відповіді на відзив вх. №28703 02.10.2018р.)

28.11.2018 суд оголосив про закінчення з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами та перейшов до судових дебатів.

В судових дебатах прокурор просив позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди землі від 15.03.2018 у розмірі 398448, 87 грн., яка складається з 323180, 85 грн. - основного боргу, 10707, 65 грн. - пені, 51227, 37грн. - інфляційних, 13333, 00 грн. - 3% річних.

В судових дебатах повноважний представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами ст.1 Закону України „Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою , необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст. 13 Закону України „Про оренду землі, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

15.03.2012 між Липецькою сільською радою, в особі сільського голови ОСОБА_5 та ТОВ «Сельхозпродукт» , в особі директора ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі рішення ХІV сесії VI скликання Липецької сільської ради від 27.09.2011 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування комплексу по виробництву сільськогосподарської продукції за рахунок земель житлової та громадської будови, яка розташована в межах населеного пункту с. Липці вул. Пушкінська, 20/1 на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області.

Пунктом 2 договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,5252 га.

Відповідно до акту приймання-передачі від 20.07.2012 Липецька сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_5 передала, а ТОВ «Сельхозпродукт» в особі директора ОСОБА_1 прийняло земельну ділянку, загальною площею 0, 5252 га., яка знаходиться в с. Липці по вул. Пушкінська, 20/1 на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області (арк. справи 24). Згідно акту встановлення в натурі меж земельної ділянки від 02.04.2008р. кадастровий номер орендованої земельної ділянки 6325182001:00:019:0049. (а.с.26).

Відповідно до п.40 Договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстрований у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Люботин і Харківському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 19.07.2012 за № 632518204000906.

Згідно з п. 8 договору строк дії договору становить 50 років, отже, станом на момент розгляду справи договір оренди землі від 15.03.2012 є діючим.

Частиною 1 ст. 15 Закону України „Про оренду землі встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 21 Закону України „Про оренду землі, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду; Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Липецької сільської ради в розмірі трьохкратного податку на землю в сумі 24579, 36 грн. на рік.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної чи комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затверджених Кабінетом Міністрів України, нормами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10 договору).

Відповідно до п. 5 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки не проведена.(станом на момент укладення договору).

Разом з тим, рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області ХХІV сесії VІ скликання від 19.04.2012 вирішено затвердити нормативно грошову оцінку земель, розташованих в межах с. Липці, Липецької сільської ради Харківського району Харківської області згідно технічної документації (арк. справи 28).

Відповідно до витягу з технічної документації з грошової нормативної оцінки земельної ділянки № 192 станом на 01.01.2014 нормативно грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 6325182001:00:019:0049, загальною площею 0,5252 га, яка знаходиться за адресою: с. Липці, вул. Пушкінська, 20/1 на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області складає 1140734, 40 грн. (арк. справи 29).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Водночас судом встановлено, що після проведення нормативно - грошової оцінки зміни в умови договору були внесені лише 28.12.2017.

Так, рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області ХХІ сесії VІІ скликання від 24.02.2016 вирішено по договору оренди ТОВ «Сельхозпродук» , зареєстрований у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Люботин і Харківському районі Харківської області від 19.07.2012 за № 632518204000906 встановити орендну плату в розмірі 3 (три) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2014, згідно ОСОБА_5 № 192 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,5252 га. становить 1140734, 40 грн. (арк. справи 125)

28.12.2017 між Липецькою сільською радою Харківського району Харківської області та ТОВ «Сельхозпродук» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 15.03.2012 та п. 5, 9 договору виклали в наступній редакції: «Нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2014, згідно ОСОБА_5 № 192 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,5252 га. становить 1140734, 40 грн. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 (три) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнту її індексації, розрахованого відповідно до вимог чинного законодавства України (арк. справи 126).

Прокурор та позивач наголошували, що додаткова угода відповідно до вимог чинного законодавства не зареєстрована, її примірник у позивача не обліковується, зазначали, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. А отже зміни до договору оренди землі набирають чинності в такому ж порядку як і договір, тобто після їх державної реєстрації, таким чином, вважає, що на час розгляду справи зміни до договору, які викладені в додатковій угоді не вступили в силу.

Разом з тим, вказана додаткова угода від 28.12.2017 до договору оренди землі від 15.03.2012 підписана повноважними представниками сторін, скріплена їх печатками, отже, в силу ст. 204 ЦК України, такий правочин є правомірним.

Відповідно до пп. 31 п. 22 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011, який було доповнено до п. 22 Порядку Постановою Кабінету Міністрів України № 50 від 05.02.2014 (чинний в частині внесення доповнення до п. 22 пп. 31 з 01.06.2014), передбачено, що у разі проведення державної реєстрації виникнення інших речових прав на нерухоме майно, відмінних від права власності, державний реєстратор вносить до запису про інші речові права та субєкта цих прав відомості про розмір орендної плати. Водночас, вказаним підпунктом передбачено внесення запису про інші речові права, зокрема щодо відомостей про розмір орендної плати, лише у разі проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки, яке в даному випадку було зареєстровано у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Люботин і Харківському районі Харківської області 19.07.2012р. Отже, на момент укладання між сторонами додаткової угоди від 28.12.2017, зміни щодо розміру орендної плати державній реєстрації не підлягали. (Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01.10.2018 по справі № 916/3233/16.)

Крім того, суд звертає увагу, що з 01.01.2013 ст. 18 Закону України «Про оренду землі» , на яку посилається прокурор та позивач, виключена на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України № 1878-VI від 11.02.2010.

Враховуючи наведене, додаткова угода від 28.12.2017 до договору оренди землі від 15.03.2012 є укладеною саме: з 28.12.2017р.

Рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області VІ сесії VІІ скликання від 28.01.2016 встановлено ставки земельного податку по населеному пункту Липецької сільської ради на 2016 рік згідно нормативно - грошової оцінки земель населених пунктів сільської ради та установлено, що по податку за земельні ділянки, нормативно - грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) станом на 01.01.2016, застосовуються ставки земельного податку, встановлені ст. 274, 277 ПК України. Ставка податку за земельні ділянки, нормативно - грошову оцінку яких проведено встановлюються у розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки (акр. справи 30).

Рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області ХХ сесії VІІ скликання від 25.01.2017 встановлено ставки земельного податку по населеному пункту Липецької сільської ради на 2017 рік згідно нормативно - грошової оцінки земель населених пунктів сільської ради та установлено, що по податку за земельні ділянки, нормативно - грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) станом на 01.01.2016, застосовуються ставки земельного податку, встановлені ст. 274, 277 ПК України. Ставка податку за земельні ділянки, нормативно - грошову оцінку яких проведено встановлюються у розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки (акр. справи 31).

Рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області ХХХ сесії VІІ скликання від 02.11.2017 встановлено ставку земельного податку на 2018 рік згідно з додатком 1, а саме: ставка податку за земельні ділянки, нормативно - грошову оцінку яких проведено встановлюються у розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки (акр. справи 32-39).

Позиція прокурора та позивача щодо наявності заборгованості відповідача по сплаті орендної плати за землю грунтується на тому, що оскільки умовами п. 9 договору було визначено сплату орендної плати в трьохкратному розмірі земельного податку на землю, а вищезазначеними рішеннями Липецької сілької ради встановлено розмір податку на землю 3 % від нормативної грошової оцінки землі, то відповідно до вимог ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орендна плата відповідачем повинна вноситись з урахуванням вказаних рішень, коефіцієнтів інфляції відповідно до вимог ст. 289 ПК України, а отже становить за 2016 рік - 183753, 72 грн., за 2017 рік - 194778, 75 грн., за 2018 - 194778, 75 грн.

Липецька сільська рада вказує, що 07.07.2014 направила на адресу керівника ТОВ «Сельхозпродукт» лист № 928 від 07.07.2014 про встановлення нормативно грошової оцінки станом на 01.01.2014 у розмірі 1140734, 40 грн. та про те, що розмір орендної плати складає 34222, 08 грн./рік або 2851, 84 грн./місяць (арк. справи 40).

Позивач зазначає, що в порушення умов договору та чинного законодавства відповідач не вносив орендні платежі в повному обсязі, у зв'язку з чим останньому неодноразово, а саме: 16.02.2017, 12.04.2017, 31.10.2017 надсилались листи № 166, № 455, № 1165 з повідомленням про заборгованість з орендної плати станом на 01.02.2017 у сумі 40521, 76 грн., станом на 01.04.2017 у сумі 41134, 28 грн. Крім того, позивач просив розглянути акт взаєморозрахунків станом на 01.10.2017 по договору оренди землі, підписати його та оплатити заборгованість (арк. справи 41-43).

За твердженнями прокурора платежі вносились відповідачем не у повному обсязі, у зв'язку з чим листом № 6 від 27.07.2018 Липецька сільська рада повідомила заступника керівника Харківської місцевої прокуратури про існування заборгованості у ТОВ «Сельхозпродукт» за договором оренди землі від 15.03.2012 у розмірі 323180, 85 грн. за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, крім того надала розрахунок штрафних санкцій за невиконання умов договору, а саме: пені за період з 01.09.2017 по 31.03.2018 у сумі 10707, 65 грн., інфляційного збільшення за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 у сумі 51227, 37 грн. та 3 % річних за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 у сумі 13333, 00 грн. (арк. справи 44-83).

Прокурор звертаючись з позовом до суду вказує, що несплата відповідачем орендної плати у визначеному розмірі свідчить про невиконання орендарем обов'язків за договором, що спричиняє ненадходження до бюджету коштів та стало підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

Відповідач заперечує вимоги позивача та наголошує, що не має заборгованості з орендної плати за договором, оскільки відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Липецької сільської ради в розмірі трьохкратного податку на землю в сумі 24579, 36 грн. на рік, тобто за взаємною згодою сторони встановили в договорі оренди землі орендну плату у фіксованій сумі. Водночас, зазначив, що оскільки розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди землі в сумі 24579, 26 грн. на рік, був нижчим ніж мінімальний розмір орендної плати за землю, пегедбачений ст. 288 ПК України, у 2016 році він звернувся до позивача з пропозицією внесення змін до договору оренди землі з метою приведення його умов в частині розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства України, шляхом укладення додаткової угоди до нього.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає із посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є Липецька сільська рада, оскільки відповідно до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами, сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що одним із принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.

Згідно зі ст. 143 Конституції України передбачено, що носієм права комунальної власності є територіальні громади, які здійснюють правління майном безпосередньо, або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Отже, з огляду на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування, при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення, й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст. 3, ст. 8).

Крім того, ч. 1 ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економічним, ефективним витраченням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Таким чином, дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення своєчасності та повноти надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів беззаперечно становить державний інтерес, а несплата орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, відсутність поповнень територіальних бюджетів є порушенням інтересів держави. Відсутність наповнень бюджету у вигляді орендної плати ослаблює економічні основи Держави та місцевого самоврядування, позбавляє можливості здійснення належного та найбільш повного фінансування соціальних та інших потреб територіальної громади, розвитку інфраструктури м. Харкова.

Як свідчать матеріали справи, Липецькою сільською радою заходи щодо усунення порушень не вживались, за таких обставин, враховуючи невжиття органом місцевого самоврядування заходів до усунення порушення законодавства у частині несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, вбачаються правові підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду в межах своєї компетенції.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до ст. 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

За приписами ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

В розумінні ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2012 між сторонами укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Липецької сільської ради в розмірі трьохкратного податку на землю в сумі 24579, 36 грн. на рік (п. 9 договору).

Відповідно до п. 5 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки не проведена.

Разом з тим, рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області ХХІV сесії VІ скликання від 19.04.2012 вирішено затвердити нормативно грошову оцінку земель, розташованих в межах с. Липці, Липецької сільської ради Харківського району Харківської області згідно технічної документації (арк. справи 28).

Відповідно до витягу з технічної документації з грошової нормативної оцінки земельної ділянки № 192 станом на 01.01.2014 нормативно грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 6325182001:00:019:0049, загальною площею 0,5252 га, яка знаходиться за адресою: с. Липці, вул. Пушкінська, 20/1 на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області складає 1140734, 40 грн. (арк. справи 29).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Водночас судом встановлено, що після проведення нормативно - грошової оцінки землі зміни в умови договору були внесені лише 28.12.2017, що, виходячи із встановленого умовами п. 11 договору порядку сплати орендних платежів, а також моменту її укладення, свідчить про те, що її дія стосовно розміру орендної плати розповсюджується на 2018р.

Як вбачається з податкової декларації з плати за землю за 2018 рік та не заперечується сторонами, відповідачем у 2018 році сплачено орендну плату у розмірі 64926, 25 грн. (5410, 52 грн. за місяць)

Розрахунок здійснений відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 до договору оренди від 15.03.12, а саме: 34222,03 х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1= 64926, 25 грн.,

де: 34222,03 - 3 % від їх нормативно - грошової оцінки;

1,249 - коефіцієнт індексації за 2014 рік;

1,433 - коефіцієнт індексації за 2015 рік;

1, 06 - коефіцієнт індексації за 2016 рік;

1- коефіцієнт індексації за 2017 рік.

Беручи до уваги вищезазначене, враховуючи, що 28.12.2017 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 15.03.2012 та річний розмір орендної плати встановлений у грошовій формі у розмірі 3 (три) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнту її індексації та становить 64926, 25 грн., відповідач належним чином виконав умови договору у 2018 році та не має заборгованості зі сплати орендної плати за 2018 рік.

Що стосується заборгованості за 2016 - 2017 роки, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч. 7 ст. 179 ГПК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів

Відповідно до ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Умовами укладеного між сторонами договору оренди землі, а саме пунктом 12, передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни розміру земельного податку, при цьому, у відповідності до п. 33 договору зміна умов догвоору здійснюється у письмовій форма за взаємною згодою сторін.

Таким чином, сторони в договорі оренди землі, серед іншого, передбачили можливість внесення до нього змін щодо перегляду розміру орендної плати у випадку зміни розміру земельного податку лише шляхом укладення додаткової угоди.

Як встановлено матеріалами справи, орендна плата за землю згідно договору оренди встановлена у розмірі трьохкратного податку на землю у фіксованій сумі 24579,36грн. на рік, при цьому в договорі відсутні посилання на рішення, яким встановлено податок на землю, який і став основою для здійснння розрахунку розміру орендної плати, а також не передбаченого автоматичного перерахунку орендної плати в разі зміни розміру податку на землю.

Таким чином, враховуючи, що зміни до договору були внесені лише у 2017 році, беручи до уваги, що у чинному законодавстві України відсутні норми щодо автоматичної зміни умов договору оренди у випадку зміни ставки земельного податку немає правових підстав здійснювати розрахунок орендної плати у 2016-2017 роках згідно вищезазначених рішень Липецької сільської ради.

При цьому, слід зазначити, що у 2016-2017 роках базою оподаткування відповідно до статті 271 ПК є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ ПК.

За змістом пункту 289.1 статті 289 ПК і частини першої статті 13 Закону України Про оцінку земель для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України Про оцінку земель ).

Відповідно до положень статті 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5- 7 років. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (частина перша статті 23 цього Закону).

Таким чином, враховуючи, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, і цей розмір станом на час існування спірних правовідносин в будь-якому разі не міг бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 ПК, тобто не міг бути меншим ніж 3% від нормативно грошової оцінки землі з врахуванням індексації, в даному випадку підлягає дослідженню відповідність встановленого договором розміру орендної плати вимогам чинного законодавства щодо її розміру.

Так, як вбачається з матеріалів справи розмір орендної плати у 2016 році згідно договору мав вираховуватись за наступною формулою:

24579,36грн. х 1,005 х 1,249 х 1,433 = 44212,52 грн.

де: 24579,36 - фіксована орендна плата визначена договором ;

1,005 - коефіцієнт індексації за 2013 рік;

1,249 - коефіцієнт індексації за 2014 рік;

1,433 - коефіцієнт індексації за 2015 рік.

Разом з цим, згідно умов договору, орендна плата за 2017 рік повинна обраховуватись за формулою:

24579,36грн. х 1,005 х 1,249 х 1,433 х 1,124 = 49 694,87 грн.

де: 24579,36 - фіксована орендна плата визначена договором ;

1,005 - коефіцієнт індексації за 2013 рік;

1,249 - коефіцієнт індексації за 2014 рік;

1,433 - коефіцієнт індексації за 2015 рік;

1,124 - коефіцієнт індексації за 2016 рік.

Разом з цим, з 01.01.2011 набрав чинності ПК України, який, відповідно до п.1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом пп. 9.1.10 п. 9. ст. 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 цього ж кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПК України).

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК Кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Зміни до умов договору в частині орендної плати були внесені лише у 28.12.2017, а отже сплата орендної плати за 2016-2017 рік повинна бути у розмірі, визначеному договором, і в будь - якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 по справі № 820/4707/16.

Відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України, грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, який розраховується за формою, вказаною у цій нормі.

Згідно з п. 289.2 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Таким чином, розмір орендної плати у 2016 році мав вираховуватись за наступною формулою:

34222,03 х 1,249 х 1,433 = 61251, 17 грн.

де: 34222,03 - 3 % від їх нормативно - грошової оцінки;

1,249 - коефіцієнт індексації за 2014 рік;

1,433 - коефіцієнт індексації за 2015 рік.

Що стосується орендної плати за 2017 рік то її розмір мав вираховуватись відповідно до вимог ПК України та складати 64926, 25 грн.

(34222,03 х 1,249 х 1,433 х 1,06= 64926, 25 грн.)

де: 34222,03 - 3 % від їх нормативно - грошової оцінки;

1,249 - коефіцієнт індексації за 2014 рік;

1,433 - коефіцієнт індексації за 2015 рік;

1, 06 - коефіцієнт індексації за 2016 рік.

Здійснивши аналіз розрахунків орендної плати за довгором, співставивши розмір орендної плати згідно договору та мінімальний розмір орендної плати визначений чинним законодавством, суд, враховуючи положення ПК України, констатує, що у 2016 та 2017 році розмір орендної плати не може бути меншим ніж встановлений приписами ст. 288 ПК України, а саме: у 2016 не менше ніж 61251,17грн. та у 2017 не менше ніж 64926,25грн. відповідно.

Виходячи з п.11 договору, відповідач повинен сплачувати орендну плату щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду, а відтак у 2016 році 1/12, яка підлягає сплаті в порядку встановленому договором, становить 5104,26 грн. , а в 2017 році - 5410,52грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до податкових декларацій з плати за землю відповідачем у 2016 році було сплачено орендну плату у сумі 29167, 63 грн. (2430, 63 грн. в місяць) та у 2017 році - 64926, 25 грн.(5410,52 грн. в місяць) (арк. справи 84-103). Таким чином, у 2016 році відповідачем не доплачено 32 083,54 грн. орендної плати; у 2017 році відповідач повністю сплатив орендну плату у розмірі встановленому законодавством та в порядку визначеному договором.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що відповідачем у відповідності до ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про повну сплату орендної плати за користування земельною ділянкою у 2016 році, а відтак позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ Сільхозпродукт заборгованості з орендної плати за 2016 рік у розмірі 32 083,54грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом встановлено, що відповідач мав сплати орендну плату у 2016 у розмірі 61251,17грн., виходячи з п.11 договору 1/12 мала складати 5104,26грн., водночас, як вбачається з наданих суду розрахунків та доказів сплати відповідних платежів відповідач сплачував 1/12 орендної плати в строк у відповідності до умов договору але в меншому розмірі, а саме: за січень 2016 борг становить 2244,26грн. за лютий 2016 - 2630,26грн., за березень 2016 - 2210,26грн., за квітень 2016 - 2630,26грн., за травень 2016 - 2630,26грн., за червень 2016 - 2630,26грн., за липень - 2630,26грн., за серпень 2016 - 2630,26грн., за вересень 2016 - 2630,26грн., за жовтень 2016 - 2630,26грн., за листопад 2016 - 2630,26грн., за грудень 2630,31грн., у зв'язку з чим має сплатити заборгованість з врахуванням приписів ст. 625 ЦК України, а відтак, виходячи з періодів зазначених в розрахунках позивача для нарахування інфляційних та річних за несплату орендних платежів у 2016 році, які підлягають стягненню з відповідача становлять: розмір інфляційних втрат обрахований судом становить 7516, 99 грн. (711,70грн. + 799,81грн. + 574,73 грн. +680,51 грн. + 687,14 грн. + 690,46 грн. + 700,46 грн. + 641,56 грн. + 552,45 грн. + 575,40 грн. + 468,29 грн. + 434,58 грн.), а розмір 3% річних - 1814, 99 грн. (160,91 грн. + 184,03 грн. + 149,03 грн. + 170,88 грн. + 164,19 грн. + 157,72 грн. + 151,04 грн. + 144,36 грн. + 137,89 грн. + 152,16 грн. + 124,74 грн. + 118,04 грн.).

В решті позову в частині стягнення інфляційних витрат та 3 % річних позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення з відповідача пені за період з 01.09.2017 по 30.09.2017, 01.10.2017 по 31.10.2017, 01.11.2017 по 30.11.2017, 01.12.2017 по 31.12.2017, 01.01.2018 по 31.01.2018, 01.02.2018 по 28.02.2018, 01.03.2018 по 31.03.2018 у сумі 10707, 65 грн., суд виходить з наступного

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 01.09.2017 по 30.09.2017, 01.10.2017 по 31.10.2017, 01.11.2017 по 30.11.2017, 01.12.2017 по 31.12.2017, 01.01.2018 по 31.01.2018, 01.02.2018 по 28.02.2018, 01.03.2018 по 31.03.2018 у сумі 10707, 65 грн., є безпідставними, оскільки як вбачається з розрахунку наданого позивачем, останнім нараховано пеню за порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів за 2017 - 2018 роки, починаючи, на його думку, з заборгованості за липень 2017 року, однак відповідачем у вказаний період орендна плата вносилась своєчасно та в повному обсязі, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.

При таких обставинах позов в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Сельхозпродукт» на користь Липецької сільської ради 32083, 54 грн. боргу по сплаті орендної плати, 7516, 99 грн. втрат від інфляції, 1814, 99 грн. 3 % річних підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та підтверджений належними та допустимими доказами.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, а саме: витрати зі сплати судового збору в розмірі 621,23 грн. покладає на відповідача, в іншій частині у розмірі 5355, 55 грн. - на прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 13, 14, 41-46, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сельхозпродукт» (62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 20/1, код ЄДРПОУ 30226063) на користь Липецької сільської ради (62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Покровська, 5, код ЄДРПОУ 04396615, отримувач ГУДКСУ в Харківській області/с. Липці/18010600; код отримувача: 37999633; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; номер рахунку: 33210812020451, код класифікації доходів: 18010600) 32083, 54 грн. суму боргу по сплаті орендної плати, 7516, 99 грн. - втрат від інфляції, 1814, 99 грн. - 3 % річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 621, 23 грн.

В решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текс рішення складено та підписано 07.12.2018.

Суддя ОСОБА_6