Рішення

від 20.12.2018 по справі 1540/4740/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/4740/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якому просить визнати неправомірними відмови відповідача у розгляді заяви про призначення виплати пенсії, викладені в листах №40/Є-01 від 20.06.2018 року та №2458/02 від 22.08.2018 року та зобов'язати Березівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області винести рішення щодо призначення виплати їй пенсії відповідно до вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є громадянкою України, її трудовий стаж складає 16 років, на даний час вона не працює. Позивач вказала, що перед виїздом за кордон вона мешкала за адресою: АДРЕСА_1. 17.10.2000 року позивачка виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.

Позивач вважала, що при віці 62 роки і страховому стажі понад 16 років, вона досягла усіх необхідних умов для призначення пенсії за віком, встановлених ч.1 ст.26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Позивачка вказала, що ані до виїзду, ані станом на сьогоднішній день пенсія їй не призначалась, відповідно пенсійних виплат вона не отримує.

Враховуючи те, що позивачка постійно мешкає в Державі Ізраїль, де немає територіального органу ПФУ, в неї виникли труднощі щодо того, до якого з управлінь ПФ України їй звертатися.

Позивач зазначила, що 31.05.2018 року її представники звернулися до Пенсійного фонду України з заявою, якій просили визначити уповноважений територіальний орган, що має розглянути заяву по суті та направити її за належністю.

Позивач вказала, що 20.06.2018 року Березівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області листом за №40/Є-01 відмовило їй у розгляді заяви про призначення пенсії, обґрунтувавши свою відмову тим, що нею не була дотримана вимога щодо особистого звернення за призначенням пенсії, не додані всі необхідні документи, засвідчені нотаріально.

09.08.2018 року у відповідь на вищезазначений лист відповідача, представники позивачки, діючи на підставі нотаріальної довіреності, надіслали безпосередньо до Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області копії документів позивачки для призначення пенсії, нотаріально посвідчені та апостильовані.

Позивач зазначила, що 29.08.2018 року був отриманий листвідповідача за №2458/02 від 22.08.2018 року, у відповідності до якого, їй було відмовлено у розгляді питання щодо призначення пенсії, в тому числі на тих підставах, що нею не була дотримана вимога щодо особистого звернення за призначенням пенсії, що відсутність міжнародної пенсійної угоди між Україною та Ізраїлем не дозволяє відповідачу призначити пенсію, та що особиста заява позивачки, підписана нею перед нотаріусом особисто, нотаріально посвідчена та легалізована печаткою апостиль, передана відповідачу засобами поштового зв'язку, не є особистим зверненням позивачки і тому, на його думку, відсутні правові підстави для призначення їй пенсії за віком.

Ухвалою від 24.09.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 22.10.2018 року на 10:00 год.

Ухвалою від 24.09.2018 року у відповідача витребувано докази.

Ухвалою від 22.10.2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 21 листопада 2018 року о 10 год. 00 хв.

У судове засідання, призначене на 21 листопада 2018 року на 10 год. 00 хв., сторони не з'явилися.

19.11.2018 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

18.10.2018 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив розглядати справу за відсутності відповідача.

Відповідно до наданого відзиву відповідач позов не визнає та зазначає, що до Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду надійшло поштове звернення В. Меламеда від 31.05.2018 року №2781 та копії документів, доданих до звернення щодо передачі заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії. Заява громадянки ОСОБА_3 була розглянута та за результатами розгляду були виявлені недоліки.

На виконання вказаного звернення, громадянці ОСОБА_1 на адресу представника було повернуто надіслані поштою документи та надана відповідь від 20.06.2018 року за вих. №40/Є-01 і запропоновано усунути вказані недоліки для оформлення призначення пенсії належним чином.

Відповідач зазначив, що 09.08.2018 року, повторно в порушення пункту 1.1. Розділу І Порядку, заявник направив заяву про призначення пенсії поштою.

За призначенням пенсії громадянка ОСОБА_3 або ії представник, який діє на підставі виданої йому довіреності особисто не звертались, вимоги законодавства до подання заяви позивачкою про призначення пенсії належним чином не виконані, тому для призначення заявниці пенсії в установленому законом порядку немає правових підстав.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України та постійно проживає в Ізраїлі, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, виданим органом 1500 від 18.05.2000 року (а.с. 31).

26 квітня 2018 року представник ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 27-28).

Листом від 12.06.2018 року за вих. №13034/Є-11 Пенсійний фонд України повідомив представника позивача про те, що оскільки ОСОБА_1 до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю проживала за адресою: АДРЕСА_3 управлінням, визначеним для розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії, є Березівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (а.с. 60).

Листом від 20.06.2018 року за №40/Є-01 (а.с. 62-63) Березівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області повідомило представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, що відповідно до пунктів 1.1. Розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, заява про призначення пенсії непрацюючим особам подається заявником особисто, або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління за місцем проживання (реєстрації). Згідно з пунктом 1.7 Порядку заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

В листі вказано, що надіслана копія заяви не відповідає формі згідно Додатку 2 до вказаного Порядку.

Також в листі зазначено, що відповідно до пункту 2.9. Розділу II Порядку, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії) повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

В листі вказано, що надіслана копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3, виданий органом 1500 від 18.05.2000 року, громадянки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зовсім не читається.

В листі зазначено, що відповідно до пункту 2.23 Розділу II Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах так і в копіях, посвідчених нотаріально. Зазначено, що надіслана копія трудової книжки не засвідчена нотаріально.

Вказано, що відповідно до затвердженого Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 періоди, які містять неправильні чи неточні записи про періоди роботи в трудовій книжці, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять відомості про період роботи.

За даними копії трудової книжки, потребують додаткового підтвердження уточнюючими довідками наступні періоди роботи: запис №7 про звільнення заявниці 21.11.1986 року містить необумовлені виправлення року звільнення, не засвідчений печаткою підприємства та підписом уповноваженої особи; період роботи з 16.06.1987 року по 22.08.1990 року в записі під №10 зарахування на роботу з 16.06.1987 року, рік наказу не читається; записи трудової книжки №12, №13, №14 не читаються.

09.08.2018 року у відповідь на вищезазначений лист відповідача, представники позивачки надіслали до Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області копії документів позивачки для призначення пенсії, нотаріально посвідчені та апостильовані, а саме: довіреність, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, ідентифікаційний код, трудову книжку, оригінал довідки з Міністерства оборони СРСР №318/61, лист ПФУ №13034/6-11 від 12.06.2018 року; оригінал нотаріально засвідченої та апостильованої заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії (а.с. 65-68).

Листом від 22.08.2018 року за вих. №2458/02 документи ОСОБА_1 повернуто без виконання. Представника позивача повідомлено про те, що для подання заяви про призначення пенсії за віком непрацюючій громадянці ОСОБА_1, її представнику, який діє на підставі виданої йому довіреності посвідченої нотаріально, необхідно особисто звернутися до Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, при собі мати документ підтверджуючий особу, довіреність, посвідчену нотаріально, а також копію паспорта громадянина України (ОСОБА_1.) посвідченого нотаріально (а.с. 71-73).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.44 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно п.1.7 Порядку №22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Згідно п.2.9 Порядку №22-1, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Відповідно до п.2.2 Порядку №22-1, за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.

Згідно п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів, відповідач листом від 22.08.2018 року за вих. №2458/02 повернув документи ОСОБА_1 без виконання. У вказаному листі зазначено, що для подання заяви про призначення пенсії за віком ОСОБА_1, її представнику, який діє на підставі виданої йому довіреності посвідченої нотаріально, необхідно особисто звернутися до Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, при собі мати документ підтверджуючий особу, довіреність, посвідчену нотаріально, а також копію паспорта громадянина України (ОСОБА_1.) посвідченого нотаріально.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про необхідність особистого подання позивачем заяви до Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про призначення пенсії, оскільки пунктом 1.1 Порядку №22-1 передбачено, що заява про призначення пенсії подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.

Крім того, відповідно до ст.5 Закону України "Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.

Судом встановлено, що представником позивача разом із заявою про призначення пенсії та документами був наданий паспорт громадянина України для виїзду за кордон № АМ 649989, виданий органом 1500 від 18.05.2000 року, згідно з яким позивач є громадянином України та постійно проживає в Ізраїлі.

Таким чином, позивач, у розумінні Закону України "Про громадянство України", є громадянином України, що підтверджується документом, визначеним у ст.5 цього Закону.

Крім того, частиною 2 ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України, або підставами для їх обмеження.

Зазначені положення ч.2 ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" відповідають принципу верховенства права, яким відповідно до ст.6 КАС України керується суд при вирішенні справи.

Крім того, згідно з ч.2 ст. 6 КАС України і ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, зазначив, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України. Дійсно, заявник, який був економічно активним в Україні з 1956 до 1996 року, мав право на отримання пенсії після закінчення трудової діяльності та, як це передбачалося національним законодавством на час події, він знову отримував би свою пенсію після повернення в Україну. Тому ЄСПЛ дійшов до висновку, що заявник перебував у відносно схожій ситуації із пенсіонерами, які проживали в України, щодо самого права на отримання пенсії (пункт 51 рішення).

У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою: статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Також суд враховує рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 року, згідно висновків якого виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що Березівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області неправомірно відмовило у розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії, повернувши заявнику листами №40/Є-01 від 20.06.2018 року та №2458/02 від 22.08.2018 року подані документи для призначення пенсії.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки. Призначення пенсії є дискрецією пенсійного органу.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

З урахуванням викладеного суд вважає необхідним застосувати вимоги ч.4 ст.245 КАС України, якою встановлено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Березівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області повторно розглянути заяву №3100 від 09.08.2018 року про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

При цьому вимога позивача про зобов'язання відповідача винести рішення щодо призначення виплати пенсії відповідно до вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії позивачці, а було повернуто документи без виконання. Саме тому, суд зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву №3100 від 09.08.2018 року про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, Ізраїль, 29105, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) до Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (вул. М. Грушевського, 1, м. Березівка, Одеська область, 67300, код ЄДРПОУ 40375386) - задовольнити частково.

Визнати неправомірними відмови Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області у розгляді заяви ОСОБА_4 про призначення виплати пенсії, викладені в листах №40/Є-01 від 20.06.2018 року та №2458/02 від 22.08.2018 року.

Зобов'язати Березівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області повторно розглянути заяву №3100 від 09.08.2018 року про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (вул. М. Грушевського, 1, м. Березівка, Одеська область, 67300, код ЄДРПОУ 40375386) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, Ізраїль, 29105, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Андрухів

.