Рішення

від 17.12.2018 по справі 0840/3179/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2018 року (15 год.35 хв.)Справа № 0840/3179/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В., секретар судового засідання Аксьонова С.В.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Транс-Сервіс (71716, Запорізька область, м. Молочанськ, вул. Вокзальна, буд. 135, код ЄДРПОУ 36936719) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправної та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Токмак Транс-Сервіс (далі - позивач або ТОВ Токмак Транс-Сервіс ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідача або ГУ Держпраці у Запорізькій області), в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП996/581/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.07.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при здійсненні інспекційного відвідування зроблено висновок, що укладений позивачем з фізичною особою цивільно-правовий договір є трудовим, оскільки відсутній конкретний обсяг робіт, відсутні умови про передплату або поетапну оплату та зазначений договір має постійний характер . Позивач вважає таке тлумачення цивільно-правового договору не відповідає нормам Цивільного кодексу України. Крім того, у відповідача не має повноважень тлумачити на власний розсуд договір, визнавати його не дійсним та надавати йому статус трудового. Угода від 02.01.2017 укладена між позивачем та ОСОБА_3 є цивільно-правовим договором, складеним у відповідності Цивільного кодексу України, що підтверджується змістом угоди та фактичним правовідносинам за цим договором. Укладена цивільна-правова угода між позивачем та ОСОБА_3 не визнана у встановленому порядку недійсною, жодних, передбачених законом обставин, які б свідчили про нікчемність угоди у акті не зафіксовано. Однак, відповідач з порушенням норм чинного законодавства, застосував до цивільно-правових відносин норми трудового права та виніс оскаржувану постанову за порушення трудового законодавства. Правовідносини між ОСОБА_3 та ТОВ Токмак Транс-Сервіс є цивільно-правовими та не можуть бути врегульованими Кодексом законів про працю України. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 13.08.2018 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 05.09.2018.

Ухвалою суду від 05.09.2018 провадження у справі зупинено до 18.10.2018.

Ухвалою суду від 18.10.2018 провадження у справі поновлено.

18.10.2018 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.11.2018.

У період з 18.11.2018 по 21.11.2018 суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду вих. № 02-35/18/65 від 22.11.2018, яка міститься в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 22.11.2018 провадження у справі зупинено до 17.12.2018.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 27294 від 03.09.2018). Зокрема зазначив, під час здійснення інспекційного відвідування відповідачем встановлено порушення ТОВ Токмак Транс-Сервіс ч. 1 ст. 24 КЗпП України, а саме: допуск до роботи ОСОБА_3 без укладання трудового договору. У трудовій угоді б/н від 02.01.2017, укладеної між позивачем та ОСОБА_3 відсутня інформація щодо попередньої або поетапної оплати, при цьому відповідно до наданих актів виконання робіт до трудової угоди оплата здійснюється періодично, за місяць виконаної роботи що зазвичай буває під час роботи по трудовому договору, постійний характер праці. Так, відповідно до розділу у трудовій угоді б/н від 02.01.2017 Термін дії договору зазначено, що дана угода укладена на невизначений строк і вступає в силу з моменту його підписання, тобто з 02.01.2017 на невизначений термін. Виходячи з вищевикладеного, відносини, які складаються між виконавцем та замовником передбачають виконання роботи на постійній основі у певний проміжок часу та мають на меті саме процес праці. Враховуючи вищезазначене, у трудовій угоді вбачаються ознаки трудових договорів. В даному випадку предметом укладеного договору є виконання саме трудових функціональних обов'язків у відповідності до обраного ТОВ Транс Токмак-Сервіс виду господарської діяльності. Праця за цим договором не є юридично самостійною, а здійснюється у межах діяльності всього підприємства з систематичним виконанням трудових функцій. В даному випадку інспектором праці оцінювалася не форма договору, а наявність фактичних трудових відносин між ТОВ Токмак Транс-Сервіс і ОСОБА_3 Таким чином, Головне управління Держпраці у Запорізькій області, діяло на підставі, межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачений законодавством України. З метою дотримання вимог чинного законодавства та у інтересах громадян щодо реалізації їх законних прав та інтересів. Прийняте рішення є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам закону. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 17.12.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ Токмак Транс-Сервіс (код ЄДРПОУ 36936719) є юридичною особою, яка зареєстрована 22.03.2010, про що свідчить відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (а.с.9).

Види діяльності: 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

У період з 07.06.2018 по 15.06.2018, інспектором праці ГУ Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_4, проведено інспекційне відвідування ТОВ Токмак Транс-Сервіс (код ЄДРПОУ 36936719), за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗП996/581/АВ від 15.06.2018 (а.с.12-14).

Як зафіксовано в акті, під час інспекційного відвідування виявлені такі порушення законодавства:

1) ч. 1 ст. 24 КЗпП України, а саме допуск до роботи ОСОБА_3 - без укладання трудового договору. Так, у трудовій угоді (цивільно-правовий договір) б/н від 02.01.2017, укладеним між ОСОБА_3 (виконавець) та ТОВ Токмак Транс-Сервіс (замовник) вбачаються ознаки трудового договору, а саме:

- Предметом, договору є здійснення доставки вантажу за призначенням. При цьому у вищевказаному договорі відсутній обсяг робіт.

- У трудовій угоді (цивільно-правовий договір) №б/н від 02.01.2017 відсутня одна із суттєвих умов - ціна, або вартість виконаних робіт.

Так, відповідно до розділу у трудовій угоді (цивільно-правовий договір) №б/н від 02.01.2017 Розмір і порядок оплати п.п.1,2 зазначено, що за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду за домовленістю, оплата виконується не пізніше 10 днів з дня прийняття Замовником роботи за актом виконаних робіт.

Конкретні суми за певний обсяг робіт у трудовій угоді - відсутні.

За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначаються після закінчення роботи і оформлюються актами здавання-приймання виконаних робіт, на підставі яких провадиться їх оплата.

У вищевказаній трудовій угоді (цивільно-правовий договір) №б/н від 02.01.2017 відсутня інформація щодо попередньої або поетапної оплати, при цьому відповідно до наданих Актів виконаних робіт до трудової угоди (цивільно-правовий договір) №б/н від 02.01.2017, оплата здійснюється періодично, за місяць виконаної роботи, що зазвичай буває під час роботи по трудовому договору.

- Постійний характер праці. Так, відповідно до розділу у трудовій угоді (цивільно-правовий договір) №б/н від 02.01.2017 Термін дії договору п. 1 зазначено, що дана угода укладена на невизначений строк і вступає в силу з моменту його підписання тобто з 02.01.2017 на невизначений термін. Виходячи з вищевикладеного, відносини, які складаються між Виконавцем та Замовником передбачають виконання роботи на постійній основі у певний проміжок часу та мають на меті саме процес праці.

Враховуючи вищезазначене, у трудовій угоді (цивільно-правовий договір) №б/н від 02.01.2017 укладеною між з ОСОБА_3, як Виконавець та TOB Токмак Транс-Сервіс в особі генерального директора ОСОБА_5, вбачаються ознаки трудових договорів.

З огляду на недопущення підміни трудових відносин цивільно-правовими встановлено, що керівництвом TOB Токмак Транс-Сервіс порушено ч.1 ст.24 КЗпП України, а саме допуск до роботи ОСОБА_3 без укладання трудового договору.

2) ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці , а саме: порушено періодичність виплати заробітної плати. Так, на підприємстві порушується періодичність виплати заробітної плати. Відповідно до законодавства заробітна плата виплачується ... не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.

Так, заробітна плата працівникам за грудень 2017 року виплачена 31 січня 2018 року, згідно відомості на виплату грошей № 3 від 31.01.2018 на суму 5796,00 грн.

Заробітна плата працівникам за січень 2018 року виплачена 28 лютого 2018 року, згідно відомості на виплату грошей № 8 від 28.02.2018 на суму 6842,50 грн.

Заробітна плата працівникам за лютий 2018 року виплачена 29 березня 2018 року, згідно відомості на виплату грошей № 13 від 29.03.2018 на суму 6776,99 грн.

Заробітна плата працівникам за березень 2018 року виплачена 30 квітня 2018 року, згідно відомості на виплату грошей № 18 від 30.04.2018 на суму 6842,50 грн.

Заробітна плата працівникам за квітень 2018 року виплачена 31 травня 2018 року, згідно відомості на виплату грошей № 23 від 31.05.2018 на суму 6842,50 грн., що є порушенням вимог ч.1 ст. 115 КЗпП України та ч.1 ст. 24 Закону України Про оплату праці .

Генеральний директор ТОВ Токмак Транс-Сервіс був ознайомлений з актом перевірки та 15.06.2018 отримав його примірник на 5 аркушах.

На підставі висновків Акту та вказаних порушення відповідачем 15.06.2018 винесено припис №ЗП996/581/АВ/П (а.с.15-16), яким позивача зобов'язано:

1) усунути порушення вимог ч. 1 ст. 24 КЗпП України - у строк 1 місяць.

2) усунути порушення вимог ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці - у строк 1 місяць.

05.07.2018 заступником начальника прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП996/581/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою до позивача відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 111 690,00 грн. (а.с.10-11).

Вважаючи прийняту відповідачем постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пункт 1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96).

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 вказаного Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V).

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Частиною третьою статті 6 Закону № 877-V передбачено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною п'ятою статті 7 Закону № 877-V, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) (надалі - Порядок № 295).

У відповідності до приписів пунктів 2, 3 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження). Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 295, у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Згідно з підпунктом 54 пункту 4 Положення № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Так, відповідно до частини другої вказаної статті КЗпП, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України Про військовий обов'язок і військову службу , Про альтернативну (невійськову) службу , Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію , - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

А у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Натомість, у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, Верховний Суд України у пункті 7 постанови Пленуму від 06.11.1992 №9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Нормами ст. 24 КзпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Натомість, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Як встановлено судом, підставою для винесення спірної постанови слугувало те, що ТОВ Токмак Транс-Сервіс порушено норми частини першої статті 24 КЗпП України, а саме зафіксовано факт допущення працівників до роботи без укладення трудового договору.

Так, судом встановлено що між ТОВ Токмак Транс-Сервіс в особі генерального директора ОСОБА_6 (Замовник) та ОСОБА_3 (Виконавець) укладено Трудову угоду б/н від 02.01.2017, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання здійснити доставку вантажу за призначенням в максимально короткий термін, використовуючи для цього оптимальний маршрут переміщення, в тому числі при виконанні даного договору виконавець зобов'язаний: здійснювати утримання ввіреного автомобіля в справному технічному стані; бути в належному фізичному стані під час виконання своїх обов'язків; здійснити попередній огляд автотранспортного засобу перед виїздом; дотримуватись Правил дорожнього руху, штрафи, пов'язанні з порушенням Правил дорожнього руху, оплачувати із своїх коштів; звітувати за використанні паливно-мастильні матеріали; ефективно і економно використовувати паливно-мастильні матеріали; здійснити доставку ввіреного вантажу в максимально короткий термін, використовуючи для цього оптимальний маршрут переміщення; проводити звірку документів підчас завантаження товарів, які перевозяться в автомобілі; під час перевезення вантажу завжди мати при собі включений і заряджений мобільний телефон для можливості оперативного реагування, з'ясування місцезнаходження і корегування маршруту з боку підприємства; використовувати автотранспорт за призначенням; мати охайний зовнішній вигляд; своєчасно повідомляти керівника про: вимушені затримки; неповну видачу або невидачу грошових коштів за товар або товару по накладних; зауваження клієнтів стосовно доставки товару; нести повну відповідальність передбачену цивільним та господарським законодавством за ввірений товар з моменту його отримання до повної його передачі отримувачу товару; нести повну відповідальність передбачену цивільним та господарським законодавством за ввірені грошові кошти з моменту їх отримання до повної передачі; здійснювати паркування автомобіля у визначеному місті і в належному вигляді; а також здійснювати інші заходи обумовлені актами замовлення в строки та за плату визначені цими Актами замовлення. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи за цим договором. Замовник зобов'язаний своєчасно прийняти й оплати ти виконану Виконавцем роботу. Дана угода укладена на невизначений строк і вступає в сули з моменту його підписання.

Суд зазначає, що Цивільно-правова угода за своєю правовою природою є різновидом договору про надання послуг. Суттєвими умовами договору про надання послуг є, зокрема, період та обсяг роботи, строк їх виконання, вартість, умови щодо якості виконання роботи, а також винагорода, яка виплачується виконавцю, строк та порядок виплати.

Проте, зазначена Трудова угода не містять переліку робіт, строку їх виконання, вартість робіт, а також суми винагороди, яка повинна бути виплачена виконавцю, строк та порядок її виплати.

Надані позивачем акти виконаних робіт (а.с.18-20) не містять обсяг та перелік виконаних робіт, наявний лише висновок про те, що роботи, згідно переліку п. 1 трудової угоди виконані у повному обсязі. Разом з цим, п. 1 Трудової угоди б/н від 02.01.2017 також не містить обсягу та переліку робіт, яких виконавець зобов'язується виконати.

Зі змісту укладеної між позивачем та ОСОБА_3 Трудової угоди вбачається, метою її укладання є організація процесу праці, предметом угоди є сам процес праці, тобто виконання певної роботи (певних трудових функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. У трудовій угоді також не зазначено, які саме результати роботи повинен передати ОСОБА_3 позивачу, процес його праці не передбачає будь-якого кінцевого результату, що не узгоджується з поняттям цивільно-правового договору.

Таким чином, з огляду на предмет укладеного договору та поняття трудового договору, аргументи позивача про цивільно-правовий характер відносин між ТОВ Токмак Транс-Сервіс та ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи.

Отже, виходячи з вищевикладеного, за результатами розгляду справи встановлено:

Зазначені роботи відносяться за КВЕД до робіт постійного характеру ТОВ Токмак Транс-Сервіс , тобто їх можуть виконувати штатні працівники підприємства;

відповідно до трудової угоди ОСОБА_3 для виконання робіт (послуг) використовував ввірений автомобіль ТОВ Токмак Транс-Сервіс .

Проаналізувавши зазначені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що укладена між ТОВ Токмак Транс-Сервіс з вказаною особою угода носить суто формальний характер та оформлена з метою ухилення від належного оформлення фактичних трудових відносин з працівником.

Таким чином, враховуючи специфіку роботи підприємства, ТОВ Токмак Транс-Сервіс фактично було допущено ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 , 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Транс-Сервіс (71716, Запорізька область, м. Молочанськ, вул. Вокзальна, буд. 135, код ЄДРПОУ 36936719) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправної та скасування постанови про накладення штрафу, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.12.2018

Суддя Ю.В. Калашник