Рішення

від 20.12.2018 по справі 293/1324/17

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1324/17

Провадження № 2/293/160/2018

20 грудня 2018 року смт ОСОБА_1

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Васильчука С.Ф.

секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Черняхові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Головинський Граніт про стягненння заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки, моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

04.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягненння з Товариства з обмеженою відповідальністю Головинський Граніт заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки, моральної шкоди. В обгрунтування позову вказав, що 26.10.2016 року був прийнятий на посаду начальника гірничого цеху за адресою Житомирська область Черняхівського району смт. Головине, вул. Адміністративна 8 та звільнений 16.03.2017 року на підставі наказу №59 від 16.03.2017 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України - за скороченням штату працівників з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України. В день звільнення ним отримано трудову книжку, наказ про звільнення, однак не отримано розрахункового листа і виплату усіх сум, що належать йому до виплати підприємством. Розрахунок сум, які належать йому до виплати просив витребувати у відповідача та стягнути дану суму на його користь. Також вказав, що внаслідок протиправних дій відповідачем йому завдано моральної шкоди, так як він докладав додаткових зусиль для організації свого життя та родини. Зважаючи на економічний стан країни, знецінення національної валюти, це все для нього було досить тяжко. Він також зазнав душевних страждань, наслідком яких стало погіршення фізичного та духовного стану. Моральну шкоду оцінює в розмірі 10 000 грн. вважає дану суму розумною та достатньою, яку і просить стягнути з відповідача.

02.01.2018 року ОСОБА_1 подав клопотання з визначенням суми заборгованості по заробітній платі, які належать до виплати підприємством за період з 16.03.2017 року по 02.01.2018 року з розрахунку, що мінімальна заробітна плата у 2017 році складала 3200 грн.на місяць (у погодинному розмірі - 19,34 грн. за годину): 3200 х 9 місяців =28 800грн.;11 днів - 11х8=88 годин, 88 х 19,34=1701,92 грн.; 28 800+1701,92=30 501,92 грн.. У зв'язку з цим просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Головинський граніт на його користь борг заробітної плати і усіх сум, що належать йому до виплати від підприємтсва в сумі 12 100 грн. та середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку в сумі 30 501, 92 грн.

05.11.2018 року ухвалою суду постановлено позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Головинський граніт про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки та моральної шкоди розглядати з позовними вимогами, які складають:

6 315,44 грн. - заборгованість із невиплаченої заробітної плати і усіх сум, що належать позивачу від підприємства;

30 501,92 грн. - середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку;

10 000 грн. - моральна шкода.

В судове засідання позивач не з'явився подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, в позові відповідача просив відмовити за безпідставністю вимог та строками позовної давності, оскільки звільнено позивача 16.03.2017 року, а позов подано 04.12.2017 року, тобто порушено тримісячний строк звернення до суду, про що до клопотання додав також письмові дебати. Представником відповідача подано клопотання щодо зміни позивачем позовних вимог, в якому вказав, що подані позивачем докази, а саме виписка форми ОК-5 Пенсійного фонду України, індивідуальні відомості про застраховану особу від 02.11.2018 року відносно ОСОБА_1 в силу приписів ст.ст. 77,79,80 ЦПК України не є належним, доствірним та достатнім доказом нарахування та виплати заробітної плати працівнику. Вказав, що розбіжності між первинними бухгалтерськими документами ТОВ Головинський Граніт та відомостями Пенсійного фонду України про застраховану особу пояснюється помилкою в звітності з Єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, яка була усунена у встановлений законом спосіб 12.11.2018 року шляхом відповідних уточнень.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, позивач по справі, 26.10.2016 року прийнятий на посаду начальника гірничого цеху за адресою Житомирська область Черняхівського району смт. Головине, вул. Адміністративна 8 та звільнений 16.03.2017 року на підставі наказу №59 від 16.03.2017 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України - за скороченням штату працівників з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України. В день звільнення ним отримано трудову книжку, наказ про звільнення, однак не отримано розрахункового листа і виплату усіх сум, що належать йому до виплати підприємством.

Позивачем 05.11.2018 року подано клопотання відповідно до якого ним здійснено остаточний розрахунок заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки, виходячи із наданих сторонами документів. 05.11.2018 року ухвалою суду постановлено клопотання позивача задовольнити та позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Головинський граніт про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки та моральної шкоди розглядати з позовними вимогами, які складають:6 315,44 грн. - заборгованість із невиплаченої заробітної плати і усіх сум, що належать позивачу від підприємства; 30 501,92 грн. - середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку;10 000 грн. - моральна шкода.

Так, позивач здійснюючи розрахунок заборгованості щодо стягуваних сум, а саме: 6 315,44 грн. - заборгованість із невиплаченої заробітної плати і усіх сум, що належать позивачу від підприємства, виходив з платіжної відомості 701.364 від 29.12.16 про виплату заробітної плати за грудень в сумі 2500,00 грн.; платіжної відомості 701.083 від 24.03.17 про виплату заробітної плати, простою, вихідних, допомоги, компенсації в сумі 2919,39 грн.; відомості на виплату грошей №1 за гудень місяць 2018 року в сумі 1000 грн. У відповідності до даних пліжних відомостей сума нарахованої заробітної плати становить 11185,26 грн. за четвертий квартал 2016 року і 4634,40 грн. за перший квартал 2017 року, сума податку 2013,35 грн. та 834,19 грн., військовий збір 15% - 237,29 грн., тобто позивач повинен був отримати від ТОВ Головинський Граніт 12 734,83 грн. (11185,26+4634,40)- (2013,35+834,19+237,29)= 12734,83 грн.). Фактично позивчем відповідно до платіжниї відомостей отримано 6419,39 грн. (2500,00 + 1000,00+2919,39=6419,39).

Щодо заборгованості середнього заробітку за весь час затримки на день фактичного розрахунку в сумі 30 501,92 грн. за період з 16.03.2017 року по 02.01.2018 року позивач виходив з розрахунку, що мінімальна заробітна плата у 2017 році складала 3200 грн. на місяць (у погодинному розмірі - 19,34 грн. за годину): 3200 х 9 місяців =28 800грн.;11 днів - 11х8=88 годин, 88 х 19,34=1701,92 грн.; 28 800+1701,92= 30 501,92 грн..

Вказані обставини та розрахунок заборгованості здійснений позивачем, відповідачем належними та допустимими доказами не спростований.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

Відповідно до статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові не рідше двох разів на місяць. А ст.116 КЗпП України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення.

Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" № 100 від 08 лютого 1995 року (з подальшими змінами і доповненнями), нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного)заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З огляду на викладене, враховуючи, що при умові виконання, повний робочий день своїх обов'язків працівником, роботодавець зобов'язаний сплачувати працівнику заробітну плату не менше її мінімального розміру, встановленого Законом, а тому суд приходить до висновку, що заборгованість по заробітній платі у позивача виникла з вини власника підприємства, належних та допустимих доказів, які спростовували б дані обставини відповідачем не надано.

Крім того, враховуючи те, що роботодавцем не проведено повний розрахунок з працівником, при його звільненні, що встановлюється даним рішенням, суд стягує з відповідача заробітну плату за весь час затримки розрахунку.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає позов ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки є обґрунтованим, доведеним належними доказами, а тому підлягає до задоволення.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України , моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діяти чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із подальшими змінами), заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Згідно з п.5 згаданого Пленуму ВСУ відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що недоплата заробітної плати призвела позивача до необхідності докладати додаткових зусиль щодо нормального матеріального забезпечення свого проживання, суд вважає за необхідне позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити у сумі 5000 грн.

Статтею 233 КЗпП України передбачено строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів. Так, у частині першій зазначеної статті передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.Разом з тим, у частині другій цієї статті зазначено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Проаналізувавши зміст частини другої статті 233 КЗпП України слід дійти висновку про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності, за безпідставністю вимог.

Крім того суд, у відповідності із ст. 141 ЦПК України, стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4,5, 19, 43,81, 82, 141,263-265,354, 430 ЦПКУкраїни, ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 43, 47, 115-117, 233КЗпП України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Головинський граніт , ідентифікаційний код 36149917, юридична адреса: 01103, вул. Івана Фіалека, буд.1, м. Київ, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання:ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, 6 315,44 грн. - заборгованість із невиплаченої заробітної плати і усіх сум, що належать позивачу від підприємства; 30 501,92 грн. - заборгованості середнього заробітку за весь час затримки на день фактичного розрахунку за період з 16.03.2017 року по 02.01.2018 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Головинський граніт , ідентифікаційний код 36149917, юридична адреса: 01103, вул. Івана Фіалека, буд.1, м. Київ, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, моральну шкоду в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн.

В решті позову відмовити за безпідставністю вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Головинський граніт , ідентифікаційний код 36149917, юридична адреса: 01103, вул. Івана Фіалека, буд.1, м. Київ, судовий збір в розмірі 1762,00 грн. на користь держави (адреса: вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795); отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)".

Відповідно до п.2 ч.1ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Головуючий- суддя: С.Ф. Васильчук

Копія: вірно

Суддя: