Ухвала

від 20.12.2018 по справі 816/1293/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2018 року

Київ

справа №816/1293/18

касаційне провадження №К/9901/66251/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 в адміністративній справі №816/1293/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армапрофіль" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Армапрофіль" у квітні 2018 року звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2017 № 0013841405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 77453,75грн., № 0013831405, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2277грн.

Полтавський окружний адміністративний суд рішення від 12.07.2018 позовні вимоги задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 17.10.2018 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 залишив без змін.

Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області 19.11.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статтей 198, 201 Податкового кодексу України, статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд ухвалою від 26.11.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частин четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на надання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

На виконання вимог ухвали від 26.11.2018 скаржником надано суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №816/1293/18 є вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2017 № 0013841405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 77453,75грн., № 0013831405, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2277грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідачем не надано доказів та не наведено обставин, які б свідчили про невідповідність господарської операції цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для позивача або його контрагента, збитковості здійсненої операції, про не вчинення операції, про відсутність факту надання товару.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень, також не міститься.

Отже, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2017 № 0013841405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 77453,75грн., № 0013831405, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2277грн., не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Полтавській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 в адміністративній справі №816/1293/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армапрофіль" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк