Постанова

від 21.12.2018 по справі 826/2237/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 грудня 2018 року

справа №826/2237/17

адміністративне провадження №К/9901/65344/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у складі суддів Земляної Г.В., Мельничука В.П., Лічевецького І.О. у справі №826/2237/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Продексім до Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент агропромислового розвитку Херсонської області державної адміністрації, Державна Казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, про визнання протиправною бездіяльності та стягнення кредиторської заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Продексім (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерство, Мінагрополітики), в якому заявило вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що виразилась у непогашенні кредиторської заборгованості перед Товариством у сумі 713 492,20 грн. за бюджетною програмою КПКВК 2801360 Частина компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях ; а також про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства заборгованості у розмірі 713 492,20 грн. на часткову компенсацію вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях, відповідно до наказу Мінагрополітики від 23 липня 2012 року №458, шляхом списання з наявних бюджетних програм Мінагрополітики.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року (судді Качур І.А., Келеберда В.І., Федорчук А.Б.) в задоволенні позову відмовлено з підстав того, що відповідач у справі вчинив всі, передбачені законодавством дії, спрямовані на виплату Товариству кредиторської заборгованості, зокрема затвердив розподіл бюджетних коштів та спрямував їх у регіон, чим вичерпується його відповідальність.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову про часткове задоволення позову, визнано протиправною бездіяльність Міністерства щодо не спрямування бюджетних коштів на погашення кредиторської заборгованості перед Товариством у розмірі 713492,20 грн. за бюджетною програмою КПКВК 2801360 Частина компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях ; зобов'язано Міністерство у встановленому законодавством порядку спрямувати кошти на погашення кредиторської заборгованості у розмірі 713492,20 грн. за бюджетною програмою КПКВК 2801360 Частина компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях для перерахування на рахунки Товариства. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У жовтні 2018 року Мінагрополітики подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність постанови суду апеляційної інстанції нормам матеріального і процесуального права, вказано на її незаконність та необґрунтованість, просить скасувати постанову цього суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі зокрема зазначено про безпідставність позовних вимог, оскільки Мінагрополітики, як головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми, спрямовано бюджетні кошти на погашення кредиторської заборгованості Товариства, як суб'єкта господарювання, що займається вирощуванням зернових культур, а також вчинялися дії щодо звернення до Міністерства фінансів України з проханням передбачити кошти на вищезазначені цілі, а отже, виконано обов'язки, передбачені чинним законодавством України, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року №345 Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва на зрошуваних землях .

Відсутність своєї бездіяльності Мінагрополітики доводить листами до Міністерства фінансів України з проханням доопрацювати Закон України Про Державний бюджет України на відповідний рік , наголошує на тому, що не має нести відповідальність за невиконання обов'язків іншими державними органами.

Посилаючись на положення статей 7, 13, 22, 23, 116 Бюджетного кодексу України, заявник касаційної скарги стверджує про те, що Мінагрополітики виконало функції головного розпорядника бюджетних коштів в повному обсязі в межах виділених коштів на відповідний бюджетний рік.

У відзиві на касаційну скаргу позивач доводи Міністерства вважає безпідставними, а скаргу необґрунтованою.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є суб'єктом агропромислового комплексу, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

В 2012 році Товариство отримало право на фінансову підтримку через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів 2801360 Часткова компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях (далі - Програма 2801360) відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва на зрошуваних землях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2008 року № 345.

З метою часткової компенсації вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях у 2012 році наказом Мінагрополітики від 23 липня 2012 оку №458 затверджено нормативи витрат електроенергії на 1 гектар зрошуваної площі у 2012 році.

Наказом Мінагрополітики від 11 вересня 2012 року №555 затверджено розподіл коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2012 рік за бюджетною програмою 2801360 Часткова компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях , яким передбачались кошти до ГУ ДКСУ у Херсонській області в сумі 32 532 500,00 грн., у тому числі Товариству - 713 492,20 грн.

Відповідно до додатка до вказаного наказу зазначені кошти розподілом відкритих асигнувань з рахунку №90710280000001 Мінагрополітики від 12 грудня 2012 року №1583 спрямовані до Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації.

Відповідно до Річного звіту про виплату сільськогосподарським підприємствам часткової компенсації вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях у 2012 році, Мінагрополітики має кредиторську заборгованість перед Товариством у розмірі 713 492,20 грн, яка за період з 2012 по 2017 роки не погашена.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин Верховний Суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу регулюються Бюджетним кодексом України.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва на зрошуваних землях визначений Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва на зрошуваних землях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2008 року № 345 (далі - Порядок № 345).

Міністерство аграрної політики та продовольства України є головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми (пункт 18 частини першої статті 2, стаття 22 Бюджетного кодексу України, пункт 1 Порядку №345).

Повноваження головного розпорядника бюджетних коштів визначені частиною 5 статті 22 Бюджетного кодексу України, серед яких зокрема отримання бюджетних призначень шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); прийняття рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затвердження кошторисів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розроблення проектів порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу; розроблення та затвердження паспортів бюджетних програм і складання звітів про їх виконання, здійснення аналізу показників виконання бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі.

Відповідно до приписів пункту 2 Порядку № 345, бюджетні кошти надаються сільськогосподарським підприємствам, включаючи навчально- і науково-дослідні господарства аграрних вищих навчальних закладів (зокрема, їх структурні підрозділи, що провадять діяльність з виробництва сільськогосподарської продукції). Компенсація вартості електроенергії (далі - компенсація) виплачується сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності та господарювання (крім бюджетних установ), включаючи фермерські господарства, приватні сільськогосподарські підприємства, які вирощують сільськогосподарську продукцію на зрошуваних землях (відкритому ґрунті) з використанням поливу або заповнюють водою земельні чеки для вирощування рису (далі - сільськогосподарські підприємства).

Аналіз пунктів 5 - 16 Порядку №345 свідчить про чітко визначену процедуру направлення/використання коштів на компенсацію вартості електроенергії сільськогосподарським підприємствам, яка включає в себе такі основні етапи, як утворення Міністерством комісії для розгляду заяв про компенсацію та документів, поданих суб'єктами господарювання, вирішення інших питань щодо виплати компенсації за рахунок бюджетних коштів, проведення такою комісією відповідної перевірки суб'єкта господарювання, за результатами якої, а також на підставі поданих суб'єктом господарювання документів, комісія визначає усереднений показник державної підтримки з розрахунку на 1 гектар сільськогосподарських угідь пропорційно зрошуваній площі станом на 1 січня поточного року в сільськогосподарських підприємствах, а також складає реєстр сільськогосподарських підприємств, які мають право на компенсацію. В подальшому на підставі відповідних реєстрів Мінагрополітики спрямовує бюджетні кошти зокрема управлінням промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської, управління агропромислового розвитку районних держадміністрацій, які, в свою чергу, подають територіальним органам Казначейства відповідні платіжні доручення на виплату компенсацій шляхом перерахування бюджетних коштів сільськогосподарського підприємства, відкритий в установі банку.

Частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (частина сьома статті 48 Бюджетного кодексу України).

Наказом Міністерства фінансів України від 2 березня 2012 року №309 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 року за №419/20732) затверджений Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі - Порядок №309), пунктом 2.2. якого передбачено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1, а органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.

Згідно пункту 2.4. Порядку № 309, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов'язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов'язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов'язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання.

Після перевірки підтвердних документів по одному примірнику Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, а інші примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Казначейства. Форма заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки затверджується Мінфіном.

Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та/або бюджетного фінансового зобов'язання, повертаються розпоряднику з відміткою зареєстровано та взято на облік (пункт 2.6. Порядку № 309).

Враховуючи положення наведених норм, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що Мінагрополітики як головний розпорядник бюджетних коштів та відповідальний виконавець бюджетної програми зобов'язане спрямувати бюджетні кошти для компенсації витрат для їх подальшого перерахування на поточні рахунки суб'єктів господарювання, в тому числі і на погашення бюджетної кредиторської заборгованості. Факт наявності кредиторської заборгованості за програмою КПКВ 2801360 в сумі 713 492,20 грн, яка рахується за позивачем та яка зареєстрована в органах Казначейства, установлений судами попередніх інстанцій, що доводить протиправну бездіяльність Міністерства, яка виразилась у не спрямуванні бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості в розмірі 713 492,20 грн, зареєстрованої в органах Казначейства, за програмою Часткова компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях для перерахування на рахунки Товариства.

За положеннями абзацу 2 частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов'язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов'язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

Згідно пункту 7 частини п'ятої статті 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне та цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Частиною четвертою статті 20 Бюджетного кодексу України передбачено, що відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Аналіз положень наведених норм, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин, дає Суду підстави для висновку, що Міністерством, як відповідальним виконавцем бюджетної програми, не вжито необхідних заходів щодо виконання своїх обов'язків з метою реалізації бюджетної програми Часткова компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях .

Відтак, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що Міністерство всупереч вказаним вимогам законодавства не здійснило Товариству компенсацію заборгованості в розмірі 713 492,20 грн за кодом програмної класифікації видатків 2801360 Часткова компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях , сам факт розподілу в 2012 році бюджетних коштів Міністерством до органів Казначейства не доводить виконання ним в повному обсязі покладених на нього Порядком № 345 та Бюджетним кодексом України обов'язків.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при вирішенні даної справи, обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлені повно, правова оцінка суду апеляційної інстанції здійснена на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі №826/2237/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер