Ухвала

від 19.12.2018 по справі 816/1107/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2018 року

Київ

справа №816/1107/18

адміністративне провадження №К/9901/65977/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2018 у справі №816/1107/18 за адміністративним позовом Малого приватного будівельно-ремонтного підприємства Сула до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Мале приватного будівельно-ремонтного підприємства Сула звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2018, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області 14.11.2018, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2018 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а касаційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та надано заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 03.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102924110322.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено заяву про усунення недоліків касаційної скарги з долученням документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №816/1107/18 є вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.01.2018 № 0000201405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 312200,00грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 249760,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 62440,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено наявність порушень Малим приватним будівельно-ремонтним підприємством Сула податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується первинними документами, згідно яких - відбувся реальний рух активів в процесі здійснення цих операцій, а тому відсутні законні підстави для визначення йому податкових зобов'язань. Допущені контрагентами порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність саме щодо останніх. Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 04.01.2018 № 0000201405 є протиправним .

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №816/1107/18 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 у справі щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.01.2018 № 0000201405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 312200,00грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 249760,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 62440,00грн., не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Полтавській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2018 у справі №816/1107/18 за адміністративним позовом Малого приватного будівельно-ремонтного підприємства Сула до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду