Постанова

від 20.12.2018 по справі 879/2/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 879/2/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Русанової В.Б. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання - Патової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Руденківської територіальної громади в особі виконавчого комітету Руденківської сільської ради до ОСОБА_1, треті особи: Полтавське ВКП ДП "УКРДІПРОДОР", Полтавська обласна державна адміністрація, Державне підприємство "Агенство місцевих доріг Полтавської області", про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2018 р. Руденківська територіальна громада в особі виконавчого комітету Руденківської сільської ради звернулася до Харківського апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила: поділити земельну ділянку ОСОБА_1, площею 0,120 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: НОМЕР_1) на два самостійні об'єкти нерухомого майна з можливістю присвоєння окремих кадастрових номерів: площею 0,0092 га та 0,1108 га, згідно варіанту розподілу земельної ділянки, визначеного у висновку судової земельно-технічної експертизи № 57 від 29.10.2018 р, виконаної по даній справі судовим експертом Авдєєвою Н.М.; поділити земельну ділянку громадянина ОСОБА_1, площею 0,430 га (кадастровий номер: НОМЕР_2) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, на два самостійні об'єкти нерухомого майна з можливістю присвоєння окремих кадастрових номерів: площею 0,0373 га та 0,3927 га, згідно варіанту розподілу земельної ділянки, визначеного у висновку судової земельно-технічної експертизи № 57 від 29.10.2018 р., виконаної по даній справі судовим експертом Авдєєвою Н.М.; примусово відчужити у комунальну власність Руденківської сільської ради з мотивів суспільної необхідності у громадянина ОСОБА_1 частину земельної ділянки необхідної для експлуатації та обслуговування водовідвідної канави із автомобільної дороги (Нові Санжари-Нехвороща) - Клюсівка 0 1716233 (кадастровий номер: НОМЕР_1) площею 0,0092 га, як самостійний об'єкт права власності із загальної площі 0,120 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що згідно Додатку № 1 до висновку судової земельно-технічної експертизи № 57 від 29.10.2018 р., виконаної судовим експертом Авдєєвою Н.М., зображена червоним кольором. Викупна ціна частини земельної ділянки складає 3145 грн.; примусово відчужити у комунальну власність Руденківської сільської ради з мотивів суспільної необхідності у громадянина ОСОБА_1 частину земельної ділянки необхідної для експлуатації та обслуговування водовідвідної канави із автомобільної дороги (Нові Санжари-Нехвороща) - Клюсівка 0 1716233 (кадастровий номер: НОМЕР_2), площею 0,0373 га, як самостійний об'єкт права власності із загальної площі 0,430 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що згідно Додатку № 1 до висновку судової земельно-технічної експертизи № 57 від 29.10.2018 року, виконаної судовим експертом Авдєєвою Н.М., зображена червоним кольором. Викупна ціна частини земельної ділянки складає 12113 грн.; залишити у власності громадянина ОСОБА_1 частину земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1) площею 0,1108 га, як самостійний об'єкт права власності з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що згідно Додатку № 1 до висновку судової земельно-технічної експертизи № 57 від 29.10.2018 р., виконаної судовим експертом Авдєєвою Н.М., зображена синім кольором; залишити у власності громадянина ОСОБА_1 частину земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_2) площею 0,3927 га як самостійний об'єкт права власності з цільовим призначення - для ведення особистого селянського господарств; що згідно Додатку № 1 до висновку судової земельно-технічної експертизи № 57 від 29.10.2018 р., виконаної судовим експертом Авдєєвою Н.М., зображена синім кольором; виконавчому комітету Руденківської сільської ради перерахувати на зазначенні ОСОБА_1 банківський рахунок відшкодування вартості частин земельних ділянок, що підлягають примусовому відчуженню, за рахунок видатків Виконавчого комітету Руденківської сільської ради; уповноважити Виконавчий комітет Руденківської сільської ради забезпечення проведення державної реєстрації речових прав на дані земельні ділянки у комунальну форму власності Руденківської сільської ради; зобов'язати ОСОБА_1 протягом десяти днів з моменту набрання рішенням суду по даній справі законної сили надати Виконавчому комітету Руденківської сільської ради реквізити банківського рахунку, на який необхідно перерахувати кошти в якості відшкодування повної вартості частин земельних ділянок громадянина ОСОБА_1, що підлягають примусовому відчуженню; зобов'язати відповідача звільнити частини земельних ділянок, що підлягають примусовому відчуженню, протягом десяти днів після попереднього повного відшкодування позивачем їх вартості.

Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю викупу належної відповідачу земельної ділянки для забезпечення водовідведення із автомобільної дороги (Нові Санжари-Нехвороща) - Клюсівка 0 1716233, що зумовлено суспільною необхідністю, відсутністю згоди власника земельної ділянки на такий викуп та наявністю підстав для примусового відчуження земельної ділянки.

У судовому засіданні представники позивача та третіх осіб підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, оскільки звернення до суду із цим позовом здійснено з порушенням встановленої законом процедури та є передчасним, позивачем суспільна необхідність вилучення земельної ділянки не доведена, а висновок щодо ціни земельної ділянки, що підлягає викупу, не відповідає дійсності.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановленим законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Відповідно до ст. 147 Земельного кодексу України, підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.

Згідно із ч. 1 ст. 151 Земельного кодексу України, юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначені Законом України Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності № 1559-VI від 17.11.2009 року (в подальшому - Закон № 1559-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону № №1559-VI, примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.

Викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об'єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються (ч. 4 ст. 4 Закону №1559-VI).

Згідно із ст. 7 Закону № 1559-VI, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб як будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону №1559-VI передбачено перелік суспільних потреб, у зв'язку з якими можливий викуп земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності, зокрема: будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації.

Згідно із ч. 2 ст. 7 Закону №1559-VI, рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб, визначених частиною першою цієї статті, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування приймають на підставі генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, матеріалів погодження місця розташування таких об'єктів проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та іншої документації із землеустрою, затверджених в установленому законодавством порядку.

Статтею 5 Закону № 1559-VI передбачений порядок визначення викупної ціни, згідно якого викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв'язку з достроковим припиненням його зобов'язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 1559-VI, вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.

Звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом (ч. 3 ст. 5 Закону № 1559-VI).

Суб'єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів (ч. 4 ст. 5 Закону № 1559-VI).

У разі, якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна (ч. 5 ст. 5 Закону № 1559-VI).

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону № №1559-VI, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов'язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п'яти днів з дня прийняття такого рішення.

Статтею ст. 15 Закону № №1559-VI встановлено, що у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення: об'єктів національної безпеки і оборони; лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації; об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; об'єктів природно-заповідного фонду; кладовищ.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 16 Закону № № 1559-VI, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів. Вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об'єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням двадцять першої сесії Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 07.11.2017 р. вирішено викупити для суспільних потреб у ОСОБА_1 земельні ділянки орієнтовним розміром 0,005 га із загальної площі 0,120 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: НОМЕР_1) для забезпечення відведення із автомобільної дороги (Нові Санжари-Нехвороща) - Клюсівка 0 1716233, орієнтовна викупна ціна 5500 грн.; орієнтовним розміром 0,015 га із загальної площі 0,43 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: НОМЕР_2) для забезпечення водовідведення із автомобільної дороги (Нові Санжари-Нехвороща) - Клюсівка 0 1716233, орієнтовна викупна ціна 1500 грн.

Листом Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області № 02-04/2017 р. від 10.11.2017 р. повідомлено ОСОБА_1 про вищезазначене рішення та запропоновано протягом одного місяця з дня отримання повідомлення надати письмову відповідь щодо згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу.

За результатами розгляду вищезазначеного листа, 05.12.2017 р. ОСОБА_1 повідомив Клюсівську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області про відмову від викупу належних йому частин земельних ділянок.

Рішенням Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 05.04.2018 р. внесено зміни до рішення двадцять першої сесії Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 07.11.2017 р. та викладено рішення у наступній редакції: викупити для суспільних потреб у ОСОБА_1 земельні ділянки орієнтовним розміром 0,0100 га, із загальної площі 0,120 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 області (кадастровий номер: НОМЕР_1) орієнтовна викупна ціна 3135 грн.; орієнтовним розміром 0,04700 га із загальної площі 0,43 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: НОМЕР_2) для забезпечення водовідведення із автомобільної дороги (Нові Санжари-Нехвороща) - Клюсівка 0 1716233, орієнтовна викупна ціна 12119 грн.

Як вбачається зі змісту вищевказаного рішенням позивача, цим рішенням внесено зміни до рішення Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 07.11.2017 р. щодо розміру та ціни земельних ділянок, які підлягають викупу для суспільних потреб.

Листом-пропозицією Руденківської сільської ради № 02-17/392 від 05.04.2018 р. ОСОБА_1 повідомлено про внесення змін до рішення двадцять першої сесії Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 07.11.2017 р. Про викуп частин земельних ділянок для суспільних потреб і запропоновано протягом одного місяця з дня отримання повідомлення надати письмову відповідь щодо згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу.

Згідно даних офіційного сайту "Укрпошта", вищевказаний лист-пропозиція фактично направлений позивачем 11.04.2018 р., а відповідачем отриманий 13.04.2018 р.

З позовом про примусове відчуження земельної ділянки позивач звернувся до суду 11.04.2018 р., тобто, до отримання письмової відповіді від ОСОБА_1 щодо згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу.

Тобто, позивачем подано до суду позов про примусове відчуження земельної ділянки до закінчення запропонованого ним відповідачу місячного строку для надання письмової відповіді щодо згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу, незважаючи, що законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, яка, зокрема, передбачає, що у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки звертається до суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України зазначив, що принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому помилку не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові. Принцип належного урядування не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з'ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу належного урядування оцінюється одночасно з додержанням принципу пропорційності , при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини . Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб'єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з'ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 24 червня 2003 року по справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства" зазначено, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".

Доводи позивача, що відмовою відповідача від викупу належних йому частин земельних ділянок на підставі рішення Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 07.11.2017 р. і відмовою від визнання позову у цій справі фактично підтверджується, що він не збирався погоджуватися на викуп належних йому частин земельних ділянок на підставі рішення Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 05.04.2018 р. не спростовують факту не дотримання позивачем процедури примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову Руденківської територіальної громада в особі виконавчого комітету Руденківської сільської ради.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 7, 10, 15, 16 Законом України Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності , ст. ст. 147, 151 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 23, 241, 242, 243, 248, 250, 256, 267, 292, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Руденківської територіальної громади в особі виконавчого комітету Руденківської сільської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду шляхом подачі апеляційної скарги через Харківський апеляційний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді В.Б. Русанова І.М. Ральченко Повний текст рішення складено 21.12.2018 р.