Постанова

від 19.12.2018 по справі 812/1436/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року справа №812/1436/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Ястребової Л.В., за участю секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 812/1436/18 (головуючий І інстанції - В.С. Шембелян, повний текст виготовлено 01 жовтня 2018 року) за позовом Приватного підприємства "Контакт-електросервіс" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 12.03.2018 та № НОМЕР_2 від 12.03.2018,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Контакт-електросервіс» 25 травня 2018 року (далі - позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.03.2018 року за № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 (а.с. 4,6,108-110).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 812/1436/18, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Луганській області від 12.03.2018 № НОМЕР_1 в частині нарахування Приватному підприємству «Контакт-електросервіс» штрафних санкцій на суму 463,42 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Луганській області від 12.03.2018 № НОМЕР_2 в частині нарахування Приватному підприємству «Контакт-електросервіс» штрафних санкцій на суму 27263,16 грн.

Стягнуто на користь Приватного підприємства «Контакт-електросервіс» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 881,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с. 129-132).

Відповідач з рішенням в частині задоволення позовних вимог позивачу не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що передумовою накладення підвищеного розміру штрафної санкції є накладення стягнення за попереднє порушення протягом 1095 днів є хибним з урахуванням приписів п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, аналіз якої свідчить, що підвищений розмір штрафу - 50 та 75 % податку застосовується в залежності не від кількості випадків визначення податкових зобов'язань, а від кількості вчинення платником податків порушень, посилаючись, при цьому, на правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду України від 10.11.2015 року у справі № 21-2919а15 та в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі № 820/6437/16 та від 31.07.2018 року у справі № 820/4767/17.

Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що судом першої інстанції невірно розраховано суму штрафних санкцій, а саме: в резолютивній частині зазначено про скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій на суму 463,42 грн., тобто на суму більшу, ніж взагалі застосовані штрафні санкції контролюючим органом. За таких обставин апелянт вважає, що контролюючим органом правомірно застосовано до позивача норми ст. 127 Податкового кодексу України та правильно визначено розмір штрафних санкцій (а.с. 139-142).

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення першої інстанції скасувати, а у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач ПП «Контакт - Електросервіс» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи -38085981, місцезнаходження юридичної особи - 92900, АДРЕСА_1, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.122-127).

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу від 26.01.2018 № 92 та відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи з фізичних осіб та військового збору з доходів у вигляді дивідендів за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року.

За результатами проведення зазначеної перевірки відповідачем складено акт від 23.02.2018 року № 147/12-32-13-15/38085981, яким вказано на такі порушення:

- п.п.168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями): ПП «Контакт-електросервіс» несвоєчасно сплачено податок на доходи фізичних осіб з доходів, виплачених у вигляді дивідендів, виплата яких передувала сплаті податку, у загальній сумі 57715,78 грн., а саме:

за лютий 2015 року у сумі 3947,38 грн.; за березень 2015 року у сумі 1263,17 грн.;

за травень 2015 року у сумі 789,47 грн.; за червень 2015 року у сумі 105,26 грн.;

за липень 2015 року у сумі 2894,74 грн.; за вересень 2015 року у сумі 1368,42 грн.;

за жовтень 2015 року у сумі 1105,26 грн.; за листопад 2015 року у сумі 315,79 грн.;

за грудень 2015 року у сумі 4000,00 грн.; за січень 2016 року у сумі 378,95 грн.;

за квітень 2016 року у сумі 2052,63 грн.; за травень 2016 року у сумі 3294,74 грн.;

за червень 2016 року у сумі 2126,31 грн.; за липень 2016 року у сумі 4994,73 грн.;

за серпень 2016 року у сумі 1368,42 грн.; за вересень 2016 року у сумі 2599,99 грн.;

за жовтень 2016 року у сумі 2600,00 грн.; за листопад 2016 року у сумі 10947,38 грн.;

за грудень 2016 року у сумі 11563,14 грн:;

- п.п.168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. а) п. 176.2 ст. 176 та п. п. 1.4. п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, ПП «Контакт-електросервіс» несвоєчасно сплачено військовий збір з доходів, виплачених у вигляді дивідендів, виплата яких передувала сплаті податку, у загальній сумі 617,89 грн., а саме:

за лютий 2015 року у сумі 394,73 грн.; за вересень 2015 року у сумі 142,11 грн.;

за жовтень 2015 року у сумі 81,05 грн.;

- п.51.1 ст.51, абзацу б) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України встановлено недостовірні дані про нараховані та виплачені доходи і суми утриманого з них податку у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і суми утриманого з них податку за формою № 1-ДФ за III квартал 2017 року з ознакою доходу « 109» відповідності до Довідника ознак доходів, а саме: не відображена інформація про результати перерахунку нарахованого податку на доходи фізичних осіб з доходів, виплачених у вигляді дивідендів, за лютий, березень, травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року; січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, який відбувся в липні та серпні 2017 року (а.с. 7-14).

Відповідно до вищезазначеного акту перевірки та на підставі п. 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, контролюючим органом, 12 березня 2018 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення форми Д :

- № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у т.ч., з військового збору, пені та зобов'язано сплатити штрафні санкції у розмірі 325,26 грн. (а.с.15);

- № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, пені та зобов'язано сплатити штрафні санкції у розмірі 41692,11 грн. та пеню у сумі 8195,76 грн., разом - 49887,87 грн. (а.с. 16).

До вказаних податкових повідомлень-рішень додано також розрахунок штрафних санкцій (а.с. 15, 16 зв.бік).

В акті перевірки та розрахунках до вказаних податкових повідомлень-рішень зазначено, що позивачем за період часу з лютого 2015 року по грудень 2016 року виплачувались дивіденди на користь засновника з одночасною сплатою податку на доходи фізичних осіб за ставкою 5% виплаченого доходу.

В ході самоперевірки ПП Контакт-електросервіс у липні та серпні 2017 року проведено коригування з нарахування податку на доходи фізичних осіб з 5% на 20% при виплаті дивідендів, нарахованих та виплачених у 2015 році та з 5% на 18% при виплаті дивідендів, нарахованих та виплачених у 2016 році, які фактично виплачені в загальній сумі 57715,78 грн. 25.07.2017 (а.с.10-11.).

А також в ході перевірки встановлені факти несвоєчасного перерахування до бюджету самостійно нарахованого військового збору з доходів, виплачених у вигляді дивідендів, виплата яких передувала сплаті податку, а саме: військовий збір з сум дивідендів, виплачених за лютий 2015 року у сумі 394,73 грн., за вересень 2015 року у сумі 142,11 грн., за жовтень 2015 року у сумі 81,05 грн., які сплачувалися до бюджету з запізненням, після виплати цих дивідендів (а.с. 11зв.б.-12зв.б.).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірність застосування контролюючим органом до спірних правовідносин норм статті 127 Податкового кодексу України при визначенні грошового зобов'язання позивачу, але зазначив, що притягнення позивача до відповідальності за повторне скоєне правопорушення, передбаченого вищевказаною нормою, є безпідставним. Також, на переконання суду, контролюючим органом необґрунтовано та безпідставно застосовано до позивача ставки у розмірах 50 % та 75 %, оскільки підвищені розміри штрафів застосовуються лише у випадках, якщо за аналогічні правопорушення контролюючим органом вже застосовано штрафні санкції шляхом складання податкового повідомлення-рішення. Що стосується розрахунку пені, суд першої інстанції дійшов до висновку, що, оскільки нарахування податкових зобов'язань і їх сплата з порушенням строків були здійснені до 01.01.2017 року, застосування контролюючим органом при визначенні розмірі пені норми статті 129 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час вчинення відповідних порушень) є правомірним та відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог про скасування спірних податкових повідомлень-рішень в частині нарахування пені.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим Кодексом України (далі - ПК України).

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями підпункту 14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 18.1 ст.18 Податкового кодексу України передбачено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до частини першої ст. 10 Закону України Про господарські товариства від 19.09.1991 року № 1576-ХІІ, учасники товариства мають право, зокрема брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

За унормуванням пп. 14.1.49. п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України, дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп.170.5.1. п.170.5. ст.170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Згідно з пп. 170.5.4. п. 170.5. ст. 170 Податкового кодексу України, доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною у пункті 167.5.1 та 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що ставки податку на пасивні доходи (до яких відносяться дивіденди) до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах: у 2015 році - 20 %, у 2016 році - 18%.

В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено факт несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 57715,78 грн., який виник у зв'язку з допущеною помилкою щодо неврахування змін ставки відповідного податку з 5% до 20% у 2015 році та 18% у 2016 році, яка застосовується для оподаткування у вигляді дивідендів.

Несвоєчасна сплата податку на доходи фізичних осіб у сумі 57715,78 грн. самостійно сплачена позивачем у добровільному порядку, що не заперечується відповідачем та не є спірним у справі.

У висновку акту перевірки від 23.02.2018 року № 147/12-32-13-15/38085981 контролюючий орган дійшов про порушення позивачем п.п.168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема,: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Слід зазначити, що під час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, контролюючим органом до позивача застосовано штрафні санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що пунктом 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України передбачено, що ненарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Наведеною нормою встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.

Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Натомість, коли мають місце нарахування, однак несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 вказаного кодексу. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати, а не від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.

Разом з тим, слід звернути увагу, що у спірних правовідносинах має місце несвоєчасна сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, виплачених у вигляді дивідендів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з підпунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 вказаного кодексу; при цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати, а не від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № П/811/618/17 (адміністративне провадження - № К/9901/16049/18), висновки якого за приписами ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на приписи ст. 77 КАС України стосовно обов'язку доказування правомірності своїх дій суб'єктом владних повноважень суд апеляційної інстанції зазначає, що, в даному випадку, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, при винесенні податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у т.ч., з військового збору, пені та зобов'язано сплатити штрафні санкції у розмірі 325,26 грн. та № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, пені та зобов'язано сплатити штрафні санкції у розмірі 41692,11 грн. та пеню у сумі 8195,76 грн., разом - 49887,87 грн., податковим органом помилково застосовано штрафну санкцію згідно з п.127.1. ст. 127 Податкового кодексу України, оскільки до цих спірних правовідносинах слід застосовувати норми передбачені п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексуУкраїни.

Посилання апелянта на правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду України від 10.11.2015 року у справі № 21-2919а15, в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі № 820/6437/16 та від 31.07.2018 року у справі № 820/4767/17, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки обставини у цих адміністративних справах не є тотожними обставинам у даній адміністративній справі.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції невірно розраховано суму штрафних санкцій, а саме: в резолютивній частині зазначено про скасування спірного ППР в частині нарахування штрафних санкцій на суму 463,42 грн., тобто на суму більшу, ніж взагалі застосовану штрафну санкцію контролюючим органом, суд апеляційної інстанції до уваги також не приймає, оскільки суд апеляційної інстанції не може змінювати правові підстави фінансової відповідальності, визначені контролюючим органом, а відтак і перераховувати санкції за іншою нормою податкового кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що прийняття судом першої інстанції рішення про часткове задоволення позовних вимог відбулось з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим наявні підставі для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснено з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 195, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області - задовольнити частково.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 812/1436/18 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Приватного підприємства "Контакт-електросервіс" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 12.03.2018 та № НОМЕР_2 від 12.03.2018 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Луганській області від 12.03.2018 № НОМЕР_1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Луганській області від 12.03.2018 № НОМЕР_2.

Стягнути із Головного управління ДФС у Луганській області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72, ЄДРПОУ 39591445) на користь Приватного підприємства "Контакт-електросервіс" (92900, Луганська обл., м. Кремінна, вул. Урицького, 6/2, ЄДРПОУ 38085981) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.В. Геращенко

ОСОБА_3